Спроби перекласти відповідальність за зростання цін на електроенергію та фінансові проблеми Енергоатома на Міненерго - інформаційна диверсія
Зростання цін на електроенергію для промисловості є недопустимим, як і спроби перекласти відповідальність за це на Міненерго.
Так, у медіаполі вчергове з’явилася спроба звинуватити Міністерство енергетики у проблемах ціноутворення на ринку електричної енергії та роботи НАЕК «Енергоатом». Зокрема, в ситуативному зростанні ціни на одному із сегментів – ринку «на добу наперед», а також – в збитках держпідприємства та зменшенні виробництва електроенергії атомними електростанціями. При цьому, традиційно посилаються на затверджений Міністерством ще навесні цього року прогнозний баланс електричної енергії.
Міненерго вважає за необхідне остаточно прояснити ситуацію з цих питань.
Жодного штучного заниження виробництва електроенергії атомними електростанціями не існує!
Проблема полягає лише в тому, що «Енергоатомом» зірвано ремонтну кампанію, затверджену Міненерго ще в 2019 році. Як наслідок, 2, 4 та 5 енергоблоки Запорізької АЕС не змогли вчасно вийти з ремонтів.
Передбачаючи таку ситуацію, Міненерго регулярно звертало увагу керівництва підприємства на неприпустимості затягування ремонтів та вимагало дотримуватись встановлених у графіку термінів. Проте, непрозорість тендерних процедур закупівлі необхідного для ремонтів обладнання (резервних дизельних електростанцій, які є критично важливою складовою безпеки функціонування атомних енергоблоків) спровокувала значну кількість оскаржень проведених закупівель та відміни торгів за рішенням суду чи Антимонопольного Комітету України. Водночас, питання проведення ремонтів, вибору постачальника лежать виключно в компетенції самої компанії. А для перевірки законності проведених підприємством тендерних процедур існують відповідні контролюючі органи.
Як наслідок, через затягнутість ремонтної кампанії та необхідність усунення зауважень Держатомрегулювання щодо якості їх виконання, три енергоблоки ЗАЕС сукупною потужністю 3000 МВт не були вчасно підключені до мережі (станом на сьогодні один з блоків із запізненням повернули в експлуатацію, ремонт на двох інших досі ще триває).
Важливо зазначити, що Держатомрегулювання – це незалежний орган, на який не впливає жодна державна інституція, в тому числі, й Міністерство енергетики. Держатомрегулювання несе виключну відповідальність за безпеку роботи атомних енергоблоків. Тому, виконання зауважень цього органу – це необхідна умова безпечного функціонування АЕС. Без цього запуск атомних енергоблоків у роботу – неможливий.
Особливо цинічно виглядають звинувачення в бік Міненерго щодо штучного обмеження виробництва електроенергії АЕС на фоні тих масштабних заходів, які вживались і вживаються в.о. Міністра Ольгою Буславець для стабілізації фінансового стану стратегічного державного підприємства.
Так, Міненерго і Кабінет Міністрів цього року забезпечили для «Енергоатома» безпрецедентну можливість вийти на ринок двосторонніх договорів і продавати на аукціонах близько 40% виробленої електроенергії! Змінено, за пропозицією самого ж «Енергоатома», модель ПСО, яка дозволила зменшити обсяги небалансів, покращити стан розрахунків та загалом – ситуацію на ринку електричної енергії.
Лише після втручання в.о. Міністра і відповідного доручення ремонтної комісії при Міненерго «Енергоатомом» було доопрацьовано попередньо подані графіки ремонтної кампанії на 2021 рік, що дозволило підприємству збільшити свої планові показники виробництва електричної енергії на майже 3 млрд кВтгод. При цьому, в енергосистемі наявний резерв до подальшого збільшення обсягів виробництва АЕС ще на 1,2 млрд кВтгод, який підприємство поки не може використати через неоптимальне планування графіків ремонтів.
Окрім якості планування та виконання ремонтної кампанії також мають місце недоліки в стратегії продажів електричної енергії. Так, за серпень-жовтень при обсязі відпуску електричної енергії 16.6 млрд кВтгод на аукціонах «Енергоатом» продав лише близько 3,3 млрд кВтгод, або менше 20%.
При цьому, за середньозваженою ціною 1,12 грн/кВтгод. Водночас, 2,7 млрд кВтгод, або понад 16% від відпуску були продані на балансуючому ринку лише за 0,88 грн/кВтгод, що значно нижче, ніж ціна на ринку «на добу наперед».
Разом з тим, чергові намагання звинуватити Міністерство в тому, що затверджений в квітні цього року прогнозний баланс «відключив» зазначені енергоблоки АЕС і призвів до зростання ціни на ринку лише свідчать про нерозуміння ролі і місця цього документу в новій моделі ринку електричної енергії. Прогнозний баланс не вказує, якій генерації скільки виробляти електричної енергії в тому чи іншому місяці, а є основою для вирішення інших задач, пов’язаних із забезпеченням фізичної та паливної збалансованості функціонування об’єднаної енергосистеми України.
В процесі своєї фінансово-господарської діяльності виробники визначають обсяги виробництва та ціну продажу на основі кон’юнктури ринку, яка формується на підставі балансу попиту та пропозиції з урахуванням вимог щодо забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України, а не керуючись помісячними планами, які визначені Прогнозним балансом.
Зокрема, в травні виробництво на АЕС на 11% перевищило визначені прогнозним балансом показники. У липні «атомка» виробила більше на 6% запланованого, у серпні – на 11%, у вересні та жовтні – на 10 та 14% відповідно. Водночас теплова генерація зменшила виробництво на 10% у липні, на 17% – у серпні, на 5% та 14% - у вересні і жовтні відповідно відносно прогнозних показників.
Таким чином, за наявності технічної спроможності ОЕС України (з урахуванням вимог операційної безпеки та балансової надійності) прийняти додаткову базову потужність – навантаження атомних енергоблоків ДП НАЕК «Енергоатом», як найбільш конкурентного на ринку виробника електричної енергії, зростає безвідносно до затверджених в прогнозному балансі показників. При цьому, як було вже зазначено, Міненерго створює для цього всі передумови.
Тому, спроби окремих політичних діячів та медіа звинуватити Міністерство енергетики у провалах керівництва НАЕК «Енергоатом» виглядають щонайменше непрофесійними, а як максимум – є спланованою інформаційною диверсією.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=95213CBA50F292A64CDDB176F72DC368.app1?art_id=245489941&cat_id=35109
За «зелену» електроенергію жовтня сплачено понад мільярд гривень
19 листопада 2020 року державне підприємство «Гарантований покупець» здійснило платіж виробникам електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) на суму 400 млн грн за товарну продукцію жовтня.
Таким чином, рівень оплати електроенергії за вказаний період перевищив 30 %, що у грошовому еквіваленті становить 1,161 млрд грн.
Раніше цього тижня Гарантований покупець сплатив 450 млн грн за «зеленим» тарифом.
Нагадаємо, що підприємство розраховується з виробниками електроенергії пропорційно – в рівних частинах відповідно до обсягів відпущеної електричної енергії.
https://www.gpee.com.ua/main/news?id=482
Група ДТЕК отримала два Еко-Оскари за системну й послідовну природоохоронну діяльність
Одразу дві компанії Групи ДТЕК — ДТЕК Мережі та ДТЕК Нафтогаз — отримали нагороди за системну реалізацію природоохоронних заходів у своїй діяльності. Нагороди отримано під час форуму «ЕКОтрансформація 2020», який вже третій рік поспіль збирає тих, хто впроваджує «зелені» технології та прогресивні екостратегії задля дотримання законодавчих норм у сфері охорони довкілля та раціонального використання ресурсів.
Так, ДТЕК Мережі отримали нагороду за «Збереження біологічного різноманіття на підприємствах компанії». Експерти-екологи оцінили зусилля ДТЕК Мережі зі збереження популяції білих лелек в Україні: компанія у п’яти регіонах країни встановила 237 спеціальних захисних конструкцій, що оберігають гнізда птахів від ураження струмом. Досвід ДТЕК Мережі підтверджує, що збереження біологічного різноманіття можливо не тільки на об’єктах природно-заповідного фонду, але й на урбанізованих територіях.
ДТЕК Нафтогаз, який видобуває природний газ, використовуючи інноваційні технології на кожній ланці виробництва, отримав нагороду за «Інновації та впровадження новітніх технологій». Відповідальне ставлення до навколишнього природного середовища, охорони праці та промислової безпеки — ключові принципи роботи компанії. Системні інвестиції у впровадження інновацій дозволяють ДТЕК Нафтогаз не тільки збільшувати видобуток газу і працювати на енергонезалежність України, а й робити це з мінімальним впливом на довкілля.
«Стратегічне завдання Групи ДТЕК — впровадження сучасних технологій і найкращих практик для мінімізації впливу виробництва на довкілля та для збереження біорізноманіття. Задля цього всі інвестиційні проєкти ДТЕК мають складову сталого розвитку. Дуже приємно та надихає, що фахівці галузі високо оцінили наші зусилля. Ми впевнені, що з кожним роком все більше компаній будуть долучатися до відповідального інвестування. Адже позитивний вплив будь-якого бізнес-проєкту на людей, громаду, територію є важливою складовою успішності сучасного бізнесу й підтримки його з боку клієнтів та громадян», — зазначив директор зі сталого розвитку ДТЕК Олександр Кучеренко.
Збереження біорізноманіття відповідає принципам Глобального договору ООН, яких дотримується Група ДТЕК у галузі охорони довкілля. Як відповідальний бізнес, ДТЕК інтегрував цілі сталого розвитку ООН у свою ESG стратегію.
«ECОtransformation-2020» (ЕКОтрансформація) має за мету сприяти формуванню нової системи цінностей, підтримувати лідерів бізнес-спільноти, які попри економічні труднощі продовжують піклуватися про довкілля та втілювати в життя принципи сталого розвитку.
https://dtek.com/media-center/press/gruppa-dtek-poluchila-dva-eko-oskara-za-sistemnuyu-i-posledovatelnuyu-prirodookhrannuyu-deyatelnost/
Поділитися