Фінансовий та економічний аналіз в сфері сталого розвитку

Банк Англії опублікував робочий документ «Неоднорідні ефекти цін на викиди вуглецю: макро- та мікродані», в якому досліджуються економічні ефекти політики ціноутворення на викиди вуглецю за даними Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS).

Схеми торгівлі квотами вже давно є частиною економічного аналізу, проте їхні економічні та макроекономічні наслідки залишаються малодослідженими. Мета документа – надати емпіричні дані про економічні ефекти шоків цін на вуглець і глибше вивчити механізм їх передачі. Цей аналіз покликаний дати ключ до розуміння макроекономічних і мікроекономічних наслідків політики, яку урядам необхідно буде реалізувати при переході до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю.

Проведений аналіз складався з трьох етапів. Насамперед, було задокументовано макроекономічні ефекти шоків цін на вуглець для групи з 15 країн єврозони. Встановлено, що шок політики ціноутворення на вуглець (carbon policy surprise, CPS) є стримуючим, інфляційним і призводить до значного посилення фінансових умов.

Результати показують, що країни з вищою інтенсивністю викидів CO2, як правило, більше страждають від шоків ціноутворення на вуглець, що супроводжується більшим падінням обсягів виробництва та цін на акції, а також більшим зростанням кредитних спредів та інфляції.

Другий етап дослідження передбачав визначення впливу інтенсивності викидів CO2 при передачі шоків ціноутворення на вуглець. Результати показують, що фірми з відносно вищими викидами CO2, як правило, страждають значно більше, ніж їхні "зеленіші" колеги.

По-третє, було розроблено двопродуктову модель передачі шоків ціноутворення на вуглець. Для "коричневих" фірм зростання цін на викиди вуглецю являє собою, по суті, зростання початкових витрат, що призводить до скорочення випуску і підвищення цін на товари.

Інфляція "коричневих" товарів робить великий внесок у зростання сукупної інфляції. Інфляція "зелених" товарів дуже слабко зростає, що відображає зростання попиту на "зелені" товари. Ціни на акції як "коричневих", так і "зелених" компаній знижуються, що відповідає падінню поточного та очікуваного прибутку, що, у свою чергу, призводить до зниження сукупної оцінки активів. Ціни на "коричневі" активи реагують сильніше, ніж їхні "зелені" аналоги.

Також дослідження показало, що обсяг виробництва, ключові ставки, інфляція та ціни на активи реагують сильніше в економіках з вищою інтенсивністю викидів CO2.

https://www.bankofengland.co.uk/

Європейський центральний банк (ЄЦБ) опублікував робочий документ "Кліматичний ризик, банківське кредитування та грошово-кредитна політика". Автори дослідили практику корпоративного кредитування банків Єврозони та дані щодо викидів вуглецю компаніями за період з вересня 2018 року по грудень 2022 року з метою вивчити, як викиди компаній впливають на їхні процентні ставки за залученими кредитами.

Об'єднавши дані кредитних реєстрів Єврозони та дані про викиди вуглекислого газу, автори дослідження отримали докази наявності в кредитній політиці банків каналу врахування кліматичних ризиків. Банки встановлюють вищі процентні ставки для компаній з вищим рівнем викидів вуглецю та нижчі ставки для компаній, що зобов'язуються знизити викиди, з урахуванням імовірності дефолту. Обидва ефекти сильніші для банків, прихильних до ідеї декарбонізації.

Щомісячна середня процентна ставка, що встановлюється для корпоративних клієнтів у верхньому квартилі за поточними викидами вуглецю, постійно перевищує ставку, що застосовується для компаній у нижньому квартилі. Різниця між ними становить в середньому близько 14 базисних пунктів. Більше того, ставка для компаній, які не взяли на себе зобов'язання скоротити майбутні викиди, постійно перевищує ставку для клієнтів з прийнятими зобов'язаннями, при цьому різниця в ставках становить в середньому 20 базисних пунктів. Таким чином, роблять висновок автори, банки, очевидно, диференціюють свої ставки за кредитами також на основі перспективних викидів вуглецю клієнтів, а не тільки поточних.

Той факт, що фінансові ринки Європи наразі враховують у цінах ризики, пов'язані з кліматом, створюючи серйозні стимули для компаній до декарбонізації своєї діяльності та розробки чітких планів переходу, підтверджує і дослідження Центрального банку Нідерландів (DNB).

Економісти DNB використали дані про викиди вуглецю компаніями як індикатор їхньої схильності до перехідних ризиків, і порівняли їх зі спредом дохідності облігацій. Після коригування інших факторів, що впливають на спред, "з 2020 року з'явилася чітка різниця у вартості запозичень для компаній з відносно високим рівнем викидів вуглецю та для компаній з нижчим (або нульовим) рівнем викидів вуглецю". З тих пір різниця збільшилася до більш ніж 40 базисних пунктів (0,4%). Це стосується облігацій як з короткостроковим, так і з довгостроковим терміном погашення.

DNB припустив, що введення більш суворої кліматичної політики в Європі в останні роки, такої як Європейська угода "Зелена угода" та пакет "Fit for 55", може пояснити зростання премії за ризик. Водночас не можна виключати, що інші макроекономічні події або, можливо, пандемія COVID-19 також вплинули на рівень премії за перехідний ризик, йдеться в дослідженні.

Разом з тим ЦБ Нідерландів також попередив, що "необхідно забезпечити більшу доступність надійної інформації про кліматичні ризики, щоб уникнути раптових стрибків премій за ризик на фінансових ринках і, таким чином, допомогти знизити невизначеність".

https://www.dnb.nl/en/general-news/background-2024/carbon-intensive-companies-pay-ever-higher-market-interest-rates/

У липні-серпні первинний ринок зелених облігацій продовжив скорочуватися порівняно з високими показниками травня. За даними Ініціативи з кліматичних облігацій (CBI), за підсумками липня обсяг розміщень склав 56,2 млрд дол. (–3% до червневого показника в 58 млрд дол.), а в серпні – 44,6 млрд дол. (–20% до липня). Таким чином, три літні місяці лише трохи більше ніж удвічі перекрили травневий обсяг розміщення в 72,2 млрд дол.

У липні 122 емітенти розмістили 324 випуски. За підсумками серпня на ринок вийшло 135 емітентів, але кількість випусків скоротилася до 263. При цьому середній обсяг одного випуску в серпні склав усього 170 млн дол. порівняно з 460 млн дол. у липні.

Незважаючи на загальну тенденцію до літнього зниження активності на первинному ринку, помітними розміщеннями стали суверенні випуски. У липні на первинний ринок із зеленими облігаціями вийшли Нідерланди (1,83 млрд євро), Німеччина (два випуски на 1 млрд євро), Бельгія (310 млн євро), Японія (випуск в єнах еквівалентом 2,4 млрд дол. США), Гонконг (п'ять випусків у юанях, по одному в євро та доларах загальним обсягом 3,2 млрд дол. США), Австрія (920 млн євро), Домініканська Республіка (750 млн дол. США), Індонезія (один випуск в індонезійських рупіях та один у доларах загальним обсягом 606 млн дол. США) та Нова Зеландія (три випуски в новозеландських доларах еквівалентом 372,1 млн дол. США).

У серпні багато суверенних позичальників продовжили розміщення. Серед них Австрія (1,75 млрд євро), Німеччина (два випуски на 1,5 млрд євро), Бельгія (301 млн євро), Нова Зеландія (два випуски в новозеландських доларах еквівалентом 218,8 млн дол. США) та Індонезія (два випуски в індонезійських рупіях еквівалентом 147 млн доларів США). Крім них на ринок вийшли Данія (один випуск у данських кронах еквівалентом 231 млн дол. США) та Індія (один випуск в індійських рупіях еквівалентом 202 млн дол. США).

З числа корпоративних емітентів у липні більше за інших залучили південнокорейська LG Energy Solution (три випуски на 2 млрд дол. США), німецький енергоконцерн EnBW International Finance BV (два випуски на 1,2 млрд євро), американське іпотечне агентство Fannie Mae (35 випусків на 1,3 млрд дол. США), New York Metropolitan Transport Authority (35 випусків на 1,2 млрд дол. США), китайський венчурний фонд Huadian Gaintime investment Fund Management (чотири випуски в юанях еквівалентом 1,3 млрд дол. США), іспанська енергетична компанія Iberdrola (два випуски в швейцарських франках та один в євро еквівалентом 1,2 млрд дол. США), GAC Sofinco, спільне підприємство Credit Agricol Personal Finance & Mobility та китайського виробника автомобілів Guangzhou Automobile Corporation (1,1 млрд дол. США), нідерландський іпотечний агент Green Lion (1 млрд євро), енергетична компанія з Абу-Дабі Masdar (два випуски на 1 млрд дол. США) та Королівський банк Канади (1 млрд дол. США).

У серпні найбільші розміщення провели: німецький банк розвитку KfW (3 млрд євро), американський оператор центрів обробки даних Stack Infrastructure (3 млрд дол. США), China Citic Bank Corporation (випуск у юанях еквівалентом 2,8 млрд дол. США), China Development Bank (випуск у юанях еквівалентом 1,7 млрд дол. США), Управління з фінансування суспільного вибору Каліфорнії, що займається розподілом енергії (дев'ять випусків на 1,6 млрд дол. США), National Australia Bank (1,25 млрд євро), німецький оператор системи передачі електроенергії Amprion (два випуски на 1,1 млрд євро), Lloyds Banking Group (1 млрд євро).

І в липні, і в серпні найбільш активними були позичальники з Азії, на яких припало 43% і 39% всього залученого обсягу боргу в доларовому еквіваленті відповідно. Європейські емітенти в обидва місяці залучили по 36% всього фінансування, північноамериканські – по 19% у кожному місяці. На Австралію та Океанію припало близько 2% у липні та 5% у серпні. В Африці та Південній Америці в обидва місяці були лише поодинокі розміщення, що не вплинули на загальносвітову структуру запозичень.

За підсумками липня основною валютою залучення став долар, на який припало 35% всіх розміщень. Випуски в євро склали 17% (у доларовому еквіваленті), в юанях – 16%, в японських єнах – 7%. У серпні ситуація змінилася, і на перше місце знову вийшло євро, в якому було номіновано майже 35% всього боргу. Юань посів друге місце (майже 31%), долар – третє (трохи більше 20%).

Матеріали підготував Андрій Гонта, директор ТОВ "БФСЕ ГРУП"