Українська традиційна енергетика: 30.12.19-12.01.2020

На Бурштинській теплоелектростанції працює 7 енергоблоків, які в основному працюють на експорт в Угорщину — наразі це найбільша діюча ТЕС в Україні.

Про це написав Про це написав голова Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус у Facebook.

“Вимушений простій” — це коли ніякого простою немає, коли і надалі, як і раніше, на Бурштинській ТЕС працює 7 енергоблоків, які в основному працюють на експорт в Угорщину. На сьогодні це найбільша працююча ТЕС в Україні”, — написав Герус.

Він нагадав, що місяць тому “ДТЕК Західенерго” заявила про вимушену зупинку Бурштинської ТЕС (Івано-Франківська область).

“Нібито через “імпорт електричної енергії із РФ та Білорусі”, що само по собі абсурдно, бо Бурштинська ТЕС знаходиться у Бурштинському енергоострові, куди е/е із РФ та Білорусі не може потрапити навіть теоретично. Подібна ситуація і на Добротвірській ТЕС (Львівська область). Там також “вимушений простій”, хоча як і раніше працює 2 блоки на експорт у Польщу”, — заявив голова комітету.

http://oilreview.kiev.ua/2020/01/02/gerus-rozpoviv-z-yakim-navantazhennyam-pracyuye-burshtinska-tes/

НАЕК «Енергоатом» звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з проханням підтримати законопроект № 2526 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження)».

Цей законопроект вже підтримали Комітет ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування. На сьогодні проект потребує підтримки профільного Комітету з питань бюджету та внесення його за встановленою процедурою на розгляд ВР України.

У листі за підписом керівника НАЕК «Енергоатом» Павла Павлишина на ім’я Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрія Арістова наголошується, що у той час як НАЕК «Енергоатом» у повному обсязі виконує свої функції із відрахування компенсаційного збору, органи місцевої влади отримують кошти, що значно менші ніж встановлено Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Так, з моменту запровадження дії механізму оплати і використання коштів від збору (2010 – 2019 роки) сума перерахувань Енергоатома до спеціального фонду державного бюджету склала 2 млрд 708 млн грн. Водночас, за цей період органам місцевого самоврядування перераховано лише 1 млрд 66,9 млн грн, що майже вдвічі менше ніж передбачено чинним законодавством.

Причиною недоотримання місцевими громадами більш ніж половини коштів, перерахованих Енергоатомом, стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, яким збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення зон спостереження АЕС було віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України без жодної гарантії отримання коштів громадами зон спостереження. «На адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» надходять численні звернення від органів місцевого самоврядування, що розташовані на території зон спостереження АЕС, щодо отримання у повному обсязі соціально-економічної компенсації ризику від їх діяльності, яка встановлена Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», – йдеться у листі.

Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження)» № 2526 від 04.12.2019 відносить збір на соціально-економічну компенсацію ризику виключно до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України та передбачає спрямування усіх отриманих коштів на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам з метою фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення. За ці кошти будуть будуватися та ремонтуватися захисні споруди цивільного захисту, закупатися засоби індивідуального захисту органів дихання та препарати стабільного йоду, проводитися навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання. Також це дозволить забезпечити кошти для реалізації проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, як навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку.

У листі окремо наголошується, що законопроект не потребує виділення коштів із Державного бюджету України.

http://www.atom.gov.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoatom_zvernuvsa_do_komitetu_vr_z_pitan_budzetu_dla_rozv_azanna_problemi_kompensacii_naselennu_zon_sposterezenna_aes-45674

27 грудня 2019 року завершено введення в експлуатацію комплексу з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) Рівненської АЕС. Це означає, що відтепер КПРАВ є повноправним об’єктом технологічного комплексу РАЕС. Завершено всі додаткові розрахунки та обґрунтування аналізу безпеки, що надавалися до Держатомрегулювання України.

Підтверджено безпечне функціонування обладнання та систем КПРАВ під час виконання регламентного технологічного процесу переробки РАВ та визнано, що комплекс з переробки радіоактивних відходів Рівненської АЕС та діяльність з переробки РАВ відповідають вимогам ядерної та радіаційної безпеки.

За словами заступника начальника цеху дезактивації та радіоактивних відходів РАЕС по поводженню з радіоактивними відходами Володимира Горбунова, введення КПРАВ не зупиняє безперервне втілення інновацій у цикл поводження з РАВ на Рівненській АЕС.

«Попереду ще багато планів, які необхідно реалізувати у вигляді процедур та обладнання, але переробка радіоактивних відходів до вигляду, придатного для кінцевого захоронення, з цього моменту стає повсякденним завданням рівненських атомників», - підкреслює В. Горбунов.

http://www.energoatom.com.ua/ua/actvts-16/p/rivnens_ka_aes_vvela_v_ekspluataciu_kompleks_z_pererobki_rav-45683

Інформація про Бурштинську та Добротвірську ТЕС, яка розповсюджена Андрієм Герусом, не достовірна.

Про це журналістам «Терміналу» листом повідомила пресслужба ДТЕК.

В склад ДТЕК Західенерго входить три станції — Бурштинська ТЕС (12 блоків), Добротвірська ТЕС (4 блока), Ладижинська ТЕС (6 блоків в роботі і 2 в консервації).

При цьому середня кількість блоків у роботі в грудні наступна: Бурштинська ТЕС — 6,4 блока, Добротвірська ТЕС — 2 блока, Ладижинська ТЕС — 1,3 блока.

Тобто ці станції зараз працюють в половину своїх потужностей.

Причини такої роботи — несприятливі умови на ринку електроенергії. Бурштинська ТЕС змушена працювати в основному вночі, коли прайс-кепи і споживання низькі. У цей час робота станції навіть не покриває собівартості виробництва електроенергії. Вдень, коли прайс-кепи вищі, віддають перевагу імпортній електроенергії зі Словаччини. Як результат, в грудні 2019 порівняно з груднем 2018 виробництво електроенергії Бурштинської ТЕС скоротилося на 35% .Через відсутність попиту на електроенергію і затребуваності в системі, Бурштинська ТЕС змушена виводити частину персоналу в простій.

Про це своєчасно були проінформовані місцеві і центральні органи влади. Виведення частини персоналу в простій не означає, що вся станція виведена в простій. Оперативний персонал в простій і з простою виводиться залежно від завантаження блоків. У постійному простої працівники КТЦ БуТЕС не перебувають взагалі. Станція забезпечує наявність персоналу для обслуговування блоків, які знаходяться в роботі. Відповідно до КЗпП і колективних год, за всіма співробітниками, виведеми в простій, зберігається 2/3 окладу. Незважаючи на простій, енергетики продовжують отримувати постійний дохід і зберігати робочий стаж. Частковий простій персоналу не вплине на енерго- і теплопостачання регіонів.

«Термінал» розповідав, з яким навантаженням, за словами Андрія Геруса, працює Бурштинська ТЕС. Про це голова Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус написав у Facebook.

Він нагадав, що місяць тому “ДТЕК Західенерго” заявила про вимушену зупинку Бурштинської ТЕС (Івано-Франківська область). “Нібито через “імпорт електричної енергії із РФ та Білорусі”, що само по собі абсурдно, бо Бурштинська ТЕС знаходиться у Бурштинському енергоострові, куди е/е із РФ та Білорусі не може потрапити навіть теоретично. Подібна ситуація і на Добротвірській ТЕС (Львівська область). Там також “вимушений простій”, хоча як і раніше працює 2 блоки на експорт у Польщу”, — заявив голова комітету.

http://oilreview.kiev.ua/2020/01/08/burshtinska-ta-dobrotvirska-tes-pracyuyut-v-polovinu-svo%d1%97x-potuzhnostej-dtek/

За підсумками 2019 року НАЕК «Енергоатом» виробив 83 млрд 228 млн кВт-год електричної енергії, що за оперативними даними склало 101,8% від планового завдання, встановленого для Компанії Урядом.

У 2019 році усі українські АЕС перевиконали планові завдання з виробництва електроенергії: Запорізька АЕС – 102%; Рівненська АЕС – 102%; Южно-Українська АЕС – 100,6%; Хмельницька АЕС – 102,6%.

Протягом минулого року найкращий показник коефіцієнту використання встановленої потужності (КВВП) продемонструвала Рівненська АЕС. Загалом у порівнянні із 2018 роком КВВП Рівненської АЕС зріс на 6,3% та склав 77%, а у грудні 2019 року – 99,9%. Збільшила КВВП у 2019 році і Запорізька АЕС – з 68,3% до 73,1%. У свою чергу Южно-Українська АЕС виконала всі заходи із продовження ресурсу третього енергоблоку, отримала достроково ліцензію Держатомрегулювання – майже за 2 місяці до завершення терміну експлуатації енергоблоку №3, а також відпрацювала грудень 2019 року із КВВП 100,1%.

Позитивні показники продемонстрував НАЕК «Енергоатом» і за кількістю порушень. У 2019 році у роботі українських атомних електростанцій було зареєстровано 13 порушень, що майже вдвічі нижче ніж у 2018 році – 22 порушення. При цьому вказані порушення призвели лише до 5 позапланових зупинень енергоблоків (у 2018 році цей показник становив 13). А недовиробництво електроенергії через порушення зменшилося в 3,5 рази – 517 млн кВт-г проти 1,9 млрд кВт-г у 2018 році. Цей обсяг менше, ніж диспетчерські та балансові обмеження, встановлені оператором системи передачі НЕК «Укренерго» для НАЕК «Енергоатом».

http://www.atom.gov.ua/ua/actvts-16/p/u_2019_roci_aes_ukraini_vikonali_planove_zavdanna_z_virobnictva_elektroenergii_na_102-45678