Українська традиційна енергетика: 28.01-03.02.2019

Україна в січні-листопаді 2018 року придбала ядерне паливо (ЯП) на загальну суму $ 490,32 млн.

Про це йдеться в даних Державної служби статистики, передає БізнесЦензор зі посиланням на Інтерфакс-Україна.

Як повідомляється, за вказаний період для українських атомних електростанцій (АЕС) було закуплено паливо російського виробництва на $ 341 млн 789,7 тис., Шведського виробництва - на $ 148 млн 530,2 тис.

Таким чином, частка закупівель Україною ядерного палива за 11 місяців 2018 року в «ТВЕЛ» (Росія) в грошовому еквіваленті склала 69,7%, у Westinghouse (Швеція) - 30,3%.

Як повідомлялося, Україна в 2017 році закупила ЯП на $ 533,422 млн (у Росії - на $ 368,964 млн, Швеції - на $ 164,458 млн), в 2016 році - на $ 548,81 млн (у Росії - на $ 386,782 млн, Швеції - на $ 162,028 млн) , в 2015 році - на $ 643,57 млн (у Росії - на $ 610,883 млн, Швеції - на $ 32,688 млн), в 2014 році - на $ 628,176 млн (у Росії - на $ 588,831 млн, Швеції - на $ 39,345 млн), в 2013 році - на $ 600,596 млн (всі - Росія), в 2012 році - на $ 600,334 млн (у Росії - на $ 555,355 млн, Швеції - на $ 44,979 млн).

Оператором всіх чотирьох діючих АЕС України є держпідприємство «НАЕК» Енергоатом «, яке набуває ядерне паливо за контрактами з компаніями» ТВЕЛ «і Westinghouse Electric Sweden.

«Енергоатом» експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.

https://biz.censor.net.ua/news/3107501/ukraina_v_yanvarenoyabre_zakupila_yadernoe_toplivo_na_490_millionov_gosstat

ДП «НЕК «Укренерго» започаткувало цикл випробувань енергоблоків ТЕС, ТЕЦ і ГЕС з регулювання частоти та порушення для дослідження можливості синхронної роботи енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E.

Перше випробування почалося сьогодні, 22 січня о 7:00 на Харківській ТЕЦ-5.

Нагадаємо, 8 червня 2017 року «Укренерго» підписало «Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи» (далі - Угода), яка набула чинності 7 липня 2017 р. Вона складається з трьох частин - каталогу вимог, перелік необхідних досліджень і дорожньої карти.

Приєднання ОЕС України в мережі ENTSO-E передбачено в рамках єдиного блоку регулювання з енергосистемою Молдови.

Тестування блоків ТЕС, ТЕЦ і ГЕС проводиться за погодженням з Проектною групою ENTSO-E Україна-Молдова і передбачено дорожньою картою Угоди.

Випробування проводяться за консалтингової підтримки, фінансуються USAID, а в якості консультанта виступає Енергетична асоціація США (USEA).

«Результати випробувань енергоблоків є базою для створення їх математичних моделей, моделювання ОЕС України і проведення дослідження динамічної стійкості енергосистеми, яке буде проводити Консорціум системних операторів ENTSO-E відповідно до умов сервісного контракту. Синхронізація з мережею ENTSO-E - важливий крок. Вона істотно посилить стійкість нашої об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, мінімізує її залежність від вугільної генерації, відкриє нові можливості для експорту / імпорту електроенергії і підвищить конкуренцію на внутрішньому ринку України», - сказав заступник директора з комунікацій та міжнародного співробітництва ДП «НЕК «Укренерго» Михайло Бно-Айріян.

До кінця квітня 2019 р заплановано провести випробування регулювання частоти і активної потужності на дев’яти енергоблоках восьми електростанціяї, а також випробування автоматичного регулювання збудження і реактивної потужності на дев’яти енергоблоках шести електростанцій.

Відзначається, що випробування не впливатимуть на електро- і теплопостачання споживачів.

За словами Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, приєднання України до ENTSO-E дозволить отримати «електроенергетичний безвіз».

Раніше «Укренерго» оцінило інвестиції учасників ринку електроенергетики України для інтеграції в Європейську мережу системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) в 350 млн євро.

ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) створена в 2009 році. Об’єднала шість існуючих на той час галузевих асоціацій: ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA, в які входить 41 системний оператор з 34 країн.

https://elektrovesti.net/64245_ukrenergo-nachalo-ispytaniya-energoblokov-tes-tets-i-ges-dlya-sinkhronizatsii-s-entso-e

Блок №10 Придніпровської ТЕС буде запущено після переведення з антрациту на «газове» вугілля 28 лютого поточного року.

«Ми були змушені перенести запуск блоку №10 «ДТЕК Придніпровська ТЕС» із новим електрофільтром, адже його переведення на газове вугілля і будівництво нового сучасного електрофільтра - це насправді складний технологічний процес. Навіть найдосвідченішим фахівцям складно спрогнозувати терміни повного виконання всіх робіт», - написала керівник департаменту екологічної безпеки «ДТЕК Енерго» Ірина Вербицька на своїй сторінці у Facebook, коментуючи перенесення запуску блоку, спочатку запланованого на грудень 2018 року.

За її інформацією, необхідне для нового фільтра обладнання виготовляли кілька машинобудівних заводів для прискорення процесу.

Блок відключений із травня 2018 року, відтоді не працює і не здійснює шкідливих викидів в атмосферу, наголосила топ-менеджер ДТЕК.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/561014.html

Нову Цільову програму наукових досліджень Національної академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки започатковано постановою Президії НАНУ. Постанову було прийнято 16 січня за результатами засіданні Президії Академії, яке відбулось під головуванням президента НАНУ Бориса Патона і було присвячене підсумкам виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (була започаткована у лютому 2016 року).

У постанові відзначається, що зважаючи на актуальність, важливість і перспективність результатів, одержаних за підсумками виконання Цільової програми у 2016-2018 роках, Президія вважає за доцільне започаткувати нову Цільову програму наукових досліджень на 2019-2023 роки.

У своїй доповіді на засіданні Президії Національної академії наук України президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський висловив подяку Президії НАНУ та особисто її президенту Борису Патону за постійну увагу до актуальних питань ефективної та безпечної експлуатації українських атомних електростанцій, зокрема за значний внесок Академії у роботу з диверсифікації джерел постачання свіжого ядерного палива на українські АЕС.

«Енергетична галузь України – це, без перебільшення, економічна запорука державного суверенітету. Своєю надійною роботою ДП «НАЕК «Енергоатом» стабільно підтримує нормальне функціонування всієї енергосистеми України, що особливо важливо в умовах дефіциту органічного палива та застарілих проблем зношеної теплової генерації», - зазначив президент Енергоатома. Він наголосив, що «займаючи в структурі генеруючих потужностей 26%, частка атомної електроенергії у загальному виробництві вже давно перевищує 50%. А в окремі періоди останніх років в умовах воєнної агресії збоку РФ та проблем із постачанням на теплові електростанції вугілля антрацитової групи – частка виробництва електроенергії на АЕС навіть перевищувала 68,5%».

Президент Енергоатома наголосив, що атомна енергетика є одним з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії, адже робота українських АЕС щорічно запобігає викидам 117 млн тон СО2 в атмосферу, а ціна атомної електроенергії є найнижчою в Україні у порівнянні з іншими енергогенераціями: в 3,4 рази дешевше ніж електроенергія вугільних теплових електростанцій та в 1,2 рази дешевша за електроенергію, вироблену на гідроелектростанціях.

«Всі ці переваги атомної енергетики, в першу чергу – надійність, екологічна безпека і економічність зумовили те, що в прийнятій Урядом у позаминулому році новій Енергетичній стратегії на період до 2035 року передбачено збереження домінуючої ролі атомної енергетики. Стратегія передбачає продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків АЕС, підвищення їхньої номінальної потужності та покращення ефективності її використання, добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС, а також – вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року. Безперечно, що без тісної співпраці атомників з науковцями буде неможливо реалізувати поставлені у стратегії завдання», - підкреслив президент Енергоатома.

Він наголосив, що Національна Академія наук України має значний науково-технічний потенціал у матеріалознавчому напрямку діяльності, розвинену експериментальну й методичну базу та багаторічний досвід науково-технічних досліджень у галузі атомної енергетики, унікальність кадрового потенціалу та здатна вирішувати різноманітні практичні завдання для ядерної енергетики за найвищими міжнародними стандартами.

Юрій Недашковський зазначив, що у період 2016-2018 років спільно з інститутами НАНУ, серед яких Інститут ядерних досліджень (ІЯД), НТК «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона», ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», виконано значний обсяг робіт. «Було отримано низку важливих результатів, значна частина яких стосується проблем продовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків атомних електростанцій», - уточнив очільник Енергоатома.

Серед перспективних напрямів співпраці Енергоатома та наукових закладів НАН України, важливих для продовження безпечної експлуатації енергоблоків ВВЕР, Юрій Недашковський назвав Програму контролю змін властивостей металу корпусів реакторів за зразками-свідками на період понад 60 років. Президент Енергоатома висловив сподівання на плідне співробітництво за цією програмою з Інститутом ядерних досліджень та Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова.

Важливою та перспективною Юрій Недашковський вважає Програму опромінення зразків з матеріалу опорних елементів реактора ВВЕР-1000 та визначення механічних властивостей залежно від флюенсу нейтронів і температури, до виконання якої можливе залучення ІЯД та НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона».

Крім того керівник Енергоатома висловив зацікавленість Компанії у співпраці з Інститутом проблем міцності ім. Г.С. Писаренка та Інститутом ядерних досліджень у розробці та впровадженні комплексної системи аналізу результатів випробувань зразків-свідків та ресурсу корпусів реакторів, яка має забезпечити оперативний доступ до первинної інформації про поточний стан корпусів реакторів. «Компанія відкрита для обговорення інших важливих напрямків, необхідних для забезпечення надійного та сталого розвитку атомно-енергетичної галузі», - зазначив Юрій Недашковський.

Резюмуючи виступ, президент НАЕК «Енергоатом» наголосив, що Компанія підтримує оцінку щодо важливості і актуальності результатів, отриманих у рамках виконання програми «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» для подальшого і безпечного функціонування атомно-енергетичного комплексу держави; схвалює започаткування нової Цільової програми наукових досліджень на 2019-2023 роки, а також сприятиме реалізації заходів, передбачених цією програмою, та роботі наукової ради програми.

Постановою Президії НАНУ також було затверджено Концепцію Цільової програми наукових досліджень Національної академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки. У Концепції, зокрема, наголошується, що Цільова програма відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки. «Вже сьогодні питома вага атомної енергетики у вітчизняному енергетичному балансі становить більше 50%. У зв’язку з геополітичною непрогнозованістю поставок природного газу, нафти та вугілля стабільна робота енергоблоків АЕС є запорукою енергетичної, стратегічної та екологічної безпеки держави, що потребує відповідного науково-технічного супроводу», - зазначають в НАН України.

Серед очікуваних результатів виконання Цільової програми, її Концепція, зокрема, передбачає розробку наукових підходів, принципових рішень, технічних засобів, матеріалів і технологій для безпечного і надійного функціонування та розвитку ядерної енергетики України. На думку авторів документа, виконання Цільової програми «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» сприятиме збереженню, розвитку наукового і технологічного потенціалу ядерно-енергетичного і промислового комплексу України, установ НАН України та покращенню економічного стану держави.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/prezidia_nan_ukraini_zapocatkuvala_novu_cilovu_programu_naukovih_doslidzen_nan_ukraini_v_sferi_adernih_ta_radiacijnih_tehnologij-44618