Українська традиційна енергетика: 27.05-02.06.2019

На Рівненській АЕС відбулась нарада щодо реалізації комплексу робіт, обумовлених «Програмою реалізації заходів модернізації енергоблоків АЕС для участі в нормованому первинному регулюванні частоти (НПРЧ) в об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України».

Про це повідомила прес-служба РАЕС.

На сьогоднішній день пріоритетним напрямком розвитку української енергетики, який визначений Енергетичною стратегією України на період до 2035 року є інтеграція ОЕС України в об’єднання системних операторів з передачі електроенергії континентальної Європи (ENTSO-E), яка передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. В рамках угоди планується реалізувати програму організаційно-технічних заходів з модернізації систем регулювання та обладнання енергоблоків АЕС для приведення їх у відповідність до вимог СОУ-Н, які необхідно реалізувати на усіх 15 енергоблоках АЕС України до 2023 року. Без залучення енергоблоків АЕС стабільна робота енергосистеми і виконання вимог із синхронізації з ENTSO-Е неможлива.

Участь енергоблоків АЕС в НПРЧ дозволить: підвищити стійкість роботи енергоблоків, яка досягається введенням швидкодіючого регулювання параметрів енергоблоків з неодмінною точністю і стабільністю; передавати дані в інформаційні системи енергоблоку, АЕС та ОЕС України; організувати збір, передачу та зберігання (архівацію) відповідної інформації в інформаційних системах енергоблоків АЕС та передачу її на вищі рівні оперативно-диспетчерського управління.

В ході технічної наради під головуванням головного інженера РАЕС Павла Ковтонюка та за участю його заступників й керівників структурних підрозділів електростанції обговорено хід та проблемні питання реалізації Програми заходів модернізації обладнання на енергоблоках РАЕС для участі у НПРЧ в ОЕС України.

За словами заступника головного інженера РАЕС з електрообладнання та систем контролю і управління Андрія Козюри, інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E є важливою складовою енергетичної безпеки України, що дозволить підвищити надійність та збалансованість роботи ОЕС України, ефективність використання енергетичних ресурсів та значне збільшення експортних можливостей. Для успішної інтеграції, згідно з галузевими нормами, необхідно вирішити певну задачу, яка полягає в забезпеченні балансу між генерацією і споживанням. За чинними стандартами відхилення частоти від 50 Гц має утримуватись на рівні не більше ±0,2 Гц. Більшого відхилення не повинна допускати енергосистема, автоматично коригуючи потужність генерації.

«НАЕК «Енергоатом» розроблені галузеві концептуальні технічні рішення для енергоблоків-мільйонників. Оскільки енергоблоки з реактором ВВЕР-440 експлуатуються лише на Рівненській АЕС, фахівцями електростанції самостійно розроблено концептуально-технічне рішення для «малих» блоків, спираючись на міжнародний досвід АЕС країн Європи, які вже функціонують у цих режимах. На сьогодні зроблено значний обсяг підготовчих робіт – розробка технічних вимог до систем та обладнання, техніко-економічні розрахунки, в яких оцінено попередню вартість реалізації запланованих робіт, графіки, створено робочу групу з реалізації заходів з модернізації», — прокоментував Козюра.

«Основні заходи програми стосуються модернізації систем регулювання турбін на всіх енергоблоках РАЕС. Минулого року вже замінено системи збудження на турбогенераторах (ТГ) енергоблоків №3 та 4 РАЕС. У 2014 році виконано таку роботу на ТГ-4 енергоблоку №2. Залишилося замінити системи збудження на ТГ-1, ТГ-2 енергоблоку №1 та ТГ-3 енергоблоку №2. На енергоблоці №2 заплановано виконати також модернізацію системи регулювання потужності. Після завершення монтажних та налагоджувальних робіт, введення в експлуатацію модернізованих систем на РАЕС до 2023 року заплановано провести комплекс пусконалагоджувальних та випробувальних робіт. Наразі усі роботи виконуються відповідно до графіку. Хід впровадження програми та її проблемні питання регулярно обговорюються під час нарад на чолі з головним інженером Рівненської АЕС», — додав він.

Синхронізація енергосистем України і ENTSO-E вкрай важлива для вітчизняного енергетичного сектору, оскільки вона дозволить поліпшити стабільність енергосистеми, підвищить енергобезпеку, а можливість брати участь у НПРЧ та потужності ОЕС дозволить НАЕК «Енергоатом» отримувати додаткові кошти в умовах роботи у новій моделі ринку електроенергії.

http://oilreview.kiev.ua/2019/05/21/na-raes-obgovorili-uchast-v-normovanomu-pervinnomu-regulyuvanni-chastoti-elektroenergi%d1%97/

ТОВ «Астер-М» розробить проектно-кошторисну документацію для будівництва теплоелектроцентралі (ТЕЦ) електричною потужністю до 6,5 МВт і тепловою потужністю до 22 Гкал-год в Куп’янську Харківської області.

Як повідомляється в системі ProZorro, договір на надання послуг вартістю близько 6 млн грн уклала з компанією Харківська облдержадміністрація (ОДА) в середині травня.

Як повідомляв в березні 2019 року директор Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА Сергій Магдісюк, в обласному бюджеті вже передбачені кошти на придбання твердопаливних котлів для ТЕЦ в Куп’янську.

Раніше Харківська ОДА також повідомляла про плани будівництва в Куп’янську двох міні-ТЕЦ потужністю 6 МВт кожна, які будуть працювати за технологією киплячого шару на декількох видах палива: дерево, пелети або вугілля. Необхідний обсяг інвестицій - близько $ 40 млн.

http://oilreview.kiev.ua/2019/05/22/aster-m-razrabotaet-proekt-tverdotoplivnoj-tec-na-65-mvt-v-kupyanske/

У зв’язку із інформацією ДФС про те, що «за результатами фінансово-господарської діяльності один із найбільших виробників електроенергії в Україні - НАЕК «Енергоатом» - задекларував частину чистого прибутку до сплати на суму 1,76 млрд гривень, однак бюджет ці кошти досі не отримав», повідомляємо наступне.

У І кварталі 2019 року за результатами діяльності у 2018 році ДП «НАЕК «Енергоатом» було нараховано і сплачено у повному обсязі 1 млрд 923,37 млн грн частини чистого прибутку. У фінансовому плані Компанії, який затверджено КМУ, у ІІ кварталі 2019 року передбачено 45 млн 759 тис. грн, які сплачено у повному обсязі 21 травня.

І в І кварталі 2019 року, і в ІІ кварталі 2019 року НАЕК «Енергоатом» неодноразово та безрезультатно звертався до НКРЕКП щодо необхідності збільшення тарифу Компанії на суму сплати частини чистого прибутку, оскільки у тарифі Компанії на весь 2019 рік на ці цілі передбачено лише 200 млн грн.

Таким чином, з початку року НАЕК «Енергоатом» сплатила загалом 1 млрд 969,129 млн грн, що на 1 млрд 769,129 млн грн більше, ніж затвердила у тарифі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Довідка. За останні три роки та перший квартал поточного року до бюджету було сплачено без джерела покриття видатків в тарифі податок на прибуток та частину прибутку державного унітарного підприємства в розмірі 2641,1млн грн (у тарифі Компанії передбачено 5,978 млрд грн ; фактично сплачено – 8,619 млрд грн.). За десять років дефіцит коштів на сплату цих податків становить 8,898 млрд грн.

Слід зазначити, що сам показник чистого прибутку не пов’язаний з реальним надходженням коштів. Наявність великого валового прибутку в першому кварталі пов’язана із специфікою роботи НАЕК «Енергоатом». На цей показник впливають такі чинники: в І кварталі, який припадає на осінньо-зимовий період, є зростання відпуску електроенергії у порівнянні з іншими кварталами; здійснюється авансування для постачання свіжого ядерного палива, згідно з чинними контрактами, яке не враховується у витратах; відбувається підготовка до ремонтної кампанії року (здійснюється накопичення запасних частин та обладнання) тощо.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/sodo_povidomlenna_derzavnoi_fiskal_noi_sluzbi_pro_nesplatu_naek_energoatom_1_76_mlrd_griven_castini_cistogo_pributku-45022