.jpg)
На Хмельницькій АЕС здійснено постсертифікаційний аудит відповідності вимогам міжнародним стандартам
17-18 вересня 2018 року на Хмельницькій АЕС було здійснено технічний нагляд (другий постсертифікаційний аудит) відповідності вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2015 (система управління якістю), ISO 14001:2015 (система екологічного керування) та OHSAS 18001:2007 (управління гігієною та безпекою праці) за інтегрованою системою управління НАЕК «Енергоатом». ВП ХАЕС перший відокремлений підрозділ, який проходить аудит. Загалом, технічний нагляд за інтегрованою системою управління Компанії триматиме протягом вересня - жовтня цього року.
Цьогорічний аудит відбувся у ряді підрозділів Хмельницької АЕС за різними напрямками діяльності. Розглядалися наступні складові системи управління: розуміння потреб і очікувань зацікавлених сторін, оцінка ризиків, логіка прийняття управлінських рішень, цілі та планування їх досягнення, використання корпоративного порталу знань, комунікації, екологічні аспекти, система управління охороною праці, взаємини з громадськістю та ЗМІ тощо.
Постсертифікаційний аудит проводився представниками ТОВ «Інтернешнл Менеджмент Сістемс», яке надає в Україні послуги з сертифікації систем управління на відповідність вимогам міжнародних стандартів у всесвітньо визнаній системі сертифікації TUV NORD CERT акредитованої в німецькому органі з акредитації – DakkS (Deutsche Akkreditierungsstelle GmbH). Загальновідомо, що міжнародна сертифікація - це демонстрація спроможності, відповідальності та конкурентоспроможності Енергоатома на світовому ринку.
Технічний нагляд проводився шляхом аналізування виробничої документації, спостереження та інтерв’ювання персоналу. Під час аудиту критичних зауважень не виявлено, зазначені окремі напрями, які потребують доопрацювання. Усі надані рекомендації будуть враховані та стануть основою для подальшого підвищення ефективності інтегрованої системи управління НАЕК «Енергоатом» в цілому та ВП ХАЕС зокрема.
Остаточні підсумки здійсненого аудиту будуть озвучені у місті Києві на заключній нараді за участю керівництва Компанії.
У Міненерго відзвітували про рівень запасів палива
Рівень запасів вугілля в Україні на сьогодні вище, ніж на відповідну дату минулого року. Зате Україна відстає з темпами накопичення мазуту і газу. Про це повідомляє прес-служба Міненерго.
«Станом на 18 вересня на складах підприємств Міненерговугілля накопичено 1 млн 976,9 тис. тонн вугілля, що на 337,2 тис. тонн або на 20,6% більше показника минулого року», - йдеться в повідомленні.
У той же час запаси мазуту і газу є меншими, ніж на відповідну дату минулого року.
Так, запаси мазуту складають 38,3 тис. тонн, що на 50,4 тис. тонн або 56,8% менше, ніж в минулому році.
Запаси газу становлять 15,4 млрд куб. м за станом на 17 вересня, що на 0,2 млрд куб. м або на 1,3% менше рівня минулого року на відповідну дату.
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/19/nenergo-otchitalis-ob-urovne-zapasov-topliva/
АРМА відібрала керуючого для двох заарештованих ТЕЦ злодійкуватих братів Дубневичів
Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) відібрало ПП «Гарант Енерго М» в якості керуючого для цілісних майнових комплексів Новороздільського та Новояворівської ТЕЦ, повідомила прес-служба відомства.
«За підсумками конкурсу ... керуючим цих активів було відібрано ПП» Гарант Енерго М «. Зараз АРМА здійснює заходи щодо оцінці ринкової вартості активів, після чого будуть підписані договори управління активами «, - йдеться в повідомленні.
Власником «Гарант Енерго М» є Михайло Рева.
Як повідомлялося, раніше Солом’янський райсуд Києва наклав арешт на цілісні майнові комплекси Новояворівської і Новороздільського ТЕЦ (ТОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ») у Львівській області за клопотанням Національного антикорупційного бюро України. Після цього ТЕЦ перейшли під тимчасове управління АРМА.
Бенефіціарами ТОВ «Енергія Новий Розділ» та «Енергія-Новояворівськ» є депутати Верховної Ради Богдан і Ярослав Дубневичі.
http://www.ukrrudprom.com/news/ARMA_otobrala_upravlyayushchelya_dvuh_arestovannih_TETS_voro.html
На Хмельницькій АЕС триває планово-попереджувальний ремонт енергоблока №2
Планово-попереджувальний ремонт (ППР) на другому енергоблоці Хмельницької АЕС цьогоріч заплановано здійснити за 80 діб. Це значний термін, під час якого буде виконано низку робіт з модернізації обладнання енергоблока №2.
Зокрема, це стосується систем контролю і управління. За словами заступника головного інженера із електрообладнання та систем контролю і управління ВП ХАЕС Олександра Копійка, в рамках ППР заплановано здійснити заміну 82 кабельних герметичних проходок. Для працівників цеху теплової автоматики та електроцеху ця робота не нова: поетапне виконання вищезгаданих завдань розпочато ще в 2010 році.
Під час планово-попереджувального ремонту на другому енергоблоці особлива увага приділяється виконанню «постфукусімських» заходів – впровадженню мобільних дизель-генераторних станцій. «Аналогічну роботу ми виконували під час останньої ремонтної компанії на першому енергоблоці. Наразі наявні всі необхідні матеріали для здійснення цих робіт в рамках ППР на енергоблоці №2», - розповідає О. Копійко.
Варто зауважити, що після трагічних подій на АЕС Фукусіма-1 було прийнято рішення про комплектацію усіх українських енергоблоків додатковими засобами безпеки: мобільними дизель-генераторними станціями та мобільними насосними установками.
Наразі триває дев’ятнадцята доба ППР-2018. Роботи тривають згідно з відповідним графіком.
http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/54501-na_hmelnitckoyi_arodoljaetsya_planovopredupreditelnyyi_remont_energobloka_/
Міненерговугілля та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) обговорили подальші кроки майбутньої співпраці щодо впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні
У Міненерговугілля під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко проведено робочу зустріч із представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на чолі з Анке Шольц – керівником Проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів в Україні» GIZ Україна.
У зустрічі взяли участь генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров, державний експерт Експертної групи з питань зовнішньої енергетичної політики, європейської та євроатлантичної інтеграції Євгенія Німак, голова Національного секретаріату ІПВГ Діна Нарежнєва.
Наталія Бойко подякувала за плідну співпрацю та за реалізацію проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів в Україні» протягом останніх 5 років.
Зокрема, за підтримку регіонального компоненту впровадження ІПВГ в Україні, завдяки чому при проходженні процесу валідації Україна отримала найвищу оцінку у компоненті комунікації та роботи із громадянським суспільством від Міжнародного Правління ІПВГ.
Серед іншого, Заступник Міністра наголосила, що така підтримка надзвичайно важлива з огляду на зміни до бюджетного законодавства, відповідно до якого місцеві громади будуть отримувати нові надходження від видобувних компаній. Важливо продовжувати просвітницьку роботу щодо особливостей нарахування таких надходжень, грамотного складання бюджету та стратегічної програми розвитку громади, а також моніторингу використання зазначених коштів.
Відзначила й підтримку супроводу у Верховній Раді законопроекту № 6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», який 18 вересня був прийнятий Верховною Радою. Законопроект розроблено для впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до ІПВГ.
У ході зустрічі учасники обговорили подальші кроки майбутньої співпраці, зокрема роботу з розробки нормативно-правових актів на виконання прийнятого законопроекту № 6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», розробки ІТ-системи звітування в рамках ІПВГ, що відповідає рішенню Правління ІПВГ про перехід на електронне впровадження Стандарту на глобальному рівні, та інші питання, пов’язані з впровадженням Стандарту ІПВГ в Україні.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessiF8C53DC7EBA48132D4B1C78B10E54E40.app1?art_id=245304477&cat_id=35109
Відвантаження імпортного вугілля на ТЕС і ТЕЦ України за 8 міс. збільшилось в 1,7 рази
Відвантаження імпортного енергетичного вугілля на теплові електростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) України в січні-серпні 2018 року склало 3 млн 740,3 тис. тонн, що в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 роки (2 млн 186 , 9 тис. тон).
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, зокрема, з РФ на українські електростанції надійшло 2 млн 910,3 тис. тон вугілля (частка - 77,8%), з США - 685,3 тис. тонн (18,3%), з ПАР - 144,8 тис. тонн (3,9%).
Таке значне зростання споживання імпортного енерговугілля пов’язаний з втратою ДТЕК з березня 2017 року контролю над його вугледобувними підприємствами на НКТ ( «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» і «Комсомолець Донбасу»).
Запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ протягом серпня 2018 року збільшилися на 14,4% (на 238,2 тис. тон) і на 1 вересня склали 1,888 млн тон. У тому числі запаси вугілля Г + Д склали 1 млн 441,8 тис. тонн (1 млн 96,4 тис. тон - на 1 серпня-2018), АШ + Т - 446,2 тис. тонн (553,4 тис. тонн - на 1 липня-2018).
Надходження вугілля в серпні-2018 на ТЕС і ТЕЦ України склало 1 млн 935,5 тис. тон (в липні - 1 млн 833,4 тонн), а витрата - 1 млн 697,3 тис. тонн (в липні - 1 млн 157 , 3 тис. тонн).
Запаси топкового мазуту на складах електростанцій за серпень 2018 роки не змінилися - 38,5 тис. тон.
Запаси вугілля на складах електростанцій на 1 вересня 2018 року виявилися на 4,7% менше, ніж на аналогічну дату 2017 роки (1 млн 980,5 тис. тонн), мазуту - на 51,6% (на 1 вересня-2017 - 79 , 5 тис. тонн).
Споживання природного газу електростанціями в серпні 2018 року склало 86,8 млн куб. м проти 82,8 млн куб. м в липні 2018 року і 121,9 млн куб. м - в серпні 2017 року.
Як повідомлялося, відвантаження енергетичного вугілля на ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році склала 5 млн 90,9 тис. тонн. Зокрема, з РФ на електростанції країни надійшло 3,763 млн т вугілля (частка - 73,9%), з ПАР - 759,4 тис. тон (14,9%), з США - 449,5 тис. тонн (8, 8%), з Польщі - 118,9 тис. тонн (2,3%).
країна в 2018 році планує збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тонн. В т.ч. з РФ прогнозувався імпорт 4 млн 881,5 тис. тонн (+ 29,6% до 2017-го), з США - 664 тис. тонн (+ 47,7%), з ПАР - 123 тис. тонн (-83, 8%).
https://interfax.com.ua/news/econom33302.html
Ключова наша проблема – уся теплова генерація була побудована в радянські часи – Домбровський
«Атомна генерація – це фундамент української енергетики. Необхідно зробити все, щоб вона залишалась професійною, стабільною та безпечною. Для цього нам потрібно прогнозувати та аналізувати на декілька кроків вперед», — переконаний в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, депутат Верховної Ради 7-го та 8-го скликання Олександр Домбровський.
Пропонуємо до уваги читачів часопису «TerminaL» фрагмент розмови із Олександром Домбровським.
– Загальна ситуація в енергетиці України є доволі складною. Чому саме виклики атомної підгалузі набувають широкого резонансу, адже ми декларуємо перехід на відновлювану енергетику?
– В українській енергетиці дійсно накопичилося чимало проблем. Значною мірою це стосується основних фондів у тепловій генерації, де екологічні норми та ступінь зносу генеруючих потужностей вже перевищи ли граничний рівень, а зношеність систем передачі та розподілення енергії призводять до значних виробничих втрат.
Останні десятиліття ставлення до української енергетики, на жаль, було занадто споживацьким. Використовувався весь той потенціал, який залишився нам ще з часів УРСР, створений попередніми поколіннями енергетиків. До слова, велика гідроенергетика вже налічує майже 80 років історії.
Виклики ж ядерної енергетики України напряму пов’язані з енергетичною безпекою нашої держави. Я б не називав атомну енергетику «підгалуззю». Скоріше, це фундамент української енергетики. Без нього ми б точно не могли розраховувати на той рівень енергетичної безпеки, який маємо нині, а також не змогли б дозволити собі розвиток ВДЕ.
– Атомна енергетика як основа енергобалансу країни – це вимушене рішення для України? Адже багато хто поспішає відмовитися від «мирного атому».
– Ми повинні розуміти, що атомна енергетика виконує надзвичайно важливу місію. З одного боку, вона дозволяє отримати достатньо дешеву енергію. З іншого – це відносно чиста електрична енергія, яка не забруднює довкілля шкідливим СО2 атомна енергетика залишилася стабільною і зберегла такі тенденції.
Між тим, що стосується кадрової політики, то, на жаль, нині ми перебуваємо в глибокій кризі. Те, що треба гарантувати безпеку такої галузі, як енергетична, не викликає сумнівів. Але що відбувається? Ми опинились в обставинах, коли ризикуємо втратити кращі кадри – вони можуть поїхати з України. А скільки коштує виховати, навчити одного інженера, який працює, умовно кажучи, за 10 тис. грн? Мільйони! І не гривень, а доларів та євро! Зарплата працівників атомної енергетики повинна забезпечувати гідні соціальні стандарти для них та їхніх сімей.
– Ефективність української енергетики багато в чому залежить від дій органів влади. Ми чуємо нарікання на погану роботу Верховної Ради України, адже низку проектів законів просто не розглядають. З чим це пов’язано, як Ви вважаєте?
– Від роботи державних інституцій залежить дуже багато. Насамперед це стосується Верховної Ради. Парламент просто зобов’язаний суттєво підвищити ефективність своєї роботи.
Коли півсотні енергетичних законопроектів, які пройшли комітет, які є високопрофесійними, «висять» в українському парламенті впродовж декількох років, оскільки до них «не доходять руки», – це ненормально. Суспільство та енергетична спільнота вимагає, щоб ці закони були прийняті. Адже частина з них є суто технічними, і ВР мала б ухвалити їх ще два, три, чотири роки тому. І якщо візьмемо будь¬-який інший напрям, іншу галузь, там такі ж самі зауваження. Для десятків законопроектів, які пройшли комі- тети, парламенту просто бракує часу.
Водночас ми пишаємось роботою нашого комітету. Переконаний, що ніхто в «Енергоатомі», НКРЕКП, Держатомрегулюванні не скаже, що я особисто чи профільний комітет не реагували на проблеми, що виникали.
– Тарифи затверджує НКРЕКП. Одне з найбільш болючих питань атомної галузі – низький тариф на електроенергію. Як Ви вважаєте, вирішить незалежний регулятор це питання, адже склад комісії змінився?
– Ми виконали величезний обсяг роботи, який стосується законодавчого забезпечення незалежної роботи нашого енергетичного регулятора, пройшовши дуже непростий шлях. Досягли результату, в який мало хто вірив. Нині є п’ять із семи незалежних, високопрофесійних, конкурентних членів НКРЕКП.
– Як Ви гадаєте, міжнародна спільнота виявляє зацікавленість у приєднанні України до енергосистеми Європи? На Вашу думку, чи готовий іноземний капітал інвестувати в українську атомну енергетику?
– Нещодавно ми з Юрієм Олександровичем Недашковським та з керівництвом «Укренерго» Всеволодом Ковальчуком відкривали Дні української енергетики в Європейському Парламенті. І Юрій Олександрович робив презентацію, яку було сприйнято дуже позитивно. Звичайно, є питання, які потрібно вивчати, але в цілому Європа готова і хоче інтегруватися, хоче підставити плече, принаймні нашій електроенергетичній галузі.
Два місяці тому ми спільно з командою «Енергоатома» були в Пекіні, де зустрічалися з представниками найбільших банків. І ІCBС – банк зі світовим рейтингом No1 і активами понад $4 трлн виявив готовність інвестувати в українську енергетику. І не лише в атомну.
– Як Ви зазначили, питання тарифоутворення в енергетиці є найбільш складними. Спочатку був «Роттердам +», тепер – вимоги атомників. Чи братиме участь комітет у вирішенні цього питання?
– Не хочу говорити: давайте піднімати тарифи. Тарифи – дуже серйозний елемент соціальної політики. І «Енергоатом», окрім генерації, дуже серйозний соціальний стабілізатор, що дає можливість утримати вартість енергетичних ресурсів у більш¬-менш прийнятних межах.
Я б запропонував провести двосторонні переговори між регулятором та «Енергоатомом», щоб всі зрозуміли, що біле – то біле, а чорне – то чорне. Нам все ж потрібно знайти золоту середину для динамічного розвитку української енергетики.
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/klyuchovasha-problema-usya-teplova-generaciya-bula-pobudovana-v-radyanski-chasi-o-dombrovskij/
Головне завдання для атомної енергетики - зупинити відтік високопрофесійних кадрів -Недашковський
Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі, а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.
За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України та НАЕК «Енергоатом».
Аби вирішити проблему атомної енергетики та дати реальний поштовх до її розвитку, необхідно врегулювати лише одне¬ єдине питання – справедливе тарифоутворення для атомної генерації. Це було і залишається найболючішим: вирішення комплексу соціальних питань, підвищення зарплати, протидія відтоку професійних кадрів, фінансове гарантування безпечної експлуатації атомних блоків. Нинішня ситуація з недофінансуванням ядерної галузі вже вийшла за межі суто галузевих енергетичних проблем – вона стає проблемою загальнодержавного масштабу.
Підтвердженням цього стало проведення у Верховній Раді окремих комітетських слухань «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок та ефективного функціонування галузі.
Під час слухань президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський доповів про ситуацію, що наразі склалась в атомній галузі, про цілком очевидні ключові проблеми і виклики, без подолання яких неможливо буде досягти цілей, які були поставлені перед НАЕК «Енергоатом» на виконання Енергетичної стратегії України¬2035.
Розпочавши ключову доповідь, президент НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашковський наголосив, що сьогодні одним з головних завдань атомної галузі та компанії НАЕК «Енергоатом» є подовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Технічно їх можливо подовжити щонайменше на 20 років. У коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж будувати нові потужності. Безумовно, за таких умов цілком логічно зберегти існуючий парк реакторних установок заради того, щоб отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва.
Компанія вже отримала ліцензії Держ¬атомрегулювання на подовження термінів експлуатації 8 (з 15) енергоблоків. 16 липня 2018 р. під час відкритого засідання колегії Держатомрегулювання голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков урочисто вручив НАЕК «Енергоатом» ліцензію на подовження експлуатації ядерної установки енергоблоку No3 Рівненської АЕС до 11 грудня 2037 р.
Компанія впевнено продовжує виконання цих робіт, адже подовження термінів експлуатації енергоблоків дозволить, як це передбачено Стратегією, забезпечити «прийняття рішення та плану дій щодо заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року».
Однак у компанії констатують, що виконання цих робіт відбувається в умовах тотального дефіциту тарифних коштів. Цей факт підтверджує голова Держатомрегулювання, висловлюючи занепокоєння щодо ситуації, яка склалась з тарифом на відпуск електроенергії АЕС у контексті гарантування безпечної експлуатації атомних енергоблоків. Адже якщо «Енергоатом» через брак коштів у тарифі не виконає у повному обсязі роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків, Держатомрегулювання не матиме права надавати дозвіл на їх експлуатацію. Крім того, паралельно, у рамках виконання завдань Стратегії, у відповідності з трьома галузевими програмами за напрямами збільшення номінальної потужності енергоблоків і підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності, НАЕК «Енергоатом» здійснює заходи щодо покращення ефективності роботи АЕС. Якщо компанії вдасться сумарно за обома напрямками досягти 20% збільшення показників, ефект для Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) буде еквівалентний підключенню до мережі додаткових 2 760 МВт атомної генерації і додаткового щорічного виробництва електроенергії від 6,9 до 14,8 млрд кВт/год.
Це дозволить у перспективі – у 2019 р., коли запрацює новий ринок електроенергії, повністю компенсувати роботу енергоблоку No2 Хмельницької АЕС на експорт, оскільки одне з ключових завдань Стратегії – це створення можливостей для експорту та імпорту електричної енергії з країнами ЄС на ринкових засада
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/golovneya-dlya-atomno%d1%97-energetiki-zupiniti-vidtik-visokoprofesijnix-kadriv-nedashkovskij/
За атомною енергетикою – майбутнє, і це означає, що ми повинні працювати в одній команді
Про особливості роботи профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, проблеми та способи їх вирішення читачами часопису «TerminaL» розповів голова професійної спілки Валерій Матов.
– Сьогодні одна з профспілок, що реально діють, – це профспілка працівників атомної енергетики і промисловості. Як Вам вдається так побудувати роботу, щоб почути і голос первинних осередків, і не загубитися в різноманітності їхніх голосів?
– Відповідь проста. З моменту створення, а саме з 1992 р., коли фактично створювалася профспілка працівників атомної енергетики і промисловості, ми в основу поклали принцип двох ланок. Ми маємо центральний апарат і первинні організації. Проміжні профспілкові інстанції нам не потрібні, тому ми дуже оперативно реагуємо на будь¬яку інформацію знизу. За такої структурної побудови ми зуміли ще й сконцентрувати профспілкові кошти – членські внески, а це 1% від заробітної плати.
-Головна турбота профспілки – це люди. Турбота про соціальну інфраструктуру, про те, як і в яких умовах працюють люди… адже це стоїть на першому місці?
-Природно, саме про це ми намагаємось розповісти нашим державним мужам. Адже «атомка» – це донор економіки. А зараз, на жаль, галузь опинилася в дуже складній ситуації. Ми втрачаємо можливості розвиватися і вкладати нові засоби та технологічні можливості у підвищення безпеки. Що стосується інфраструктури, то треба говорити відверто. У нас не просто створювалися і будувалися міста, де базовим підприємством була АЕС. Біля станції будували об’єкти культури і спорту, медичні і освітні установи. Навіщо? Це структури, які гарантують певний рівень безпеки експлуатації об’єкту підвищеного ризику. Бо коли працівник станції приходить на зміну знаючи, що він не має проблем з тим, аби влаштувати дитину до дитсадка чи відправити до школи, отримати якісне медичне обслуговування – це і є частина безпеки. А це найголовніше.
– Тоді хочу уточнити у Вас, як Ви ставитеся до Законопроекту No3131?
– Його виносили на розгляд до Верховної Ради 29 разів. Законопроект прийняли в першому читанні, але до відпустки депутатів на літні канікули в другому читанні не прий¬няли. Сподіваємося, його розглядатимуть восени. Проект закону дуже простий. У тарифі були передбачені гроші на капітальне будівництво, за рахунок якого підприємство, тобто атомні станції, виконували програму «Житло». У цілому натепер побудовано 275 квартир. Це сумарно по всіх майданчиках в Енергодарі, Нетішині, Южноукраїнську, Вараші. Два з половиною роки будинки стоять. Охороняються, освітлюються, опалюються, але не заселяються. Чому? З однієї простої причини. Державне підприємство без рішення не може передати це житло. Притому передати не безкоштовно, а під позики, під кредити. На десять років. Ми таким чином прив’язуємо людину до місця роботи. Проста, законна річ. Ось прийшла молода людина після вишу до нас. Його ще десять років треба готувати. А ми таким чином зацікавили його, і як фахівець він росте. Законопроект дозволяє державному підприємству на законних підставах передавати це житло працівникові за гроші. Людина працює, живе у квартирі, заводить сім’ю, потихеньку гроші виплачує, а ми маємо можливість за ці кошти будувати інше житло. Все просто. Ми вирішуємо і цю соціально значущу проблему.
– Сьогодні атомники не мають проблем зі своєчасною виплатою зарплат, вірно? У вас все дуже чітко працює. Питання в іншому. Як стимулювати зростання зарплат? На Вашу думку, який повинен бути тариф для атомників?
– Подивімося трішки на перспективу – і не на два-три роки, як пропонує уряд, а на десять. Адже у нас лише один блок може будуватися п’ять-сім років. Останні розрахунки – це 71,5 коп. кВт/год. Тим більше що ми зараз переживаємо момент переходу на альтернативне паливо.
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/25/za-atomnoyu-energetikoyu-majbutnye-i-ce-ohaye-shho-mi-povinni-pracyuvati-v-odnij-komandi/
АРМА відібрала керуючого для двох заарештованих ТЕЦ злодійкуватих братів Дубневичів
Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) відібрало ПП «Гарант Енерго М» в якості керуючого для цілісних майнових комплексів Новороздільського та Новояворівської ТЕЦ, повідомила прес-служба відомства.
«За підсумками конкурсу ... керуючим цих активів було відібрано ПП» Гарант Енерго М «. Зараз АРМА здійснює заходи щодо оцінці ринкової вартості активів, після чого будуть підписані договори управління активами «, - йдеться в повідомленні.
Власником «Гарант Енерго М» є Михайло Рева.
Як повідомлялося, раніше Солом’янський райсуд Києва наклав арешт на цілісні майнові комплекси Новояворівської і Новороздільського ТЕЦ (ТОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ») у Львівській області за клопотанням Національного антикорупційного бюро України. Після цього ТЕЦ перейшли під тимчасове управління АРМА.
Бенефіціарами ТОВ «Енергія Новий Розділ» та «Енергія-Новояворівськ» є депутати Верховної Ради Богдан і Ярослав Дубневичі.
http://www.ukrrudprom.com/news/ARMA_otobrala_upravlyayushchelya_dvuh_arestovannih_TETS_voro.html
На Хмельницькій АЕС триває планово-попереджувальний ремонт енергоблока №2
Планово-попереджувальний ремонт (ППР) на другому енергоблоці Хмельницької АЕС цьогоріч заплановано здійснити за 80 діб. Це значний термін, під час якого буде виконано низку робіт з модернізації обладнання енергоблока №2.
Зокрема, це стосується систем контролю і управління. За словами заступника головного інженера із електрообладнання та систем контролю і управління ВП ХАЕС Олександра Копійка, в рамках ППР заплановано здійснити заміну 82 кабельних герметичних проходок. Для працівників цеху теплової автоматики та електроцеху ця робота не нова: поетапне виконання вищезгаданих завдань розпочато ще в 2010 році.
Під час планово-попереджувального ремонту на другому енергоблоці особлива увага приділяється виконанню «постфукусімських» заходів – впровадженню мобільних дизель-генераторних станцій. «Аналогічну роботу ми виконували під час останньої ремонтної компанії на першому енергоблоці. Наразі наявні всі необхідні матеріали для здійснення цих робіт в рамках ППР на енергоблоці №2», - розповідає О. Копійко.
Варто зауважити, що після трагічних подій на АЕС Фукусіма-1 було прийнято рішення про комплектацію усіх українських енергоблоків додатковими засобами безпеки: мобільними дизель-генераторними станціями та мобільними насосними установками.
Наразі триває дев’ятнадцята доба ППР-2018. Роботи тривають згідно з відповідним графіком.
http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/54501-na_hmelnitckoyi_arodoljaetsya_planovopredupreditelnyyi_remont_energobloka_/
Міненерговугілля та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) обговорили подальші кроки майбутньої співпраці щодо впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні
У Міненерговугілля під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко проведено робочу зустріч із представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на чолі з Анке Шольц – керівником Проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів в Україні» GIZ Україна.
У зустрічі взяли участь генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров, державний експерт Експертної групи з питань зовнішньої енергетичної політики, європейської та євроатлантичної інтеграції Євгенія Німак, голова Національного секретаріату ІПВГ Діна Нарежнєва.
Наталія Бойко подякувала за плідну співпрацю та за реалізацію проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів в Україні» протягом останніх 5 років.
Зокрема, за підтримку регіонального компоненту впровадження ІПВГ в Україні, завдяки чому при проходженні процесу валідації Україна отримала найвищу оцінку у компоненті комунікації та роботи із громадянським суспільством від Міжнародного Правління ІПВГ.
Серед іншого, Заступник Міністра наголосила, що така підтримка надзвичайно важлива з огляду на зміни до бюджетного законодавства, відповідно до якого місцеві громади будуть отримувати нові надходження від видобувних компаній. Важливо продовжувати просвітницьку роботу щодо особливостей нарахування таких надходжень, грамотного складання бюджету та стратегічної програми розвитку громади, а також моніторингу використання зазначених коштів.
Відзначила й підтримку супроводу у Верховній Раді законопроекту № 6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», який 18 вересня був прийнятий Верховною Радою. Законопроект розроблено для впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до ІПВГ.
У ході зустрічі учасники обговорили подальші кроки майбутньої співпраці, зокрема роботу з розробки нормативно-правових актів на виконання прийнятого законопроекту № 6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», розробки ІТ-системи звітування в рамках ІПВГ, що відповідає рішенню Правління ІПВГ про перехід на електронне впровадження Стандарту на глобальному рівні, та інші питання, пов’язані з впровадженням Стандарту ІПВГ в Україні.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessiF8C53DC7EBA48132D4B1C78B10E54E40.app1?art_id=245304477&cat_id=35109
Відвантаження імпортного вугілля на ТЕС і ТЕЦ України за 8 міс. збільшилось в 1,7 рази
Відвантаження імпортного енергетичного вугілля на теплові електростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) України в січні-серпні 2018 року склало 3 млн 740,3 тис. тонн, що в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 роки (2 млн 186 , 9 тис. тон).
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, зокрема, з РФ на українські електростанції надійшло 2 млн 910,3 тис. тон вугілля (частка - 77,8%), з США - 685,3 тис. тонн (18,3%), з ПАР - 144,8 тис. тонн (3,9%).
Таке значне зростання споживання імпортного енерговугілля пов’язаний з втратою ДТЕК з березня 2017 року контролю над його вугледобувними підприємствами на НКТ ( «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» і «Комсомолець Донбасу»).
Запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ протягом серпня 2018 року збільшилися на 14,4% (на 238,2 тис. тон) і на 1 вересня склали 1,888 млн тон. У тому числі запаси вугілля Г + Д склали 1 млн 441,8 тис. тонн (1 млн 96,4 тис. тон - на 1 серпня-2018), АШ + Т - 446,2 тис. тонн (553,4 тис. тонн - на 1 липня-2018).
Надходження вугілля в серпні-2018 на ТЕС і ТЕЦ України склало 1 млн 935,5 тис. тон (в липні - 1 млн 833,4 тонн), а витрата - 1 млн 697,3 тис. тонн (в липні - 1 млн 157 , 3 тис. тонн).
Запаси топкового мазуту на складах електростанцій за серпень 2018 роки не змінилися - 38,5 тис. тон.
Запаси вугілля на складах електростанцій на 1 вересня 2018 року виявилися на 4,7% менше, ніж на аналогічну дату 2017 роки (1 млн 980,5 тис. тонн), мазуту - на 51,6% (на 1 вересня-2017 - 79 , 5 тис. тонн).
Споживання природного газу електростанціями в серпні 2018 року склало 86,8 млн куб. м проти 82,8 млн куб. м в липні 2018 року і 121,9 млн куб. м - в серпні 2017 року.
Як повідомлялося, відвантаження енергетичного вугілля на ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році склала 5 млн 90,9 тис. тонн. Зокрема, з РФ на електростанції країни надійшло 3,763 млн т вугілля (частка - 73,9%), з ПАР - 759,4 тис. тон (14,9%), з США - 449,5 тис. тонн (8, 8%), з Польщі - 118,9 тис. тонн (2,3%).
країна в 2018 році планує збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тонн. В т.ч. з РФ прогнозувався імпорт 4 млн 881,5 тис. тонн (+ 29,6% до 2017-го), з США - 664 тис. тонн (+ 47,7%), з ПАР - 123 тис. тонн (-83, 8%).
https://interfax.com.ua/news/econom33302.html
Ключова наша проблема – уся теплова генерація була побудована в радянські часи – Домбровський
«Атомна генерація – це фундамент української енергетики. Необхідно зробити все, щоб вона залишалась професійною, стабільною та безпечною. Для цього нам потрібно прогнозувати та аналізувати на декілька кроків вперед», — переконаний в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, депутат Верховної Ради 7-го та 8-го скликання Олександр Домбровський.
Пропонуємо до уваги читачів часопису «TerminaL» фрагмент розмови із Олександром Домбровським.
– Загальна ситуація в енергетиці України є доволі складною. Чому саме виклики атомної підгалузі набувають широкого резонансу, адже ми декларуємо перехід на відновлювану енергетику?
– В українській енергетиці дійсно накопичилося чимало проблем. Значною мірою це стосується основних фондів у тепловій генерації, де екологічні норми та ступінь зносу генеруючих потужностей вже перевищи ли граничний рівень, а зношеність систем передачі та розподілення енергії призводять до значних виробничих втрат.
Останні десятиліття ставлення до української енергетики, на жаль, було занадто споживацьким. Використовувався весь той потенціал, який залишився нам ще з часів УРСР, створений попередніми поколіннями енергетиків. До слова, велика гідроенергетика вже налічує майже 80 років історії.
Виклики ж ядерної енергетики України напряму пов’язані з енергетичною безпекою нашої держави. Я б не називав атомну енергетику «підгалуззю». Скоріше, це фундамент української енергетики. Без нього ми б точно не могли розраховувати на той рівень енергетичної безпеки, який маємо нині, а також не змогли б дозволити собі розвиток ВДЕ.
– Атомна енергетика як основа енергобалансу країни – це вимушене рішення для України? Адже багато хто поспішає відмовитися від «мирного атому».
– Ми повинні розуміти, що атомна енергетика виконує надзвичайно важливу місію. З одного боку, вона дозволяє отримати достатньо дешеву енергію. З іншого – це відносно чиста електрична енергія, яка не забруднює довкілля шкідливим СО2 атомна енергетика залишилася стабільною і зберегла такі тенденції.
Між тим, що стосується кадрової політики, то, на жаль, нині ми перебуваємо в глибокій кризі. Те, що треба гарантувати безпеку такої галузі, як енергетична, не викликає сумнівів. Але що відбувається? Ми опинились в обставинах, коли ризикуємо втратити кращі кадри – вони можуть поїхати з України. А скільки коштує виховати, навчити одного інженера, який працює, умовно кажучи, за 10 тис. грн? Мільйони! І не гривень, а доларів та євро! Зарплата працівників атомної енергетики повинна забезпечувати гідні соціальні стандарти для них та їхніх сімей.
– Ефективність української енергетики багато в чому залежить від дій органів влади. Ми чуємо нарікання на погану роботу Верховної Ради України, адже низку проектів законів просто не розглядають. З чим це пов’язано, як Ви вважаєте?
– Від роботи державних інституцій залежить дуже багато. Насамперед це стосується Верховної Ради. Парламент просто зобов’язаний суттєво підвищити ефективність своєї роботи.
Коли півсотні енергетичних законопроектів, які пройшли комітет, які є високопрофесійними, «висять» в українському парламенті впродовж декількох років, оскільки до них «не доходять руки», – це ненормально. Суспільство та енергетична спільнота вимагає, щоб ці закони були прийняті. Адже частина з них є суто технічними, і ВР мала б ухвалити їх ще два, три, чотири роки тому. І якщо візьмемо будь¬-який інший напрям, іншу галузь, там такі ж самі зауваження. Для десятків законопроектів, які пройшли комі- тети, парламенту просто бракує часу.
Водночас ми пишаємось роботою нашого комітету. Переконаний, що ніхто в «Енергоатомі», НКРЕКП, Держатомрегулюванні не скаже, що я особисто чи профільний комітет не реагували на проблеми, що виникали.
– Тарифи затверджує НКРЕКП. Одне з найбільш болючих питань атомної галузі – низький тариф на електроенергію. Як Ви вважаєте, вирішить незалежний регулятор це питання, адже склад комісії змінився?
– Ми виконали величезний обсяг роботи, який стосується законодавчого забезпечення незалежної роботи нашого енергетичного регулятора, пройшовши дуже непростий шлях. Досягли результату, в який мало хто вірив. Нині є п’ять із семи незалежних, високопрофесійних, конкурентних членів НКРЕКП.
– Як Ви гадаєте, міжнародна спільнота виявляє зацікавленість у приєднанні України до енергосистеми Європи? На Вашу думку, чи готовий іноземний капітал інвестувати в українську атомну енергетику?
– Нещодавно ми з Юрієм Олександровичем Недашковським та з керівництвом «Укренерго» Всеволодом Ковальчуком відкривали Дні української енергетики в Європейському Парламенті. І Юрій Олександрович робив презентацію, яку було сприйнято дуже позитивно. Звичайно, є питання, які потрібно вивчати, але в цілому Європа готова і хоче інтегруватися, хоче підставити плече, принаймні нашій електроенергетичній галузі.
Два місяці тому ми спільно з командою «Енергоатома» були в Пекіні, де зустрічалися з представниками найбільших банків. І ІCBС – банк зі світовим рейтингом No1 і активами понад $4 трлн виявив готовність інвестувати в українську енергетику. І не лише в атомну.
– Як Ви зазначили, питання тарифоутворення в енергетиці є найбільш складними. Спочатку був «Роттердам +», тепер – вимоги атомників. Чи братиме участь комітет у вирішенні цього питання?
– Не хочу говорити: давайте піднімати тарифи. Тарифи – дуже серйозний елемент соціальної політики. І «Енергоатом», окрім генерації, дуже серйозний соціальний стабілізатор, що дає можливість утримати вартість енергетичних ресурсів у більш¬-менш прийнятних межах.
Я б запропонував провести двосторонні переговори між регулятором та «Енергоатомом», щоб всі зрозуміли, що біле – то біле, а чорне – то чорне. Нам все ж потрібно знайти золоту середину для динамічного розвитку української енергетики.
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/klyuchovasha-problema-usya-teplova-generaciya-bula-pobudovana-v-radyanski-chasi-o-dombrovskij/
Головне завдання для атомної енергетики - зупинити відтік високопрофесійних кадрів -Недашковський
Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі, а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.
За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України та НАЕК «Енергоатом».
Аби вирішити проблему атомної енергетики та дати реальний поштовх до її розвитку, необхідно врегулювати лише одне¬ єдине питання – справедливе тарифоутворення для атомної генерації. Це було і залишається найболючішим: вирішення комплексу соціальних питань, підвищення зарплати, протидія відтоку професійних кадрів, фінансове гарантування безпечної експлуатації атомних блоків. Нинішня ситуація з недофінансуванням ядерної галузі вже вийшла за межі суто галузевих енергетичних проблем – вона стає проблемою загальнодержавного масштабу.
Підтвердженням цього стало проведення у Верховній Раді окремих комітетських слухань «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок та ефективного функціонування галузі.
Під час слухань президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський доповів про ситуацію, що наразі склалась в атомній галузі, про цілком очевидні ключові проблеми і виклики, без подолання яких неможливо буде досягти цілей, які були поставлені перед НАЕК «Енергоатом» на виконання Енергетичної стратегії України¬2035.
Розпочавши ключову доповідь, президент НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашковський наголосив, що сьогодні одним з головних завдань атомної галузі та компанії НАЕК «Енергоатом» є подовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Технічно їх можливо подовжити щонайменше на 20 років. У коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж будувати нові потужності. Безумовно, за таких умов цілком логічно зберегти існуючий парк реакторних установок заради того, щоб отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва.
Компанія вже отримала ліцензії Держ¬атомрегулювання на подовження термінів експлуатації 8 (з 15) енергоблоків. 16 липня 2018 р. під час відкритого засідання колегії Держатомрегулювання голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков урочисто вручив НАЕК «Енергоатом» ліцензію на подовження експлуатації ядерної установки енергоблоку No3 Рівненської АЕС до 11 грудня 2037 р.
Компанія впевнено продовжує виконання цих робіт, адже подовження термінів експлуатації енергоблоків дозволить, як це передбачено Стратегією, забезпечити «прийняття рішення та плану дій щодо заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року».
Однак у компанії констатують, що виконання цих робіт відбувається в умовах тотального дефіциту тарифних коштів. Цей факт підтверджує голова Держатомрегулювання, висловлюючи занепокоєння щодо ситуації, яка склалась з тарифом на відпуск електроенергії АЕС у контексті гарантування безпечної експлуатації атомних енергоблоків. Адже якщо «Енергоатом» через брак коштів у тарифі не виконає у повному обсязі роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків, Держатомрегулювання не матиме права надавати дозвіл на їх експлуатацію. Крім того, паралельно, у рамках виконання завдань Стратегії, у відповідності з трьома галузевими програмами за напрямами збільшення номінальної потужності енергоблоків і підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності, НАЕК «Енергоатом» здійснює заходи щодо покращення ефективності роботи АЕС. Якщо компанії вдасться сумарно за обома напрямками досягти 20% збільшення показників, ефект для Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) буде еквівалентний підключенню до мережі додаткових 2 760 МВт атомної генерації і додаткового щорічного виробництва електроенергії від 6,9 до 14,8 млрд кВт/год.
Це дозволить у перспективі – у 2019 р., коли запрацює новий ринок електроенергії, повністю компенсувати роботу енергоблоку No2 Хмельницької АЕС на експорт, оскільки одне з ключових завдань Стратегії – це створення можливостей для експорту та імпорту електричної енергії з країнами ЄС на ринкових засада
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/24/golovneya-dlya-atomno%d1%97-energetiki-zupiniti-vidtik-visokoprofesijnix-kadriv-nedashkovskij/
За атомною енергетикою – майбутнє, і це означає, що ми повинні працювати в одній команді
Про особливості роботи профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, проблеми та способи їх вирішення читачами часопису «TerminaL» розповів голова професійної спілки Валерій Матов.
– Сьогодні одна з профспілок, що реально діють, – це профспілка працівників атомної енергетики і промисловості. Як Вам вдається так побудувати роботу, щоб почути і голос первинних осередків, і не загубитися в різноманітності їхніх голосів?
– Відповідь проста. З моменту створення, а саме з 1992 р., коли фактично створювалася профспілка працівників атомної енергетики і промисловості, ми в основу поклали принцип двох ланок. Ми маємо центральний апарат і первинні організації. Проміжні профспілкові інстанції нам не потрібні, тому ми дуже оперативно реагуємо на будь¬яку інформацію знизу. За такої структурної побудови ми зуміли ще й сконцентрувати профспілкові кошти – членські внески, а це 1% від заробітної плати.
-Головна турбота профспілки – це люди. Турбота про соціальну інфраструктуру, про те, як і в яких умовах працюють люди… адже це стоїть на першому місці?
-Природно, саме про це ми намагаємось розповісти нашим державним мужам. Адже «атомка» – це донор економіки. А зараз, на жаль, галузь опинилася в дуже складній ситуації. Ми втрачаємо можливості розвиватися і вкладати нові засоби та технологічні можливості у підвищення безпеки. Що стосується інфраструктури, то треба говорити відверто. У нас не просто створювалися і будувалися міста, де базовим підприємством була АЕС. Біля станції будували об’єкти культури і спорту, медичні і освітні установи. Навіщо? Це структури, які гарантують певний рівень безпеки експлуатації об’єкту підвищеного ризику. Бо коли працівник станції приходить на зміну знаючи, що він не має проблем з тим, аби влаштувати дитину до дитсадка чи відправити до школи, отримати якісне медичне обслуговування – це і є частина безпеки. А це найголовніше.
– Тоді хочу уточнити у Вас, як Ви ставитеся до Законопроекту No3131?
– Його виносили на розгляд до Верховної Ради 29 разів. Законопроект прийняли в першому читанні, але до відпустки депутатів на літні канікули в другому читанні не прий¬няли. Сподіваємося, його розглядатимуть восени. Проект закону дуже простий. У тарифі були передбачені гроші на капітальне будівництво, за рахунок якого підприємство, тобто атомні станції, виконували програму «Житло». У цілому натепер побудовано 275 квартир. Це сумарно по всіх майданчиках в Енергодарі, Нетішині, Южноукраїнську, Вараші. Два з половиною роки будинки стоять. Охороняються, освітлюються, опалюються, але не заселяються. Чому? З однієї простої причини. Державне підприємство без рішення не може передати це житло. Притому передати не безкоштовно, а під позики, під кредити. На десять років. Ми таким чином прив’язуємо людину до місця роботи. Проста, законна річ. Ось прийшла молода людина після вишу до нас. Його ще десять років треба готувати. А ми таким чином зацікавили його, і як фахівець він росте. Законопроект дозволяє державному підприємству на законних підставах передавати це житло працівникові за гроші. Людина працює, живе у квартирі, заводить сім’ю, потихеньку гроші виплачує, а ми маємо можливість за ці кошти будувати інше житло. Все просто. Ми вирішуємо і цю соціально значущу проблему.
– Сьогодні атомники не мають проблем зі своєчасною виплатою зарплат, вірно? У вас все дуже чітко працює. Питання в іншому. Як стимулювати зростання зарплат? На Вашу думку, який повинен бути тариф для атомників?
– Подивімося трішки на перспективу – і не на два-три роки, як пропонує уряд, а на десять. Адже у нас лише один блок може будуватися п’ять-сім років. Останні розрахунки – це 71,5 коп. кВт/год. Тим більше що ми зараз переживаємо момент переходу на альтернативне паливо.
http://oilreview.kiev.ua/2018/09/25/za-atomnoyu-energetikoyu-majbutnye-i-ce-ohaye-shho-mi-povinni-pracyuvati-v-odnij-komandi/
Поділитися