Українська традиційна енергетика: 22-28.10.2018

Южно-Українська АЕС готується до продовження строку експлуатації енергоблока №3, проектний період служби якого закінчується в лютому 2020 року. До цього часу підприємство має підготувати та обґрунтувати друге життя блока-ветерана. Сьогодні фахівці ЮУАЕС ведуть активну роботу з виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня його безпечної експлуатації. По суті, третій «мільйонник» з продовженим терміном життя за показниками безпеки має бути не гіршим за сучасні реактори.

Продовження експлуатації діючих енергоблоків є пріоритетним напрямком діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом», передбаченим «Енергетичною стратегією України на період до 2035 року». Роботи з продовження розрахункового терміну служби блока №3 виконуються відповідно до нормативних документів України, розроблених згідно з вимогами та підходами МАГАТЕ.

З метою забезпечення довгострокової експлуатації третього «мільйонника» на підприємстві реалізується комплекс заходів з оцінки технічного стану систем, конструкцій і елементів (ОТС), кваліфікації обладнання та забезпечення сейсмостійкості, приведення у відповідність до діючих норм і правил, Періодичної переоцінки безпеки енергоблока (ППБ), а також виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки (КзПБ).

«Алгоритм роботи з продовження строку експлуатації однаковий для всіх блоків, що відпрацювали 30 років, - каже заступник головного інженера ВП ЮУАЕС з продовження терміну експлуатації, технології та інжинірингу Ігор Кравченко. - Це тривалий і цікавий процес. Наприклад, Оцінка технічного стану енергоблока - спосіб вираження нашого прагнення переконатися самим і переконати інших у справності та працездатності блока в нинішній момент. Далі, за допомогою різних інструментальних і розрахунково-аналітичних методів дослідження ми консервативно визначаємо залишковий ресурс блока на наступні роки експлуатації».

За словами І.Кравченка, сьогодні на третьому блоці Южно-Української АЕС ОТС для основної частини конструкцій і елементів уже виконано, результати погоджено з Державною інспекцією ядерного регулювання України (ДІЯРУ). Продовження строку експлуатації обладнання блока №3 обґрунтовано на 20 і більше років. Завершується оцінка технічного стану елементів реактора (корпусу реактора, його верхнього блока, внутрішньокорпусних пристроїв і опорних елементів) і компенсатора тиску. Прогнозні показники продовження строку експлуатації цього устаткування також складають більше 20 років.

«Що стосується кваліфікації обладнання, будівель і споруд, то до нинішнього моменту вона виконана на всіх трьох енергоблоках у повному обсязі та її результати погоджено з Держатомрегулювання, - зазначає І.Кравченко. - У рамках заходів з підвищення кваліфікації устаткування було встановлено додаткові сейсмічні розкріплення та проведено випробування обладнання на «жорсткі» умови навколишнього середовища в спеціалізованих лабораторіях».

Відповідно до нормативних документів України, рекомендацій МАГАТЕ та Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів (WENTRA Safety Reference Levels for Existing Reactors) на третьому «мільйоннику» в повному обсязі виконано оцінку 14 чинників безпеки. На сьогодні документи розглядаються ДІЯРУ, а комплексний аналіз безпеки - у стадії розробки. «Результати всіх 14-ти аспектів ми зводимо в окрему книгу - так званий Комплексний аналіз безпеки, - уточнює заступник головного інженера ВП ЮУАЕС з продовження строку експлуатації, технології та інжинірингу. - У ньому відбито поточний стан чинників безпеки третього енергоблока та прогноз змін на 10 років до наступної переоцінки. Зазначу також, що в подальшому управління старінням обладнання енергоблока та підтвердження його стану буде основою для чергової переоцінки та ухвалення рішення щодо продовження ліцензії на експлуатацію на наступні 10 років. Таким чином, я вважаю, що немає необхідності знову повторювати такий об’ємний комплекс робіт з оцінки технічного стану, основою якого, як відомо, є процес грамотного управління старінням устаткування».

Не менш важливим завданням, що стоїть перед колективом ЮУАЕС у рамках продовження строку експлуатації третього южно-українського блока, є виконання Оцінки впливу на довкілля. «Звіт з впливу на довкілля продовження строку експлуатації всіх трьох наших енергоблоків виконано відповідно до європейських норм. Навіть консервативніше, ніж це роблять деякі європейські країни, - підкреслює Ігор Кравченко. - Головні висновки цього звіту цілком позитивні - діяльність з продовження експлуатації енергоблоків Южно-Української АЕС є екологічно, економічно та соціально виправданою, не призведе в перспективі до негативного впливу на довкілля, населення України та інших країн. Його результати обговорено під час прийнятих у Європі трансграничних консультацій з суміжними країнами. Уже завершено такого роду консультації з Польщею, Румунією, Молдовою та Німеччиною. Країни-учасники залишилися задоволені наданими відповідями Енергоатома, а консультації визнано результативними та такими, що відбулися. Нині ведеться робота з організації консультацій з Республікою Білорусь і Австрією».

Чимала частина заходів з продовження строку експлуатації енергоблока зосереджена і в Комплексній (зведеній) програмі підвищення безпеки. Програма передбачає доведення безпеки обладнання до рівня сьогоднішніх загальносвітових зразків, вимоги до яких з часу пуску блока значно посилилися. У числі розділів КзПБ - обов’язковий комплекс постфукусімських робіт, покращення показників імовірнісного аналізу безпеки (ІАБ) і ін. Перші заходи націлено на запобігання запроектним режимам, можливим внаслідок впливу природного характеру, другі - на оцінку рівня безпеки устаткування в процесі експлуатації. Процес реалізації ІАБ включає ще один напрямок - оцінку та зіставлення рівня безпеки з явними та неявними стандартами.

Усього по Южно-Українській АЕС КзПБ передбачає виконання 235 заходів, 7 з яких - загальностанційні. На третьому енергоблоці необхідно реалізувати 89 заходів. На сьогодні з них виконано 46, залишилося реалізувати 43. Національним планом дій на ЮУАЕС передбачено також виконання 16 постфукусімських заходів, один з яких - сейсмічна безпека -загальностанційний. На блоці №3 виконано 9 заходів, залишилося реалізувати 6. Їх планують завершити 2019 року.

Згідно з національними нормативними документами та правилами з ядерної безпеки, передбачено також підготовку Звіту з аналізу безпеки. Він покликаний продемонструвати, що енергоблок відповідає таким цільовим критеріям безпеки, як частота плавлення активної зони (ЧПАЗ) і частота граничного аварійного викиду (ЧГАВ). Відповідно до «Загальних станів безпеки атомних станцій», АЕС відповідає вимогам безпеки, якщо в результаті прийнятих технічних і організаційних заходів значення ЧПАЗ не перевищує порядок, рівний 1·10-4 на реактор на рік (тобто одна подія на 10 тисяч років), а значення ЧГАВ - не вищий за порядок, рівний 1·10-5, що відповідає одній події на 100 тисяч років.

У процесі виконання процедур з продовження терміну експлуатації третього енергоблока Южно-Української АЕС, модернізаційні та інноваційні процеси дозволили довести його критерії безпеки майже до рівня вимог, що пред’являються до проектованих сучасних ядерних установок. На сьогодні ЧПАЗ на цьому блоці складає 4,640·10-5 (прогнозний критерій 1,63·10-5, допустимий - 1·10-4), а ЧГАВ - 6,49·10-6 (прогнозний критерій 3,98·10-6, допустимий - 1·10-5). Це означає, що сьогодні на третьому «мільйоннику» Южно-Української АЕС у достатньому обсязі реалізуються всі вимоги з забезпечення безпеки реакторної установки, передбачені нормативними документами. Звітні матеріали з виконаного аналізу буде направлено на узгодження до Держатомрегулювання України.

Відповідно до прийнятого Верховною Радою закону, на Чорнобильську АЕС до 2020 року витратять 6,637 млрд грн.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №6624 про внесення змін до програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.

Рішення підтримали 229 народних депутатів. До порядку денного законопроект повернули додатковим голосуванням.

Згідно з документом, на ЧАЕС до 2020 року виділять 6,637 млрд грн. Засоби витратять на підтримку в безпечному стані енергоблоків №1, 2, 3 ЧАЕС та об’єкта «Укриття», внески в Міжнародний чорнобильський фонд «Укриття», на експлуатацію об’єкта «Укриття» і на експлуатацію сховища відпрацьованого ядерного палива.

Законопроект передбачає введення в експлуатацію сховища ядерного палива, промислового комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів і заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, завершення будівництва нового безпечного конфайнмента, початок робіт по консервації блоків ЧАЕС і виведення з експлуатації ставка - охолоджувача станції.

У першому читанні законопроект прийняли 17 квітня.

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) Григорій Плачков урочисто вручив генеральному директору Запорізької АЕС Олександру Остаповцю подовжену ліцензію на експлуатацію ядерної установки енергоблока №4 Запорізької АЕС. Вручення відбулось 16 жовтня в офісі Держатомрегулювання.

Григорій Плачков подякував колективу Запорізької АЕС за масштабну та якісну роботу з продовження терміну експлуатації і підвищення рівня безпеки четвертого енергоблока станції. «Висловлюю подяку колективам Держатомрегулювання та Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки, Міненерговугілля – усім причетним до сьогоднішньої події. Бажаю найбільшій АЕС України та Європи – Запорізькій атомній електростанції подальших успіхів у підвищенні надійності та безпеки експлуатації енергоблоків», - додав голова Держатомрегулювання.

Президент Енергоатома Юрій Недашковський висловив задоволення виконанням заходів з продовження ресурсу, що були виконані на енергоблоці №4 ЗАЕС. «Почалась ця робота в далекому 2003 році, коли була прийнята відповідна постанова Уряду щодо продовження термінів експлуатації енергоблоків вітчизняних АЕС. Саме тоді ми почали напрацювання нормативної бази та підходів до виконання заходів з продовження термінів експлуатації блоків. Потім були пілотні блоки, згодом нам вдалось перетворити роботу з підготовки блоків до експлуатації у понадпроектний період на злагоджений виробничий процес. Коли ми продовжили термін експлуатації третього блока Рівненської АЕС, було подолано умовний екватор, оскільки була отримана ліцензія на понадпроектну експлуатацію восьмого з п’ятнадцяти, діючих в Україні атомних енергоблоків. Але сьогодні «екватор» пройдено вже за якістю – за потужністю, адже з отриманням продовженої ліцензії на експлуатацію четвертого блока ЗАЕС більша частина генеруючих потужностей Енергоатома отримала ліцензії на продовжений термін служби. Це ще раз доводить, що в української атомної енергетики є майбутнє. Дякую усім за роботу», - підсумував очільник Енергоатома.

11 жовтня Колегія ДІЯРУ одноголосно підтримала пропозицію схвалити висновок державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №4 ЗАЕС та встановити дату наступної періодичної переоцінки безпеки цього енергоблока – 4 квітня 2028 року. Відповідне рішення було прийнято 11 жовтня на засіданні Колегії ДІЯРУ.

Нагадаємо, що проектний термін експлуатації енергоблока №4 Запорізької АЕС закінчився 4 квітня 2018 року. Наразі блок знаходиться в середньому планово-попереджувальному ремонті, протягом якого проведено ряд обов’язкових технічних і організаційних заходів, масштабна реконструкція та модернізація обладнання, встановлене нове сучасне обладнання, впроваджені інноваційні системи. Таким чином забезпечена надійна та безпечна експлуатація енергоблока у понадпроектний термін.

Процес продовження терміну експлуатації трьох попередніх енергоблоків Запорізької АЕС показав відповідальність, послідовне і зважене ставлення до проведених заходів не тільки персоналу станції, а й громадськості зони спостереження, органів місцевого самоврядування.

Рішення про продовження терміну експлуатації енергоблока №4 ЗАЕС Державна інспекція ядерного регулювання України приймає після вивчення та затвердження Звіту з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) енергоблока, в якому експлуатуюча організація обґрунтовує можливість безпечної довгострокової експлуатації блока. Держатомрегулювання вже завершило державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки матеріалів ЗППБ енергоблока №4 ЗАЕС. Згідно із висновками ДІЯРУ(посилання), матеріалами ЗППБ енергоблока №4 ЗАЕС підтверджено спроможність експлуатуючої організації забезпечити під час подальшої експлуатації енергоблока захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища відповідно до вимог норм і правил з ЯРБ.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман має намір наступного тижня провести нараду щодо заборгованість з виплати заробітної плати шахтарям держшахт та стосовно інших боргів у галузі.

«Наступного тижня я проведу нараду особисто. Можливо, підготовче засідання проведе профільний віце-прем’єр для того, щоб розібратися, як рухатися далі», - сказав прем’єр на засіданні Кабміну в середу після низки скарг депутатів на борги із зарплати.

Він наголосив, що проблема збиткової роботи державної вугільної галузі є системною, і уряд змушений знову передбачити в проекті держбюджету-2019 2,5 млрд грн дотацій вугільникам.

Коментуючи проблеми в сфері управління держшахтами, В.Гройсман висловив припущення, що їхньому системному вирішенню може сприяти ДП «Національна вугільна компанія» (НУК), рішення про створення якої уряд прийняв рік тому, але так і не зміг реалізувати.

У свою чергу міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик повідомив, що наразі немає можливості погасити борги із зарплати, хоча закон про виділення з держбюджету-2018 року 1,4 млрд грн на ці цілі було ухвалено.

«Наповнення до цього закону немає. На сьогоднішній день з цієї суми проплачено лише 113 млн, а інших коштів зараз немає. Ми спільно з Мінфіном шукаємо ресурси для того, щоб вирішити проблему», - сказав він.

І.Насалик відкинув низку обвинувачень, зазначивши, що якщо з 33 держшахт у квітні 2016 року лише одна працювала прибутково, то тепер кількіст таких шахт зросла до 11-ти.

На початку жовтня заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Анатолій Корзун інформував, що заборгованість із зарплати перед працівниками державних шахт досягла 470 млн грн.

Як повідомлялося, в травні 2017 року, уряд схвалив Концепцію реформування вугільної галузі країни до 2020 року. Серед іншого концепцією було передбачено створення ДП «Національна вугільна компанія» (НУК), якій планувалося передати 33 державних шахти. Відповідне рішення про створення НУК було оприлюднено в лютому 2018 року.

На енергоблоці №1 Южно-Української АЕС у повному обсязі завершено реалізацію постфукусімських заходів, що входять до Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КзПБ).

«На першому блоці ми реалізували всі пункти Національного плану дій, який було введено 2011 року за результатами стрес-тестів після аварії на АЕС Фукусіма, - зазначає заступник головного інженера ВП ЮУАЕС з модернізації та реконструкції Андрій Біндюков. - Це, звичайно ж, велика перемога в контексті критеріїв безпеки енергоблока, зокрема, імовірної частоти ушкодження активної зони та імовірного аварійного радіоактивного викиду, що підвищує безпеку експлуатації. На сьогодні Україна з виконання постфукусімських заходів є одним з лідерів у Європі. Після затвердження в Кабінеті Міністрів Комплексної програми підвищення безпеки вітчизняних АЕС до повної її реалізації на одному з блоків пройшло всього 7 років».

Загалом з 2011 року на блоці №1 було реалізовано 16 постфукусімських заходів. Під час планово-попереджувального ремонту (ППР) 2018 року на ньому було виконано два - «Впровадження системи примусового скидання тиску з гермооболонки реакторного відділення» (СПСТ) і «Приладове забезпечення під час і після запроектних аварій» (ПАМС).

Перший етап системи примусового фільтрованого скидання парогазової суміші з гермооболонки було реалізовано 2013 року. Він спрямований на запобігання ушкодженню залізобетонних конструкцій контайнмента в разі розвитку важкої аварії. У 2018-му було встановлено головний елемент системи - унікальний аерозольно-йодний фільтр, що забезпечує затримку 99,9% аерозолів і 99% газоподібного йоду. Використання високоефективної фільтрації зводить до мінімуму викид радіоактивності в атмосферу.

Система належить до так званого сухого типу, що не вимагає застосування будь-яких хімічних реагентів. У її основі лежить принцип механічного утримання часток. Система цілком пасивна, не залежить від будь-яких джерел живлення, не потребує теплоносія чи технологічного середовища та не вимагає обслуговування. Складається з 22 збірних блоків-фрагментів, змонтованих у єдине ціле всередині гермооболонки реактора.

За розрахунками фахівців, можливість виникнення тиску, здатного навіть у разі важких аварій зруйнувати гермооболонку реакторів типу ВВЕР, які експлуатуються в Україні, мізерна. Проте Енергоатом ухвалив рішення встановити системи аварійного скидання парогазової суміші з контайнмента енергоблока на всіх вітчизняних атомних станціях.

Ще одна система - ПАМС, у рамках впровадження якої під час ППР-2018 реалізовувалися роботи на першому «мільйоннику», призначена для інформування оперативного персоналу, персоналу групи інженерно-технічної підтримки, штабу керівника аварійних робіт на майданчику достовірною інформацією про стан критичних функцій безпеки та ефективність захисних бар’єрів у перебігу проектних і запроектних аварій.

Головною особливістю ПАМС і так званого «чорного ящика» є те, що вона має аварійне електроживлення. Це дозволяє системі функціонувати навіть у разі повного знеструмлення енергоблока.

Усі перераховані заходи підвищують безпеку енергоблока та входять до КзПБ. Усього Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблока №1 налічує 69 заходів, з них виконано 61. Решта 8 буде реалізована під час подальших ППР.

«У рамках програми підвищення безпеки в ППР 2018 року на блоці №1 ми повністю завершили також виконання трьох протипожежних заходів. Роботи з ще одного - установку вогнезатримуючих клапанів з нормованою межею вогнестійкості - плануємо закінчити до кінця поточного року, - інформує А.Біндюков. - А в частині виконання реконструктивних заходів, що стосуються підвищення ефективності першого енергоблока, в повному обсязі ми реалізували два - цілком завершили заміну конденсатора турбіни та двох конденсаторів турбін турбоживильних насосів».

Довідка. Южно-Українська АЕС – розташована на берегах Південного Бугу в місті Южноукраїнськ Миколаївської області і є відокремленим підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом». Входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу.

До складу енергокомплексу входять: Южно-Українська АЕС (3 атомні енергоблоки ВВЕР-1000 сумарною потужністю 3000 МВт), Олександрівська ГЕС на річці Південний Буг (2 гідроагрегати, сумарна потужність 11,5 МВт) і Ташлицька ГАЕС (в експлуатацію введено першу чергу: 2 гідроагрегати загальною електричною потужністю в генераторному режимі 320 МВт, у стадії будівництва друга черга – гідроагрегат №3).

«ДТЕК» восени 2019 року має намір завершити роботи з переведення, мінімум, одного блоку Криворізької ТЕС на спалювання вугілля газової групи замість антрациту, повідомив журналістам гендиректор компанії Максим Тимченко.

«Як мінімум один блок до 300 МВт ми плануємо перевести. По термінах, думаю, до третього кварталу наступного року. Зараз розробляється проект, реальні роботи почнуться вже після проходження опалювального сезону», - сказав він.

За його словами, ДТЕК з наступного року повністю відмовиться від спалювання антрациту на Придніпровській ТЕС, також ставить перед собою мету повного переводу Криворізької ТЕС на споживання марки «Г».

М. Тимченко також повідомив, що останнім часом у компанії виникли складності з доставкою антрациту зі своїх ростовських шахт і «ДТЕК» розглядає можливість заміни російського вугілля імпортом з США і ПАР.

«Сьогодні є певні складнощі з поставками, і ми зараз думаємо яким чином їх можна вирішити. Якщо ситуація з поставками залишиться напруженою ми будемо для Криворізької станції імпортувати вугілля з США або ПАР», - додав він.

Глава «ДТЕК» також нагадав, що на сьогодні можливість поставляти вугілля на Луганську ТЕС існує тільки з боку неконтрольованої території, і в зв’язку з цим уряд повинен повернутися до питання будівництва залізничної ділянки для підвезення вугілля на станцію.

«Історія, коли Луганська ТЕС працює» в острові «і залежить від поставок тільки з Росії, триває вже кілька років. Я думаю, що в планах і бюджетах на 2019 рік уряд має закладати будівництво гілки для можливості поставок туди вугілля», - сказав М .Тімченко.

За його словами, якщо цей проект перейде з розряду обговорень в практичну площину, «ДТЕК» готовий почати переклад на газове вугілля і Луганську ТЕС.

«ДТЕК» створений в 2005 році для управління енергетичними активами групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова. Холдингу делеговані функції зі стратегічного управління підприємствами групи, що становлять вертикально інтегрований ланцюжок з видобутку і збагачення вугілля, виробництва та реалізації електроенергії.

21 жовтня 2018 року о 06 год 49 хв після успішного усунення несправностей системи автоматичного регулювання турбіни третій енергоблок Южно-Української АЕС підключено до енергосистеми України.

Обладнання першого та другого енергоблоків ЮУАЕС працює у заданому режимі. Радіаційна обстановка на ЮУАЕС відповідає нормам безпеки.

Радіаційний фон на промисловому майданчику Южно-Української АЕС знаходиться на рівні природних фонових значень та на 21 жовтня складає 0,1 мкЗв/год.

Викиди та скиди радіоактивних речовин в навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень.

Довідка. Южно-Українська АЕС – розташована на берегах Південного Бугу в місті Южноукраїнськ Миколаївської області і є відокремленим підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом». Входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу.

До складу енергокомплексу входять: Южно-Українська АЕС (3 атомні енергоблоки ВВЕР-1000 сумарною потужністю 3000 МВт), Олександрівська ГЕС на річці Південний Буг (2 гідроагрегати, сумарна потужність 11,5 МВт) і Ташлицька ГАЕС (в експлуатацію введено першу чергу: 2 гідроагрегати загальною електричною потужністю в генераторному режимі 320 МВт, у стадії будівництва друга черга – гідроагрегат №3).

Доля угля в структуре энергетического баланса Украины в течение 15 лет сократится в 2,5 раза – до 13%, его замещение будет происходить за счет возобновляемых источников энергии (ВИЭ).

Такие данные содержатся в прогнозе Украинского центра экономических и политических исследований Александра Разумкова, обнародованном пресс-службой центра.

Согласно прогнозу, доля «зеленой энергетики» в структуре баланса в течение 15 лет вырастет в пять раз – до 25%.

«Хотя значение угля будет постепенно снижаться – он будет замещаться главным образом ВИЭ, угольная отрасль будет играть заметную роль в украинской энергетике до 2035 года. В первую очередь, для тепловой генерации, которая выполняет, в том числе, важную функцию маневрирования мощностей», – цитирует пресс-служба центра директора по энергетическим программам Владимира Омельченко.

Согласно прогнозам, доля газа и ядерной энергетики в потреблении первичной энергии, предположительно, останутся на текущем уровне – 30% и 25% соответственно.

Кроме того, в структуре украинского энергобаланса существенно может сократиться доля нефтепродуктов – до 7%

Запаси вугілля на складах теплових електростанцій енергогенеруючих компаній (ГК ТЕС) України в період з 1 по 22 жовтня 2018 року знизилися на 1,5% (24,6 тис. тон) - до 1,619 млн тон, свідчать дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

За розрахунками агентства «Інтерфакс-Україна», запаси вугілля антрацитної групи на 22 жовтня склали 173,4 тис. тон проти 200,6 тис. На початок місяця (-13,6%), а газової групи - 1 млн 445,6 тис . тон проти 1,443 млн т на 1 жовтня (+ 0,2%).

Крім того, запаси вугілля на складах теплоелектроцентралей (ТЕЦ) України складають 239 тис. тон, що на 12,8% менше, ніж на 1 жовтня-2018 (274 тис. тон).

Як повідомлялося, ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році скоротили споживання вугілля на 20,8% (6 млн 527,3 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 24 млн 811,3 тис. тон.

Кабінет міністрів України в кінці липня затвердив план заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу до опалювального періоду 2018/19 рр. Згідно з документом, запаси вугілля на 1 листопада 2018 року мають скласти 2,6 млн тон (в т.ч. антрацитових марок - 1 млн тон, газових - 1,6 млн тон).