ЄБРР та Енергоспівтовариство закликали переглянути норму про акциз на "зелену" енергію
В Україні ймовірне введення акцизного збору на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел суперечить цілям Євросоюзу щодо декарбонізації, а також загрожує планам країни щодо інтеграції з європейською енергосистемою.
Як йдеться у листі Європейського банку реконструкції та розвитку, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Нідерландської фінансової компанії розвитку, Інституту фінансування розвитку, а також Секретаріату Енергетичного співтовариства на адресу голови Верховної ради Дмитра Разумкова, вищезазначена норма має бути переглянута, передає rbc.ua.
«Пропоноване введення акцизного податку з 1 липня 2021 року незалежно від його ставки буде порушувати стабілізаційне застереження, що регулює домовленості з виробниками відновлюваної енергії відповідно до закону №810 від 1 серпня 2020 року, - йдеться у заяві. - Іноземні інвестори вже ініціювали один великий міжнародний арбітражний позов проти України за ретроспективне скорочення "зелених" тарифів, гарантованих законом, і будь-які подальші односторонні зміни в законодавстві, спрямовані на введення або підвищення податків, швидше за все, приведуть до додаткових грошових позовів про компенсації».
Уряд України шляхом підписання Меморандуму про взаєморозуміння з двома асоціаціями виробників відновлюваної енергії під егідою Секретаріату Енергетичного співтовариства в червні 2020 року зобов'язався, що "Державні органи України зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всі необхідні заходи щодо недопущення прийняття відповідними державними органами України законів і інших нормативних актів, що погіршують умови господарської діяльності виробників ВДЕ, зокрема, шляхом введення додаткових податків, зборів, штрафів, зниження FiT тощо, нагадують міжнародні організації.
«Протягом минулого року енергетичний сектор України перебував у стані потрясінь, триваюча криза платежів, що призвело до постійного накопичення непогашеної заборгованості перед виробниками відновлюваної енергії у розмірі 17,8 млрд гривень станом на 30 квітня 2021 року, - підкреслюється в листі. - Акцизний податок на виробників відновлюваної енергії буде ще більше дестабілізувати енергетичний сектор і завдати шкоди інвестиційній привабливості та репутації України".
Організації додають, що перехід України до низьковуглецевих технологій вимагає довгострокової дорожньої карти для заміни з часом традиційних генеруючих потужностей, що враховує також наслідки інтеграції ENTSO-E та інвестиції, необхідні в сховище, гнучкі резервні потужності і мережі.
"З урахуванням вищевикладеного, а також критично важливої ролі відновлюваних джерел енергії для енергетичної безпеки і енергетичної незалежності України та її здатності досягти кліматичних цілей, таких як зобов'язання України за Паризькою кліматичної угоди (як включено до вказаного на національному рівні внесок України), і досягти вуглецевої нейтральності шляхом 2060, закликаємо вас враховувати це при розгляді даної ініціативи Верховною радою", - підсумували організації.
Кабінет міністрів на початку червня зареєстрував законопроект № 5600 про внесення змін до Податкового кодексу, яким, серед іншого, пропонується ввести акцизний збір на "зелену" енергію в Україні за ставкою 3,2%.
Під час обговорення проекту закону профільні ВДЕ-асоціації заявляли, що введення акцизного податку на "зелену" електроенергію де-факто погіршує умови економічної діяльності виробників ресурсу з відновлюваних джерел, що є грубим порушенням прав інвесторів, зашкодить інвестклімату та унеможливить залучення коштів у нові екологічні проекти.
У середині червня стало відомо, що акції норвезької компанії Scatec Solar, яка, зокрема, має активи в Україні, втратили в ціні 10% через те, що в Україні не вирішується проблема накопичених боргів за вироблену «зелену» електроенергію, а також ініціюються додаткові законодавчі зміни - введення акцизного збору, яке є порушенням гарантій держави перед інвесторами.
https://ecotown.com.ua/news/BRR-ta-Energospivtovaristvo-zaklikali-pereglyanuti-normu-pro-aktsiz-na-zelenu-energiyu/
Заміна вугільної генерації на ВДЕ і гнучкість - найефективніший шлях для України і Німеччини - дослідження Wärtsilä
Моделювання перспектив розвитку енергосистем України та Німеччини до 2031 року, здійснене технологічною групою Wärtsilä, показало що в обох випадках ВДЕ в поєднанні з джерелами гнучкості, такими як високоманеврені електростанції та системи накопичення енергії, можуть швидко витіснити стару вугільну генерацію. Згідно результатів моделювання енергосистеми обох країн та їх виробники електроенергії отримають значні переваги від повного виведення з експлуатації вугільних електростанцій: від зниження витрат на паливо та викиди вуглецю – до нових можливостей для експорту чистої енергії та підвищення енергетичної безпеки в Європі.
«Наше моделювання чітко показало: модернізація вугільних станцій значно дорожча за їх виведення, і робить систему більш вразливою до кліматичних ризиків, тоді як інвестиції у ВДЕ, а також батареї та балансуючі газові потужності дають економію на рівні системи. На відміну від Німеччини, Україна в даний момент не здатна надавати потрібні для закриття вугільних станцій стимули, тому країні життєво важливо знайти найдешевший шлях для задоволення попиту», – каже Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy.
Для України Wärtsilä проаналізувала, які наслідки матиме рішення, що має бути прийняте у найближчі місяці, модернізувати чи виводити з експлуатації старі вугільні станції аби досягти національних цілей зі скорочення викидів. Ключові висновки для України такі:
· Енергосистема з модернізованими вугільними станціями на €5,2 млрд (10%) дорожча впродовж 10 років перш за все через вартість видобутого у країні та імпортованого вугілля для забезпечення електростанцій паливом.
· Викиди СО2 модернізованих станцій на 53 млн тонн (32%) більші, ніж у разі виведення вугільних станцій і заміни їх низьковуглецевими технологіями впродовж десятиліття з 2022 до 2031 року.
· Нова оптимальна з точки зору вартості енергосистема, в якій є 32 ГВт нових ВДЕ і джерел гнучкості, дасть щорічну економію близько €500 млн сукупної собівартості генерації.
В моделюванні сценарію «Швидкого виведення вугільної генерації-2030» для Німеччини, згідно якого країна позбавляється вугільної генерації до 2030 року (на 8 років раніше цільового строку затвердженого урядом), показано що вугільні станції можуть бути повністю витіснені шляхом щорічного введення в експлуатацію 13 ГВт нових чистих потужностей на основі ВДЕ. Ключові висновки моделювання Wärtsilä для Німеччини такі:
· Додавання ВДЕ до базового навантаження знижує залежність Німеччини від імпорту електроенергії з сусідніх країн, і перетворює з чистого імпортера на чистого експортера у 30-х роках.
· Країна здатна заощадити до 600 млн тонн CO2 до 2045 року, що еквівалентно 82% від обсягу її національного вуглецевого сліду сьогодні (порівняно з виведенням вугільних станцій до 2038 року).
· Аби задовольнити попит на теплопостачання по мірі виведення вугільної генерації, а також для балансування нових обсягів ВДЕ, необхідно побудувати 12 ГВт високоманеврених газових станцій з комбінованим виробництвом електроенергії і тепла (КГУ, ТЕЦ).
На основі результатів моделювання енергосистем Німеччини та України – двох ключових Європейських країн, в яких суттєво відрізняються енергосистеми й державне регулювання щодо виведення з експлуатації вугільної генерації, експерти з оптимізації енергосистем Wärtsilä зробили висновок, що заміщення старих вугільних потужностей варто покривати найдоступнішим з точки зору витрат способом: відновлюваною енергією в поєднанні з джерелами гнучкості, такими як високоманеврені електростанції та системи накопичення енергії. Швидка заміна вугільної генерації на ВДЕ та гнучкі потужності відкриває для об’єднаної Європи шлях до енергетичної незалежності, а для України – можливість стати ключовою ланкою цього процесу.
Як зазначив Ян Андерссон, менеджер з розвитку європейського ринку Wärtsilä Energy вугільні електростанції стають збитковими під тиском все дешевшої відновлюваної енергетики, яка переходить у базове навантаження.
«Відмова від вугілля відкриває перед європейськими країнами незліченні можливості для скорочення витрат на виробництво енергії, досягнення енергетичної незалежності та створення додаткових доходів. Гнучкість є ключовим елементом для того, щоб уможливити роботу ВДЕ як базового навантаження і втілення цих можливостей», - каже Андерссон.
Моделі енергосистем в Україні і Німеччині були побудовані за допомогою програмного комплексу оптимізації енергосистем PLEXOS, який підбирає найбільш оптимальний склад потужностей з точки зору вартості для енергосистеми з-поміж усіх існуючих технологій. У процесі оптимізації враховуються усі реальні умови й обмеження, а також щогодинна диспетчеризація, закриття старих і введення нових потужностей в експлуатацію. Компанія Wärtsilä на глобальному ринку поставила 74 ГВт потужностей гнучких електростанцій і понад 80 систем накопичення енергії у 180 країнах світу.
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-ta-Nimechchina-mozhut-pozbutisya-vugillya-v-elektroenergetitsi-do-2030-roku-W-rtsi/
На українських ГЕС та ГАЕС планують встановити сонячні панелі потужністю 63,9 МВт
ПрАТ «Укргідроенерго» планує завершити проект, який передбачає установку на ГЕС і ГАЕС систем накопичення енергії загальною потужністю 197 МВт і сонячних станцій потужністю 63,9 МВт в 2023 році, пише biz.censor.net.
Проект передбачає установку систем накопичення енергії промислового масштабу на чотирьох гідроелектростанціях компанії. Такі системи, зокрема, з'являться на Каскаді Київських ГЕС і ГАЕС, Канівської, Кременчуцької та Середньодніпровської ГЕС. Завершити установку гібридних систем вироблення електроенергії мають в 2023 році.
Генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота нагадав, що для будівництва систем накопичення енергії і СЕС на територіях ГЕС і ГАЕС, компанія планує залучити у Міжнародного банку реконструкції і розвитку $ 177 млн, а також отримати $ 34 млн від Фонду чистих технологій.
«Період окупності складе 5-6 років, але він безпосередньо буде залежати від ситуації на ринку електроенергії – від стану розрахунків за надані послуги, а також від внесення змін до Правил ринку. Також хочу підкреслити, що Проект установки гібридних систем з виробництва електроенергії в «Укргідроенерго» буде реалізовуватися без застосування «зеленого» тарифу», – додав гендиректор.
Нині "Укргідроенерго" з МБРР підписали протокол переговорів, до кінця червня має відбутися розгляд умов угоди Радою директорів Світового банку, після чого відбудеться підписання кредитних угод.
https://ecotown.com.ua/news/Na-ukrainskikh-GES-ta-GAES-planuyut-vstanoviti-sonyachni-paneli-potuzhnistyu-63-9-MVt-/
Поділитися