Українська традиційна енергетика: 16-22.11.2020

На засіданні Колегії, проведеному вперше з 2017 року, обговорили стан підготовки до проходження осінньо-зимового максимуму, запаси палива та стан електромереж, готовність генеруючих компаній до зимових навантажень. Окремо підняли питання нагородження працівників галузі до Дня енергетика.

 «22 липня було затверджено розпорядження Кабінету Міністрів, яким було передбачено всі заходи, необхідні для підготовки та проходження осінньо-зимового періоду. Міністерство зробило всі необхідні кроки для того, щоб забезпечити готовність всіх енергетичних підприємств. Ми маємо бути впевнені, що ми стабільно пройдемо цей період», – зауважила очільниця Міненерго, наголосивши, що цього року Україна входить в осінньо-зимовий період з безпрецедентно великими запасами палива на складах.

Вона нагадала, що вже було затверджено графіки ремонтів всіх генеруючих компаній на наступний рік, на підставі чого підготовлено та затверджено прогнозний баланс електроенергії на 2021 рік.

«Цей документ є основним інструментом забезпечення безпеки постачання електроенергії споживачам», – зауважила Ольга Буславець.

В ході засідання генеруючі компанії доповіли про стан підготовки енергоблоків до зими. Ольга Буславець наголосила на важливості дотримання затверджених графіків ремонтної кампанії і вчасного виведення атомних енергоблоків в експлуатацію після ремонтів і їх підключення до ОЕС.

«Міністерство очікувало максимальну інтенсифікацію ремонтної кампанії на енергоблоках АЕС, з метою збільшення кількості енергоблоків, які можуть функціонувати взимку. Неспроможність компанії «Енергоатом» нести збільшене навантаження атомними блоками протягом зимового періоду внаслідок неоптимальної ремонтної кампанії вимагатиме максимального використання теплової генерації», – зауважила глава Міністерства.

Держнерегонагляд представив попередню оцінку стану готовності електромереж і генеруючого обладнання до роботи в осінньо-зимовий період, із певними зауваженнями, які потребують оперативного усунення.

Члени Колегії обговорили важливі питання щодо підготовки та стабільного проходження ОЗП, а також прийняли рішення щодо відзначення працівників енергетичної галузі нагородами.

 http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245488433&cat_id=35109

 

 

НАЕК «Енергоатом» подала до Міненерго фінансовий план на 2021 рік. У разі його затвердження Компанія зможе отримати прибуток, що дасть змогу розрахуватися з боргами та продовжити реалізацію важливих технічних і соціальних проєктів.

Фінансовий план ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2021 рік розраховано за умови продажу 100% продукції Компанії на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Нагадаємо, що обов’язки ПСО уряд поклав на Енергоатом у червні 2019 року. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.06.2019 р. №483 85% електроенергії, виробленої українськими атомними станціями, Компанія мусила продавати за собівартістю державному підприємству – посереднику. Наразі 50% виробленої електроенергії Енергоатом віддає ДП «Гарантований покупець» за ціною 1 коп/кВт.

Механізм ПСО розглядався урядом як тимчасовий, і термін дії чинного Положення закінчується 31 грудня 2020 року.

Фінансовим планом ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2021 рік (відповідно до Прогнозного балансу, затвердженого Міністерством енергетики України 4 листопада 2020 року) передбачено відпуск 69 923 млн кВт-год електроенергії АЕС, що на 1 418 млн кВт-год менше прогнозного показника у 2020 році.

Водночас чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачено в обсязі 78 046,9 млн грн, що на 31 385,9 млн грн, або 67,3%, більше прогнозного показника на 2020-й.

Фінплан ДП «НАЕК «Енергоатом» на наступний рік передбачає сплату податків та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів на загальну суму 23 715,8 млн грн, що на 9 876,1 млн грн, або 71,4%, більше прогнозного показника на 2020 рік.

Внаслідок суттєвого збільшення доходів також планується отримати прибуток від операційної діяльності за показником EBITDA 32 675,7 млн грн, що майже втричі більше порівняно з прогнозом на 2020 рік.

Збільшення чистого фінансового результату діяльності Компанії у 2021 році дасть змогу виконати всі ключові фінансові ковенанти, які є обов’язковою передумовою фінансування інвестиційних програм в міжнародних фінустановах.

Отриманий прибуток Компанія планує спрямувати на реалізацію пріоритетних проєктів з капітальних інвестицій, добудови стратегічних об’єктів та виконання інвестиційних програм.

На соціальний розвиток Компанії та міст-супутників АЕС проєктом фінансового плану у 2021 році передбачено 859,5 млн грн, що на 175,8 млн грн більше, ніж у 2020 році.

Наразі НАЕК «Енергоатом» очікує на погодження документа Міністерством енергетики.

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/budzet_rozvitku_energoatom_podav_finansovij_plan_na_2021_rik-46411

 

 

Державна інспекція ядерного регулювання не погоджувала проект добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС.

Про це заявив голова Інспекції Григорій Плачков в інтерв’ю  виданню «Energy Club».

«Дійсно інформація щодо планів з добудови №3 і №4 енергоблоків Хмельницької АЕС є, але наразі жодного документу ми не отримали, тому коментувати ситуацію, не маючи необхідного переліку документів, вважаю недоцільним», — сказав він.

«Термінал» писав, пріоритет ядерної та радіаційної безпеки над будь-якими іншими цілями має об’єднувати усіх суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

http://oilreview.kiev.ua/2020/11/16/derzhinspekciya-nemaye-dokumenitv-na-dobudovu-xmelnicko%d1%97-aes/

 

 

Борги по зарплаті перед шахтарями можуть бути погашені в найближчий тиждень після прийняття законопроекту №4119 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік, який повинен дозволити ПАТ "Укрнафта" виплатити 30,5 млрд грн податкового боргу, що виник під час керівництва компанією близьким до Ігоря Коломойського топ-менеджментом, відповідно до раніше оприлюдненими її керівництвом і НАК "Нафтогаз України" планом.

Про це прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, виступаючи в парламенті, передає Інтерфакс-Україна.

Законопроект №4119 внесений до порядку денного засідання Ради 17 листопада.

 "Прошу депутатів про підтримку законопроекту. Тоді ми будемо розуміти, що забезпечимо погашення боргів із зарплати в розмірі 1,4 млрд грн в найближчий тиждень після прийняття законопроекту", - сказав Шмигаль під час виступу у Верховній Раді.

Рада 17 листопада планує працювати, поки не розгляне законопроект у другому читанні №3651-д про внесення змін до деяких законів щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій. Згідно з порядком денним, законопроект №4119 стоїть перед цим законопроектом.

Як повідомлялося, 4 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про погашення податкових боргів "Укрнафти" на суму 30,5 млрд грн, що виникли під керівництвом близьких до Ігоря Коломойського менеджерів, за рахунок взаємозаліків між "Укрнафтою", держбюджетом і "Нафтогазом" без участі олігарха.

Згідно із законопроектом, 10,3 млрд грн, які отримає держбюджет в результаті операції, будуть розподілені на фінансування Фонду боротьби з COVID-19 буде направлено 8,9 млрд грн, на реструктуризацію вугільної галузі (виплату заборгованості по зарплатах) - 1,4 млрд грн.

https://biz.censor.net/news/3231562/shmygal_svyazal_vyplatu_zarplat_shahteram_s_resheniem_dolgov_ukrnafty

 

 

ДП «НАЕК «Енергоатом» спростовує наведені в пресрелізі Міненерго, 16 листопада 2020 року розміщеному на сайті цього Міністерства, а згодом – платно на інших онлайн-ресурсах, твердження й “аргументи” щодо нібито необґрунтованої позиції Енергоатома стосовно причин подорожчання електроенергії.

У той самий час нагадуємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 17 червня 2020 р., Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі. Міністерство формує та затверджує прогнозний баланс електричної енергії в об’єднаній енергосистеми України.

Крім того, нагадуємо, що найбільші падіння обсягів виробництва електроенергії та проблеми виникли саме через запроваджені у квітні 2020 року балансові обмеження (від яких Міненерго чомусь відхрещується). Тоді міністерство переглянуло Прогнозний баланс об’єднаної енергосистеми України на 2020 рік і скоротило обсяг товарної продукції Енергоатома з 80,6 млрд кВт-год до 73,7 млрд кВт-год.

Таке рішення профільного міністерства не враховувало ані технічних нормативів експлуатації енергоблоків АЕС, ані графіків планового ремонту.

Графік ремонту енергоблоків АЕС розроблявся заздалегідь і враховував численні фактори, зокрема: балансове навантаження, пори року, технічні норми та правила. Але через недалекоглядні рішення міністерства цей графік був поламаний, що призвело до зміщення термінів виконання регламентних ремонтних робіт на енергоблоках Запорізької та Рівненської АЕС.

Вперше в історії вітчизняної атомної галузі три енергоблоки були виведені в резерв на період від одного до трьох місяців, а інші працювали з обмеженнями потужності від 10 до 40%.

Спікери Міненерго та особисто т.в.о. міністра на всіх інформаційних майданчиках безперервно говорили про «падіння попиту» на електроенергію всередині країни – через начебто «нечуване скорочення промвиробництва» та «коронакризу», наполягаючи на необхідності обмеження атомної генерації через «профіцит» електроенергії. Відповідне рішення Антикризового штабу при Кабміні за поданням Міненерго призвело до щомісячних збитків НАЕК «Енергоатом» на рівні 1 – 1,5 млрд грн через балансові обмеження виробництва електроенергії на АЕС.

Результатом рішень Міненерго стало зростання виробництва електроенергії тепловими електростанціями, частка яких в загальному енергобалансі країни в періоди максимального штучного обмеження потужності енергоблоків АЕС почала перевищувати зазвичай найбільшу частку атомної генерації.

Про те, які загрози несе впроваджене штучне обмеження потужності українських АЕС і які технічні наслідки це спричинить, Енергоатом неодноразово попереджав профільне міністерство.

Щодо термінів виконання ремонтів на енергоблоках АЕС, нагадаємо, що, наприклад, плановий ремонт енергоблока №2 ЗАЕС мав розпочатися на початку червня. Проте наприкінці квітня Міненерго вводить необґрунтовані балансові обмеження, і блок, маючи потужність 1000 МВт, видає лише 580 МВт, потім взагалі – на три тижні виводиться у резерв, далі знову працює з обмеженням майже у 40% від встановленої потужності. У підсумку – зміщується термін використання ядерного палива, відповідно плановий ремонт також розпочинається майже на два місяці пізніше.

Таким чином, ремонт, який мав би закінчитися на початку вересня, закінчився лише у листопаді. Саме штучні обмеження виробництва електроенергії на АЕС в період квітня – серпня призвели до поточної ситуації.

Аналогічна історія відбувалася і з обслуговуванням 4-го та 5-го енергоблоків Запорізької АЕС.

Енергоатом окремо наголошує (і Компанія своїм листом поінформувала про це Міненерго), що вже на початок листопада енергоблоки №2 та №4 ЗАЕС були готові до запуску. Але згідно із дозволом Держатомрегулювання підключення до мережі енергоблока №4 ЗАЕС відбулося лише 14 листопада. Енергоблок №2 ЗАЕС готовий до набору параметрів і підключення до мережі та перебуває в очікування пускової наради за участі Держатомрегулювання, яку заплановано на 19 листопада. З урахуванням цього очікуваний термін підключення блоку до мережі – не пізніше 25 листопада 2020 року. Враховуючи визначені законодавством терміни ліцензування експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроєктний період, очікуваний термін підключення енергоблоку №5 ЗАЕС – 20 грудня 2020 року.

І найголовніше. Енергоатом звертає увагу Міненерго на те, що попри штучні перешкоди і обмеження Компанія постійно працює в рамках балансу, затвердженого Міністерство енергетики. Навіть з урахуванням зміщення графіку планового обслуговування енергоблоків, не було жодного місяця, коли б Компанія не виконала і навіть перевиконала встановлені Міністерством норми.

Для прикладу, в листопаді балансом для атомної генерації передбачено виробництво 6 млрд 85 млн кВт-год електроенергії, тоді як за прогнозом Енергоатома виробництво на АЕС становитиме за підсумками місяця 6 млрд 101 млн кВт-год.

Тобто вихід енергоблоків з ремонту – це суто технічне питання Енергоатома, яке не впливає на загальну завантаженість енергосистеми, і Компанія не може і не повинна нести відповідальність за недолуге планування навантаження міністерством.

Ми розуміємо позицію Міненерго, що в умовах колосальних проблем в енергетичній системі України, кризи неплатежів, загострення старих невирішених проблем, зокрема у вугільній галузі, настав час перекласти відповідальність за власні прорахунки на інші органи влади та суб’єктів енергоринку.

Вчергове підкреслюємо неприпустимість:

·                     ухвалення некомпетентних рішень,

·                     надання викривленої та необ’єктивної інформації щодо ситуації в галузі до інших органів влади, засобам масової інформації та суспільству,

·                     інформаційних атак на Енергоатом, зокрема й через проплачених ручних “експертів” тощо.

Продовження цих дій може призвести до повного розбалансування енергетичної системи та непередбачуваних наслідків.

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/sodo_pozicii_ministerstva_energetiki_vid_16.11.2020_stosovno_energoatoma-46422