Українська традиційна енергетика: 13-19 вересня 2021

Український «Енергоатом» і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.

З цього приводу  думками  поділився директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.

— Ці підписані угоди в США мають якесь реальне значення та вплив на енергетичний сектор у нашій країні?

— По-перше, угод ніяких немає, є лише декларація про наміри. Тобто там немає якихось конкретних домовленостей, є лише згода продовжити співпрацю в цих напрямках. Чесно кажучи, стосовно малих ядерних реакторів була така собі домовленість ще попередньо. Частина енергетичної делегації вже була проінформована, що такої домовленості можна досягти, тому що це дуже потрібно українській енергетиці, оскільки саме малі ядерні реактори можуть допомогти збалансувати об’єднану енергетичну систему, на відміну від великих ядерних реакторів.

Вони не можуть змінювати потужність упродовж доби чи впродовж місяця. Тобто немає можливості просто взяти і зменшити виробіток електричної енергії на атомній електростанції. Можна лише її відімкнути від об’єднаної енергетичної системи так, щоби вона працювала вхолосту.

Натомість малі ядерні реактори, модульні ядерні реактори можуть балансувати потужність у достатньо великому діапазоні. На жаль, лише американські компанії володіють відповідними технологіями.

Проте це не буде завтра, навіть не післязавтра, тому що ці технології потрібно ще доопрацювати, вивести в промислову площину. Крім того, потрібно буде після їхнього доопрацювання отримати спеціальну ліцензію, щоби їх можна було в Україні впровадити, побудувати.

Щодо великої «угоди» між «Енергоатомом» і Westinghouse про побудову п’яти ядерних реакторів на загальну суму 30 млрд доларів — це щось дуже дивне. Ці названі цифри не відповідають історії побудови ядерних реакторів типу АР-1000, тому що зараз намагаються добудувати в Америці два реактори такого типу. Один із них має бути запущений на тестову експлуатацію в цьому році. Інший — у наступному році. Так от, на їхню побудово американці витратили близько 10 років та понад 25 млрд доларів. На два реактори. Тому не можна казати, що вже щось у нас буде збудовано навіть через п’ять років. У найкращому разі, якщо ця угода набуде якихось реальних обрисів, то ми зможемо сподіватися на добудову одного з реакторів, наприклад, на базі Хмельницької атомної електростанції десь після 2035 року в найкращому випадку.

— Westinghouse не свої гроші вкладатиме? Чому меморандум підписали з приватною компанією?

Я взагалі є дуже великим супротивником будь-якого акціонування чи приватизації українських атомних електростанцій. На мою думку, атомна генерація в Україні має перебувати під стовідсотковим контролем та управлінням виключно держави. Ніякі приватні атомні електростанції в Україні з її дуже сумною ядерною історією будуватися не можуть. Це, на мою думку, нісенітниця.

Крім того, прописані в декларації наміри настільки примарні та розмиті, що я б взагалі зараз не став би говорити про якийсь прорив в енергетичній сфері. Це, до речі, стосується й декларації, яку було підписано Міністерствами енергетики України та Сполучених Штатів Америки. Якщо просто прочитати цю декларацію, то, окрім бажання щось робити в майбутньому спільно, нічого конкретного не сказано. Окрім того, що сторони домовилися зустрітися на так званій інавгураційній зустрічі в майбутньому, і все. Тобто це політичні домовленості, які є доволі очікуваними, а результатів найближчі 10 років очікувати не варто.

http://oilreview.kiev.ua/2021/09/16/ekspertna-dumka-5-reaktoriv-ukra%d1%97ni-za-30-mlrd-ce-shhos-duzhe-divne/

 

 

Укренерго 14 вересня активувало аварійну допомогу з енергосистеми Словаччини для уникнення відключення споживачів «острова Бурштинської ТЕС».

Причиною цього стало аварійне відключення блоку №1 Бурштинської ТЕС, пише пресслужба Укренерго.

Обсяг наданої аварійної допомоги склав 1200 МВт·год, з них 1000 МВт·год – з 11:00 до 21:00 14 вересня.

14 вересня о 05:00 у роботі перебували 7 із 12 блоків Бурштинської ТЕС. Зокрема, блоки №1 та №6 були в аварійному ремонті з 9 вересня, блок №2 — на консервації з 1 січня 2021 року, блоки №3 та №4 — в поточних ремонтах.

О 05:01 14 вересня аварійно відключено блок №5 через утворення свищу на котлі, також аварійно розвантажилися блоки №12 на 15 МВт і блок №10 — на 16 МВт.

Після цього для компенсації втраченої потужності диспетчером НЕК «Укренерго» була надана команда на завантаження (збільшення генерації) Калуської ТЕЦ на 25 МВт. Пізніше, о 10-00, Калуська ТЕЦ була аварійно розвантажена персоналом 25 МВт до 0 МВт без втрати власних потреб через дефект парової засувки.

При цьому було зафіксовано порушення графіка експортних поставок електроенергії з торгової зони «острова Бурштинської ТЕС» з 05:00 до 07:00 на величину 187 МВт·год,  з 10:00 до 11:00 — 45 МВт·год, з 21:00 до 24:00 — 95 МВт·год.

http://oilreview.kiev.ua/2021/09/15/ukrenergo-vkotre-aktivuvalo-avarijnu-dopomogu-zi-slovachchini/

 

 

Кабінет міністрів з 1 квітня 2022 року має намір припинити приватизацію належних державі пакетів акцій операторів систем розподілу електроенергії (обленерго).

Як випливає з проєкту розпорядження, включеного до порядку денного засідання уряду 15 вересня, пропонується виключити з переліку великої приватизації, затвердженого розпорядженням Кабміну №36-р від 16 січня 2019 року, пакети акцій ВАТ «Тернопільобленерго» (50,999%), ПАТ «Запоріжжяобленерго» (60,2475%), АТ «Харківобленерго» (65,001%), АТ «Миколаївобленерго» (70%), АТ «Хмельнікобленерго» (70,0089%), пише Енергореформа.

Згідно з проектом, Фонд держмайна зі свого боку повинен вжити заходів щодо припинення приватизації неконтрольних пакетів ще трьох обленерго — ПАТ «Черкасиобленерго» (46%), АТ «Сумиобленерго» і АТ «ДТЕК Одеські мережі» (обидва — по 25%).

Крім цього, АТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Миколаївобленерго» повинні забезпечити відчуження їхніх часток у статутних капіталах компаній-постачальників е / е — Хмельніцкенергосбит, Тернопольелектроснаб, Запорожьеелектроснабженіе,  Черкассиенергосбит, Миколаївська елекропоставляющая компанія.

Міністерству економіки з ФДМ належить підготувати і передати Кабміну проєкт рішення про передачу обленерго в управління Міністерства енергетики, зокрема після завершення процесу відчуження постачальників в частині з них. Натомість знятих з приватизації обленерго Фонд держмайна повинен підготувати додаткові пропозиції щодо приватизації в 2022-2024 рр. для забезпечення надходжень до бюджету.

Розпорядження набирає чинності з 1 квітня 2022 року, крім пунктів, які передбачають відчуження постачальників, а також зобов’язання ФДМ щодо додаткових переліків приватизації, які набирають чинності з моменту публікації розпорядження. У пояснювальній записці сказано, що проект розроблено на виконання указу президента №452 від 28 серпня, яким введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про заходи щодо нейтралізації загроз в енергосфері. Крім того, документ пропонує при розгляді проекту розпорядження на засіданні уряду врахувати застереження ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо можливого порушення справи про його банкрутство у зв’язку з виключенням з приватизаційного списку.

Як повідомляла енергореформи, згідно з рішенням РНБО від 30 квітня, введеного в дію указом президента №452 від 28 серпня, обленерго з держчасткою повинні бути виключені з переліків приватизації та передані в управління Міненерго від Фонду держмайна. До приватизації кілька років готуються пакети акцій по 70% «Хмельницьк-» і «Миколаїв-«, 65% «Харків-«, 60,25% — «Запоріжжя-» і 50,99% «Тернопільобленерго». У червні цього року ФДМ представив оновлений графік приватизації, в якому продаж чотирьох обленерго ( «Миколаїв-«, «Харків-«, «Запоріжжя-» і «Хмельницькобленерго») запланована на лютий 2022 року, тоді як ще два залишаються у держави обленерго ( «Тернопіль-» і «Черкасиобленерго») поки відсутні.

http://oilreview.kiev.ua/2021/09/15/z-1-kvitnya-2022-roku-uryad-maye-namir-pripiniti-privatizaciyu-oblenergo/

 

 

Міністр енергетики Герман Галущенко представив колективу Державної інспекції енергетичного нагляду нового керівника Руслана Слободяна.

Повідомляє Міненерго.

«Напередодні опалювального сезону надзвичайно важливо зосередити зусилля на здійсненні перевірки реального стану енергетичного обладнання, особливо в тепловій генерації. Держенергонагляд має стати дієвим механізмом, завдяки якому держава зможе забезпечувати безпеку і стабільність роботи енергосистеми» — зазначив Герман Галущенко.

http://oilreview.kiev.ua/2021/09/14/predstavleno-novogo-golovu-derzhenergonaglyadu/

 

«Укргідроенерго» позичило у міжнародних фінансових організацій $211 млн для фінансування проекту з установки систем накопичення енергії на п’ятьох ГЕС. 

Про це повідомляється на Урядовому порталі.

«Згідно з підписаними кредитними угодами Міжнародний банк реконструкції та розвитку надав «Укргідроенерго» 177 мільйонів доларів США, Фонд чистих технологій виділив позику в розмірі 34 мільйонів доларів США. Також Укргідроенерго отримало грант в розмірі 1 мільйона доларів США на впровадження проекту», — йдеться в повідомленні.

Позики надано в рамках проекту «Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі», що передбачає встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго».

Фінансування надається на встановлення 197 МВт систем накопичення енергії у поєднанні із сонячними батареями на гідроелектростанціях «Укргідроенерго» зокрема: Київській ГАЕС, Канівській ГЕС, Кременчуцькій ГЕС, Середньодніпровській ГЕС та Дністровській ГЕС. Загальна потужність систем накопичення на 5-ти ГЕС – орієнтовно 212 МВт, фотоелектричних установок – 64 МВт.

http://oilreview.kiev.ua/2021/09/14/ukrgidroenergo-pozichilo-211-mln-na-sistemi-nakopichennya-energi%d1%97/