Ухвалено закон про сертифікацію "Укренерго"
Документ вводить обмеження/заборону імпорту електроенергії із РФ та Республіки Білорусь
Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому проєкт Закону № 3364-1-д — "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі (буде мати позитивний вплив на розвиток енергетичної галузі)". Як повідомляє "Українська енергетика", за це проголосувало - 296 нардепів.
Попередньо проект закону підтримав парламентський комітет з енергетики та ЖКП.
За словами голови комітету Андрія Геруса,даний законопроект передбачає:
- запровадження правил, які забезпечують проведення сертифікації за європейськими правила системного оператора НЕК "Укренерго". Сертифікація є необхідною умовою для синхронізації (об’єднання) нашої енергосистеми із європейською.
- спрощення процедур експорту-імпорту електроенергії із Україною та країнами ЄС (проведення скоординованих аукціонів доступу до міждержавних перетинів).
- вводить обмеження/заборону імпорту електроенергії із РФ та Республіки Білорусь (у зв’язку із закінченням опалювального сезону та зростанням запасів вугілля на складах ТЕС)
- вводить обовязок генеруючих компаній, які знаходяться у комунальній власності, продавати електроенергію виключно через конкурентні аукціони.
За відповідний законопроект проголосували усі депутатські фракції та групи за винятком ОПЗЖ, яка не бере участь у позачерговій сесії.
Після набуття чинності Укренерго отримає можливість подати до НКРЕКП документи для сертифікації, яка є обов’язковою передумовою інтеграції об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України до енергомережі континентальної Європи ENTSO-E.
https://ua-energy.org/uk/posts/parlament-proholosuvav-pro-zakonoproekt-shcho-dast-mozhlyvist-sertyfikatsii-ukrenerho
Атомна енергетика в питаннях впливу на довкілля порівнювана з ВДЕ — JRC
Європейська комісія визнала, що атомна енергетика не завдає шкоди довкіллю
За загальним рівнем впливу на довкілля атомна енергетика краща або зіставна з іншими підвидами – гідро-, вітро- та сонячними електростанціями, які генерують енергію з відновлюваних джерел. Як повідомляє пресслужба ДП "НАЕК "Енергоатом", до такого висновку у березні 2021-го дійшли фахівці Об'єднаного дослідницького центру (JRC).
"Оцінювався повний цикл всієї галузі, а не тільки виробництво електроенергії: від видобутку і збагачення ядерного палива до будівництва, функціонування й виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, а також захоронення відходів. На сучасному технологічному рівні атомні електростанції або вже створені досить екологічними, або можуть бути легко і порівняно дешево модернізовані, щоб мінімізувати шкоду для довкілля. У ядерних реакторів третього покоління ймовірність заподіяння шкоди людям у разі аварії в перерахунку на вироблену кількість електроенергії нижча, ніж навіть у сонячних панелей. Ризик серйозних подій, зокрема й радіаційних інцидентів, незначний і з кожним роком знижується", - зазначають експерти.
Навіть без перспективних технологій повної переробки відходів найбільш поширені сьогодні методи – захоронення на спеціальних полігонах – відповідають усім вимогам екологічної безпеки. У найближчому майбутньому їх також ховатимуть, як і надлишковий вуглекислий газ, на великій глибині у твердих породах. А цей спосіб за підсумками численних наукових досліджень визнано надійним і безпечним з періодом у тисячоліття.
Однак при плануванні будівництва й експлуатації АЕС є лише дві «точки зростання», на які обов'язково слід звернути увагу: теплове забруднення водойм та належна підготовка нормативних актів.
"Попри те, що атомна енергетика і так чи не найзарегульованіша галузь у світі, у чинні регламенти потрібно додати ще низку "екологічних" пунктів. Хоча велика частина потрібних для захисту довкілля заходів давно виконується. Що стосується теплового забруднення, його потрібно особливо пильно відстежувати, розраховувати систему охолодження при будівництві так, щоб знизити температуру води, яка скидається, і зобов'язати електростанцію не виходити за чітко визначені рамки", - коментують експерти.
Нагадаємо, Європа тримає курс на вуглецеву нейтральність і має намір скоротити викиди парникових газів до нульового рівня не пізніше 2050 року. Тож спеціалізовані органи послідовно оцінюють екологічність всіх видів енергетики. Торік АЕС у цьому списку опинилися останніми, оскільки група технічних експертів Єврокомісії не змогла дати однозначного висновку і запропонувала вивчити питання докладніше. А в березні 2021-го фахівці Об'єднаного дослідницького центру (JRC) надали детальний звіт за підсумками своєї річної роботи. Звіт JRC ще рецензуватимуть кілька незалежних експертних груп. Проте це не змінить загальних висновків і найголовнішого з них, якого дійшла і спеціалізована робоча група Європейської комісії: атомна енергетика – екологічно чистий вид генерації.
Після того як на офіційному сайті Єврокомісії з’явилася поточна версія звіту JRC, представники Foratom (Європейського ядерного форуму, асоційованим членом якого є й Україна) звернулися до неї з проханням відповісти, як скоро атомну енергетику включать до переліку видів економічної діяльності, що їм надаватимуть преференції за сприяння переходу до безвуглецевої енергетики.
Натомість Greenpeace (міжнародна неурядова природоохоронна організація, заснована 1971 року в місті Ванкувер), назвала Єврокомісію "продажною корумпованою організацією". Мовляв, атомне лобі проплатило це дослідження, тож віри йому немає.
https://ua-energy.org/uk/posts/atomna-enerhetyka-v-pytanniakh-vplyvu-na-dovkillia-porivniuvana-z-vde-jrc
Трипільська ТЕС замовила переоснащення енергоблоку на вітчизняне вугілля за 39 млн грн
Трипільська теплоелектростанція ПАТ «Центренерго» 5 квітня за результатами тендеру замовила у ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго» (СТМ- Енерго) роботи з переоснащення блоку на вугілля, що видобувається в Україні вартістю 39,33 млн грн.
Згідно з угодою, до кінця 2022р компанія повинна виконати технічне переоснащення котлоагрегату №1 Трипільської ТЕС для переходу з антрациту марки АШ, який в Україні видобувають тільки на окупованих територіях, на вугілля газових марок Г і ДГ. Гарантійний термін на роботи складе півтора року.
Минулого року у даної компанії придбали обладнання для цих робіт за 65 млн грн.
Як повідомляють журналісти, 224 тис грн. відведено на сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні труби з опором розриву не менше 38 кгс/кв. мм діаметром 530х9 коштують 4 667 грн./м. У перерахунку через густину сталі це складає близько 41 тис грн./т. Днями Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» замовив для реконструкції каналу такі труби 530х8 із трохи тоншими стінками у 2,5 раза дешевше – по 15 тис грн./т.
Проте, пісок, опалубка, бетон, розчин і цегла, на які піде небагато коштів, відповідають ринковим цінам. Разом з тим, пропозиція «СТМ- Енерго» виявилась на 3% дешевше очікуваної вартості закупівлі.
Із 2015 року «СТМ- Енерго» отримав підрядів у тендерах на 639,44 млн грн, з яких найбільше в Трипільської ТЕС та ДСП «Центральне підприємство з поводженням з радіоактивними відходами».
Раніше ElektroVesti писали, що 9 квітня 2021 р. на Слов'янській ТЕС розпочались пусконалагоджувальні роботи — завершальний етап комплексного ремонту, який виконувався на 7-му енергоблоці станції.
https://elektrovesti.net/75325_tripilska-tes-zamovila-pereosnashchennya-energobloku-na-vitchiznyane-vugillya-za-39-mln-grn
В Україні пройшли перші автоматизовані торги природним газом, що зберігається у ПСГ
Поки що торги стосуються лише розмитненого газу, але згодом послугою зможуть скористатися також іноземні трейдери
Оператор підземних газосховищ та Українська енергетична біржа (далі ‒ УЕБ) провели перші операції з купівлі-продажу газу в ПСГ за новим алгоритмом через електронну платформу біржі. Про це йдеться у повідомленні АТ "Укртрансгаз".
"Учасники ринку апробували алгоритм, уклали та успішно виконали перші угоди. Це дало старт новому етапу роботи газового ринку України. Відтепер торговельні операції з газом повністю діджиталізовані, тривають за значно скороченою часовою процедурою та відбуваються онлайн, із широким колом учасників та меншою кількістю документообороту", - розповіли у пресслужбі "Укртрансгазу".
Послуга біржових торгів газом у ПСГ, котру надають спільно Оператор газосховищ України та УЕБ, наразі поширюється на розмитнений газ. Та найближчим часом вона стане можливою і для газу, що зберігається в українських газосховищах в режимі "митний склад" та "митний склад+shorthaul". Відтак доєднатися до торгів зможуть іноземні трейдери, що працюють саме з нерозмитненим газом.
"З 2020 року Оператор газосховищ системно працює над розширенням переліку своїх послуг та створенням нових можливостей для клієнтів. Торгівля природним газом в ПСГ на електронній платформі Української енергетичної біржі - наш крок у цьому напрямку. Більш того, автоматизація торгових операцій з природним газом, що зберігається в ПСГ, - наш вагомий внесок в розвиток газового ринку України загалом. У цьому випадку виграють усі стейкхолдери ‒ від найменших трейдерів до учасників міжнародного енергетичного ринку",‒ сказав т.в.о. генерального директора "Укртрансгазу" Сергій Перелома.
Інструмент може активно використовуватися учасниками з метою балансування.
"УЕБ знаходиться в тісному діалозі з учасниками ринку, при біржі функціонують ради секцій, де ми чуємо "голос ринку", щоб пропонувати кращі сервіси для його становлення та розвитку.Впевнений, що за наявності такої високопрофесійної роботи у сприянні розвитку конкурентного ринку, Україна скоро зможе стати дуже потужним газовим хабом в Європі", ‒ додав голова біржового комітету Української енергетичної біржі Олексій Дубовський.
https://ua-energy.org/uk/posts/v-ukraini-proishly-pershi-avtomatyzovani-torhy-pryrodnym-hazom-shcho-zberihaietsia-u-psh
Поділитися