Українська традиційна енергетика: 10-16.12.2018

Переможцями тендеру НАЕК «Енергоатом» на поставку трансформаторів струму для декількох українських АЕС на очікувану суму 109,2 млн грн стали виробничо-торгова фірма (ВТФ) «Еліз» - дилер виробника трансформаторів ТОВ «Еліз» (Запоріжжя) і IEC Industrie Export GmbH ( Німеччина), що пропонувала трансформатори компанії Koncar instrument transformers (Хорватія).

Згідно з інформацією на порталі ProZorro, на тендер було виставлено чотири лоти на поставку трансформаторів для Хмельницької, Рівненської, Южно-Української та Запорізької АЕС.

ВТФ «Еліз» виграла тендер на першу і четвертому лоту (16 трансформаторів на напругу 330 кВ на очікувану суму 18,38 млн грн і 8 трансформаторів на напругу 750 кВ на 22,75 млн грн), запропонувавши трансформатори виробництво ТОВ «Еліз» відповідно за 18,309 млн грн і 22,658 млн грн.

У свою чергу IEC Industrie Export стало переможцем на поставку 17 трансформаторів на напругу 330 кВ (очікувана сума закупівлі 19,532 млн грн) і 16 од. на напругу 750 кВ (48,551 млн грн) з пропозиціями 19,453 млн грн і 48,356 млн грн відповідно.

Тендер на поставку трансформаторів був оголошений ще в серпні поточного року, остаточний термін подачі пропозицій очікувався 18 вересня. Однак потім він кілька разів переносився у зв’язку з внесенням ряду змін до тендерної документації. Аукціони відбулися 3 грудня.

Термін поставки трансформаторів - до 31 серпня 2019 року.

В тендері також брали участь ТОВ «ТПК» Укртрансенерго «і ТОВ» Аламак».

ТОВ «Еліз», засноване в 1990 році, виробляє обладнання класом напруги до 500кВ, зокрема силові трансформатори до 63000 кВА, вимірювальні трансформатори, реактори, КТП і інше електрообладнання. Устаткування компанії працює на підстанціях, що живлять залізорудні кар’єри, на тягових підстанціях залізниць і міського електротранспорту, на ТЕС, ГЕС і АЕС, металургійних заводах.

Konсar Instrument transformers Inc., що входить в групу Konсar Electrical Industries, виробляє вимірювальні трансформатори більше 65 років.

http://uaenergy.com.ua/post/31830/dve-kompanii-vyigrali-tender-energoatoma-na-postavku/

Згідно зі звітом «Powering down coal» фінансового аналітичного центру Carbon Tracker, теплова генерація в Україні є найбільш неефективною і найбільш дорогою в світі.

Про це повідомив експерт в сфері енергетики Андрій Герус на своїй сторінці в Facebook.

Згідно зі звітом, середній тариф для українських ТЕС за мегават-годину становить 70 доларів, тоді як у найближчих конкурентів України в рейтингу найдорожчої теплової генерації (Європейського Союзу, Південної Кореї та Японії) тариф становить від 50 до 60 доларів за МВт-год.

Найменший тариф для ТЕС - в Індонезії - 40 доларів за МВт-год.

«Після української приватизації, де нібито залучали приватні інвестиції, після декількох років управління вугільними електростанціями ефективними менеджерами приватних компаній, після багатомільярдних інвестиційних надбавок на реконструкцію і модернізацію станцій, які включалися в тарифи, ми маємо найнеефективніші у світі вугільні електростанції з найвищими в світі тарифами. І, при цьому, найбагатшого олігарха, який цими станціями володіє», - написав Герус.

«Ціна електроенергії з вугільних електростанцій у нас на 40% дорожча, ніж в Європі і на 75% дорожча, ніж в Росії», - додав він.

Як відомо, у березні 2016 року Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію в ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля.

Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче.

Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40%.

https://www.epravda.com.ua/news/2018/12/3/643218/

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик запропонував підняти ціну на енергетичне вугілля державних шахт на 10,5% - до 2,8 тис. грн з 2,535 тис. грн за тонну (без ПДВ), повідомляють «Наші гроші» з посиланням на протокол наради міністра з представниками енергоринку.

Таке підвищення, за словами І.Насалик, дозволить поліпшити стан державних шахт, проте все одно не покриє собівартість їх вугільної продукції.

Згідно з текстом протоколу, потреба українських ТЕС і ТЕЦ у вугіллі в 2019 році становить 28,2 млн тон.

http://reform.energy/news/nasalik-predlozhil-povysit-tsenu-na-energeticheskiy-ugol-gosshakht-na-105-9846

5 грудня, на Рівненській АЕС стартували випробування обладнання, що поставляється американською компанією Holtec International для проекту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Про це повідомляє прес-служба НАЕК «Енергоатом», передає «Укррудпром».

«Роботи починаються з перевірок і випробувань перевантажувального контейнера HI-TRAC 190, за допомогою якого перевантажується відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) з приреакторного басейну витримки атомного енергоблоку в транспортні контейнери HI-STAR для подальшого перевезення в ЦСВЯП», - сказано в повідомленні.

Контейнер HI-TRAC і допоміжне обладнання, необхідне для роботи з HI-TRAC, були поставлені на РАЕС з США, де вони виготовляються на заводі НMD (Holtec Manufacturing Division) компанії Holtec International, за технологією якої ведеться будівництво ЦСВЯП.

«Початок випробувань контейнера HI-TRAC є важливим кроком на шляху до виконання стратегічно важливого для енергетичної безпеки України проекту», - підкреслюється в повідомленні.

У багатоцільовий контейнері може бути розміщена 31 відпрацьована паливна збірка з відпрацьованим паливом для реакторів типу ВВЕР-1000 або 85 збірок - для ВВЕР-440.

Контейнери мають термін гарантованого довготривалого зберігання ВЯП протягом 100 років.

http://oilreview.kiev.ua/2018/12/06/energoatom-testiruet-amerikanskoe-oborudovanie-dlya-xranilishha-ispolzovannogo-yadernogo-topliva/

Луганчани-переселенці з компанії «Символ» винайшли новий тип гідроелектростанцій. На відміну від традиційних ГЕС, їхня не руйнує екосистеми річок та значно простіша у використанні. Перший зразок облаштують на Дністрі, у Могилів-Подільському.

Ливарна компанія «Символ» — одне з тих підприємств, яке перевезли зі Сходу України після початку війни на Сході України. Раніше вони працювали в Луганську. Вони віднайшли такий тип гідроелектростанцій, який дешевий у побудові, використанні та не впливає на екологію.

Промисловий зразок, розміром у 6 метрів та потужністю до 50 кВт на годину, майже готовий. ГЕС обладнають на Дністрі, де він даватиме безкоштовну електрику Могилів-Подільському. Спроектували ще в Луганську Директор компанії Дмитро Акішин згадує переїхали у Вінницю у 2015 році. Розмістили виробництво на заводі «Пневматика».

СПРОЕКТУВАЛИ ЩЕ В ЛУГАНСЬКУ

Директор компанії Дмитро Акішин згадує переїхали у Вінницю у 2015 році. Розмістили виробництво на заводі «Пневматика».

— Тут мені показали декілька майданчиків, де б можна було розмістити устаткування. Конкретно від влади це була уся допомога на той час. Завод же довелось перевозити самостійно, коли подзвонили й сказали, що обладнання розпилюватимуть на брухт, — казав Акішин.

Крім ливарництва компанія має профіль — машинобудування в сфері альтернативної енергетики. У луганчан виникла ідея розробити компактну гідроелектростанцію (далі - ГЕС) після новини, що у США над цим працюють аж з 1974 року. За словами Акішина, в Америці є підземні річки з потужною течією, енергію яких можна використовувати на благо людини.

— Ще в Луганську розробляти проект такої ГЕС. Вдалося його розробити, на що потім отримали патент. По всім показникам (новизна, високий винахідницький рівень, виробнича застосовність) отримали найвищі бали. Але промисловий зразок виготовити не встигли, почалися військові дії. А з цим — переїзди, зупинка виробництва, і тільки на другому році роботи у Вінниці відновили цей проект.

НЕ ВПЛИВАЄ  НА ТЕЧІЮ

Перша ГЕС виробництва компанії «Символ» стоїть на території заводу «Будмаш» у Вінниці. Це шестиметрове колесо з 12 лопатками, яке ланцюгом під’єднується до генератора. Як кажуть розробники, вона буде занурена у Дністер, завдяки течії якого й виробляти електроенергію: давати до 50 кіловатів на годину.

При цьому вартість конструкції, за словами Акішина, 10 тисяч доларів, що дешевше за традиційну ГЕС. Але найбільшою перевагою їх установки називає екологічність.

— Традиційна ГЕС затоплює величезні території, руйнує екосистему річки. Наша установка такого впливу немає, бо немає потреби в зміні русла ріки, перекриття течії тощо, — казав Дмитро Акішин.

Хоча проектування винаходу робили суто працівники «Символу», над його виробництвом працювали разом з вінницьким підприємством «Будмаш». Його директор Володимир Циба розповів, що з луганчанами співпрацюють з 2015 року.

— Ідея їхня, а ми робили вузли: підшипники, шестерні тощо. Монтаж, проточування деталей; усе, що стосувалося токарно-фрезерних робіт, — сказав директор заводу «Будмаш» Володимир Циба. — З «Символом» співпрацюємо з 2015 року. Дізналися про них після телесюжету, що підприємство перевезли з Луганську у Вінницю та займається ливарництвом. А нам якраз і був потрібний чавун, який ми замовляли в Бердичеві. Дуже здивувався тому, що хлопці то, виявляється, наші сусіди — виготовляють чавун на підприємстві поряд.

ІНВЕСТОРИ ХОЧУТЬ ВИНАХІД

Конструкція ГЕС є експериментальною. І аби її перевірити в дії, підприємство домовилося з владою Могилів-Подільського про її безкоштовну передачу та використання для потреб міста. Як розповів Дмитро Акішин, їм зараз головне показати, що вона працює.

— У нас вже є домовленості з інвесторами про розповсюдження цієї установки у США, Канаді, Бразилії, Мексиці, Японії та в Південній Кореї. Коштом цих інвесторів ми отримуємо патенти на наш винахід в цих країнах. А після успішного застосування ГЕС в Могилів-Подільському, вони готові будуть зробити перші замовлення.

А крім планів на нові установки ливарники вже думають, як зробити ще більшу ГЕС. Адже вони розрахували, що якщо «млин» матиме діаметр 36 метрів, а течія вод — від 2 до 3 метрів на секунду, то максимальна потужність буде вже 5 мегаватів.

Для прикладу, найбільша на Вінниччині мала ГЕС в Ладижині має потужність тільки 9 мегаватів.

https://vn.20minut.ua/Podii/u-ssha-ne-zumili-te-scho-zrobili-v-lugansku-pereselentsi-roblyat-ges-y-10720867.html

Теплові електростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) України в січні-жовтні 2018 року збільшили споживання вугілля на 4,3% (на 863 тис. тон) у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 20 млн 914,1 тис. тон.

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в жовтні-2018 споживання вугілля ТЕС і ТЕЦ знизилося на 15,6% (на 387,6 тис. тон) у порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 2 млн 95,8 тис. тон.

Як повідомлялося, ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році скоротили споживання вугілля на 20,8% (на 6 млн 527,3 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 24 млн 811,3 тис. тон.

Україна в 2018 році планує збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тон.

https://interfax.com.ua/news/economic/551570.html

Україна в січні-листопаді 2018 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) на 9,9% (на 1 млн 719,348 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2017 року - до 19 млн 95,445 тис. тонн.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), вугілля імпортовано на суму $2 млрд 693,086 млн, що на 10,8% більше, ніж у січні-листопаді-2017 ($2 млрд 431,051 млн).

При цьому з РФ надійшло вугілля на $1 млрд 667,263 млн (частка в імпорті - 61,91%), США - на $806,349 млн (29,94%), Канади - на $128,608 млн (4,78%), інших країн - на $90,865 млн (3,37%).

Крім того, Україна в січні-листопаді-2018 року експортувала 63,617 тис. тонн вугілля кам’яного та антрациту на $8,627 млн, зокрема до РФ - на $4,597 млн, Словаччини - на $3,201 млн, Молдови - на $0,715 млн, інших країн - на $0,114 млн.

Як повідомлялося, Україна в 2018 році планує збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тонн) порівняно з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тонн. Зокрема, з РФ прогнозувався імпорт 4 млн 881,5 тис. тонн (+29,6% до 2017-го), із США - 664 тис. тонн (+47,7%), з ПАР - 123 тис. тонн (-83,8%).

Україна в 2011 році імпортувала вугілля та антрацит на $2 млрд 760,897 млн, а експортувала - на $775,109 млн, у 2012-му - на $2 млрд 637,028 млн і $609,392 млн відповідно, у 2013-му - на $1 млрд 973,751 млн і $737,009 млн, у 2014-му - на $1 млрд 773,195 млн і $521,017 млн, у 2015-му - на $1 млрд 632,478 млн і $53,651 млн, у 2016-му - на $1 млрд 467,091 млн і $44,762 млн, у 2017-му - на $2 млрд 744,062 млн і $105,494 млн.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/551591.html

У січні-листопаді 2018 року шахтарі ДТЕК Енерго добули 22,043 млн т вугілля, що на 1 млн 136 тис. тон більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вугілля поповнив склади ТЕС і забезпечить їх стабільну роботу і виробництво електроенергії для підприємств і українців. Компанія тримає курс на розвиток українського вуглевидобування і зниження залежності від імпортного вугілля.

З початку 2018 року вугледобувні підприємства України видобули 30,5 млн тон вугілля. З них 22 млн тон добули шахтарі ДТЕК. Так, підприємства ДТЕК Павлоградвугілля, не зменшуючи темпів минулого року, поповнили енергетичні запаси країни на 18,320 млн тон. На шахтах ДТЕК Добропіллявугілля в порівнянні з минулим роком збільшили видобуток на 44% і в цілому за січень-листопад видали на-гора 3,714 млн т вугілля.

«Українське вугілля - гарант стабільного енергопостачання, - розповідає директор з видобутку вугілля ДТЕК Енерго Михайло Барабаш. - Наші підприємства з року в рік нарощують вуглевидобуток. Домогтися зростання без інвестицій було б неможливо. За останні 5 років ДТЕК інвестував у видобуток марки Г 16,8 млрд грн. Завдяки цьому ми зараз можемо говорити про повне забезпечення газовим вугіллям ТЕС компанії».

В цілому за рік ДТЕК Енерго планує добути 24,2 млн тон вугілля, що на 1,1 млн тон більше, ніж у минулому році. Для цього компанія інвестує в 2018 році 4,3 млрд грн в розвиток вугледобувних підприємств.

https://energo.dtek.com/media-center/press/dtek-za-11-mesyatsev-narastil-dobychu-gazovogo-uglya-na-54---do-22-mln-tonn-/

Вуглевидобувні підприємства України в січні-листопаді 2018 року скоротили видобуток рядового вугілля на 4,6% (на 1 млн 491,2 тис. Тонн) у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 30 млн 687,7 тис. Тонн.

Згідно з даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, видобуток коксівного вугілля скоротився за звітний період на 14,2% (на 884,1 тис. тон) - 5 млн 321,5 тис. тон, енергетичного - на 2,3% (на 607, 1 тис. тон), до 25 млн 151,4 тис. тон.

У листопаді-2018 року видобуток рядового вугілля знизився на 9,7% (на 301,9 тис. тон) у порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 2 млн 785,2 тис. тон.

Вугледобувні підприємства, що входять в сферу управління Міненерговугілля, за 11 місяців скоротили видобуток вугілля на 14,45% (на 639,6 тис. тон) - до 3 млн 786,9, в тому числі видобуток коксівного вугілля на 41,7% (на 357,6 тис. тон) - до 499,8 тис. тон, енергетичного - на 7,9% (на 282,1 тис. тон), до 3 млн 287 тис. тон.

Шахти Донецької області за 11 місяців поточного року забезпечили видобуток 10 млн 160,6 тис. тон вугілля (-3% до січня-листопада 2017 року), Луганській - 457,5 тис. тон (-72,1%), Дніпропетровській - 18 млн 319,8 тис. тон (-0,06%), Львівській - 1 млн 440,6 тис. тон (+ 2%), Волинській - 94,1 тис. тон (-1,5%).

Як повідомлялося, Україна в 2017 році скоротила видобуток рядового вугілля на 14,6% (5 млн 947,9 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 34 млн 916,2 тис. тон, в т.ч. коксівного - на 18,6% (1 млн 554,1 тис. тон), до 6 млн 807,3 тис. тон, енергетичного - на 13,5% (4 млн 393,9 тис. тон), до 28 млн 108 , 8 тис. тон.

ДТЕК 15 березня 2017 року повідомив про втрату контролю над усіма своїми підприємствами на НКТ, зокрема, над «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» і «Комсомолець Донбасу». У 2011-2013 рр. ці три вугільних об’єднання добували близько 17-19 млн тон вугілля щорічно.
http://uaenergy.com.ua/post/31843/dobycha-uglya-v-ukraine-za-11-mes-2018-g-snizilas-na/