Українська традиційна енергетика 08-14.10.2018

2 жовтня 2018 року о 21:48 енергоблок №1 Южно-Української АЕС підключено до енергомережі після закінченні середнього планово-попереджувального ремонту. Ведеться набір потужності.

В даний момент на Южно-Української АЕС в роботі знаходяться 3 енергоблока. Енергоблоки працюють у штатному режимі, зауважень до роботи основного обладнання діючих енергоблоків та персоналу немає.

Радіаційний фон на промисловому майданчику Южно-Української АЕС знаходиться на рівні природних фонових значень, що були заміряні до пуску атомної станції, та на 2 жовтня складає 0,11 мкЗв/год. Викиди та скиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищували встановлених допустимих значень.

Довідка. Южно-Українська АЕС – розташована на берегах Південного Бугу в місті Южноукраїнськ Миколаївської області і є відокремленим підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом». Входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу.

До складу енергокомплексу входять: Южно-Українська АЕС (3 атомні енергоблоки ВВЕР-1000 сумарною потужністю 3000 МВт), Олександрівська ГЕС на річці Південний Буг (2 гідроагрегати, сумарна потужність 11,5 МВт) і Ташлицька ГАЕС (в експлуатацію введено першу чергу: 2 гідроагрегати загальною електричною потужністю в генераторному режимі 320 МВт, у стадії будівництва друга черга – гідроагрегат №3).

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг України (НКРЕКП), обгрунтовано і логічно відмовилася узгодити пропозицію держпідприємства НАЕК «Енергоатом» про збільшення тарифу з 54 коп. / КВт-год до 71,5 коп / кВт-год.

Про це написала на своїй сторінці в Фейсбук глава регулятора Оксана Кривенко у відповідь на критику глави компанії Юрія Недашковського.

«Ми не розуміємо, чому адміністративні витрати держкомпанії повинні несподівано вирости на 40%? Чому прибуток підприємства повинен збільшитися в 2,5 рази? Чому ціна на паливну складову повинна значно перевищувати імпортний паритет? »- написала О.Кривенко на своїй сторінці.

За її словами, рівень рентабельності компанії за перше півріччя 2018 року склав 16%, хоча за чинним тарифом передбачено 10%. Глава НКРЕКП зазначає, що атомники використовували на підвищення безпеки АЕС лише 10% від закладеного в структуру тарифу, економили на заходах по ремонту, супроводі та експлуатації, комплексну програму підвищення безпеки, оплаті праці. Вона додала, що середня зарплата в «Енергоатомі» становить 18 тис. Грн і є найвищою в галузі.

У відповідь на критику Ю.Недашковським формули «Роттердам +» прив’язки тарифу на електроенергію теплової генерації до ціни вугілля на міжнародному ринку О.Кривенко нагадала, що для розрахунку тарифу атомної генерації діє аналогічна формула, і назвала вимоги глави «Енергоатому» формулою «Роттердам + 50%».

Глава НКРЕКП пояснила, що більшу частину сировини для виготовлення палива для АЕС закуповують за кордоном за ринковою ціною, де спотова ціна становить $ 71, тоді як «Енергоатом» пропонує закладати ціну на 50% вище - $ 100-120. «Не думаю, що український споживач повинен фінансувати корупційну систему компаній-« прокладок », яка утворилася навколо поставок палива для атомної генерації», - підкреслила О.Кривенко.

За її словами, в «Енергоатомі» говорять про необхідність підвищити тариф до 108 коп. / КВт-год з ПДВ при діючому тарифі для населення 90 коп. / КВт-год для споживання до 100 кВт-год без урахування тарифів «Укренерго» і розподільних компаній.

«Ніякого підстави для радикального підвищення тарифів для АЕС немає. Комісія і далі стоятиме на захисті споживачів », - заявила О.Кривенко.

ДП «НАЕК «Енергоатом» не просто вітає останню ініціативу очільника НКРЕКП Оксани Кривенко, а вимагає проведення незалежного міжнародного аудиту щодо достовірності дефіциту в тарифі для Енергоатома в обсязі 13,9 млрд грн.

Нагадуємо, що в НАЕК «Енергоатом» щороку проводиться по декілька аудитів. Так, щойно завершився аудит Державної аудиторської служби (колишня ДФС), в рамках якого проводилась перевірка діяльності Компанії з ІІ кварталу 2016 по І півріччя 2018 року. Також нещодавно завершився операційний аудит Державної аудиторської служби, яка перевіряла кожну з фінансових операцій Енергоатома у режимі реального часу протягом останніх двох років.

Крім того, Компанія проводить щороку незалежний аудит фінансової звітності, причому незалежного аудитора обирають на відкритому тендері, який проводиться в мережі ProZorro. Цьогоріч тендер виграла та проводила перевірку Компанія BDO, яка входить у т.зв. «велику п’ятірку». Всі висновки розміщені на веб-сайті.

Також, як широко відомо, Компанія торік пройшла перевірку з боку Bank of America/Merrill Lynch, результатом якої стало отримання фінансування під гарантії урядової американської Корпорації зарубіжних приватних інвестицій OPIC. Енергоатом отримав один з найвищих кредитних рейтингів у світі та дуже вигідну ставку кредитування у 6,833%. Рейтингове агентство Moody’s визначило рейтинг НАЕКу, як «Аа2» (на 15 пунктів вище за суверенний рейтинг України, який знаходиться на рівні «Caa2»).

1-5 жовтня 2018 року Хмельницьку АЕС інспектувала комісія Держатомрегулювання України за участю представників Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Обстеження здійснювалося на основі поданої заявки ХАЕС про внесення змін до діючої ліцензії щодо експлуатації першого енергоблока у зупиненому стані на період виконання необхідних заходів для довгострокової експлуатації.

Комісія перевіряла ліцензійні умови, виконання заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки, сейсміку, експлуатаційну документацію, радіаційну безпеку, аварійну готовність і пожежну безпеку. Загалом, було здійснено перевірку готовності до продовження експлуатації першого енергоблока за тринадцятьма напрямками.

Презентуючи роботу підприємства, генеральний директор ВП ХАЕС Микола Панащенко розповів про плани та основні заходи щодо продовження терміну експлуатації (ПТЕ) Х/1. За словами керівника підприємства, до програми з ПТЕ увійшов 101 захід інжинірингового характеру. З них 70 виконано, і 31 знаходиться на стадії виконання.

Підсумовуючи результати перевірки, голова комісії, директор Департаменту з питань безпеки ядерних установок-заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Борис Столярчук зауважив, що Хмельницькою АЕС разом із заявкою надані достовірні документи у повному обсязі. Роботи за всіма напрямками діяльності щодо продовження терміну експлуатації енергоблока №1 ХАЕС здійснюються у відповідності з розробленими графіками. «Висновок комісії позитивний, і після закінчення основного терміну блок можна безпечно експлуатувати в зупиненому стані, але до кінця цього року необхідно виконати роботи, які передбачені відповідними документами», - зазначив голова комісії.

За словами керівника атомної станції, результати роботи комісії потрібні, перш за все, колективу Хмельницької АЕС, аби виконати масштабну роботу з ПТЕ першого блока.

Україна в січні-вересні 2018 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТН ЗЕД 2701) на 20% (2 млн 605,829 тис. Тон) у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 15 млн 640,564 тис. тон.

За даними Державної фіскальної служби (УКРІНФОРМ), вугілля імпортовано на суму $ 2 млрд 191,755 млн, що на 15,4% більше, ніж в січні-вересні-2017 ($ 1 млрд 899,818 млн).

При цьому з РФ надійшов вугілля на $ 1 млрд 374,726 млн (частка в імпорті - 62,72%), США - на $ 670,564 млн (30,59%), Канади - на $ 86,933 млн (3,97%), інших країн - на $ 59,532 млн (2,72%).

Крім того, Україна в січні-вересні-2018 року експортувала 50,902 тис. тон вугілля кам’яного та антрациту на $ 8,127 млн, у тому числі в РФ - на $ 4,597 млн, Словаччину - на $ 3,201 млн, Молдову - на $ 0,255 млн, інші країни - на $ 0,074 млн.

Як повідомлялося, Україна планує в 2018 році збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тон. В т.ч. з РФ планується імпортувати 4 млн 881,5 тис. тон (+ 29,6% до 2017-го), США - 664 тис. тон (+ 47,7%), ПАР - 123 тис. тон (-83,8%).

Україна в 2011 році імпортувала вугілля і антрацит на $ 2 млрд 760,897 млн, а експортувала - на $ 775,109 млн, 2012 - на $ 2 млрд 637,028 млн і $ 609,392 млн відповідно, 2013 - на $ 1 млрд 973,751 млн і $ 737,009 млн, 2014 року - на $ 1 млрд 773,195 млн і $ 521,017 млн, 2015 - на $ 1 млрд 632,478 млн і $ 53,651 млн, 2016 - на $ 1 млрд 467,091 млн і $ 44,762 млн 2017 - на $ 2 млрд 744,062 млн і $ 105,494 млн.

Запаси вугілля на складах теплових електростанцій енергогенеруючих компаній (ГК ТЕС) України в період з 1 по 8 жовтня 2018 року знизилися на 0,6% (на 9,6 тис. тон) - до 1,634 млн т.

Про це свідчать дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Запаси вугілля антрацитної групи на 8 жовтня склали 213,7 тис. тон проти 200,6 тис. На початок місяця (+ 6,5%), а газової групи - 1 млн 420,3 тис. тон проти 1,443 млн т на 1 жовтня (-1,6%).

Крім того, запаси вугілля на складах теплоелектроцентралей (ТЕЦ) України складають 259 тис. тон, що на 5,5% менше, ніж на 1 жовтня (274 тис. тон).

Як повідомлялося, ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році скоротили споживання вугілля на 20,8% (на 6 млн 527,3 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 24 млн 811,3 тис. тон.