Українська традиційна енергетика: 07-15.11.2020

З третього по 15 листопада 2020 року інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) проводять чергову планову інспекцію енергоблока №5, який перебуває у плановому середньому ремонті, та сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

 На енергоблоці інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії проведуть перевірку ядерних матеріалів в басейні витримки до відправлення відпрацьованих тепловидільних збірок (ВТВЗ) на майданчик ССВЯП і технічне обслуговування систем спостереження МАГАТЕ. На майданчику зберігання – встановлять металеві печатки на вентильовані контейнери зберігання (ВКЗ-ВВЕР) та між ВКЗ-ВВЕР, що надійдуть з енергоблока №5, а також перевірять облікові, експлуатаційні та звітні документи.

Інспекція проходить в рамках міжнародної Угоди між Україною та МАГАТЕ на виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

МАГАТЕ – єдиний у світі міжнародний інспектор з питань ядерних гарантій і контролю в області цивільних ядерних програм. Мета контролю – не допустити передачі ядерних матеріалів, що використовуються в ядерних установках, розташованих у 70 країнах світу, на військові цілі.

http://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/na_zaporiz_kij_aes_rozpocalas_planova_inspekcia_magate-46385

 

 

Міністерство енергетики України погодило запропоновану Компанією прогнозну величину виробництва електроенергії НАЕК «Енергоатом» на 2021 рік на рівні 75,233 млрд кВт-год. Нарада, на якій представили основні показники прогнозного балансу електричної енергії на 2021 рік, відбулась у Міненерго 4 листопада за участі т.в.о. міністра Ольги Буславець, керівництва енергогенеруючих компаній, НЕК «Укренерго», НКРЕКП та інших представників галузі.

Запропонована НАЕК «Енергоатом» прогнозна величина виробництва електроенергії на 2021 рік враховує необхідність збільшення термінів ремонтів на енергоблоках АЕС для виконання у наступному році значного обсягу заходів Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ).

Водночас в НАЕК «Енергоатом» наголошують, що Компанія здатна забезпечити виробництво до 95 млрд кВт-год електроенергії на рік за умови наявності попиту з боку енергосистеми України.

https://www.atom.gov.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/minenergo_pogodilo_prognoznij_balans_virobnictva_elektroenergii_na_2021_rik-46387

 

 

Міністерство енергетики вважає за необхідне роз'яснити зрозумілі не для всіх формулювання процесу корпоратизації держкомпанії.

Протокол наради у Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля від 27 жовтня, присвяченій питанням підготовки корпоратизації НАЕК «Енергоатом», дійсно містить словосполучення «приватна власність» в контексті ядерних установок, що стало підставою помилкової інтерпретації деякими ЗМІ та навіть представниками «Енергоатома» як можливість володіння приватними особами. Це не так. Представникам енергетичної галузі, зокрема і в «Енергоатомі», відомо, що корпоратизація і перетворення держпідприємства у приватне акціонерне товариство (ПрАТ) – в даному разі передбачатиме, що 100% акцій будуть у власності держави.

«Необхідність переходу від унітарної форми до акціонерного товариства з 100% державною власністю обґрунтована не лише вимогами міжнародних кредиторів – ЄБРР, Євратом та інших потенційних інвесторів у розвиток атомної енергетики в Україні, але і впровадженням з 2017 року нового формату енергоринку, при якому АЕС будуть такими самими гравцями ринку, як і решта генерації...

При нинішній формі управління ми не можемо побудувати жоден новий ядерний об'єкт. Ми скуті лише тими засобами, які нам виділені в тарифі, і ми не зможемо знайти додаткових грошей. При фінансуванні з тарифу таких інвестиційних проектів, терміни окупності для нових блоків будуть становити 20-30 років. Це не нормально. Ми вміємо будувати і експлуатувати атомні енергоблоки, нам потрібні тільки інвестиції. «Енергоатом», як експлуатуюча організація, зможе надати послуги в обмін на вкладення коштів в наші проекти. Але компанія не може зараз вступати в нові організаційні форми, зрозумілі для західного інвестора. Коли ми їм розповідаємо про процедуру узгодження з усіма міністерствами і відомствами договору про спільну діяльність, вони з жахом розбігаються. Так що робота у форматі акціонерного товариства істотно спростить нашу діяльність і зробить її зрозумілою для інвестора. Нова організаційна форма допоможе організовувати спільні підприємства із західними партнерами. А також спростить доступ до кредитних коштів», - так пояснювали необхідність корпоратизації в «Енергоатомі» і Міненерго повністю погоджується з такими доводами.

Шлях корпоратизації пройшли вже «Укргідроенерго», яке 16 років тому перетворено з ДП у ПрАТ, а також «Укренерго», який минулого року також набув статус ПрАТ. Тож, приватне акціонерне товариство - це не приватизація. Так само як «Укргідроенерго» і «Укренерго», «Енергоатом» був і залишатиметься у власності держави, з усіма ядерними установками. До того ж, у січні 2020 року уряд вніс «Енергоатом» до переліку державних активів, які не підлягають приватизації, що зайвий раз підтверджує абсурдність чуток про його приватизацію.

Водночас процес передачі майна «Енергоатома» з державного підприємства до акціонерного товариства потребує ряд технічних заходів, зокрема зняття обмежень з передачі ядерних установок та ядерних матеріалів. У протоколі в пункті 2 чітко вказано, що обмеження знімаються і одразу вводяться назад. Тому знов жодних підстав говорити про відчуження майна немає. Цей пункт дослівно звучить так:

«Погодитися з пропозицією ТОВ «Делойт і Туш» щодо моделі здійснення корпоратизації державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка передбачає внесення майна державного підприємства, у тому числі ядерних установок і ядерних матеріалів, що зараз перебувають у державній власності, відповідно до законодавства до статутного капіталу новоутвореного акціонерного товариства, розроблення законопроекту щодо скасування заборони на внесення майна державного підприємства до статутного капіталу акціонерного товариства та встановлення обмежень на розпорядження цим майном, зокрема його відчуження та використання».

Отже, приватизація як «Енергоатома» в цілому, так і його ядерних установок неможлива, а поширення і нагнітання такої інформації виглядає як навмисна інформаційна диверсія проти держкомпанії.

Що стосується 5 пункту протоколу, який формально звучить: вивчити міжнародний досвід в частині передачі з державної в приватну власність ядерних установок. Тут аналогічно під поняттям приватної власності мається на увазі приватне акціонерне товариство з 100% акціями держави.

Виходячи з вищевикладеного, просимо експертів, журналістів і представників «Енергоатома» не гратися словами заради хайпу, не поширювати дезінформацію, а за необхідності – звертатися безпосередньо в Міненерго за роз'ясненнями.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=A583FA2DA03838ABF73BBCCC005DC0A6.app1?art_id=245487561&cat_id=35109

 

 

Україна в січні-жовтні 2020 року скоротила валютні витрати на імпорт кам'яного вугілля та антрациту, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 44,6% - до 1,43 мільярда доларів.

Відповідні дані розміщені на сайті Державної митної служби.

Згідно з даними митниці, за звітний період в Україну було імпортовано 13,9 мільйона тон вугілля, а роком раніше – 19,1 мільйона тон (-27,2%). Найбільшими постачальниками в зазначений період були Росія, США і Казахстан.

Імпорт вугілля з Росії в грошовому вираженні за десять місяців 2020 року склав 869,7 мільйона доларів (60,7%), з США – 427,9 мільйона доларів (30%). З Казахстану Україна імпортувала вугілля на 96,25 мільйона доларів (6,7%). З інших країн було імпортовано

https://www.unian.ua/economics/energetics/ukrajina-skorotila-zakupivlyu-importnogo-vugillya-mayzhe-na-50-novini-sogodni-11211935.html

 

 

Українська держкомпанія “Енергоатом” (оператор АЕС) готує спільний проект з російською групою “ОМЗ”, підконтрольною Газпрому, — разом будуть добудовувати два енергоблоки Хмельницької АЕС за дорученням Президента Володимира Зеленського. Про співробітництво з росіянами на прес-конференції розповів голова первинної профспілкової організації Енергоатома Олексій Лич, передає УНН.

Він зазначив, що сам вже побував на підприємстві Skoda JS у Чехії, яке обрано головним підрядником проекту з бюджетом у 73 млрд грн. Також Лич підтвердив, що встановлювати в добудовані енергоблоки планують російські реактори.

“Так, тип реактора — російський, але виконання чеське. Я особисто був на заводі Skoda JS у Чехії, і це зовсім інші реактори ніж ті, які ми сьогодні експлуатуємо”, — сказав Лич.

В “Енергоатомі” підприємство Skoda JS називають європейським, хоча насправді це лише європейське представництво російської групи “ОМЗ”, в орбіті якого також “Іжорські заводи”.

Skoda JS фігурує у справі НАБУ проти Миколи Мартиненка, як підприємство, яке на 20% завищувало ціни для українського Енергоатому. До того ж, проти нього застосовано санкції США.

На уточнююче питання журналістів, як реалізується проект з урахуванням санкцій і без погодження Держінспекції ядерного регулювання України, Лич не відповів.

https://www.unn.com.ua/uk/news/1901466-u-derzhavnomu-energoatomi-prokomentuvali-proekt-z-rosiyanami-na-73-mlrd-grn

 

 

У круглому столі «Ключові напрямки розвитку атомно-промислового комплексу», що відбувся за ініціативи Української енергетичної асоціації (УЕА) зібралися представники Держатомрегулювання, Національного інституту стратегічних досліджень, Центру Разумкова, трейдери електричної енергії, експерти та аналітики. Від Енергоатома у ньому взяли участь т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та виконавчий директор з юридичних питань ДП «НАЕК «Енергоатом» Людмила Володіна.

Напрацьовані у ході дискусії пропозиції викладені у листі на ім’я прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля «Щодо потенціалу ядерної галузі у забезпеченні сталого розвитку національної економіки», підписаному президентом УЕА Юлією Підкоморною.

Базуючись на тому, що ядерна енергетика - це найвагоміша складова економічної, енергетичної й екологічної безпеки нашої держави, фахівці та експерти вважають за необхідне вже сьогодні братися за розробку стратегічних документів щодо розвитку атомної галузі, йдеться у листі УЕА. «Державна політика має сприяти компаніям атомної енергетики в реалізації нових інвестиційних проєктів та пошукові відповідних шляхів їх фінансування», - вважають учасники круглого столу.

На думку учасників круглого столу, нині країна гостро потребує створення комплексної програми розвитку економіки, частиною якої мусить стати Стратегія розвитку атомної генерації. Розробку такої Стратегії передбачено Указом Президента України від 22 вересня 2020 року № 406/2020 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики». Невід’ємними складовими цього документа мають стати рішення, щодо яких серед фахівців та експертів галузі існує повний консенсус.

По-перше, галузі терміново потрібні розробка і втілення конкретного плану дій щодо відновлення ліквідності ринку електроенергії та дієздатності її гравців. Адже вади діючої моделі ринку електроенергії стають на заваді її розвитку.

По-друге, потрібні системні зусилля в напрямку зменшення імпортозалежності країни та збільшення локалізації виробництва, а відтак - збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів. Це – досяжні цілі за умови розвитку атомної генерації та втілення проєктів будівництва нових енергоблоків, які є запорукою створення десятків тисяч робочих місць та забезпечення замовленнями вітчизняних підприємств майже у половині регіонів нашої країни.

По-третє, для створення конкурентного середовища на ринку електроенергії, де НАЕК «Енергоатом» виступає одним з основних гравців, слід якнайшвидше відійти від механізму товарного ПСО та перейти до механізму фінансового ПСО. Нинішня модель потребує вдосконалення, а тому її слід переглянути у відповідності до пропозицій Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

По-четверте, корпоратизацію ДП «НАЕК «Енергоатом» має бути розпочато й завершено за рекомендаціями міжнародних партнерів та експертних організацій, з урахуванням досвіду європейських енергетичних компаній. Це – важливий крок для підвищення прозорості управління Енергоатомом, зростання прибутку компанії й збереження робочих місць.

«Безальтернативність ядерної галузі не викликає жодних сумнівів, - сказано в листі УЕА. - НАЕК «Енергоатом» є одним з найбільших та ключових гравців на ринку електроенергії. Тому все, що відбувається з оператором українських АЕС, має безпосередній вплив на ринок. Експерти Української енергетичної асоціації впевнені, що у разі неврегулювання проблеми втрати фінансової ліквідності ринку електроенергії матимуть місце економічні та політичні наслідки».

Українська енергетична асоціація просить Уряд врахувати рекомендації, сформовані за результатами круглого столу, та готова взяти участь у обговоренні й розробці необхідних документів щодо розвитку атомно-промислового комплексу України.

http://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/ukraini_potribna_strategia_rozvitku_atomnoi_generacii_eksperti_galuzi-46396