Українська традиційна енергетика: 07-13.09.2020

Щоб уникнути спекулятивних дій на ринку електричної енергії, потрібно збільшити ціну на розвантаження на балансуючому ринку (БР) до 80% фактичної ціни ринку «на добу наперед» (РДН). Таку пропозицію НАЕК «Енергоатом» листом подала Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Енергоатом підтримує позицію НКРЕКП щодо необхідності внести зміни до Правил ринку та зобов’язати його учасників у своїх заявках на балансуючу електроенергію зазначати ціну не меншу за 80% ціни на РДН.

Внаслідок нинішнього низького рівня граничної ціни на розвантаження (55%) відбувається викривлення ринку і за врегулювання небалансів Енергоатом отримує значно менший обсяг коштів. Це вкрай негативно впливає на фінансовий стан Компанії, яка є стратегічним підприємством, що виконує надважливу соціальну функцію – забезпечує населення країни електроенергію за доступною ціною.

Крім того, згідно з ПСО Енергоатом має забезпечувати середньозважену ціну продажу електричної енергії на всіх сегментах ринку на рівні не нижче ціни покриття собівартості. З огляду на це Енергоатом підкреслює, що в умовах значного соціального навантаження на Компанію виконати зазначену вимогу можливо виключно за відсутності спекулятивних дій на ринку.

Варто нагадати, що USAID (United States Agency for International Development – незалежне агентство федерального уряду США, яке відповідає за невійськову допомогу Сполучених Штатів іншим країнам) розробило рекомендації щодо ціноутворення та розрахунків на РДН та БР. Задля уникнення штучної торгівлі з боку виробників або постачальників, які мають можливість купувати не вироблені обсяги з дисконтом 45%, експерти радять підвищити граничну ціну БР на розвантаження до 80–90% фактичної ціни на РДН.

http://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoatom_proponue_zbil_siti_granicnu_cinu_na_rozvantazenna_na_balansuucomu_rinku_do_80_cini_rdn-46227

 

 

Заборгованість енергохолдингу Ріната Ахметова ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу (ЦМК) ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Про це НВ Бізнес повідомили в прес-службі Фонду державного майна України (ФДМУ).

«Згідно чинного договору оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України і компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати становить 18,3 млн грн. При цьому, орендна плата не виплачується орендарем з березня 2020 р Зараз існує заборгованість по оренді на суму понад 100 млн грн. », - відповіли в ФДМУ на запит НВ Бізнес.

У Фонді нагадали, що передача в довгострокову оренду ЦМК ДП Добропіллявугілля відбулася 22 грудня 2010 строком на 49 років, до 22 грудня 2059. Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року.

У минулому році держава отримала від орендаря в особі ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля понад 177 млн ​​грн.

У Фонді держмайна повідомили, що зараз є ініціатива орендаря щодо дострокового завершення оренди ДП Добропіллявугілля, яка була сформована і направлена ​​на адресу прем'єр-міністра України. «За дорученням прем'єр-міністра і на виконання постанови Кабінету Міністрів України була створена міжвідомча робоча група для всебічного вивчення питання. До групи входять на рівні заступників керівників представники Міністерства енергетики, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, а також ФДМУ в особі заступника Голови Фонду», - пояснили у Фонді.

За результатами розгляду ініціативи, робочою групою будуть напрацьовані подальші сценарії розвитку та рекомендації щодо вищезазначеного питання. «Заступник голови ФДМУ не уповноважений говорити від імені робочої групи», - відзначили в прес-службі Фонду, не уточнивши при яких умовах можливе дострокове розірвання договору оренди.

https://nv.ua/biz/markets/dtek-ahmetova-ne-platit-za-arendu-gosudarstvennyh-shaht-dolg-prevysil-100-mln-grn-50109879.html

 

 

Міністерство енергетики звернулося до Кабміну із проханням повернути 140 млн грн з Фонду боротьби з COVID-19 на відновлення реалізації інвестиційного проекту "Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей", що на Кіровоградщині.  

Про це йдеться у листі Міністерства енергетики до уряду, який оприлюднила експертна організація StateWatch. 

У своєму запиті Міненерго вказує на те, що під час створення Фонду боротьби з COVID-19 були скорочені видатки за бюджетною програмою підтримки будівництва Новокостянтинівської шахти. Тепер міністерство хоче, щоб скорочені бюджетні видатки були компенсовані за рахунок того ж Фонду боротьби з COVID-19.

Витратити кошти у міністерстві збираються на будівництво Новокостянтинівської шахти державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", яке триває з 2010 року. 

140 мільйонів гривень з держбюджету у відомстві планують витратити на наступне:

·                     5 мільйонів на виконання проектно-вишукувальних робіт;

·                     8 мільйонів на виконання гірничо-капітальних робіт;

·                     58 мільйонів на придбання підземного гірничо-прохідницького та транспортного обладнання;

·                     13,2 мільйонів на виконання робіт з будівництва транспортно-складського комплексу;

·                     13 мільйонів на будівництво загальномайданчикових споруд;

·                     42,8 мільйони на виконання робіт зі збільшення під’ємних можливостей ствола.

У Міненерго заявляють, що реалізація інвестиційного проекту дозволить збільшити видобуток уранової руди до 500 тис тон на рік та до 700 тон у 2023 році виробництво уранового оксидного концентрату; створити близько 200 робочих місць та забезпечити надходження до державного і місцевого бюджетів 8,5 млрд гривень. 

https://www.epravda.com.ua/news/2020/09/3/664687/

 

 

Ситуація на шахті «Надія» є безпрецедентною, оскільки держава не має відношення до накопиченої на підприємстві заборгованості із заробітної плати та водночас не може стояти осторонь кризової ситуації, в яку потрапили гірники.

Сьогодні Міненерго ініціювало спецзасідання за участі представників Мінекономіки та Мінфіну для оперативного вирішення питання.

Як вже зазначалося, кошти мають бути виділені з резервного фонду держави і мають бути повернені до кінця бюджетного року.  Водночас необхідно обрати алгоритм дій, який би дозволив державі надати таку поворотну допомогу в даному випадку в рамках закону.

Разом з тим Міненерго вже домовилося з ПАТ «Центренерго» та ДП «Калуська ТЕЦ-НОВА» про виділення платежів шахті «Надія» в розмірі 8,7 млн грн за вугільну продукцію. Кошти вже надійшли на рахунки шахти та спрямовані на виплату заробітної плати.

Окрім того, Міністерство направило результати фінансового аудиту підприємства для притягнення до відповідальності колишніх керівників шахти «Надія», які довели її до такого стану.

Інтереси гірників у кримінальному провадженні представлятиме радник в.о. Міністра енергетики Олександр Трохимець.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=E6D6375BB1473C6032E4B3ECD4D51EA1.app1?art_id=245469272&cat_id=35109

 

 

3-4 вересня в Києві очільник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та керуючий директор Westinghouse Electric Sweden AB Азіз Даґ провели перемовини, під час яких обговорили поглиблення співпраці у сфері постачання ядерного палива.

Попри пандемію COVID-19, представники Westinghouse заради проведення переговорів особисто прибули до української столиці. Подякувавши їм за це, керівник Енергоатома висловив упевненість у подальшій успішній співпраці між компаніями.

У свою чергу керуючий директор Westinghouse Electric Sweden AB зазначив, що ця співпраця нині вкрай позитивна. «Ми обговорили поточний стан співробітництва, яке наразі перебуває на дуже доброму рівні, та плани на майбутнє. Можливість допомогти Україні в забезпеченні її енергетичної безпеки є безперечно важливою для нас. Свідченням цього можна вважати і сам факт візиту представників Westinghouse в Україну в умовах пандемії, щоб особисто обговорити нагальні питання співпраці між компаніями», – наголосив Азіз Даґ.

Він нагадав, що зараз паливо Westinghouse використовується вже на 6 енергоблоках українських АЕС, причому три енергоблоки працюють виключно на цьому паливі. «Наразі ми можемо впевнено казати, що паливо демонструє чудові експлуатаційні характеристики і має гарні економічні показники. Такої ж думки дотримуються й українські фахівці. Зокрема, нещодавно головний інженер Запорізької АЕС високо оцінив експлуатаційні характеристики тепловидільних збірок Westinghouse», – додав представник компанії.

На його переконання, такі результати експлуатації палива Westinghouse на українських атомних електростанціях дають можливість прогнозувати, що до 2025 року кількість енергоблоків, до активних зон яких завантажуватимуть виключно це паливо, збільшиться.

Азіз Даґ також підкреслив, що крім постачання палива для українських АЕС існує ще ціла низка напрямів для співпраці між НАЕК «Енергоатом» та Westinghouse Electric Sweden AB, за якими теж ведеться робота. Зокрема, серед таких напрямів – добудова 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС.

«Ми переконані, що атомна генерація має й у майбутньому залишатися важливою складовою світової енергетики загалом та українського енергетичного міксу зокрема. Але, як і в усьому світі, енергоблоки українських АЕС поступово старішають, і прийде час, коли їх доведеться виводити з експлуатації. Тож треба пам’ятати, що атомні енергоблоки будуються не за один рік і для того, щоб на майбутнє зберегти потенціал української атомної генерації, потрібно вже зараз працювати над питанням заміщення генеруючих потужностей, які виводитимуться з експлуатації, – зазначив представник Westinghouse Electric Sweden AB. – Що стосується третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, до питання добудови яких Енергоатом нещодавно повернувся, то ми готові долучитися не лише до забезпечення цих блоків ядерним паливом, але й до постачання для них такого обладнання, як автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУТП) тощо. В принципі Westinghouse готовий відгукнутись на будь які потреби Енергоатома, які можуть виникнути під час будівництва нових енергоблоків».

Азіз Даґ також нагадав, що Westinghouse вже співпрацює з Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» НАЕК «Енергоатом» у питанні кваліфікації виробництва ним хвостовиків та голівок для тепловидільних збірок (ТВЗ) Westinghouse. «У нас вже склалися стійкі партнерські відносини із цим відокремленим підрозділом Енергоатома, і ми бачимо перспективу не лише у виготовленні Атоменергомашем окремих компонентів паливних збірок Westinghouse для українських АЕС, а й у розширенні такої співпраці для забезпечення потреб замовників за межами України. Також обговорюється можливість розширення номенклатури елементів ТВЗ, які може виготовляти Атоменергомаш для нашої компанії», – уточнив керуючий директор Westinghouse Electric Sweden.

Підсумовуючи, він наголосив, що, «спираючись на досвід ефективного та плідного співробітництва з Енергоатомом, є всі передумови та можливості для його розширення та поглиблення за всіма перспективними напрямами».

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/vikonavcij_direktor_westinghouse_electric_sweden_ab_aziz_dag_dla_nas_duze_vazlivo_dopomogti_ukraini_zabezpeciti_ii_energeticnu_bezpeku-46237