Українська традиційна енергетика: 03-09.12.2018

Триває робота з оптимізації технічного обслуговування та ремонтів на основі ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС - пілотного проекту, який реалізується на енергоблоці №2 Запорізької АЕС.

Головна мета - збільшення коефіцієнта використання встановленої потужності шляхом проведення ремонту систем важливих для безпеки під час роботи енергоблока на потужності і скорочення тривалості планово-попереджувальних ремонтів.

Реалізація проекту здійснюється в рамках міжнародної технічної допомоги уряду США. Фінансову допомогу надає Департамент енергетики. Технічну - Аргонська національна лабораторія.

На сьогодні модифікації, спрямовані на оптимізацію умов випробування та ремонту систем та елементів обладнання енергоблоків АЕС, реалізуються в різних країнах, включаючи США і держави Євросоюзу.

У 2017 році Держатомрегулювання України було затверджено новий нормативний документ, що встановлює мету, принципи, критерії та порядок реалізації ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки АЕС. З його введенням була створена регуляторна основа для прийняття таких рішень при практичній експлуатації АЕС.

Досвід США та інших країн показує: впровадження ризик-інформованих підходів спільно з детерміністичними методами дозволяє істотно підвищити безпеку атомних станцій.

Створюється практичний інструмент для прийняття обґрунтованих, збалансованих рішень з безпеки. Увага фокусується на проблемах, пов’язаних з найбільшим ризиком для безпеки. Ресурси для реалізації пріоритетних заходів з підвищення безпеки використовуються більш ефективно.

Важливо й те, що впровадження ризик-інформованих підходів дозволить також поліпшити економічні показники роботи АЕС, підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності, що в свою чергу знизить витрати на виробництво електроенергії.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/55098-aporojskaya_aes_gotovitsya_prodemonstrirovat_realnoe_sokraschenie_sroka_
remontov/v_informtcentre_yuuaes_aktivno_voploschaetsya_informatcionnoobrazovatelnyyi_proekt_nuclear_education/

Кабінет Міністрів України змінив терміни реалізації деяких заходів плану з реалізації концепції розвитку атомно-промислового комплексу до 2020 року.

Згідно з розпорядженням, затвердженим на засіданні уряду в середу, зміни до плану заходів щодо реалізації концепції (№1021-р від 27 грудня 2017 року) стосуються, зокрема, Апрельського родовища уранових руд.

Відповідно до попередньої редакції плану, на другий квартал 2020 року був визначено будівництво та введення в експлуатацію підприємства на базі Апрельського родовища. Внесені зміни переносять початок будівництва на третій квартал того самого року.

На третій квартал 2020 року (з першого кварталу 2018 року) перенесено також орієнтовний термін розсекречення балансових запасів родовища. Таке рішення було ухвалено на підставі того, що бурова розвідка родовища, здійснювана КП «Кіровгеологія», завершиться лише у 2020 році.

Термін визначення джерел і механізму залучення інвестицій для розробки проекту та будівництва підприємства на базі Апрельського уранового родовища перенесено з другого кварталу цього року на четвертий квартал 2020 року.

Зміни також стосуються інвестпроекту з розвитку виробничих потужностей Новокостянтинівської шахти, де здійснюється видобуток уранових руд. Так, з першого на четвертий квартал 2018 року перенесено термін держекспертизи будівництва пускового комплексу шахти. Завершення будівництва та введення в експлуатацію заплановане на четвертий квартал 2020 року.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/549325.html

Запаси вугілля на складах теплових електростанцій енергогенеруючих компаній (ГК ТЕС) України станом проти 3 грудня 2018 року становлять 1 млн 481,3 тис. тон, що на 3,3% більше, ніж на 4 грудня 2017 роки (1 млн 433 тис. тон), свідчать дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

За розрахунками агентства «Інтерфакс-Україна», запаси вугілля антрацитної групи на сьогодні становлять 179,9 тис. тон, що майже в три рази менше торішніх (527,5 тис. тон), газової групи - 1 млн 301,5 тис. тон , що на 43,7% вище (905,5 тис. тон).

Запаси вугілля на складах теплоелектроцентралей (ТЕЦ) України складають 218,5 тис. тон - на 15% більше торішніх (190,1 тис. тон).

Як повідомлялося, ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році скоротили споживання вугілля на 20,8% (6 млн 527,3 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 24 млн 811,3 тис. тон.

http://uaenergy.com.ua/post/31822/zapasy-uglya-na-skladah-tes-vyshe-proshlogodnih-na/

За розрахунками організації Carbon Tracker, в зв’язку з підвищенням цін на сировину 42% діючих електростанцій ймовірно сьогодні є збитковими. У 2030 році таких буде 56%, а в 2040 році - 72%.

Організація Carbon Tracker випустила чергову доповідь, присвячений вугільної генерації. Вихід доповіді приурочений, до чергової кліматичної конференції (COP24), яка відкривається в польському місті Катовіце.

Результати доповіді наочно представлені на наступному малюнку, пояснення наводяться нижче.

За розрахунками авторів, в зв’язку з підвищенням цін на сировину 42% діючих електростанцій ймовірно сьогодні є збитковими. У 2030 році таких буде 56%, а в 2040 році - 72%.

На економіку вугільної генерації будуть впливати ціни на вуглець і політика в області боротьби з забрудненням атмосфери. Однак автори говорять про консерватизм своїх розрахунків, оскільки вони використовують тільки нинішні регуляторні заходи в області охорони навколишнього середовища і захисту клімату, хоча, найімовірніше, в майбутньому слід чекати їх посилення.

У доповіді показується, що сьогодні 35% діючих амортизованих вугільних електростанцій експлуатувати дорожче, ніж побудувати нову сонячну і вітрову електростанцію. До 2030 року таких об’єктів вугільної генерації буде вже 96%.

За оцінкою авторів, закриття вугільних електростанцій за графіком, який дозволить досягти мети Паризької угоди (щодо обмеження зростання глобальної температури 2 ° С), для багатьох країн (Китаю, США, ЄС) і світу в цілому є самим раціональним в економічному плані варіантом. При продовженні роботи «як завжди» (business as usual), втрати активів будуть більш істотними.

З кліматичної політикою або без такої вугільна генерація поступово стає менш ефективним типом енергетики, в порівнянні з ВДЕ або природним газом.

Метт Грей, глава відділу енергетики та комунальних послуг в Carbon Tracker, і співавтор звіту, зазначає: «Сюжет швидко змінюється, раніше це було:« скільки ми інвестуємо в нові вугільні потужності? », Сьогодні:« Як би нам закрити існуючі потужності таким чином , щоб мінімізувати втрати?».

Згідно авторам звіту, урядам доведеться вибирати між субсидуванням вугілля або підвищенням цін. Регулятори або зіткнуться з підвищенням цін на електроенергію - на шкоду кінцевим споживачам - для того, щоб зробити вугільні електростанції прибутковими, або їм доведеться платити вугільним генераторів, щоб ті залишалися на плаву.

Carbon Tracker рекомендує, щоб уряди, які ще не зробили цього, впровадили плани по «виходу з вугілля», починаючи з найменш ефективних електростанцій.

Відмова від вугілля слід розглядати як економічну неминучість, а не «зелену прискіпливість», - кажуть автори доповіді.

https://elektrovesti.net/63655_pochti-polovina-mirovykh-ugolnykh-elektrostantsiy-rabotaet-v-ubytok-issledovanie

Роль розвитку гідроенергетики нашої країни важко недооцінити. В першу чергу, вона використовує відновлювальні екологічно чисті гідроенергетичні ресурси; по-друге, має значний економічний ефект; та наостанок, що є не менш важливим, дозволяє значно зменшити викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище. Саме це найважливіше завдання – стабільна робота та розвиток гідроенергетики України, стоїть перед компанією «Укргідроенерго». Виконувати цю функцію допомагає основний партнер компанії - АТ «Турбоатом».

Результатом багаторічного партнерства двох українських компаній стала велика кількість успішних проектів. Зокрема, перші обороти вертикальних гідротурбін Каховської ГЕС та запуск Кременчуцької ГЕС; істотний прорив у 60-их роках минулого століття – створення одних з перших у світі на той час 44–ох капсульних горизонтальних гідроагрегатів для Київської та Канівської ГЕС; амбітний проект - будівництво Дністровської ГАЕС, гідромашини якої є найпотужнішими в Європі – до 390 МВт. Загалом, завдяки наполегливій праці цих підприємств енергетика України отримала 103 запущені гідроагрегати у складі 10 гідроелектростанцій, загальною потужністю 5747 МВт; будуються Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2. Однак, враховуючи старіння споруд і обладнання, важливого значення набуває реконструкція існуючих ГЕС та ГАЕС, спрямована на подальше вдосконалення технологічного процесу на основі сучасних технологій, підвищення їх потужності й виробітку, забезпечення сучасних вимог з безпеки гідротехнічних споруд та екологічної безпеки, продовження терміну служби. Вже більше двадцяти років успішно реалізуються великомасштабні проекти реконструкції та модернізації обладнання. Наразі, реконструйовано та подовжено термін експлуатації щонайменше на 30-40 років та підвищено потужність – на 67-и гідроагрегатах. За останні два роки між ПрАТ «Укргідроенерго» та АТ «Турбоатом» було складено контрактів на суму близько 5,5 млрд. грн.: Канівська ГЕС, Київська ГАЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС та ГАЕС. Будівництво Дністровської ГАЕС – наймасштабніший проект сучасної України, вона є візитною карткою енергетики України в 21-му столітті. Станція має унікальне водоймище і обладнання. Гідроагрегати Дністровської ГАЕС були створені за власним проектом «Турбоатома». За оцінками ведучих спеціалістів галузі, гідромашини відповідають світовому рівню, а з деяких показників – навіть його перевищують. Відверто можна пишатися тим, що спроектовані та виготовлені ці гідроагрегати в Україні - на харківських заводах «Турбоатом» та «Електроважмаш». Справедливим визнанням роботи АТ «Турбоатом» зі створення оборотних гідроагрегатів для Дністровської ГАЕС стало здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року.

Частка реалізованої продукції для компанії “Укргідроенерго», від загального об’єму реалізованої продукції АТ “Турбоатом» у 2017 році на суму близько 2,4 млрд грн, склала понад 323 млн. грн., що дорівнює близько 15%; за планом 2018 року вона збільшиться вдвічі – понад 766 млн. грн. – близько 30%.

Тож, спільна робота триває. Компанії кожного року проводять координаційні наради, присвячені питанням виконання контрактів, дотримання календарних графіків виготовлення та поставки обладнання, програми виконання робіт тощо. В листопаді 2018 року «Турбоатом» відвантажив четвертий гідроагрегат для Дністровської ГАЕС, а також поставить гідротурбіни й інше обладнання для 5, 6 та 7-го гідроагрегатів, оскільки має для цього всі можливості.

Отже, багаторічна та плідна співпраця провідних українських компаній «Турбоатом» та «Укргідроенерго» наближає Україну до абсолютної енергетичної незалежності та дозволяє бути ще більш успішною та конкурентоспроможною на світовому ринку.

http://www.turboatom.com.ua/press/news/6345

Уряд України планує у 2019 році сформувати п’ять наглядових рад для особливо важливих державних підприємств України, повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, відкриваючи ІІІ Міжнародний форум корпоративних директорів.

«На наступний рік ми плануємо сформувати ще п’ять наглядових рад для особливо важливих державних підприємств. Вже розпочали підготовку до відбору по «Укргідроенерго» і «Енергоатому». Згодом визначимо ще три підприємства», – зазначив Міністр.

Олександр Саєнко наголосив, що це будуть незалежні наглядові ради, в яких більшість місць відведена саме незалежним кандидатам. «Вони будуть сформовані з найсильніших професіоналів, які мають у своєму портфоліо успішний управлінський досвід та суттєві досягнення», – додав він.

Міністр нагадав, що оновлений Номінаційний комітет, рішення якого він представляє на засіданнях Уряду, цього року сформував наглядові ради для трьох великих державних підприємств – «Укрзалізниці», «Укренерго» та «Укрпошти». Зараз триває відбір членів наглядових рад «Адміністрації морських портів України» і Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

«Ті наглядові ради, які вже працюють, на практиці доводять свою ефективність. Вони показують, як важливо впроваджувати наглядові ради в застарілі системи управління державними підприємствами. Є важлива дискусія з точки зору встановлення KPI для наглядових рад, для подальшої оцінки їх роботи. Відсутність поставлених завдань ускладнює розуміння ролі наглядових рад і взагалі дискусію щодо ефективності запровадження корпоративного управління», – прокоментував роботу наглядових рад Олександр Саєнко.

Міністр також звернувся до професійної спільноти з корпоративного управління, яка зібралась на форумі, та закликав брати участь у конкурсному відборі до наглядових рад державних підприємств.

«Буду радий, якщо експертиза та знання українців принесуть користь державі й допоможуть покращити якість управління активами у державному секторі», – додав Міністр.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-sformuye-pyat-naglyadovih-rad-dlya-osoblivo-vazhlivih-derzhavnih-pidpriyemstv-u-2019-roci-oleksandr-sayenko