Українська енергетична інфраструктура: 29 листопада - 05 грудня 2021

Секретаріат Енергетичного співтовариства надав згоду на остаточну сертифікацію оператора системи передачі НЕК «Укренерго».

Про це повідомила Ольга Бабій, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, передає mind.ua.

«Український оператор системи передачі електричної енергіі НЕК«Укренерго» повинен пройти сертифікацію відповідно до вимог і стандартів ЄС для об’єднання української енергетичної системи з європейською, - пояснила вона. – Для цього потрібно було прийняти зміни до законодавства, привести у відповідність до вимог моделі ІSO НЕК «Укренерго», розробити модель управління НЕК «Укренерго» незалежну від власника».

Рішення регулятора про сертифікацію очікується вже найближчими тижнями.

Енергетичне співтовариство не могло сертифікувати оператора системи передачі НЕК «Укренерго», до покращення фінансового стану компанії.

https://ecotown.com.ua/news/Energospivtovaristvo-pogodilo-sertifikatsiyu-Ukrenergo-dlya-ob-dnannya-ukrainskoi-i-vropeyskoi-energ/

Керівництво Бурштинської ТЕС намагалося приховати інформацію про аварію, що на початку листопада призвела до масштабного забруднення довкілля та не допустило на підприємство Державну екологічну інспекцію до перевірки. Про це стало відомо зі спільного розслідування, проведеного журналістами програми «Схеми: корупція в деталях» у співпраці з «Центром протидії корупції». Бурштинська ТЕС входить до складу компанії «ДТЕК Західенерго», бенефіціаром якої є Рінат Ахметов.

В оприлюдненому «Радіо Свобода» сюжеті йдеться про залиття близько 10 га золошлаковими відходами поряд з Бурштинською вугільною електростанцією. За даними джерел журналістів “Схем” та ЦПК, на станції прорвало золошлакопровід - мережу труб, якими під тиском небезпечні відходи від згорання вугілля - зола і шлак - із водою потрапляють у місце для зберігання відходів станції - золовідвал. Експертне дослідження води з розлиття поблизу місця аварії, яке ініціювали журналісти, показало перевищення допустимої норми миш’яку. Розслідувачі зафіксували, як працівники станції зливали цю воду у місцеве Бурштинське водосховище. Вода з цього водосховища потрапляє у місцеві річки, криниці, і йде аж до кордону з Молдовою.

Знімальній групі вдалось зняти місце аварії з дрону. Фахівці, які переглянули відео, кажуть, що найбільш вірогідно йдеться про розрив золошлакопроводу з небезпечними речовинами. Інспекцію туди не пустили, але незалежна хімічна експертиза виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елементу – миш’яку. І як зафіксували журналісти, цю рідину відкачували прямо у водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер. У холдингу ДТЕК заявили, що прорвало звичайний колектор з водою і шкоди довкіллю немає, але не пустили із перевіркою Державну екологічну інспекцію.

За даними британського аналітичного центру Ембер, Бурштинська ТЕС - перша на континенті щодо масштабів викидів двоокису сірки. При цьому половина енергоблоків Бурштинської електростанції працює для експорту електроенергії до країн-членів ЄС.

В Україні досі не імплементована європейська система екологічного регулювання промисловості, яка працює в ЄС з 1996 року. Протягом 2021 року депутати тричі у стінах Парламенту провалили законопроєкт 4167, який мав на меті зменшити промислові викиди, запровадивши європейські правила регулювання промислового забруднення згідно з Директивою 2010/75/ЄС, відкриту процедуру отримання інтегрованого дозволу з доступом громадськості до інформації та електронну прозору дозвільну систему, яка міститиме інформацію про дозволи всіх промислових забруднювачів. Сьогодні на розгляді комітету Верховної Ради з питань екології перебувають 3 законопроєкти: основний 6004, який подала депутатка Олександра Устінова і який дублює положення “попередника” - урядового законопроєкту 4167, та два альтернативні, які містять різні строки модернізації для промисловості.

На форумі “Ukraine 30. Екологія” у червні Президент Володимир Зеленський зазначив, що ключові екологічні реформи, включно з рамковим законом щодо регулювання промислового забруднення, мають бути ухвалені до кінця року. Це необхідно зробити відповідно до вимог виконання Угоди про Асоціацію з ЄС.

https://ecotown.com.ua/news/Burshtinska-TES-sprichinila-ekologichnu-katastrofu-na-Ivano-Frankivshchini/

Кабінет міністрів України має намір затвердити ціни на пластикові пакети до 5 грудня.

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, коментуючи обмеження обігу пластикових пакетів в Україні, яке набирає чинності 10 грудня, передає unian.ua.

«Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів разом з Міністерством економіки розробили й подали на розгляд уряду проект постанови на реалізацію закону про обмеження обігу пластикових пакетів, - розповів він. - Уряд відправив на доопрацювання з невеличким строком і, сподіваюся, що на цьому тижні буде вже остаточно прийняте рішення про встановлення цін на ті пакети, які будуть в обігу".

За словами голови екологічного комітету, закон вступає в дію в три етапи. «На першому етапі - з 10 грудня - вводиться обов’язкова реалізація пакетів за кошти, а безкоштовне розповсюдження забороняється, другий - з березня 2022 року – передбачає повну заборону розповсюдження пакетів до 50 мікрометрів, а третій - з 1 січня 2023 року – заборону використання всіх пакетів до 50 мікрометрів, навіть тих, які зараз будуть використовуватися як первинна тара, тобто йдеться про тару для риби, м’яса, для сипучих круп", - наголосив він.

Поступово українці звикнуть до того, що краще приходити до магазину зі своєю еко-торбинкою або з якоюсь постійною тарою, ніж кожен раз купувати пакети та витрачати додаткові кошти, впевнений Олег Бондаренко.

«Ціни на пакети будуть не надмірні - від 2 до 3 гривень за один пакет, - зазначив він. - Законом передбачені штрафи за безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів - від 1700 до 3400 гривень, а за повторне порушення - від 3400 до 8500 гривень».

Штрафи сплачуватимуть підприємці, а найвищий штраф – від 17 тисяч до 34 тисяч - за продаж пакетів, уточнив Олег Бондаренко.

Перевіряти дотримання виконання закону буде Держспоживслужба, яка складатиме протоколи і відправлятиме їх до суду.

За словами Олега Бондаренко, зараз Комітет з питань екологічної політики та природокористування розглядається проект закону про обмеження обігу одноразового пластику, зокрема одноразової пластикової тари: виделок, тарілок, ножів, стаканчиків, а також вушних паличок.

1 червня 2021 року Верховна Рада прийняла у другому читанні та у цілому законопроект про обмеження обігу пластикових пакетів на території України, яким пропонується впровадити механізми стимулювання розвитку виробництва біорозкладаних пластикових пакетів, а також ввести відповідальність за порушення вимог у сфері розповсюдження пакетів.

Заборона поширення пластикових пакетів товщиною до 50 мкм в об'єктах роздрібної торгівлі та об'єктах ресторанного господарства вводиться з 1 січня 2022 року.

За незаконне розповсюдження пластикових пакетів для суб'єктів господарювання вводиться значний адміністративно-господарський штраф - від 8,5 до 17 тисяч гривень, а в разі повторного правопорушення стягнення досягне 34 тисяч гривень.

7 червня 2021 року президент підписав закон про заборону в Україні пластикових пакетів.

https://ecotown.com.ua/news/Kabmin-zatverdit-novi-tsini-na-plastikovi-paketi-do-kintsya-tizhnya/

 

Світовий банк рекомендує включити в тариф "Укренерго" на передачу електроенергії на 2022 рік виплати виробникам електроенергії з відновлюваних джерел.

Про це йдеться у листі регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова та Україна) Арупа Банерджі на адресу міністра енергетики Германа Галущенка, міністра фінансів Сергія Марченка та голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, передає Інтерфакс-Україна.

«Ми рекомендуємо, щоб Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відобразила відсутність 20-відсоткової бюджетної підтримки ВДЕ у тарифі на передачу електроенергії на 2022 рік для забезпечення фінансової стійкості сектора і "Укренерго", - наголошують у СБ. - Будемо дуже вдячні за негайні дії у цьому важливому питанні і сподіваємося на продовження нашої тісної співпраці в енергетичному секторі».

При цьому регіональний директор СБ висловив серйозну стурбованість тим, що пропонований тариф на 2022 рік як і раніше набагато нижче рівня відшкодування витрат національної енергетичної компанії для виконання зобов'язання з підтримки розвитку відновлюваної енергетики. «Те, що НКРЕКП не врахувала у своїй пропозиції щодо тарифу 20% прогнозної вартості зеленої електроенергії у 2022 році, посилаючись на закон № 810-IX, яким передбачена держпідтримка ВДЕ-генерації у такому обсязі, призводить до нестачі коштів на виплати ВДЕ у майбутньому році в розмірі 10,8 млрд гривен», - йдеться у листі.

Разом з тим Арупа Банерджі зазначає, що позиція СБ, як і Мінфіну, щодо відсутності можливості фінансувати ВДЕ-генерацію з бюджету раніше була чітко викладена в їхньому листі. "У листі від 21 вересня 2021 року Світовий банк, Міністерство фінансів чітко заявили про відсутність можливості такої бюджетної підтримки і що тариф на передачу повинен повністю відображати витрати на виконання спецзобов'язань з розвитку зеленої енергетики, - підкреслює регіональний директор СБ. - Проект закону про держбюджет відповідає зазначеному листу Мінфіну і не включає 20% на виплати ВДЕ".

У той же час він вказує, що "Укренерго" у кінці жовтня за результатами обговорення тарифу поінформувало СБ про те, що буде відображати всі необхідні витрати. За словами Арупа Банерджі, це стало підставою для відмови з його боку від ініціювання правових розглядів з приводу недотримання НЕК«Укренерго» умов випуску єврооблігацій. "Ми домовилися про виключну підставу для незастосування засобів правового захисту щодо недотримання "Укренерго" фінансових умов, визначених у позиці, пов'язаній з випуском компанією єврооблігацій, - йдеться у листі. - Ситуація з невиконанням зобов'язань матиме негативний вплив на здатність "Укренерго" забезпечувати нові позики або випускати облігації».

На засідання регулятора в середу, 1 грудня, винесено проект постанови Про затвердження тарифу НЕК у розмірі 356,90 грн/МВт-год, що на 20% вище нині діючого. НЕК пропонувала встановити тариф у розмірі 458,83 грн/МВт-год.

10 листопада НКРЕКП схвалила проект постанови про тариф НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії у 2022 році на рівні 352,38 грн/МВт-год (без ПДВ).

«Незважаючи на пропозиції від профільних об'єднань і народних депутатів, комісія не буде враховувати в тарифі 20% обсягу оплати виробленої ВДЕ електроенергії (близько 10,8 млрд грн), - заявив глава регулятора Валерій Тарасюк. - Оплата цієї частини "зеленої" електроенергії передбачена законодавством з бюджету».

Зі свого боку з проханням переглянути структуру і розмір тарифу "Укренерго" на передачу, щоб передбачити у ньому достатньо коштів для 100%-них розрахунків "ГарПока" за електроенергію, придбану у 2021-2022 роках у її виробників з ВДЕ, звернулося, зокрема, Європейсько-українське енергетичне агентство. За даними, озвученими його директором Олександрою Гуменюк, з урахуванням решти боргів за 2021 рік дефіцит коштів на оплату ВДЕ-генерації у 2022 році може скласти близько 20 млрд гривень.

«Згідно з останнім меморандумом з МВФ Україна зобов'язалася припинити накопичення заборгованості перед ВДЕ-генерацією і гарантувала встановлення тарифу "Укренерго" на передачу на рівні, достатньому для покриття всіх зобов'язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, у тому числі 100% вартості очікуваного обсягу виробленої електроенергії за відповідний рік, - нагадала вона. - Подібні зобов'язання містяться у тристоронньому договорі між НЕК, Мінфіном і НКРЕКП у рамках випуску єврооблігацій «Укренерго».

https://ecotown.com.ua/news/Svitoviy-bank-rekomendu-Ukraini-vklyuchiti-viplati-zelenim-u-tarif-na-peredachu-elektroenergii/

Україна може отримати позику у розмірі 200 млн євро на закупку нового екологічного громадського транспорту для міст.

Надання коштів передбачено у рамках фінансової угоди «Міський громадський транспорт України ІІ», проект закону про ратифікацію якої було зареєстровано у Верховній Раді 18 листопада, передає mof.gov.ua.

«Якщо закон буде прийнято до кінця 2021 року, то з наступного року ми очікуємо на підписання перших контрактів на поставку нового екологічно безпечного громадського транспорту для міст України, - повідомив заступник міністра фінансів Олександр Кава. - Кошти спрямують на придбання нових автобусів, тролейбусів, трамваїв та вагонів метро».

Гроші на закупівлю рухомого складу міського громадського транспорту розподілять серед містами-учасниками проекту «Міський громадський транспорт України I», зокрема, Сєверодонецьком, Вінницею, Ужгородом, Черкасами, Кременчуком, Білою Церквою, Мелітополем, Кам'янським, Хмельницьким, Тернополем, Кривим Рогом, Дніпром, Луцьком, Запоріжжям, Львовом, Полтавою, Одесою, Чернівцями.

Також у рамках реалізації проекту передбачається будівництво та модернізація трамвайних і тролейбусних ліній та інші роботи у Черкасах, Білій Церкві, Кам'янському, Дніпрі, Львові, Кременчуці та Запоріжжі.

«Місцеві громади зацікавлені брати участь у таких проектах і тому ми пропонуємо їм подальше розширення інструментарію для розвитку міської мобільності, - говорить Олександр Кава. - Вкладаючи гроші у розвиток громадського транспорту та його інфраструктури ми стимулюємо економічний розвиток нашої країни, створюючи нові робочі місця на машинобудівних підприємствах, а також забезпечуємо розвиток екологічно чистого вітчизняного громадського транспорту».

Проект «Міський громадський транспорт України II» є продовженням спільного з Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку проекту «Міський громадський транспорт України I», який з травня 2017 року вже реалізується у Києві, Харкові, Луцьку, Одесі, Львові, Запоріжжі, Сумах, Івано-Франківську, Миколаєві, Тернополі та Чернігові і у рамках якого були укладені контракти на постачання понад 90 одиниць сучасних тролейбусів та близько 42 одиниць сучасних трамвайних вагонів.

https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-otrima-na-ekologichniy-transport-200-mln-vro/

ЄБРР надаватиме підтримку Україні у проектах з декарбонізації та відновлюваної енергетики.

Про це йшлося на зустрічі міністра енергетики Германа Галущенка з керівництвом Європейського банку розвитку та реконструкції: віце-президентом Аланом Пію і віце-президентом з політики та партнерства Марком Боуменом 29 жовтня, передає mpe.kmu.gov.ua.

«ЄБРР підтримує Україну у прагненні здійснити «зелений» перехід і готовий інвестувати в конкретні проекти з декарбонізації та відновлюваної енергетики», - зазначив Алан Пію.

В свою чергу Герман Галущенко запевнив, що Україна плануємо активно розвивати відновлювану генерацію. «У нас дуже потужна гідрогенерація, є нові проекти сонячної та вітряної енергетики, ведуться дискусії щодо пілотних проектів офшорних вітрових електростанцій, для розвитку яких Україна має значний потенціал, - зазначив він, зауваживши, що базовою для нашої країни є атомна генерація, яка виробляє понад 50% всієї електроенергії.

Сторони обговорили перспективи декарбонізації енергетичного сектору України та справедливу трансформацію вугільних регіонів.

https://ecotown.com.ua/news/BRR-finansuvatime-proekti-z-dekarbonizatsii-ta-vidnovlyuvanoi-energetiki-v-Ukraini-/