Українська енергетична інфраструктура: 26.11-02.12.2018

Кабінет міністрів України в середу затвердив фінансовий план АТ «Турбоатом» (Харків) на 2019 рік з чистим прибутком 798,325 млн грн, що на 4,6% більше аналогічного планового показника на поточний рік.

Згідно з пояснювальною запискою до фінансового плану, наявного в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», чистий дохід від реалізації продукції очікується на рівні 2 млрд 736,56 млн грн, що на 7,2% вище планового показника 2018 роки (2 млрд 552,76 млн грн).

У той же час у порівнянні з очікуваними в 2018 році фактичними показниками планована на 2019 рік чистий прибуток має зрости на 20,3%, чистий дохід - на 5,7%.

Запланована частка експорту на 2019 рік в обсязі реалізації становить 37,6% (з урахуванням експортних операцій, укладених за курсом 30,5 грн / $ 1), що майже відповідає запланованій на поточний рік частці (37%).

Очікується зростання собівартості реалізованої продукції на 7% до 1 млрд 598 млн грн в порівнянні з планом 2018 року через збільшення витрат на сировину і основні матеріали, тоді як зростання адміністративних витрат на 28% до 132,54 млн грн заплановано, перш за все, за рахунок збільшення витрат на оплату праці (60,07 млн грн проти 49,76 млн грн на 2018 рік).

Згідно з пояснювальною запискою, основні замовники «Турбоатома» в Україні - АТ «Укргідроенерго» і НАЕК «Енергоатом», в Казахстані - Євразійська енергетична компанія і АТ «Самрук-Енерго» (Казахстан), а також Болгарія, Угорщина, Румунія, Індія, країни Латинської Америки.

У числі перспективних напрямків, за якими працює «Турбоатом» - поставки обладнання для нових блоків Дністровської ГАЕС (гідроагрегати №5-7), Канівської ГАЕС, Каховської ГЕС-2; модернізація турбінного устаткування енергоблоків Запорізької, Хмельницької, Південно-Української АЕС.

Крім того, в числі таких проектів постачання турбінного устаткування для нових блоків АЕС в Індії (6 енергоблоків) одиничною потужністю 700 МВт, постачання, монтаж і введення в експлуатацію обладнання чотирьох гідроагрегатів потужністю 600 МВт і поставки двох робочих коліс для Рогунської ТЕС в Таджикистані, поставка турбінного устаткування для енергоблоків АЕС «Козлодуй» в Болгарії та турбінного обладнання для АЕС «Пакш» в Угорщині.

Капітальні інвестиції «Турбоатома» на 2018 рік плануються в розмірі 50 млн грн. (Як і в 2018 році).

«Турбоатом» - єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Географія поставок підприємства охоплює 45 країн Європи, Азії, Америки та Африки.

Чистий дохід АТ в 2017 році виріс на 9,7% до 2016 року, до 2 млрд 377,5 млн грн, чистий прибуток скоротився на третину - до 710,4 млн грн.

Держава належить 75,22% акцій підприємства. Великим міноритарієм АТ (15,34% акцій) є венчурний інвестфонд «Сьомий» під управлінням КУА «Сварог Ессет Менеджмент», пов’язаної з підприємцем Костянтином Григоришиним. Ще 5,598% належить зареєстрованій на Кіпрі Biscone Ltd.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/14/nkreku-utverdila-formu-otchetnosti-dlya-uchastnikov-energorynka/

Білоруське унітарне підприємство «Нафтобітумний завод» заявило про намір взяти участь в аукціоні з продажу 78,289% акцій енергогенерувальної компанії ПАТ «Центренерго», свідчать дані Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Як повідомлялося, 29 жовтня Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив про проведення конкурсу з продажу 78,289% акцій ПАТ «Центренерго» через 45 днів. Продаж акцій призначено на 11:00 13 грудня 2018 року. При цьому конкурс відбудеться лише в разі участі в ньому не менше ніж двох потенційних покупців.

Затверджена Кабміном стартова ціна продажу акцій «Центренерго» становить 5 млрд 984,992 млн грн.

ПАТ «Центренерго» за підсумками 2017 року збільшило чистий прибуток у 4,9 рази (на 1 млрд 504,196 млн грн) порівняно з 2016 роком - до 1 млрд 891,063 млн грн. У четвертому кварталі 2017 року компанія зазнала суттєвих інших операційних витрат, через що прибуток за підсумками року скоротився на 203,271 млн грн.

«Центренерго» експлуатує 23 блоки (18 - пиловугільних і 5 - газомазутних) на Вуглегірській, Зміївській і Трипільській ТЕС сумарною встановленою потужністю 7690 МВт. Державі належить 78,3% акцій товариства.

«Нафтобітумний завод» (раніше - «Веска-ЕмульБіт»), заснований у 1997 році, - один із найбільших у Білорусі виробників дорожнього бітуму, а також один з його головних імпортерів в Україну.

До 2012 року власником заводу був Мінський облвиконком. У 2012 році стало відомо про купівлю його білоруським нафтотрейдером «Інтерсервіс». Нині завод перебуває у власності ТОВ Interservice Novopolotskoe.

Перед цим, у листопаді 2011 року, завод на аукціоні за $30,8 млн купила російська компанія «Нафта-Строй», проте договір про купівлю-продаж було розірвано з ініціативи компанії.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/546834.html

Виробництво електроенергії в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України в січні-жовтні 2018 року зросло на 1,8% (2 млрд 231,1 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 128,935 млрд кВт-год, повідомили агентству « Інтерфакс-Україна «в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Атомні електростанції (АЕС) за цей період скоротили вироблення електроенергії на 3,4% - до 68 млрд 383,3 млн кВт-год, зокрема, виробництво електроенергії на Запорізькій АЕС склало 30 млрд 183,9 млн кВт-год (+5, 1% до січня-жовтня-2017), Південно-Української - 13 млрд 893,8 млн кВт-год (+ 1,2%), Рівненській - 13 млрд 403,2 млн кВт-год (-18,9%), Хмельницькій - 10 млрд 902,4 млн кВт-год (-7,7%).

Теплові електростанції (ТЕС), а також теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і когенераційні установки (КУ) збільшили вироблення на 3,8% - до 46 млрд 435,6 млн кВт-год. В тому числі, генкомпанії ТЕС наростили виробництво 4,8% - до 38 млрд 336,2 млн кВт-год, а ТЕЦ і КУ - знизили на 0,8%, до 8 млрд 99,4 млн кВт-год.

Гідро- та гідроакумулюючі електростанції (ГЕС і ГАЕС) в січні-жовтні 2018 року збільшили виробництво на 27,3% - до 10 млрд 620,5 млн кВт-год, тоді як блок-станції знизили на 0,2% - до 1 млрд 244,3 млн кВт-год.

Виробництво електроенергії нетрадиційними джерелами (ВЕС, СЕС, біомаса) за десять місяців зросла на 40% - до 2 млрд 251,3 млн кВт-год.

Частка АЕС в структурі виробництва електроенергії склала 53% (у січні-жовтні 2017 року - 55,9%), ТЕС, ТЕЦ і КУ - 36% (35,3%), ГЕС і ГАЕС - 8,2% (6,6 %), блок-станцій - 1% (1%), альтернативних джерел - 1,7% (1,3%).

Виробництво електроенергії в ОЕС України в жовтні 2018 року знизилося на 0,5% (71 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 13,006 млрд кВт-год.

Крім того, відпуск теплової енергії в січні-жовтні 2018 року знизився на 0,04% (5,8 тис. Гкал) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 15 млн 439,2 тис. Гкал.

Як повідомлялося, виробництво електроенергії в ОЕС України в 2017 році збільшилося на 0,4% (596,8 млн кВт-год) в порівнянні з 2016 роком - до 155 млрд 414,2 млн кВт-год. В т.ч. АЕС виробили 85 млрд 576,1 млн кВт-год (+ 5,7%), ГК ТЕС - 44,96 млрд кВт-год (-9,9%), ТЕЦ і КУ - 10 млрд 881,3 млн кВт-год (-6,1%), ГЕС і ГАЕС - 10 млрд 567,7 млн кВт-год (+ 13,7%), блок-станції - 1 млрд 530,9 млн кВт-год (-1%), ВДЕ - 1 млрд 898,1 млн кВт-год (+ 21,6%).

http://uaenergy.com.ua/post/31777/proizvodstvo-elektroenergii-v-ukraine-za-10-mes-2018-g/

Україна в січні-жовтні 2018 року збільшила експорт електроенергії на 13,5% (на 600,5 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 5 млрд 49,6 млн кВт-год, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна «в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Поставки електроенергії з «енергоострова Бурштинської ТЕС» у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії зросли на 15,6% (419,4 млн кВт-год) - до 3 млрд 102,8 млн кВт-год.

Експорт електроенергії в Польщу зріс на 57,6% (424,6 млн кВт-год) - до 1 млрд 161,4 млн кВт-год.

Поставки електроенергії в Молдову склали 785,5 млн кВт-год, що на 23,7% (243,5 млн кВт-год) менше, ніж в січні-жовтні-2017.

В Білорусь і Росію в січні-жовтні 2017 і 2018 років українська електроенергія не експортувалася.

При цьому в жовтні 2018 року експорт української електроенергії склав 532,4 млн кВт-год, що вдвічі більше, ніж в аналогічному місяці минулого року (267,4 млн кВт-год).

Крім того, Україна за десять місяців поточного року імпортувала 26,489 млн кВт-год електроенергії (з РФ - 25,386 млн кВт-год, Білорусі - 1,103 млн кВт-год). Імпорт врахований за контрактами ДП «Енергоринок» як технологічне переміщення.

Як повідомлялося, Україна в січні-жовтні 2018 року експортувала електроенергію на загальну суму $ 266,113 млн, т.ч. в Угорщину - на $ 154,69 млн, Польщу - на $ 62,684 млн, Молдову - на $ 42,169 млн, інші країни - на $ 6,57 млн.

Україна в 2018 році планує збільшити експорт електроенергії на 13,3% (0,689 млрд кВт-год) в порівнянні з 2017 роком - до 5,855 млрд кВт-год. Згідно з прогнозним балансом на 2018 рік, зокрема, поставки з Бурштинського острова (Угорщина, Словаччина, Румунія) заплановані в обсязі 3,6 млрд кВт-год, до Польщі - 1,2 млрд кВт-год, Молдову - 1,055 млрд кВт-год.

Україна в 2017 році експортувала 5,2 млрд кВт-год електроенергії на $ 235,5 млн, в 2016 - 4 млрд кВт-год на $ 152,1 млн, в 2015 - 3,6 млрд кВт-год на $ 150,1 млн, 2014 року - 8,1 млрд кВт-год на $ 487,2 млн, в 2013 - 9,9 млрд кВт-год на $ 580,2 млн, в 2012 - 9,7 млрд кВт-год на $ 574,8 млн, 2011 - 6,4 млрд кВт-год на $ 400 млн.

http://uaenergy.com.ua/post/31775/eksport-elektroenergii-iz-ukrainy-za-10-mes-2018-g/

Участь в аукціоні по приватизації енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго», крім білоруського нафтотрейдера «Інтерсервіс», планують взяти ще чотири компанії.

Згідно з даними в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), про намір брати участь в аукціоні з продажу 78,289% акцій «Центренерго» заявило також ТОВ «Форбс енд Манхеттен Україна» (Київ), керівником якого є член консультаційної ради канадського банку Forbes & Manhattan Михайло Спектор. Кроме того, на участь в приватизації енергогенеруючої компанії також розраховує ТОВ «Укрдонінвест» (Київ), бенефіціаром якого є бізнесмен Віталій Карпачов.

Передбачається також, що участь в аукціоні візьме одна з найбільших багатофункціональних енергетичних компаній в Грузії Georgian International Energy Corporation (Тбілісі), а також ТОВ «Баланс груп» (Київ), кінцевим бенефіціарним власником якого є екс-нардеп Дмитро Крючков, затриманий в Німеччині 14 липня і підозрюваний у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго».

Як повідомлялося, про намір брати участь в аукціоні з продажу акцій «Центренерго» заявило також білоруське унітарне підприємство «Нафтобітумний завод», власником якого з 2012 року є один з найбільших білоруських нафтотрейдерів «Інтерсервіс».

Дедлайном подачі заявок на участь в аукціоні з продажу акцій української енергокомпанії було визначено 21 листопада. Таким чином, в даний час на приватизацію «Центренерго» претендують п’ять компаній.

Як повідомлялося, 29 жовтня Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив про проведення конкурсу з продажу 78,289% акцій ПАТ «Центренерго» через 45 днів. Продаж акцій призначена на 11:00 13 грудня 2018 року. Затверджена Кабміном стартова ціна продажу акцій становить 5 млрд 984,992 млн грн. Згідно з розпорядженням уряду від 21 листопада 2018 року, процес приватизації компанії повинен завершитися до 31 березня 2019 року.

ПАТ «Центренерго» за підсумками 2017 року збільшило чистий прибуток в 4,9 рази (на 1 млрд 504,196 млн грн) у порівнянні з 2016 роком - до 1 млрд 891,063 млн грн. У четвертому кварталі 2017 року компанія зазнала суттєвих інші операційні витрати, в зв’язку з чим прибуток за підсумками року скоротилася на 203,271 млн грн.

«Центренерго» експлуатує 23 блоки (18 - пиловугільні і п’ять - газомазутові) на Вуглегірській, Зміївській та Трипільській ТЕС сумарною встановленою потужністю 7690 МВт.

http://reform.energy/news/kompanii-kropacheva-kryuchkova-forbs-end-mankhetten-ukraina-georgian-international-energy-corporation-namereny-uchastvovat-v-privatizatsii-tsentrenergo-9643

Європейський Союз виділить 950 тис. євро для реалізації в Україні проекту «Визначення форм відходів, що забезпечують безпечну переробку, зберігання та захоронення проблемних радіоактивних відходів, які зберігаються на українських ядерно-енергетичних підприємствах» в рамках фінансованого ЄС Інструменту співробітництва в сфері ядерної безпеки.

Про це повідомляє прес-служба Представництва ЄС в Україні.

Згідно з повідомленням, даний проект є одним з трьох нових ініціатив, запущених ЄС цієї осені. Інші два - «Розробка плану геологічного захоронення РАВ в Україні і графіка його реалізації» і «Комплексна оцінка безпеки майданчиків щодо поводження з РАВ, які експлуатує держпідприємство «Радон», і проектування заходів щодо реабілітації проблемних сховищ».

«Головною метою цього 3-річного проекту є передача українським партнерам досвіду і можливостей для ефективного впровадження сучасних технологій і проектування відповідних установок для безпечної та економічно ефективної обробки і подальшого захоронення радіоактивних відходів, які зараз накопичуються і зберігаються на Запорізькій, Рівненській, Южно-Українській, Хмельницької та Чорнобильській атомних електростанціях», - сказано в повідомленні.

Зазначається, що бенефіціаром проекту є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, представлене НАЕК «Енергоатом» і Державним агентством України з управління зоною відчуження. Кінцевими користувачами є Запорізька, Рівненська, Южно-Українська, Хмельницька і Чорнобильська АЕС, а також «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».

Як повідомляв УНІАН, через Інструмент співробітництва в сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) ЄС надав державній корпорації «Радон» близько 100 одиниць спеціалізованого обладнання та інструментів вартістю понад 3,3 млн євро для реагування на потенційні надзвичайні радіологічні ситуації.

Також ЄС у рамках проекту «Комплексна оцінка безпеки майданчиків щодо поводження з радіоактивними відходами, які експлуатує державна корпорація «Радон» і проектування заходів щодо реабілітації проблемних сховищ» надасть 1,4 млн євро держкорпорації «Радон» на підвищення безпеки сховищ радіоактивних відходів, розташованих поблизу Києва, Харкова, Дніпра, Львова та Одеси.

https://ecology.unian.ua/nuclearwaste/10346607-yes-vidilit-mayzhe-milyon-yevro-dlya-realizaciji-v-ukrajini-proektu-bezpechnogo-povodzhennya-z-radioaktivnimi-vidhodami.html

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), при розгляді і затвердженні тарифів енергогенеруючих компаній на відпуск електроенергії на 2019 рік буде приймати рішення, виходячи з інтересів споживачів.

Про це написала глава держрегулятора Оксана Кривенко на своїй сторінці в Facebook.

Вона зазначила, що якщо комісія повністю задовольнить подані пропозиції НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго» і теплоелектроцентралей (ТЕЦ), то оптова ринкова ціна (ОРЦ) на електроенергію тільки з початку 2019 року зросте більш ніж на 15%.

За її словами, зокрема, «Енераготом» просить збільшити тариф на 65%, «Укргідроенерго» - на 46%, а ТЕЦ - на 21%.

«Будемо приймати рішення, захищаючи інтереси споживача», - резюмувала О.Кривенко.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/23/nkreku-pri-utverzhdenii-tarifov-genkompanij-na-otpusk-ee-budet-orientirovatsya-na-interesy-potrebitelej/

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглянула справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПАТ «Полтаваобленерго», розпочату розпорядженням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Матеріалами справи доведено, що ПАТ «Полтаваобленерго» створювало перешкоди доступу постачальникам електричної енергії за нерегульованим тарифом (ПНТ), а саме: ТОВ «ТЕК «Елком», ТОВ «Енерджі 365», ТОВ «Енергосервіс плюс», ТОВ «Енерсвіт», ТОВ «Агро – НВ» та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» на ринок постачання електричної енергії.

Так, зокрема, ПАТ «Полтаваобленерго», діями, які полягали у зволіканнях в отриманні поштових повідомлень ПНТ із заявами щодо укладення договорів про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та вимаганні від ПНТ документів, непередбачених чинним законодавством, обмежувало доступ незалежних постачальників на ринок та в результаті позбавило їх можливості здійснювати господарську діяльність у Полтавській області. Відповідно ПАТ «Полтаваобленерго» такими діями також обмежило промислових споживачів Полтавської області у праві вільно обирати собі постачальника електричної енергії, як те передбачено чинним законодавством.

Такі дії ПАТ «Полтаваобленерго» визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.

За вказане порушення на ПАТ «Полтаваобленерго» накладено штраф у розмірі 30 млн 100 тис. грн (тридцять мільйонів сто тисяч гривень).

Випадки створення обленерго перешкод ПНТ не поодинокі в практиці Комітету. Такі дії обленерго носять систематичний характер, зокрема, тому, що останні поєднують у собі діяльність із передачі та постачання електроенергії.

Відтак, маючи у власності електричні мережі, обленерго використовує усі доступні важелі впливу на ринку передачі, на якому вони займають монопольне (домінуюче) становище, задля створення бар’єрів для доступу своїх потенційних конкурентів на ринок постачання електроенергії.

Як вихід, Комітет бачить вчасно та найголовніше якісно проведений анбандлінг обленерго, тобто відокремлення функцій із передачі та постачання електроенергії, щоб позбавити обленерго сьогодні, а завтра Операторів систем розподілу, стимулу створювати перешкоди у доступі на суміжний ринок постачання електроенергії.

http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/145649

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) планує підвищити тарифи на тепло для населення для перших шести виробників теплоенергії (ТКЕ) на 15,9% - 19,8% відповідно з новою ціною на газ, підвищеної урядом з 1 листопада на 23,5% в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Згідно з порядком денним засідання комісії на 27 листопада, нові тарифи з ростом одноставочного тарифу на тепло в рамках зазначеного вище діапазону намічено затвердити для КП «Вінницяміськтеплоенерго», КП «Гортепловодоенерго» міста Кам’янець-Подільський, ТОВ «Рівнетеплоенерго», ДКП «Хмельницьктеплокомуненерго», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та ПрАТ «Черкаське хімволокно».

У той же час тариф на теплоенергію, вироблену цими підприємствами для потреб бюджетних установ, може бути знижений на 10,9% - 17,7%, інших категорій - на 11,5-17,5% (крім «Черкаського хімволокна», де намічений їх зростання на 6,3-6,4%).

Тариф для потреб релігійних організацій, згідно з проектом постанови НКРЕКУ, значно зросте - від 63,5% до 91,6%.

Крім того комісія на засіданні 23 листопада схвалила і постановила опублікувати для громадського обговорення проекти щодо встановлення нових тарифів ще для 20 виробників теплової енергії, тарифоутворення яких залишається в е повноваження.

Як повідомлялося, менеджмент МВФ і Україна в жовтні досягли угоди про нову 14-місячною програмою підтримки економічної політики stand by (SBA) на $ 3,9 мрд, яка замінить програму розширеного фінансування (EFF), затверджену в березні 2015 року і спливала в березні 2019 року. Уряд в рамках домовленостей з Фондом 19 жовтня прийняли рішення підвищити в Україні з 1 листопада 2018 року ціни на газ для населення і теплокомуненерго на 23,5%.

У той же час умовою винесення нової програми stand by на затвердження ради директорів МВФ є перегляд регулятором тарифів на опалення з урахуванням нової ціни на газ з офіційною публікацією цих рішень в «Урядовому кур’єрі».

http://uaenergy.com.ua/post/31783/nkreku-planiruet-povysit-tarif-na-teplo-dlya/

Газовидобувна компанія «Укрнафтобуріння» планує брати участь в приватизації державного пакету акцій АТ «Центренерго». Про це йдеться в порядку денному зборів акціонерів компанії, запланованому на 12 грудня, передає enkorr.

Аукціон з продажу 78,3% акцій «Центренерго» запланований на 13 грудня. Стартова ціна пакета - 5,99 млрд грн.

Згідно з проектом рішення акціонерів «Укрнафтобуріння», її представник на приватизаційному аукціоні буде мати можливість підвищити вартість до 10 млрд грн.

«Укрнафтобуріння» в грудні 2016 року подавала заявку на приватизацію 99,57% акцій «Одеського припортового заводу», але в підсумку на торги не з’явилася.

Основний актив компанії «Укрнафтобуріння» - ліцензія на Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище (31,7 кв. Км в Харківській обл.). Компанія експлуатує 25 своїх газоконденсатних і нафтогазових свердловин і ще 10 в рамках договорів СД.

Обсяг видобутку газу на Сахалінському родовищі в 2017 році склав 542 млн куб. м, нафти і конденсату - 50 тис. тонн. За обсягом видобутку газу «Укрнафтобуріння» є третьою серед приватних компаній.

Оперативне управління компанією належить стороні Ігоря Коломойського. З липня 2015 рокe її очолює Михайло Бакуненко, який раніше працював топ-менеджером «Укрнафти».

Співвласниками «Укрнафтобуріння» є Ігор Коломойський і Віталій Хомутинник. Ще 22,5% компанії, через «Аріана Бізнес Лімітед» (Великобританія), належить російському бізнесменові Павлу Фуксу, який зумів вибудувати спілкування з оточенням президента Петра Порошенка. Акції компанії Фукс придбав у представників Януковича.

Як повідомлялося, раніше стало відомо, що на придбання 78,289% акцій енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго» претендують п’ять компаній. Це ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Форбс Енд Манхеттен Україна», ТОВ «Баланс Груп», білоруський «Нафтобітумний завод» і Georgian International Energy Corporation LLC.

До складу «Центренерго» входять три ТЕС: Вуглегірська (Донецька область), Зміївська (Харківська область) і Трипільська (Київська область), сумарна проектна потужність яких становить 7660 МВт - близько 14% від загальної встановленої потужності України. На ТЕС компанії встановлено 23 енергоблоки потужністю від 175 до 800 МВт, з яких 18 блоків - вугільні, інші п’ять призначені для використання газомазутного палива. 78,289% акцій компанії належить державі в особі Фонду державного майна.

http://ukrrudprom.com/news/Kompaniya_Igorya_Kolomoyskogo_i_Vitaliya_Homutinnika_planiruet_u.html

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), і всі її територіальні підрозділи працюють в штатному режимі.

Про це повідомила голова комісії Оксана Кривенко.

«Національна комісія і всі територіальні підрозділи регулятора в даний час працюють в стандартному, традиційному режимі і виконують в повній мірі всі функції, які покладені на комісію законом України. Всі суб’єкти господарювання, регулювання діяльності яких здійснює НКРЕКП, також повинні вести свою діяльність надаючи свої послуги всім споживачам України», - сказала вона.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/27/nkreku-rabotaet-v-shtatnom-rezhime-krivenko/

ДП «НЕК «Укренерго» як енергокомпанія, що здійснює функції оперативно-технологічного управління Об’єднаною енергосистемою України (ОЕС) та передачі електроенергії магістральними електромережами, офіційно заявляє про повну готовність до роботи в умовах воєнного стану в Україні.

Про це повідомляє прес-служба НЕК «Укренерго».

«У стислі терміни компанія виконала всі необхідні заходи щодо забезпечення надійної роботи ОЕС України переходу в режим роботи в умовах воєнного стану в Україні», — йдеться у повідомленні.

Раніше в ході навчальних тренувань працівники компанії отримали усі необхідні знання та навички щодо роботи в умовах надзвичайних ситуацій. Останні масштабні тренування за участі спостерігачів від РНБОУ, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися влітку 2018 року. В ньому взяли участь чергові диспетчери Укренерго, регіональних диспетчерських центрів, енергопостачальних компаній, а також начальники змін електростанцій (ПАТ «Укргідроенерго», АЕС та ТЕС).

Наразі ОЕС України працює в штатному режимі.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/27/obyednana-energosistema-ukra%d1%97ni-gotova-do-roboti-v-umovax-voyennogo-stanu-ukrenergo/