Українська енергетична інфраструктура: 21-27.12.2020

НКРЕКП зняла всі обмеження на імпорт електричної енергії з Росії та Білорусі.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні 16 грудня. Відповідні зміни прийнято комісією без обговорення. Своїм рішенням НКРЕКП дозволила трейдерам контрактувати електроенергію з Росії та Білорусі для поставки на 2021 рік.

За два дні до рішення НКРЕКП чотири компанії купили на 2021 рік доступ до міждержавних ліній електропередачі для імпорту 200 МВт з енергосистеми Білорусі.

Закупівлі електроенергії очікуються з нововведеної білоруської АЕС, побудованої за гроші і за технологіями корпорації "Росатом" у м. Островець на півночі Білорусі. Бойкот цієї АЕС оголосили країни Балтії та Польща.

Нагадаємо, імпорт електроенергії з Росії та Білорусі був припинений в березні 2020 р. Він спровокував найбільшу за всі часи незалежності країни кризу на енергоринку. Тоді ж, у березні 2020 р., під час виступу у Верховній Раді проти імпорту електроенергії висловився особисто президент Володимир Зеленський. З жовтня 2019-го по березень 2020 року Україна придбала у Росії понад 1 млрд кВт.год електроенергії, чим було завдано прямих збитків виробникам на суму 3 млрд грн. Головним постраждалим стала державна компанія "Енергоатом".

https://censor.net/ua/news/3237280/nkrekp_dozvolyla_import_elektroenergiyi_z_rosiyi_ta_bilorusi_vsuperech_pozytsiyi_zelenskogo

 

 

Законопроект щодо розвитку високоефективної когенерації, розроблений Міністерством енергетики та Держенергоефективності, схвалено сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів.

Створення умов для розвитку в Україні високоефективної когенерації відповідно до Директив 2004/8/ЄС та 2012/27/ЄС забезпечить підвищення ефективності використання палива та зменшення споживання природного газу в суспільному виробництві.

Проектом закону передбачено віднесення до принципів державної політики у сфері використання когенераційних установок сприяння перебудові чинних теплогенеруючих об'єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Передбачається й економічне стимулювання використання високоефективних когенераційних установок на підприємствах.

Також проектом закону пропонується:

·введення термінології в сфері використання високоефективної когенерації відповідно до директив ЄС;

·проведення комплексної оцінки застосування високоефективної когенерації (оновлюється кожні 5 років);

·проведення аналізу витрат і вигід потенціалу високоефективної когенерації для теплогенеруючих об'єктів > 20 МВт;

·встановлення кваліфікаційних показників, яким мають відповідати високоефективні когенераційні установки;

·надання гарантії походження електричної енергії, яка вироблена високоефективною когенерацією.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=9B4FE063DDD694DED7A72EC7D1EA4DF4.app1?art_id=245500324&cat_id=35109

Кабінет міністрів вніс зміни в затверджений 27 травня поточного року фінансовий план ДП "Оператор ринку", визначивши чистий прибуток підприємства в розмірі 9,5 млн грн, а чистий дохід від реалізації продукції - в 56,12 млрд грн, передає Енергореформи.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 16 грудня. Згідно з пояснювальною запискою, також передбачаються виплати на користь держави на рівні 131,3 млн грн.

За словами джерела Енергореформи в уряді, фінплан "Оператора ринку" довелося відкоригувати "в сторону зменшення" в зв'язку з падінням обсягу продажів на ринку "на добу вперед" (РСВ).

Згідно моніторинговим даними ДП, обсяг продажів на РСВ в третьому кварталі склав 7,08 млн МВт-год, що на 5,6% менше обсягу продажів у другому кварталі - 7,52 млн МВт-год. У той же час показники другого кварталу на 46,3% нижче за показники першого - 14,002 млн МВт-год.

За інформацією ДП на сайті, проектом його фінансового плану на 2021 рік передбачено отримання чистого доходу від реалізації продукції в розмірі 54,83 млрд грн, чистий прибуток планується в розмірі 41,9 млн грн, капітальні інвестиції - 11,9 млн грн.

http://reform.energy/news/kabmin-utverdil-finplan-operatora-rynka-na-2020-god-s-chistoy-pribylyu-95-mln-grn-16259

 

 

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду  Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу НЕК «Укренерго» та НКРЕКП у справі за позовом Нікопольського заводу феросплавів про скаcування тарифів на передачу та диспетчеризацію у ІІ півріччі 2019 року (затверджені постановами НКРЕКП № 954 та №955 від 07.06.2019 р. та №1411 від 12.07.2019 р.). Таке рішення суд ухвалив у понеділок, 14 грудня 2020 року.

Зокрема колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу за позовом Нікопольського заводу феросплавів з грубим порушенням обов’язкових для виконання приписів процесуального закону. 

А саме, суд першої інстанції всупереч нормам Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) розглядав справу за спрощеною процедурою. Тоді як, відповідно до ст.ст.12, 257, 264 КАС, справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, якими є постанови НКРЕКП про затвердження тарифів на передачу та диспетчеризацію, мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Спрощене ж позовне провадження може застосовуватися лише для розгляду справ незначної складності та справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

Суд зазначив, що «розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження унеможливив установлення всіх фактичних обставин справи та надання їм належної оцінки, зокрема щодо процедури розгляду, обговорення та прийняття НКРЕКП спірних постанов, а також обґрунтованості встановленого тарифу на послуги з передачі електричної енергії». Тому колегія суддів Касаційного адміністративного суду повернула справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.   

У зв’язку з цим Укренерго звертає увагу учасників ринку на те, що у зв’язку з ухваленням рішення Колегією суддів Касаційного адміністративного суду  Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 640/12695/19  наразі не існує жодних підстав для повернення коштів, сплачених за послуги з передачі та диспетчеризації відповідно до постанов НКРЕКП №№ 954, 955 від 7.06.2019 р. та №1411 від 12.07.2019 р., або для здійснення перерахунку відповідних платежів.  

Укренерго закликає всіх учасників ринку сумлінно ставитися до своїх зобов’язань з оплати наданих Укренерго послуг з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а всі заінтересовані сторони – залучитися до пошуку та обговорення всіх можливих рішень, які дозволять усунути негативний вплив на фінансовий стан системного оператора, і тим самим запобігти новим ускладненням в роботі електроенергетичного ринку.

https://ua.energy/zagalni-novyny/ukrenergo-vygralo-kasatsiyu-u-spravi-pro-skasuvannya-taryfiv-na-peredachu-ta-dyspetcheryzatsiyu-u-2019-rotsi/

 

 

Низка депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект закону про енергоефективність, свідчать дані на парламентському сайті у четвер.

Авторами законодавчої ініціативи, зареєстрованої під №4597, є депутати фракції "Слуга народу", зокрема Сергій Нагорняк, Андрій Жупанин і голова енергокомітету ВР Андрій Герус, а також депутат від фракції "Європейська солідарність" Михайло Бондар, депутати від фракції "Батьківщина" Альона Шкрум та Вадим Івченко, від фракції "Голос" - Леся Василенко та Інна Совсун.

Текст законопроекту в інформаційній системі "Рада" поки що відсутній.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/710509.html

 

 

Перший заступник міністра енергетики Ольга Буславець написала заяву про звільнення.

Про це вона повідомила у Facebook, опублікувавши заяву про звільнення.

"Прошу звільнити мене з посади першого заступника міністра енергетики з 22.12.2020", - йдеться у заяві від 21 грудня.

"Прийняла таке рішення. Наразі коментарів щодо причин та подальших планів не буде. Але далі обов‘язково буде...", - написала Буславець.

https://www.epravda.com.ua/news/2020/12/21/669405/