В Україні запустять пілотні проекти із закачування біометану у газорозподільні мережі
Ближче до осені в Україні почнуть закачувати біометан у газорозподільні мережі.
Пілотні проекти запустить Регіональна газова компанія, передає interfax.com.ua.
"Почнемо з отримання дозволу на експлуатацію нової технології і підберемо ділянки для приєднання декількох невеликих заводів з виробництва біометану, - повідомив глава департаменту стратегічного розвитку Станіслав Казда. - Тестування роботи мереж з біометаном займе близько року, після чого, маючи на руках дані реальної роботи мереж, ми приступимо до підготовки нормативної бази для приєднання біометанових заводів до газотранспортної системи».
Терміни складно прогнозувати, оскільки все залежить від бюрократичних процедур, уточнив він. «Якщо все піде за планом, то відкриється можливість масового підключення біометанових заводів до ГРС, - пояснив Станіслав Казда. - В результаті це створить стимули для розвитку біогазового бізнесу".
Для роботи з біометаном необхідно, перш за все, почати зі змін нормативної бази, впевнений він. "На даному етапі вже підготовлений законопроект про сертифікацію виробництва біометану, – підкреслив він. - Другий етап - робота над конкретними проектами з виробництва біометану, і тут, до речі, є зацікавленість навіть з боку Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)".
На переконання Станіслава Казди, для України біометан – це логічний проміжний етап між використанням природного газу і водню у мережах.
РГК і Біоенергетична асоціація України у травні підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю для синхронізації процесів редизайну газорозподільної інфраструктури та виробництва біометану.
"Партнерство РГК і БАУ спрямоване на модернізацію газорозподільних систем з урахуванням реалізації проектів виробництва біометану та інших синтетичних газів, - йдеться у прес-релізі РГК. - Перспективи такої співпраці пов'язані як з розвитком чистих і економічно виправданих джерел енергії, так і з напрацюванням технологій у рамках European Green Deal, необхідних для інтеграції з європейськими ринками".
Згідно з повідомленням, підготовка газової інфраструктури до роботи з синтетичними газами підвищить інвестпривабливість проектів з виробництва практично безвуглецевого біометану. З цим напрямком пов'язана кредитна програма ЄБРР "Зонування виробництва біометану та оцінка можливості та умов підключення виробників біометану до систем передачі та розподілу газу в Україні".
https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-zapustyat-pilotni-proekti-iz-zakachuvannya-biometanu-u-gazorozpodilni-merezhi/
Україна до 2025 року може зіштовхнутися з дефіцитом електроенергії – Укренерго
Україна може зіштовхнутися з дефіцитом генеруючих потужностей від 2,5 ГВт в 2025 році до 9 ГВт в 2031 році, якщо не встановить необхідний рівень базових і напівпікових генеруючих потужностей, повідомляє ua-energy.
У «Звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей – 2020», який підготувала НЕК «Укренерго» йдеться про те, що по базовому сценарію вже з 2025 року виникне проблема недостатності генеруючих потужностей.
Основною причиною ймовірного дефіциту є невиконання Національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок (НПСВ).
За прогнозом «Укренерго», до 2031 року вугільні ТЕС зменшать свої обсяги виробництва електроенергії на майже 12%. У перспективі ВДЕ мають частково замінити електроенергію з вугільних ТЕС. Проте, реалізація такого сценарію розвитку ВДЕ в Україні вимагає підвищення гнучкості енергосистеми.
Зокрема, вже найближчим часом необхідно побудувати:
- мінімум 1 ГВт високоманеврових потужностей зі швидким стартом (повна активація з зупиненого стану – не більше 15 хвилин, можливість здійснювати пуск та зупинку не менше чотирьох разів за добу з діапазоном регулювання не менше 80% від встановленої потужності). Водночас для максимізації виробництва електроенергії з ВДЕ і відповідно максимального зменшення його обмежень доцільно будувати не менш 2 ГВт високоманеврових потужностей.
- 0,5 ГВт систем акумулювання електроенергії (energy storage) за умови залучення ВДЕ до балансування енергосистеми та надання резервів. Без залучення ВДЕ до балансування або вимушеного обмеження потужностей АЕС, потреба в energy storage може зрости до 2 ГВт.
У противному разі, вже в 2025 році доступна потужність ТЕС може скласти 7 489 МВт (при необхідних для надійної роботи Об'єднаної енергосистеми України від 9 260 МВт). У 2031 році потужність ТЕС складе до 1 242 МВт (при необхідних 11 760 МВт).
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-do-2025-roku-mozhe-zishtovkhnutisya-z-defitsitom-elektroenergii-Ukrenergo-/
На Грибовицькому полігоні запустять біогазову станцію до кінця року
До кінця року на Грибовицькому полігоні запустять біогазову станцію.
Проект реалізує компанія Кліар Енерджі, передає Енергореформа, передає reform.energy.
Наразі тривають роботи з підготовки до установки станції дегазації.
«В найближчі 2 місяці на полігоні будуть пробурені свердловини і прокладені труби, по яких звалищний газ буде надходити на станцію дегазації, - говорить головний інженер Кліар Енерджі Івана Самусенка. - Потім доставлений з полігону метан буде утилізований у двигуні внутрішнього згоряння, а енергія, виділена при цьому, буде спрямована на генерацію електрики».
Станція дегазації на Грибовицькому полігоні вироблятиме 500 кВт-год електроенергії.
«На станції буде використовуватися обладнання австрійського виробника Jenbacher, яке вже довело свою надійність на інших біогазових проектах компанії, - каже генеральний директор Кліар Енерджі Андрій Гриненко. - Незабаром ми отримаємо безпечний полігон".
Зараз полігон знаходиться на етапі рекультивації – відбувається створення купола з біологічних відходів, під яким формується звалищний газ. «Метан вважається однією з головних небезпек полігонів твердих побутових відходів, оскільки спонтанне займання звалищного газу здатне викликати повномасштабні пожежі, - нагадують у компанії. - Згідно з будівельними нормами, на всіх новостворених полігонах ТПВ передбачається розміщення станцій дегазації, але лише 20 полігонів в Україні оснащені станціями утилізації звалищного газу».
Сума приватних інвестицій у проект перевищує 16 млн гривень.
Станція дегазації на Грибовицькому полігоні стане 15 подібною станцією у проектному портфелі Кліар Енерджі. Компанія вже встановила станції з утилізації звалищного газу в Харкові, Хмельницькому, Білій Церкві, Івано-Франківську, Тернополі, Дніпрі та на найбільшому полігоні ТПВ у Східній Україні – Дальницьких кар'єрах (біля Одеси), а також в інших містах України.
https://ecotown.com.ua/news/Na-Gribovitskomu-poligoni-zapustyat-biogazovu-stantsiyu-do-kintsya-roku/
Через зміну клімату українські річки втратять до 40% води – дослідження
До кінця століття водний стік в Дністрі та в Південному Бузі може знизитись на третину, а у Дніпрі – на 20%. Такі результати дослідження «Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України», яке презентувала ГО Екодія спільно з науковцями.
Як передає Главком, щоб запобігти цьому явищу потрібно зменшувати викиди парникових газів та переходити на чисті джерела енергії вже до середини століття.
Науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двома різними сценаріями зміни клімату: «м’яким», що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та «жорстким», за якого не вживатимуть заходів для боротьби із кліматичною кризою.
Результати показують, що до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях.
· У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до – 20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення;
· У басейні Західного Бугу стік може зменшитися в середньому від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32 %);
· У басейні Дністра за «жорстким» сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38%;
· Зменшення водного стоку басейну річки Прип’ять буде знаходитися в діапазоні від – 12 до – 23%, однак зменшення стоку в період літньої межені може сягнути 37%;
· У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні річковий стік навпаки може зрости від 28% до 45%; в інші місяці очікується незначне зменшення стоку;
· У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30%, а в окремі місяці аж до 45%.
«Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки. В першу чергу, її відчує на собі сільське господарство, яке вже зараз страждає від посух. Серед вразливих галузей також – енергетика та металургія, які вже зараз є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що торкнеться і великих міст», – відзначають аналітики.
https://ecotown.com.ua/news/CHerez-zminu-klimatu-ukrainski-richki-vtratyat-do-40-vodi-doslidzhennya/
В Україні виділять 20,2 млн гривень для ведення судових процесів щодо заборгованості за «зеленим» тарифом
В Україні планують збільшити частину видатків кошторису держпідприємства «Гарантований покупець» на 2021 рік на 20,15 млн гривень для обслуговування судових процесів.
Відповідний проект постанови Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг планує розглянути на засіданні 30 червня.
«Необхідно збільшити видатки у червні поточного року за статтею кошторису «Судовий збір та обслуговування судових процесів» на суму 20 154,9 тисяч гривень, – йдеться в обґрунтуванні до постанови. - У провадженні господарських судів перебуває 122 справи заборгованості «Гарантованого покупця» перед виробниками з ВДЕ за «зеленим» тарифом».».
Як зазначено в документі, станом на 22 червня винесено 37 постанов апеляційним судом, якими залишено попередні рішення господарського суду без змін.
Також, постановою пропонується зменшити статтю кошторису «Послуги на ринку електроенергії» у червні на суму 2 млн гривень, а у вересні та жовтні збільшити на 1 млн гривень у місяць.
За умови прийняття змін до кошторису, витрати на обслуговування судів держпідприємства за січень-червень складатимуть 43,1 млн гривень.
Поділитися