Україна розробить план імплементації другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди за півроку
Україна планує завершити розробку плану імплементації другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) до кінця першого півріччя 2022 року.
Як заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, таку мету поставило Міністерство екології та природних ресурсів разом із міжнародними партнерами, передає Ecopolitic.com.ua.
«Ми очікуємо, що це буде набір тих проектів, під які вже буде легше залучати фінансування», – сказала вона.
Ольга Стефанішина ініціюватиме спільні фінансові проекти з Великою Британією, США та ЄС для мобілізації ресурсів на виконання другого Національно визначеного внеску України (НВВ2).
Україна має скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року до 2030 року, тоді як амбіція ЄС передбачає скорочення викидів на 55%, а до 2060-го – досягти кліматичної нейтральності, відповідно до НВВ2. Такі цілі поставлено та затверджено постановою Кабінету міністрів від 30 липня 2021 року.
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-rozrobit-plan-implementatsii-drugogo-Natsionalno-viznachenogo-vnesku-Ukraini-do-Parizkoi-ugo/
В Україні 90% очисних споруд на підприємствах потребують модернізації – екоінспекція
В Україні 90% очисних споруд на підприємствах зношені, що призводить до забруднення річок синтетичними сполуками. Аудит рахункової палати України виявив у річці Дніпро161 хімічну речовину, пише Укрінформ.
Начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов зазначив, що така ситуація із забрудненням водойм наразі є не тільки у Київському окрузі, а на всій території України.
«Ми бачили топ-100 рейтинг забруднювачів, оприлюднений Міністерством захисту довкілля і, на превеликий жаль, першу п’ятірку обіймають такі міста, як Дніпро, Львів, Житомир і місто Київ. На сьогодні ми бачимо, що береги водойм захаращені, засмічені і весь цей бруд змивається дощами прямо до річок, і це спричиняє обміління річок і замулення» , – акцентував посадовець.
За його словами, для того, щоб запобігати цим порушенням, мінімізувати шкідливий вплив на навколишнє середовище, Держекоінспекція значно посилила контроль за цими об’єктами.
«Так, 2021 року було перевірено 38 суб’єктів господарювання, які є основними забруднювачами водних ресурсів у столичному регіоні, з них це 24 водоканали. За дорученням Прем’єра Дениса Шмигаля було перевірено 10 суб’єктів господарювання, які забруднюють водні ресурси. 4 підприємства, на жаль, не допустили до перевірок державних інспекторів. Це велика проблема – недопуск до державних перевірок. На сьогодні адміністративний штраф за це порушення складає всього 765 грн. На нашу думку, це мізерна сума: краще сплатити 765 грн, ніж реально показувати стан очисних споруд, стан їхньої діяльності, щоб ми з вами побачили реальний вплив на навколишнє середовище», – підкреслив Іванов.
https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-90-ochisnikh-sporud-na-pidpri-mstvakh-potrebuyut-modernizatsii-ekoinspektsiya/
Метеорологічна служба Британії оцінила вплив глобального потепління на Україну
Національна метеорологічна служба Великобританії(Met Office) оцінила вплив глобального потепління на Україну.
Результати дослідження представили у звіті "Вплив зміни клімату в Україні", який опубліковано на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, передає ecopolitic.com.ua.
У документі, який підготувала Met Office від імені Міністерства закордонних справ і міжнародного розвитку Великобританії за сприяння Посольства Великобританії у Києві, йдеться про наслідки, яких варто очікувати Україні в умовах зміни клімату, зокрема про аномальні посухи, катастрофічні паводки та руйнівні пожежі.
Автори дослідження також акцентували на важливості планування адаптації та підвищенні стійкості України до зміни клімату.
Загалом аналітичний звіт відповідає на такі запитання:
Які тенденції у зміні клімату відбуваються в Україні?
Як кліматична зміна впливає на здоров'я людей, міста, водні ресурси, рослини та тварин та енергетику? Яка економічна вартість зміни клімату?
Яка роль військового конфлікту та гендеру в загостренні впливу кліматичної кризи?
Як Україні адаптуватися до кліматичної зміни?
Повна версія дослідження є у відкритому доступі.
https://ecotown.com.ua/news/Meteorologichna-sluzhba-Britanii-otsinila-vpliv-globalnogo-poteplinnya-na-Ukrainu-/
Європейська бізнес-асоціація назвала чотири умови запуску ринку торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні
Запуск ринку торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні має враховувати чотири умови.
Про це заявила Європейська бізнес-асоціація(EBA), передає ecopolitic.com.ua.
Зокрема, ринок торгівлі квотами на викиди CO2 в Україні повинен відповідати структурі відповідного ринку в ЄС, зокрема передбачати безкоштовні квоти на викиди, їх розподіл, цільові показники тощо. По-друге, систему торгівлі квотами на викиди CO2 необхідно випробувати, запустивши її у пілоті, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють. По-третє, повинно бути вирішене питання розподілу коштів, які будуть отримані державою внаслідок продажу квот на викиди парникових газів, має вирішуватися у прозорий спосіб, зокрема, з пріоритетним спрямуванням таких коштів на екологічну модернізацію/підвищення енергоефективності тих підприємств, які будуть купувати відповідні квоти, а по-четверте, забезпечено співіснування ринку торгівлі квотами на викиди CO2 та податку на викиди СО2.
Зазвичай компанії, які є учасниками системи торгівлі квотами на викиди CO2 звільняються від сплати такого податку, що доцільно передбачити і для українських компаній. «Ми пильно стежимо за розвитком європейського законодавства про торгівлю квотами на викиди парникових газів і знаємо про проблеми, які нині є в європейських колег, зокрема різке зменшення безплатних квот, що вже призводить до неконкурентності компаній і втрати частини ринків, – зазначила координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку EBA. - І маючи певні зобов'язання, ми повинні дуже виважено і не поспішаючи впроваджувати систему торгівлі квотами, але так, щоб не нашкодити вітчизняній економіці, яка і так у не найкращому стані».
https://ecotown.com.ua/news/vropeyska-biznes-asotsiatsiya-nazvala-chotiri-umovi-zapusku-rinku-torgivli-kvotami-na-vikidi-CO2-v-U/
До 2050 року Україна може бути змушена розпочати імпортувати чисту питну воду
Ще до 2050 року Україна може бути змушена почати імпортувати чисту питну воду. Такий невтішний прогноз озвучив голова постійної комісії з питань екологічної політики КМДА Костянтин Яловий на своїй сторінці у фейсбуці. За словами експерта, вже сьогодні у 9 випадках із 10 водопровідна вода, якою ми користуємося, містить шкідливі домішки, інформує Екополітика.
За даними Українського водного товариства до 90% заборів із водопроводу виявляють перевищені показники солей, заліза, марганцю, хлору та інших речовин. Яловий розповів, що у нещодавньому дослідженні з цієї теми зібрано кілька важливих фактів щодо якості води в Україні.
«Ключовою проблемою є критичний стан мереж, у яких недостатньо очищена рідина додатково забруднюється», – зазначив експерт.
Не меншою проблемою є те, що українські гігієнічні вимоги до питної води перевіряють її на 86 забруднюючих речовин. У країнах Європейського Союзу контролюють вміст щонайменше 100 речовин. З огляду на це, відрізняється і вартість послуги: наприклад, у Києві 1 кубометр холодної води коштує 13 гривень, а в ЄС – 3,5 євро (приблизно 108,5 гривень). У той же час Німеччина щороку спрямовує на технічне переоснащення водопроводу та каналізації по 7 млрд. євро. В Україні валовий дохід водоканалів становить лише 1 млрд євро на рік.
Експерт нагадав, що у держбюджеті на 2022 рік на програму «Питна вода в Україні» закладено 1 млрд гривень. Загалом вона коштуватиме державі більш ніж 28 мільярдів. «У результаті, щоб мати питну воду нормальної якості, Україна має інвестувати значні кошти в модернізацію системи водопостачання та інші пов'язані речі. До того ж треба робити це вже сьогодні, адже у ХХІ столітті цінність цього ресурсу у світі лише зростатиме», – резюмував Яловий.
За даними Waternet, найкраща якість водопровідної води в Україні у Волинській області, де використовують переважно підземні джерела. Водночас місцевою проблемою є її висока жорсткість. Найгірша вода з крану у мешканців Дніпропетровської області – у ній у рази перебільшено вміст марганцю, спостерігається велика кількість органічних забруднювачів, підвищена каламутність та окислюваність.
https://ecotown.com.ua/news/Do-2050-roku-Ukraina-mozhe-buti-zmushena-rozpochati-importuvati-chistu-pitnu-vodu/
Поділитися