Українська енергетична інфраструктура: 14-20.09.2020

Відповідні рішення регулятор прийняв на засіданні 9 вересня, передає енергореформи.

"Встановити тариф на послуги постачальника останньої надії на IV квартал 2020 року на рівні 239,28 грн / МВт-год (без ПДВ)", - йдеться в постанові регулятора.

Новий тариф на послуги ППН був розрахований на підставі даних про фактичні ціни на електричну енергію на ринку "на добу вперед" (РСВ) в липні-серпні.

Тариф "Укрінтеренерго" на третій квартал становив 377,19 грн / МВт-год без ПДВ.

Як повідомляла енергореформи, відповідно до закону "Про ринок електроенергії" ціна на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу, під час якого визначається такий постачальник. Однак, оскільки відповідний конкурс не відбувся - 12 січень 2018 року Кабмін без конкурсу затвердив "Укрінтеренерго" в якості ППН.

Функцію ППН "Укрінтеренерго" буде виконувати до 1 січня 2021 року.

http://reform.energy/news/nkreku-snizila-s-1-oktyabrya-tarif-ppn-ukrinterenergo-na-349-15392

 

 

Генеральна місія Міненерго полягає у збалансованому розвитку всіх секторів енергетики. Коронакриза, яка зачепила всі галузі без виключення, не оминула енергетику.

 Падіння споживання електроенергії з боку промисловості, тепла і безсніжна зима та стрімкий ріст відновлюваної енергетики призвели до потреби оновлення енергобалансу країни. Попри штучно поширений міф, що оновлений енергобаланс призвів до суттєвих обмежень АЕС на користь ТЕС – це не так. Як показали фактичні дані виробництва електричної енергії за перші 8 місяців, найбільше постраждала саме теплова генерація. Частка виробництва тепловими електростанціями скоротилася до 24% проти 29% у минулому році. При цьому, незважаючи на деяке зниження обсягу виробництва АЕС, їх частка в загальній генерації залишилась на рівні минулорічних показників - 53-54%.

Крім того, неманеврові АЕС не можна порівнювати з маневровими ТЕС та ГЕС/ГАЕС. Неманеврові потужності АЕС виробляють електроенергію рівним графіком, орієнтованим на промисловість, яка з початком карантину суттєво зменшила потребу в електроенергії. Водночас збільшено споживання електроенергії населенням, яке потребує додаткового регулювання.

Міненерго неодноразово наголошувало, що прогнозне зниження обсягів виробництва електроенергії пов’язане із падінням попиту. А у разі технічної спроможності ОЕС України прийняти додаткову базову потужність, навантаження атомних енергоблоків ДП НАЕК «Енергоатом» (як найбільш конкурентного на ринку виробника електричної енергії) зросте.

У травні виробництво на АЕС на 11% перевищило визначені прогнозним балансом показники. У липні «атомка» виробила більше на 6% запланованого, у серпні – на 11%. Водночас теплова генерація «впала» на 10% у липні, у серпні – на 17%.

До кінця року очікується, що атомна генерація виробить на 3,6 млрд кВт год більше за прогнозні обсяги (близько +5%). При цьому, частка НАЕК «Енергоатом» у загальному виробництві за підсумками 2020 року становитиме близько 53%, тобто буде аналогічна показникам 2018-2019 років.

Міненерго в цьому році також досягло значних успіхів на шляху вирішення кризи галузі відновлюваної енергетики. Зокрема, було досягнуто домовленостей з ВДЕ-інвесторами, підписано Меморандум і розроблено законопроєкт, що знижує «зелені» тарифи та удосконалює правила гри на цьому ринку. Внаслідок прийняття цього закону споживачі заощадять близько 2 млрд євро до 2030 року, а розвиток відновлюваної енергетики буде узгоджений із потребами та можливостями енергосистеми і національної економіки.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=9453D297F5D91DF7487CF911F5DFFF80.app1?art_id=245470503&cat_id=35109

 

 

Міненерго розпочало роботу над механізмами впровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який був прийнятий Україною в 2017 р., ще до початку роботи нового ринку електричної енергії.

Одним із першочергових завдань України в рамках виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством є запровадження механізму фінансування заходів екологічної модернізації відповідно до вимог НПСВ.

Відсутність такого механізму ставить під загрозу виконання НПСВ у встановлені строки. Адже для реалізації повного обсягу передбачених документом заходів необхідно понад 4 млрд гривень.

 Про це заступник Міністра енергетики  Максим Немчинов проінформував під час обговорення з Секретаріатом Енергоспівтовариства питання екологізації української енергетики та виконання європейських зобов’язань (EU4Energy Governance High-level Policy Talks on Clear Energy Development in Ukraine).

Наслідком невиконання НПСВ, відповідно до Звіту з оцінки відповідності генеруючих потужностей НЕК «Укренерго» стане дефіцит потужності в енергетичній системі через дострокове виведення з експлуатації вугільних енергоблоків. А це, у свою чергу, призведе до нестабільного енергопостачання та загрози енергетичній безпеці України.

Тому робоча група при Міненерго розпочала перегляд строків реалізації НПСВ та активно працює над механізмами фінансування будівництва пилогазоочисного обладнання на ТЕС відповідно до НПСВ.

Максим Немчинов зазначив, що НПСВ прийнято до запровадження нового ринку електричної енергії, тому його поточна редакція не відповідає ситуації, що склалася і в країні, і в енергетичному секторі.

«Слід переглянути потребу та строки встановлення пилогазоочисного обладнання на ТЕС, у зв'язку з поступовим заміщенням теплової генерації відновлюваними джерелами енергії. Однак в середньостроковій перспективі ми не можемо розраховувати лише на ВДЕ, оскільки для сталої роботи енергосистеми з високою часткою відновлюваних джерел потрібні маневрові потужності.  Доцільно передбачити модернізацію на найбільш ефективних енергоблоках, які вже пройшли реконструкцію та яких потребуватиме енергосистема впродовж як мінімум 15-20 років. Це дозволить забезпечити потребу в маневруючих потужностях. Наразі опрацьовується три варіанти реалізації НПСВ та ведеться опрацювання варіантів механізмів фінансування. Тому ми звертаємося до Енергетичного Співтовариства з проханням щодо підтримки відтермінування реалізації НПСВ на 5 років. У будь-якому випадку виконання НПСВ залишається пріоритетним завданням для Міненерго», - зазначив Максим Немчинов.

 http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=D473977CD9EC9A4F89AE7FAAC63117DE.app1?art_id=245470792&cat_id=35109

 

Експорт електроенергії за 8 місяців 2020 року перевищив імпорт в 1,6 рази і становив 2,98 млрд кВт∙год, демонструючи подальшу тенденцію до зростання. Водночас, порівняно з аналогічним періодом 2019 року загальний експорт електроенергії поки що залишається на 26% нижчим від показників минулого року (за 8 місяців 2019 р. – 4,032 млрд кВт∙год).

Зокрема, у серпні, порівняно з липнем, експорт електроенергії зріс в 1,3 рази і становив 171,4 млн кВт∙год.

 

Найбільшу частку у загальному експорті має Польща – 66%. У серпні експорт у Польщу становив 113,47 млн кВт∙год і був практично на рівні липневих показників. Зростання експорту у серпні відбулося в Угорщину – у 3,7 рази (до 16,54 млн кВт∙год), Білорусь – у 2,9 рази (до 34,9 млн кВт∙год) та Румунію – в 1,6 рази (до 5,8 млн кВт∙год). Частка експорту у Білорусь при цьому зросла до 20,4%.  Постачання електроенергії у Словаччину у серпні знизилось на 35% і становило 0,68 млн кВт∙год, що суттєво не вплинуло на позитивну тенденцію зростання експорту.

Імпорт електроенергії за 8 місяців становив 1,817 млрд кВт∙год і незначно зростає за рахунок збільшення імпорту у торгову зону «острова Бурштинської ТЕС». Імпорт електроенергії у торгову зону ОЕС України з Білорусі не здійснювався з травня, а з Росії – з квітня 2020 р.

Імпорт електроенергії у серпні порівняно з липнем зріс в 1,8 рази, досягнувши показника 38,58 млн кВт∙год, і здійснювався виключно у торгову зону «острова Бурштинської ТЕС». Зростання імпорту на 80% фіксувалось з усіх напрямків. Зокрема, з Угорщини – 18,82 млн кВт∙год, зі Словаччини – 15,54 млн кВт∙год, з Румунії – 2,23 млн кВт∙год.

Слід зазначити, ще з липня в Україні намітилась тенденція до зростання обсягів експорту та імпорту електроенергії. Це можна пояснити активізацією зовнішніх ринків електроенергії, поступовим зростанням споживання та адаптацією економік країн до роботи в умовах карантину.

https://ua.energy/analityka/sumarnyj-eksport-elektroenergiyi-za-8-misyatsiv-2020-roku-perevyshhyv-import-v-1-6-raza-i-demonstruye-tendentsiyu-do-postupovogo-zrostannya/

 

 

Міністерство енергетики спільно з Держенергоефективності розробили проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року». 

Проектом розпорядження передбачено:

•        визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік;

 •       схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року; 

•        затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

До роботи над проектом плану безпосередньо долучалися експерти Проєкту EU4Energy Governance.

 Проектом акту передбачено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо).

Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не тільки в контексті кінцевого споживання енергії, але і на етапах виробництва та транспортування енергії.

Прийняття плану дозволить запровадити європейські механізми скорочення енергоспоживання, сприяти економії видатків на оплату енергоносіїв, зменшенню обсягу шкідливих викидів у довкілля, посиленню конкурентоспроможності економіки, масштабуванню бізнесу в сфері будівництва та суміжних галузях, використанню більш сучасних технологічних рішень.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=1D5F6A2D8915A06465BAD3DCA7B37B0C.app1?art_id=245471537&cat_id=35109

 

 

Станом на сьогодні на складах ТЕС ПАТ «Центренерго» накопичені більше 600 тисяч тонн вугілля. Відвантаження з державних вугледобувних підприємств вугілля газової групи відбуваються відповідно до укладених договорів. Розрахунки з постачальниками палива як державної, так і приватної форм власності державна енергогенеруюча компанія проводить вчасно. Боргів, термін сплати яких згідно договірних умов настав, підприємство не має.

 Водночас, для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2020-21 р.р. та у відповідності до наявного складу енергетичного обладнання, ПАТ «Центренерго» потребує 1 млн тонн запасу вугілля марок А і П, з яких біля 300 тис тонн ще у цьому році. Енергетичне вугілля марок А і П на підконтрольній Україні території не видобувається і може лише імпортуватися.

Тож у вівторок, 15 вересня «Центренерго» знову виходить на Українську енергетичну біржу для закупівлі вугілля та запрошує постачальників всіх форм власності виходити зі своїми пропозиціями.

http://www.centrenergo.com/post/tsentrenergo-znovu-vikhodit-na-birzhu-kupuvati-vugillya/