Українська енергетична інфраструктура: 19-25.11.2018

Національна комісія з питань регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову форму звітності для учасників енергоринку відповідно до міжнародних стандартів.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомляє голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг Оксана Кривенко.

«Продовжуємо створювати необхідні умови для ефективного функціонування нового ринку електричної енергії. Сьогодні схвалили форми звітності для учасників ринку, які були розроблені відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності», - написала Кривенко.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/14/nkreku-utverdila-formu-otchetnosti-dlya-uchastnikov-energorynka/

Станом на сьогодні 1146 теплопостачальних підприємств купують газ на пільгових умовах у НАК «Нафтогаз України». Разом з цим, Нафтогаз зараз не має можливості надати номінації на газ 22 теплопостачальним підприємствам, у тому числі, 12 великим, з дев‘яти регіонів. Головна причина – недотримання тепловиробниками вимог постанови Кабінету міністрів №867 «Про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу» від 19 жовтня 2018 року. Нафтогаз сподівається, що місцеві органи влади та управителі цих підприємств негайно долучаться до вирішення ситуації.

Затримка зі стартом опалювального сезону у кількох містах ставить під загрозу комфорт і безпеку мешканців, особливо зважаючи на очікуване похолодання найближчими днями. Нафтогаз стурбований тим, що бездіялість деяких органів місцевої влади та управителей майна ТЕЦ вже вкотре перетворює жителів місцевих громад на заручників.

Ключові проблемні ситуації з тепловиробниками зараз є у Кривому Розі, Херсонській області, містах Сміла, Сєверодонецьк, Первомайськ та Шепетівка.

Тепловиробники, які забезпечують мешканців зазначених регіонів теплом та гарячою водою, накопичили значну заборгованість, не виконують графіки її погашення або у попередньому періоді розрахувались з Нафтогазом менш ніж за 90% використаного газу. Поки ці підприємства не виконають ці вимоги законодавства, Нафтогаз не може надавати їм номінації на газ на пільгових умовах, визначених Кабінетом Міністрів.

У більшості випадків накопичення значної заборгованості та зрив графіку її погашення є наслідком бездіяльності місцевих органів влади. У ситуації з Херсонською ТЕЦ, Криворізькою ТЦ та Сєвєродонецькою ТЕЦ відповідальність несе Фонд державного майна, в управлінні якого знаходяться ці виробники тепла. Ситуація з ними може бути врегульована лише за участі Кабінету Міністрів України.

За словами першого заступника голови правління Сергія Переломи, 98% відсотків підприємств, які звернулись до Нафтогазу за номінаціями, їх отримали. «На сьогодні понад 1100 виробників тепла по всій Україні отримали номінації від Нафтогазу. Відмовлено у номінаціях лише 22 підприємствам через невиконання умов розрахунків, передбачених законодавством. Ще до початку опалювального сезону ми неодноразово звертались до місцевих органів влади, Фонду держмайна, Кабінету Міністрів України із закликом вжити всіх необхідних заходів для недопущення відключення опалення в період холодів. Більшість проблемних виробників знайшли вихід із ситуації і виконали вимоги законодавства. Але кожного року знаходяться мерії або управителі майном, які, здається, про опалювальний сезон дізнаються лише від обурених громадян під своїми офісами», – зазначив Сергій Перелома.

Він також додав, що в тих регіонах, де працює відповідальна, підконтрольна громаді місцева влада, жодних проблем з опаленням не виникає вже багато років поспіль.

Коментуючи «Терміналу» стан справ із опаленням в окремих регіонах, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев зауважив, що затримка зі стартом опалювального сезону у кількох містах ставить під загрозу комфорт і безпеку мешканців, особливо зважаючи на очікуване похолодання найближчими днями.

Що є головною причиною невчасного початку опалювального сезону в низці регіонів?

Криза неплатежів, і як наслідок, накопичення боргів, причому таких, які підприємства сплатити не можуть. Окрім безпосередньої заборгованості там ще додаються штрафи, пеня тощо. Це так звані «токсичні борги», які навряд чи хтось і колись зможе сплатити. А далі йде довгий ланцюжок до безпосередньої причини. Ланцюжок, на мій погляд є таким. Ці борги утворилися внаслідок того, що споживачі не сплачували за товари і послуги. Причиною цього стали завищені тарифи, особливо для підприємств, які перебувають у державній, комунальній власності та об’єкти бюджетної сфери. Це не населення, не домогосподарства не сплачують за житлово- комунальні послуги. Це якраз найдисциплінованіші платники. Не платить за житлово-комунальні послуги в середньому не більше 5% населення. Боржники – це школи, лікарні, дитячі садки, навчальні заклади, наукові установи. Тобто ті, які не мають власних доходів і фінансування яких з бюджетів не дозволяє їм платити за ЖКП в повному обсязі. Причиною цього стану справ стало те, що ціни і тарифи нараховуються виключно з огляду на економічну обґрунтованість цих тарифів. При цьому не береться до уваги, що ринковими ціни стають лише після того, як з’являється згода між постачальником та споживачем (покупцем). У нас же згоди ніхто не питав.

Чому такі ціни і тарифи утворилися?

Вони утворилися через затратний принцип їхнього формування. Це означає, що у компанії постачальників просто додають усі свої затрати, втрати, в тому числі непродуктивні втрати, додають маржу (мінімальну, або і не мінімальну), і визначають цю ціну, як ринкову. Але це лише економічно обґрунтована ціна, ринковою вона може стати лише після отримання згоди із покупцем.

Чому виникла така ситуація?

Вона виникла внаслідок того, що національні регулятори не стали на захист споживачів на зароджуваних ринках. Вони виражали інтереси насамперед енергетичних монополістів. В свою чергу, чому така ситуація виникла. Тому що під час розгляду, затвердження, ухвалення та реалізації нової законодавчої бази не бралися до уваги інтереси споживачів. Тобто в законах про «Ринок газу», про «Ринок електричної енергії», про житлово-комунальні послуги та інше, усі повноваження і права, увесь захист було зосереджено лише на одній частині учасників ринку — тобто на постачальниках. Тоді як споживачі не отримали навіть служби енергетичного омбудсмена. Прикладом такого нехтування інтересами споживачів є той факт, що зараз, якщо споживач не сплачує за житлово-комунальні послуги чи за газ, як товар, то його можуть залишити навіть без власності. За рішенням суду, у нього можуть відібрати власність, якщо у нього немає коштів, щоб оплатити житлово-комунальні борги. Тоді як, якщо послуга не надається в повному обсязі, чи не надається якісна послуга, то найбільше, як може постраждати постачальник, його за судовим рішенням можуть змусити повернути кошти споживачеві і все. Більше ніякої відповідальності постачальник не несе, і це є наслідком ухвалення усіх законів і відповідних підзаконних актів.

Хто може врегулювати цю ситуацію. Лише Кабінет міністрів?

Тут потрібно зрозуміти, що означає врегулювати ситуацію. Подати тепло, чи опалення. Надати послуги з опалення Кабінет Міністрів не в змозі. Це справа виключно органів місцевого самоврядування, що саме на них було покладено всі повноваження із забезпечення населення житлово-комунальними послугами. В кожному конкретному випадку потрібно дивитися, що стало безпосередньою причиною. Тобто що це за борги, як вони утворилися, хто саме не заплатив і з яких причин. Зрозуміло, що потрібно порушувати справи, подавати позови судові проти тих, хто допустив таку ситуацію. Але потрібно дивитися, хто безпосередньо є винним у цій ситуації.

Що потрібно робити, щоб подібні ситуації не повторювалися далі?

Кабінету міністрів слід задіяти ті плани, які у нього є на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, тобто ті надзвичайні плани заходів в енергетиці, які були розроблені ще в 2015 році. Якщо будуть обґрунтовані запити, то запроваджувати такі надзвичайні заходи в окремих регіонах. Власне, це може робити і будь який орган місцевого самоврядування, наскільки мені відомо. Оскільки вони мали також розробити відповідні плани реагування. Але чи були вони розроблені. Чи всі просто цю готовність до опалювального сезону означили виключно на рівні декларацій і листів. Це ж всі розповіли. Із органів місцевого самоврядування потрібно спитати. Але тут проблема є ще одна. Відповідальність за безперебійне надання послуг – вона настільки останнім часом розмита, що важко визначити : хто ж саме винен і що потрібно робити.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/14/ukra%d1%97nski-spozhivachi-zaruchniki-tarifiv-i-cin-na-energonosi%d1%97/

Україна в січні-жовтні 2018 року експортувала електроенергію на суму $ 266,113 млн, т.ч. в жовтні - на $ 28,728 млн.

За даними Державної фіскальної служби, в Угорщину поставлена електроенергія на $ 154,69 млн, Польщу - на $ 62,684 млн, Молдову - на $ 42,169 млн, інші країни - на $ 6,57 млн.

Таким чином, в грошовому вираженні експорт української електроенергії в січні-жовтні-2018 зріс на 27,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року ($ 209,293 млн).

Крім того, Україна за вказаний період імпортувала електроенергію на $ 1,22 млн (з РФ - на $ 1,156 млн, Білорусі - на $ 0,058 млн, Молдови - на $ 0,006 млн).

Як повідомлялося, Україна в 2018 році планує збільшити експорт електроенергії на 13,3% (0,689 млрд кВт-год) в порівнянні з 2017 роком - до 5,855 млрд кВт-год. Згідно з прогнозним балансом на 2018 рік, зокрема, поставки з Бурштинського острова (Угорщина, Словаччина, Румунія) заплановані в обсязі 3,6 млрд кВт-год, до Польщі - 1,2 млрд кВт-год, Молдову - 1,055 млрд кВт-год.

Україна в 2011 році експортувала 6,4 млрд кВт-год електроенергії на $ 399,963 млн, 2012 році - 9,7 млрд кВт-год на $ 574,819 млн, 2013 році - 9,9 млрд кВт-год на $ 580,195 млн, 2014 році - 8, 1 млрд кВт-год на $ 487,185 млн, 2015 році - 3,6 млрд кВт-год на $ 150,056 млн, 2016 році - 4 млрд кВт-год на $ 152,063 млн 2017 році - 5,2 млрд кВт-год на $ 235,541 млн.

http://uaenergy.com.ua/post/31741/ukraina-za-10-mes-2018-g-eksportirovala-elektroenergiyu/

Можливо, ситуацію у Смілі, як в окремому місті, і не варто було б виносити на засідання Уряду. Але пріоритетом для держави є людина і українські родини, які сьогодні ще залишаються без тепла. Мова йде про міста Сміла і Шепетівка, де місцеве самоврядування, маючи кошти і можливості, зобов’язане включитися і надати якісні послуги своїм громадянам. Про це на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За словами урядовця, 15 листопада Едуард Кругляк, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України разом із заступником керівника «Нафтогазу» планують виїхати в місто Сміла на сесію міської ради, щоб допомогти у прийнятті рішення щодо теплопостачання у місті.

«Уряд не влаштовує ситуація, коли на виплати премій працівникам міської ради виділялося 10 млн грн, в той час як на виплату боргу за опалення влада міста кошти не змогла знайти. Місцеві депутати впродовж трьох місяців шукали кошти, щоб дати гарантії для вчасного запуску опалення. Мова йде про 15 мільйонів гривень. Але у той же час кошти на стимулюючі виплати - за інтенсивність праці, за напруженість на роботі - працівникам міської ради Сміли були знайдені. Преміювання на соціально-культурну сферу в 5 млн грн теж виплачено. Тож у мене виникає питання: чи ефективно розподіляються кошти, які виділяються на міський рівень? Я вважаю, що ні», - наголосив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр повідомив, що депутати Верховної Ради вже зареєстрували постанову про проведення перевиборів у Смілі, а також відкрито кримінальне провадження щодо безвідповідальної позиції міської влади Сміли і несвоєчасного запуску опалювального сезону. Геннадій Зубко наголосив на необхідності прийняття закону щодо державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування.

«Людям треба говорити чесно і відверто, що в них нема тепла тому, що відповідальні керівники міст невчасно встали, невчасно прокинулися і, вчасно отримавши кошти, не зробили того, що від них вимагалося – вчасно забезпечити опалення. Тому я вкотре закликаю до відповідальності на місцевому рівні. Хочу запевнити, що ті кримінальні провадження, які були відкриті, будуть доведені до суду як стосовно безвідповідальності керівництва місцевого самоврядування, так і щодо розкрадання коштів на шляху до їх залучення у теплоенергетику», - наголосив Геннадій Зубко.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/zamist-opalennya-dlya-lyudej-miska-vlada-smili-vipisala-sobi-premiyuvannya-na-10-mln-grn-gennadij-zubko

Стартова ціна пакета 78,3% акцій Центренерго, планованого до приватизації в грудні 2018 р відповідає ринковій. Таку думку висловив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Разом з тим, за його словами, ДТЕК приватизував генеруючі компанії орієнтовно в 2 рази дорожче.

«За «Центренерго» зараз просять 220 мільйонів доларів, а 100% «Дніпроенерго» і «Західенерго» нам обійшлися в 590 і 540 млн дол», - сказав Тимченко.

Він також зазначив, що сам ДТЕК на даний момент не зацікавлений у приватизації Центренерго:

«По-перше - ми вважаємо, що у нас достатній портфель вугільної генерації і видобутку вугілля. Ми бачимо майбутнє за розвитком «зеленої» генерації і активно інвестуємо в неї. Також нас цікавлять системи зберігання енергії».

На його думку, для поліпшення ситуації на ринку доцільно, щоб у Центренерго з’явився іноземний акціонер. «Я прихильник того, щоб у «Центренерго» з’явився західний акціонер, кажу вам абсолютно відверто. Це моя надія. Тому що потрібно, щоб більше було однодумців в змінах, формуванні ринкової ситуації», - сказав Тимченко.

Як повідомлялося, продаж пакету акцій Центренерго призначений на 11:00 13 грудня 2018 року. При цьому конкурс відбудеться лише в разі прийняття в ньому участі не менше двох потенційних покупців.

Стартова ціна Центренерго за рішенням Кабміну становить 5,9 млрд гривень. Раніше радник з приватизації ПАТ «Центренерго» Ernst & Young z Corporate Finance sp.k (польський підрозділ EY) пропонував встановити стартову ціну 78,3% акцій «Центренерго» компанії на рівні 225,479 млн доларів - це і є 5,984 млрд грн.

https://elektrovesti.net/63481_startovaya-tsena-aktsiy-tsentrenergo-vdvoe-nizhe-chem-platil-za-energokompanii-dtek-timchenko

В якості головної причини можливого зниження цін на енергоносії чи не в декілька раз окремі фахівці вказують на розвиток різноманітних альтернативних видів енергетики та зниження собівартості енергії, виробленої за їх допомоги. Мовляв, це призведе до того, що енергія з нетрадиційних джерел буде гостро конкурувати із вуглеводневими енергоносіями, а це, в свою чергу, призведе до потужного зниження цін енергоносіїв. Такі гіпотези заслуговують на увагу. Проте я вважаю, що все відбудеться не так швидко, як дехто вважає.

Про це в коментарі журналу «Термінал» сказав голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.

Щоб пояснити власну точку зору, пропоную задатися питанням — чи знаходимося ми в технологічній «точці перелому» розвитку енергетичної галузі, якщо висловитися словами великого інженера Енді Гроува, колишнього керівника компанії Intel? Вважаю, що і так, і ні. Періоди технологічних змін носять досить тривалий характер. Так нафті, щоб обійти вугілля і стати енергоресурсом номер один, знадобилося майже 100 років. Темпи технологічного прогресу — не єдиний фактор, що впливає на швидкість змін. Не менш значущим є закон великого періоду розробки.

Будь-яка енергетична система країни є громіздкою, в неї вкладено значні капітальні кошти. Темпи її оновлення не можна порівняти з темпами оновлення, наприклад, галузі виробництва стільникових телефонів. Термін служби електростанції становить, приблизно, від 60 років й більше. На великому родовищі нафти від розвідки до початку видобутку проходить не менше 10 років. Навіть автомобільний парк оновлюється не так швидко — приблизно на 8% в рік.

Вірогідно, в найближчі 10 років глобальне споживання енергоносіїв може бути більшим, ніж зараз, проте структура джерел енергії швидше за все не буде так вже суттєво відрізнятися від нині існуючої. Вуглеводневі енергоносії, як і раніше, будуть давати світовій економіці близько 75% енергії. Закон великого періоду розробки працює й буде працювати. На серйозні зміни в структурі світового енергоринку можна розраховувати років за 15-20, коли в повній мірі проявиться накопичений кумулятивний ефект інновацій і технологічних змін в альтернативній енергетиці.

Періоди ситуативного падіння цін на енергоносії були, є та будуть. Зокрема, лише за останні півтора місяці нафта втратила в ціні понад 25%. Періоди низьких цін на енергоносії можуть тривати відносно довго – останній подібний період тривав два роки, з 2014 по 2016рр. Потім нафта суттєво подорожчала. Коливання цін є нормальної ситуацією для світового енергоринку. До речі, зараз є середньострокові прогнози стосовно зниження вартості нафти — МВФ прогнозує зниження цін на нафту к 2023 р. до 60 доларів за барель.

Що ж стосується радикального зниження, зауважу — розраховувати на стале суттєве зниження цін енергоносіїв скоріше доцільно, але в довгостроковій перспективі.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/16/rozraxovuvati-na-stale-suttyeve-znizhennya-cin-energonosi%d1%97v-skorishe-docilno-ale-v-dovgostrokovij-perspektivi-danilishin/

У зв’язку зі вступом в дію з 1 грудня змін до Кодексу газотранспортної системи, НАК «Нафтогаз України» розіслала додаткові угоди до договорів про постачання природного газу теплопостачальним підприємствам та постачальникам природного газу зі спеціальними обов’язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій.

Для отримання номінацій на грудень теплопостачальним підприємствам необхідно якнайшвидше підписати додаткові угоди зі свого боку та передати їх на адресу Нафтогазу. Компанія приймає підписані додаткові угоди поштою, особисто або кур’єром за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 23, к. 304, 307.

При цьому нагадуємо, що підставою для надання номінацій буде:

– наявна в компанії додаткова угода (оригінал);

– наявність у підписанта додаткової угоди повноважень на її підписання;

– виконання вимог постанови КМУ від 19 жовтня 2018 р. № 867 в частині розрахунків за використанні обсяги природного газу в минулі періоди.

http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/B1DD5C2D9840B1DDC225834A003778E7?OpenDocument&year=2018&month=11&nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&

Нова високовольтна мережа довжиною 4,5 км пройде через Дніпро і буде змонтована на опорах португальського виробництва, які поширені в ЄС. Фахівці ДТЕК Київські електромережі вперше використовують такі опори в будівництві електромереж.

ДТЕК Київські електромережі реалізує новий масштабний проект з будівництва транзитної лінії «ТЕЦ-5 - Славутич-1» і «ТЕЦ-5 - Славутич-2» загальною вартістю 164 мільйони гривень.

Нова потужна електромережа буде живити новобудови на Осокорках і допоможе розвантажити значну частину підстанцій на лівому березі. Замість двох електроенергію будуть передавати чотири високовольтні повітряні лінії.

Зараз йде перший етап проекту - установка нових сучасних металевих опор португальського виробництва. Такий тип конструкцій в Києві встановлюється вперше, хоча в країнах ЄС його активно використовують для будівництва високовольтних ЛЕП. На відміну від бетонних, вони компактніше біля основи і прості в обслуговуванні.

Буде підвищено і надійність кріплення нової ЛЕП. Старі опори встановлювалися в землю на 4 м, а нові - на 8 м. Це пов’язано з особливістю ґрунту, адже роботи проводяться майже у самого Дніпра. Зараз змонтували вже дванадцять нових опор. Ще п’ять встановлять до кінця поточного року. На цьому перша частина проекту закінчиться. Попереду - прокладка в 2019 році повітряних ліній через Дніпро.

«Наша компанія прораховує потреби в електроенергії київського енерговузла. Там, де це необхідно, проводимо модернізацію існуючих мереж або створюємо нові системи харчування. Транзитна лінія - «ТЕЦ-5 - Славутич-1» і «ТЕЦ-5 - Славутич-2» - дозволить забезпечити споживачів якісним і надійним електропостачанням. В кінцевому рахунку позитивний ефект від реалізації проекту отримає весь лівий берег. Також відкриються можливості для реалізації нових інфраструктурних та бізнес-проектів», - підкреслив Олександр Фоменко, генеральний директор ДТЕК Київські електромережі.

https://elektrovesti.net/63508_na-levom-beregu-kieva-stroyat-novuyu-sverkhmoshchnuyu-elektroset

Комісія з відбору незалежних членів Наглядової ради державної установи «Фонд енергоефективності» оприлюднила результати конкурсу. На першу посаду незалежного члена Наглядової ради визначено - Rajkiewicz Andrzej (Польща), на другу - Сабатюк Юлію (Україна). За процедурою конкурсного відбору Комісією визначено також двох претендентів - других за результатами: на першу посаду - Laura Garbenciute-Bakiene (Литва), на другу посаду - Luchinkina Karina (Велика Британія). Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Щойно привітав Юлію Сабатюк, голову асоціації ОСББ «Лучани», з перемогою у конкурсному відборі на посаду незалежного члена Наглядової ради Фонду енергоефективності. Дуже класно, що перемогла людина, яка точно знає клієнта Фонду – це ОСББ та багатоквартирні будинки. І яка, самостійно впровадивши енергоефективні заходи, досягла економії енергії у 70%. Вітаю переможців. Успіхів у впровадженні реформи енергоефективності! Вже скоро робота Фонду енергоефективності запуститься на повну потужність! Рухаємось далі!» - наголосив Геннадій Зубко.

Усього до Комісії з відбору незалежних членів Наглядової ради державної установи «Фонд енергоефективності» на участь у конкурсі надійшли заяви від 56 претендентів. З них до наступного етапу було допущено 49.

Під час оцінювання конкурсних пропозицій Комісією було відібрано 20 претендентів, які пройшли на третій етап конкурсного відбору – розв’язання усного ситуаційного завдання, з яким найкраще впоралися 8 претендентів - чотири претенденти з України та чотири з європейських країн.

Фінальний етап конкурсу - співбесіда претендентів з членами конкурсної Комісії – відбувався за такими критеріями: стратегічне мислення, відповідальність за кінцевий результат, комунікаційні здібності, лідерські якості, володіння мовами відповідно до конкурсних вимог, знання ринку енергоефективності, тенденцій та перспектив розвитку ринків енергоефективності. Також комісія оцінювала досвід роботи та перевіряла ділову репутацію претендентів і рекомендаційні листи.

Нагадаємо, на виконання Закону України «Про Фонд енергоефективності» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 року № 582 «Про затвердження Порядку обрання, призначення та звільнення членів Наглядової ради державної установи «Фонд енергоефективності» Мінрегіон наказом від 13.08.2018 №209 створив Комісію з відбору незалежних членів Наглядової ради державної установи «Фонд енергоефективності» та затвердив її склад. До складу Комісії увійшли по одному представнику від Мінрегіону, СКМУ, Мінфіну та три представники від донорів - два від Європейської Комісії та один представник від Уряду Німеччини. Крім того, за рішенням Комісії до її роботи долучено професійного консультанта з підбору персоналу від компанії з міжнародним досвідом у сфері відбору персоналу Hadson.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/komisiya-viznachila-peremozhciv-konkursu-na-posadi-nezalezhnih-chleniv-naglyadovoyi-radi-fondu-ergoefektivnosti-gennadij-zubko

Мова йде про результати фінансового аналізу та рекомендації по приватизації, які надало польське відділення «Ernst & Young». Нагадаємо, що Фонд державного майна без проведення конкурсу заплатив 3 мільйони євро «Ernst & Young» за інвестиційний супровід приватизації. Ще раніше ФДМ залучив технічним консультантом по приватизації «Центренерго» іншого представника «великої четвірки» – «Deloitte», повідомляє 1news.

Далі Голова ФДМ Віталій Трубаров з посиланням на рекомендації інвестиційного консультанта повідомив, що стартова ціна продажу 78,3% акцій «Центренерго» складе 6 млрд, тобто вартість компанії оцінена в 7,66 млрд грн або $ 283 мільйони.

«Центренерго» перебуває в стані банкрутства і всі істотні угоди в обов’язковому порядку узгоджуються з арбітражним керуючим, який підзвітний комітету кредиторів.

У 2017 році «Центренерго» отримало 2,55 млрд грн прибутку, а за 9-ть місяців 2018 року сплатило до бюджету понад 3,85 млрд грн.

Арбітражним керуючим «Центренерго» є Євген Луговський.

Крім результатів аудиту кредитори «Центренерго» розглянуть звіт про закупівлі вугілля і питання узгодження істотних угод. Особливу увагу приділять сумнівним операціям – оголошеним керівництвом «Центренерго» закупівлям вугілля з Грузії на суму понад 2 млрд. грн., необґрунтованим зростанням виробничих витрат в 2018 році і виплаченим авансам, які сягають 70-80% від сум контракту.

http://podrobnosti.ua/2270010-komtet-kreditorv-tsentrenergo-vimaga-rezultati-auditu.html

Представники ДП «НЕК «Укренерго» та ДП «Молделектрика» узгодили і підписали фінальні додатки до Експлуатаційної угоди про паралельну роботу в спільному блоці регулювання Україна – Республіка Молдова.

Експлуатаційна угода передбачає :

• Положення по визначенню зовнішніх елементів та розрахунку критеріїв безпеки N-1;

• Положення по плануванню режимів роботи ОЕС України і ЕС Молдови;

• Порядок обміну даними телевимірювань і телесигналізацій для інформаційного обміну між ДП «НЕК «Укренерго» та ДП «Молделектрика»;

• Технічні параметри процесу обміну даними з використанням протоколу ІССР;

• Порядок узгодження та розподілу доступної пропускної спроможності міждержавного перерізу Україна – Молдова.

Підписання цих документів означає завершення підготовки Експлуатаційної угоди про створення блоку регулювання в складі енергосистем України та Республіка Молдова.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/19/ukrenergo-ta-moldelektrika-pidpishut-ugodu-pro-paralelnu-robotu-u-spilnomu-bloci-regulyuvannya-u-grudni/

Генеральним директором ВП «Атомпроектінжиніринг» призначено Юрія Шейка

Генеральним директором відокремленного підрозділу «Атомпроектінжиніринг» НАЕК «Енергоатома» призначено Юрія Євгеновича Шейка. Відповідний наказ президент Енергоатома Юрій Недашковський підписав 19 листопада 2018 року.

55-річний Юрій Шейко до свого призначення займав посаду директора з виробництва – заступника виконавчого директора з виробництва НАЕК «Енергоатома».

Юрій Шейко народився 03 жовтня 1963 року у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. У 1985 році закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «Атомні електростанції і установки».

З 1985 по 2008 рр. працював на ВП «Запорізька АЕС», де пройшов шлях від оператора реакторного відділення до головного спеціаліста з енергоблоків – начальника енергоблока. А з 2008 по 2018 рр. працював на різних посадах у виконавчій дирекції з виробництва НАЕК «Енергоатом».

Відмінник атомної енергетики України, Почесний працівник атомної енергетики України.

Нагадаємо, колишній керівник ВП «Атомпроектінжиніринг» Олександр Рибчук, який займав посаду гендиректора ВП «Атомпроектінжиніринг» з 5 березня 2012 року, звільнений з займаної посади за власним бажанням у зв’язку з переходом на іншу роботу у ВАО АЕС.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/55071-generalnym_direktorom_op_atomproektinjiniring_naznachen_yuriyi_sheyiko/