Українська енергетична інфраструктура: 16 - 22 серпня 2021

 

Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, провів ділову зустріч із регіональним директором корпорації Marubeni в Європі та СНД Yabe Nobuhiro та головою представництва Marubeni в Україні Ashitani Yasuhiro.

Одна з найбільших і найвідоміших японських корпорацій, що має понад 130 філій в 68 країнах світу, веде діяльність в різних секторах, у т.ч. в енергетиці.

Київський офіс корпорації працює вже понад 20 років. Серед різних напрямів його роботи – проєкти екологічних інвестицій та інфраструктури.

Оскільки корпорація цікавиться можливостями для «зелених» інвестицій в Україні, сторони актуалізували стан і плани розвитку енергоефективності, «зеленої» та водневої енергетики.

К.Гура представив діяльність Агентства та наголосив: «Підвищення рівня енергоефективності національної економіки залишається й надалі пріоритетом. Це шлях до конкурентоздатності та сталого розвитку країни. Сьогодення це також необхідний інструмент для декарбонізації».

Зокрема, підготовлено проєкт Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, ведеться робота над новим Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

Також за дорученням Прем’єр-міністра України у рамках створеної Робочої групи, яку очолила заступниця Міністра енергетики Юлія Підкоморна, розпочато розробку Стратегії розвитку водневої енергетики до 2030 року.

«Ми розуміємо, що воднева енергетика - це великий конкурентний ринок із геополітичною складовою. Зважаючи на наш потенціал, Україна має шанс стати гідним учасником цього рику, забезпечити внутрішнє використання водню та його експорт, вирішити актуальні питання сталої роботи енергосистеми. Це також нове поле для потенційних інвестицій, у т.ч. іноземних».

Крім цього, учасники обговорили сонячну, вітрову та біоенергетику, а також виробництво енергії із твердих побутових відходів.

Японська сторона детально ознайомиться із законодавчим підґрунтям та потенційними проєктами у вищезгаданих сферах.

https://saee.gov.ua/uk/news/3947

 

 

 

Під головуванням заступниці Міністра енергетики Юлії Підкоморної відбулося перше засідання Робочої групи щодо підготовки проєкту Стратегії розвитку водневої енергетики в Україні на період до 2030 року.

Робочу групу, яку очолила Ю. Підкоморна, створено за дорученням Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля. Секретарем Робочої групи призначено Юрія Шафаренка – заступника Голови Держенергоефективності.

На початку засідання Юлія Підкоморна відмітила, що Стратегія має бути динамічним документом з урахуванням новизни галузі. При цьому, вона наголосила, що водень є одним із інструментів декарбонізації і кліматичної політики України та Європи.

Сьогодні водень має вирішальне значення для перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 року. Його перевага – здатність знизити викиди СО2 до мінімальних показників. Крім цього, ЄС визначив Україну пріоритетним партнером щодо співпраці у виробництві та використанні водню.

Тому для України відкриваються можливості стати гідним енергетичним партнером ЄС, забезпечити внутрішнє використання водню та його експорт, вирішити актуальні питання сталої роботи енергосистеми.

«Зелений» водень також необхідний для подальшого сталого розвитку відновлюваної енергетики. Адже враховуючи нестабільність вироблення енергії з відновлюваних джерел залежно від погодних умов, з її надлишку можна генерувати водень.

У першому установчому засіданні Робочої групи взяли участь представники різних сторін: влади, бізнесу, асоціацій, міжнародних організацій, наукових установ.

В.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура презентував план розробки Стратегії водневої енергетики України на період до 2030 року.

У рамках засідання пропозиції до Водневої стратегії також висловили заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко, президент Української водневої ради Олександр Рєпкін, голова правління Східноєвропейської асоціації водневої економіки Олександр Пилипенко, голова правління Української асоціації систем накопичення енергії та водневих технологій Василь Доронін,  заступник генерального директора асоціації «Український ядерний форум» Микола Виноградов, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України Степан Кудря, міністр-радник Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт, співголова Секретаріату Німецько-українського енергетичного партнерства Юлія Рибак, представник проєкту USAID Віталій Мірошніченко, радниця Посольства Великобританії в Україні з питань економіки, енергетики та змін клімату Олена Балбекова, радник Голови правління НАК «Нафтогаз України» з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів Олексій Рябчин, членкиня НКРЕКП Ольга Бабій та інші учасники.

За підсумками засідання визначено основні завдання для виконання Робочою групою та окреслено актуальні питання для подальшого детального опрацювання. Держенергоефективності визначено відповідальним за розроблення Стратегії розвитку водневої енергетики до 2030 року та координатором цього процесу.

https://saee.gov.ua/uk/news/3944

 

 

НЕК «Укренерго» розпочала реконструкцію підстанції (ПС) 330 кВ «Харківська» та ПС 330 кВ «Залютине», що розташовані у Харкові. Реконструкція передбачає повну заміну наявних відкритих розподільчих установок 330 та 110 кВ зі встановленням нових комплектних елегазових розподільчих пристроїв 330 кВ (КРПЕ) та гібридних розподільчих елегазових пристроїв 110 кВ (ГРПЕ) виробництва General Electric. При цьому ГРПЕ 110 кВ будуть вперше використані при реконструкції підстанцій «Укренерго». Також на підстанціях буде встановлено автоматизовану систему керування технологічними процесами (АСКТП), що дозволить керувати обладнанням дистанційно з центрального диспетчерського пункту.  

В результаті реконструкції обидві підстанції, побудовані ще у 1957-58 роках, перетворяться на високотехнологічні автоматизовані енергооб’єкти, що відповідають європейським вимогам надійності та безпеки. А використання сучасних компактних КРПЕ 330 кВ та ГРПЕ 110 кВ, які мають високий рівень надійності та значний термін експлуатації, дозволить суттєво зменшити майбутні операційні витрати компанії на обслуговування інфраструктури. На підстанціях також буде повністю реконструйовано систему енергоживлення для власних потреб, замінено пристрої релейного захисту та протиаварійної автоматики 330 кВ, 110 кВ та 35 кВ.

Комплексна реконструкція ПС  330 кВ «Харківська» та 330 кВ «Залютине»  значно підвищить надійність енергозабезпечення споживачів Харківського енерговузла з урахуванням перспектив розширення міста Харкова у північному напрямку. Зазначимо, що від цих підстанцій живиться значна частина житлової забудови Харкова та низка міських промислових підприємств, зокрема, таких стратегічно важливих як завод бронетехніки ДП «Завод імені В.О. Малишева», турбінний завод АТ «Турбоатом», завод провідникової продукції ПАТ «Завод Південкабель», очисні споруди Харкова тощо. 

Реконструкція підстанцій проходить в межах проєкту «Реконструкція підстанцій у східній частині України», що реалізується за кредитні кошти німецької фінансової інституції KfW.

Роботи з реконструкції обох підстанцій виконуватиме консорціум компаній General Electric Grid Solutions (Німеччина) та ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (Україна), визначений за результатами міжнародних конкурсних торгів. Вартість реконструкції ПС 330 кВ «Харківська» та ПС 330 кВ «Залютине» становить 55 млн євро. Завершити роботи планується у 2023 році.

Нагадаємо, НЕК «Укренерго» реалізує комплексну програму автоматизації, яка передбачає реконструкцію всіх підстанцій компанії з впровадженням АСКТП. Програма спрямована на підвищення надійності роботи системи електропередачі, створення технічної бази для впровадження технології smart grid у магістральних мережах, забезпечення рівня надійності та безпеки мережі відповідно до вимог ENTSO-E. Програма реалізується за кредитні кошти міжнародних фінансових інституцій.

https://ua.energy/zagalni-novyny/nek-ukrenergo-rozpochala-rekonstruktsiyu-dvoh-pidstantsij-330-kv-u-harkovi/

 

 

Сумарний обсяг імпорту електроенергії у липні 2021 року, як і минулого місяця, продовжує залишатися на надзвичайно низькому рівні та склав 1,2 млн кВт·год. Це є найнижчий показник з початку роботи нового ринку в липні 2019 року. Водночас загальний експорт електроенергії становив 366,3 млн кВт·год, що в 297 разів більше обсягу імпорту. Таке співвідношення пояснюється тим, що електроенергія у липні 2021 року імпортувалася лише з однієї країни ЄС та його відсутністю в торгову зону «ОЕС України» (з Росії, Білорусі та Молдови).

За 7 місяців 2021 року обсяг експорту електроенергії перевищує імпорт майже в 2,2 раза — 2 131 млн кВт·год проти 987 млн кВт·год. 

 

Імпорт електроенергії

Обсяг імпорту у липні 2021 року склав 0,01% від загального електроспоживання (брутто), або 0,3% від загального споживання в торговій зоні «острів Бурштинської ТЕС». Імпорт електроенергії в торгову зону «ОЕС України» в червні був відсутній відповідно до рішення НКРЕКП (постанова №853 від 26 травня 2021 року). Детальніше – за посиланням.

Загалом імпорт електроенергії у липні 2021 року здійснювався протягом 28 годин із 744 і лише зі Словаччини. У порівнянні з червнем 2021 року, загальний обсяг імпорту зменшився в 3,5 раза з 4,4 до 1,2 млн кВт·год.

Загалом, за 7 місяців 2021 року найбільше електроенергії було імпортовано з Білорусі — 522,6 млн кВт·год (53% від загального обсягу) та Словаччини — 258,4 млн кВт·год (26%).

 

Експорт електроенергії

Експорт електроенергії у липні 2021 року у порівнянні з попереднім місяцем збільшився лише на 1,1% з 362,4 млн кВт·год до 366,3 млн кВт·год.

Найбільше у червні було експортовано з «острова Бурштинської ТЕС» — 67% від загального обсягу.

В порівнянні з червнем 2021 року експорт з «острова Бурштинської ТЕС» збільшився на 4,2% з 235,9 млн кВт·год до 245,8 млн кВт·год. Перш за все, зросли обсяги експорту в Угорщину (+6,3%) та Румунію (+2,1%). Водночас в Словаччину обсяги експорту зменшилися на 0,9%.

На рівень експорту з торгової зони «острова Бурштинської ТЕС» вплинув плановий ремонт ПЛ 400 кВ Бурштинська ТЕС – Мукачево з 12 по 25 липня 2021 року. Зокрема, через це експортні поставки до країн ЄС протягом виконання робіт знижено до рівня 150-350 МВт в залежності від споживання в торговій зоні (350 МВт переважно у нічні години та 150 МВт — у пікові). Детальніше  – за посиланням.

Експорт з ОЕС України в порівнянні з попереднім місяцем зменшився на 4,8% з 126,6 млн кВт·год до 120,5 млн кВт·год. Причиною цього є значне зниження обсягів комерційного експорту до Польщі (- 18,8%). Тоді як, в Молдову експорт навпаки збільшився на 47,4%

Загалом за 7 місяців 2021 року найбільше було експортовано електроенергії до Угорщини — 976,7 млн кВт·год (45,8% від загального обсягу) та Польщі — 534,1 млн кВт·год (25,1%).

 

Надання аварійної допомоги для енергосистеми Польщі

5 липня о 06:00 оператором системи передачі Польщі (PSE) було активовано аварійну допомогу від об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. Надання аварійної допомоги тривало до 01:00 8 липня.

Загалом сумарна величина аварійної допомоги склала 8,5 млн кВт∙год.

https://ua.energy/zagalni-novyny/import-elektroenergiyi-u-lypni-2021-roku-zdijsnyuvavsya-lyshe-zi-slovachchyny-ta-sklav-0-01-vid-zagalnogo-spozhyvannya/

 

 

У Харкові розробили сміттєвий уловлювач для очищення річки Уди.

Проект Trash Killer реалізують місцеві екологи, передає novyny.live.

Сміттєвий уловлювач буде встановлений у районі Жихарської греблі.

"Все сміття, яке пливе за течією, буде затримуватися плавучим понтоном і направлятися у сміттєзбірник, - розповів розробник Артем Приходько. - Місце було вибране з урахуванням зручного під'їзду техніки для подальшого обслуговування".

Наразі команда активно працює над створенням основних вузлів уловлювача понтонних напрямних і плавучого сміттєзбірника. "Первісна оціночна вартість виробництва сміттєвого уловлювача від 80-120 000 гривень", – каже Артем Приходько.

Фахівці з'ясували, що вода на Харківщині не відповідає епідеміологічним вимогам. Працівники служби за останні 6 місяців провели 2 457 досліджень проб води за санітарно-хімічними показниками. Результати досить невтішні.

https://ecotown.com.ua/news/Inzheneri-z-KHarkova-rozrobili-mekhanizm-dlya-ochishchennya-richok-vid-smittya/