Українська енергетична інфраструктура: 13-19 вересня 2021

Загалом, видаткова частина проекту держбюджету на наступний рік становить 1,465 трлн грн

У схваленому на засіданні Кабінету міністрів 15 вересня проекті держбюджету на 2022 рік уряд пропонує закласти витрати на сферу енергетики 9,749 млрд грн, на сферу ЖКГ та енергоефективності - 67 млрд грн. Відповідні показники були оприлюднені під час обговорення проекту, передає "Українська енепргетика".

Так, загальні видатки на сферу енергетики визначені на рівні 9,7497 млрд грн.

При цьому, на державну підтримку вугільної галузі в проекті закладено 4,5 млрд грн. Ці кошти планується пустити на часткове покриття оплати праці шахтарів, ліквідацію неперспективних шахт та на гірничо-рятувальні заходи.

На безпеку в енергетичній галузі уряд пропонує закласти 49,1 млн грн.

На проекти міжнародних фінансових організацій уряд пропонує виділити 4,1 млрд грн, при загальному ресурсі підписаних проектів МФО - 42 млрд грн. Ці кошти планується виділити на модернізацію та реконструкцію гідроелектростанцій, модернізацію підстанцій, підвищення ефективності видобутку газу тощо.

На підтримку трансформацій вугільних регіонів для надання нових імпульсів розвитку планується спрямувати 1,1 млрд грн гранту уряду Німеччини.

На сферу житлово-комунального господарства та енергоефективності планується виділити 67,6 млрд грн. З них 65 млрд грн складуть доступні кредитні ресурси МФО та урядів іноземних держав, 5,3 млрд грн - складуть кошти Фонду енергоефективності.

З них, зокрема, у 2022 році планується спрямувати 4 млрд грн на удосконалення процесів термомодернізації будівель, підвищення енергоефективності, підвищення ефективності послуг з водопостачання та утилізацію твердих побутових відходів. Крім того, 2,6 млрд грн складуть кошти грантів на відшкодування заходів з енергоефективності та на проекти підвищення енергоефективності.

У розділі "Екологія" проект бюджету також мість видатки на безпеку в Зоні відчуження та ЧАЕС - в обсязі 2,9 млрд грн. Крім того, на облік викидів парникових газів планується спрямувати 12 млн. грн.

Загалом, видаткова частина проекту держбюджету на наступний рік становить 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

Доходи визначено у 1,277 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року).

Дефіцит становить 3,5% ВВП, або 188 млрд грн. Фінансувати будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) та ОЗДП.

https://ua-energy.org/uk/posts/proekt-biudzhetu-2022-773-mlrd-na-enerhetyku-zhkh-ta-enerhoefektyvnist

 

 

В Україні запустили навчально-практичний курс з промислового енергоаудиту для державних і комунальних підприємств.

Ініціатива реалізована за підтримки Уряду Німеччини у рамках проекту GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності», передає saee.gov.ua. 

«Промисловість потребує належної уваги з точки зору впровадження енергоефективних проектів, - зазначив голова Держенергоефективності Валерій Безус. - На цей сектор припадає близько 30% від усього енергоспоживання в Україні».

Енергоаудит – перший обов’язковий крок для аналізу та оптимізації енергоспоживання. Підприємство матиме детальну інформацію про енерговтрати та можливості їх зменшення.

«Учасники курсу вивчатимуть основи та особливості проведення енергоаудиту на промислових підприємствах, нормативне забезпечення, а також фінансову оцінку, планування і впровадження проектів з енергоефективності, - розповіла радниця проекту GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» Світлана Чеботарьова. - Родзинкою курсу є акумульований досвід проведених за підтримки GIZ енергоаудитів для понад 60 підприємств у 4 галузях промисловості: хлібопекарській, молокопереробній, машинобудуванні та виробництві неметалевих будівельних матеріалів».

https://ecotown.com.ua/news/Nimechchina-zapustila-v-Ukraini-navchalniy-kurs-z-promislovogo-energoauditu/

 

 

У селі Городок Рівненської області незабаром запрацює перший у регіоні пост моніторингу якості атмосферного повітря.

Як повідомив виконавчий директор «Кроноспан Рівне» Павло Пільтяй, комплекс «Aairpointer» виготовила австрійська MLU-recordum Environmental Monitoring Solutions GmbH, передає mind.ua. 

«Автоматичну систему моніторингу стану повітря компанія вирішила встановити ще у лютому 2020 року, - говорить він. - Тоді ж був підписаний відповідний меморандум з Городоцькою об’єднаною територіальною громадою, Рівненською обласною адміністрацією, обласним департаментом екології та природних ресурсів і Рівненським гідрометцентром».

Комплекс «Aairpointer» вартістю понад 3 млн гривень у найближчий місяць буде доставлений в Україну.

«Зараз ми укладаємо угоду з сертифікованим підприємством для постійного обслуговування цього обладнання, щоб гарантувати точність його показників, - зауважив директор «Кроноспан Рівне» Павло Пільтяй. – Ми готові відразу передати все обладнання на баланс Городоцької ОТГ».

Обладнання «Aairpointer» відповідає стандартам ЄС і сертифіковане для використання в Україні. Модулі вимірюватимуть концентрацію у повітрі ключових для «Кроноспан» речовин, згідно зі звітом про оцінку впливу на навколишнє середовище: CH2O (формальдегід); діоксид азоту та оксид азоту; оксид вуглецю; PM10 і PM2.5 (пил); метеорологічні параметри.

Устаткування кожні дві години буде автоматично передавати на сайти Городоцькій ОТГ і Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА дані про якість атмосферного повітря, з якими кожен житель Рівненщини зможе ознайомитися.

https://ecotown.com.ua/news/Na-Rivnenshchini-vpershe-vstanovlyat-suchasniy-post-monitoringu-povitrya/

 

 

Кабмін заклав до проекту державного бюджету на 2022 рік видатки на пільги і житлові субсидії 38,4 млрд гривень проти близько 47,2 млрд у поточному році.

Кабінет міністрів скоротив в проекті державного бюджету на 2022 рік видатки на субсидії. Це випливає з відповідного законопроекту №6000, що зареєстровано у Верховній Раді.

Так, Кабмін заклав до проекту державного бюджету на 2022 рік видатки на пільги і житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг на рівні 38,4 млрд гривень. Це менше, ніж планується витратити у 2021 році - близько 47,2 млрд гривень.

Нагадаємо, станом на сьогодні у держбюджеті на 2021 рік видатки на субсидії передбачені на рівні 35,2 млрд гривень. Однак Кабінет міністрів планує просити Верховну раду збільшити видатки на 12 млрд гривень через те, що гроші майже всі витрачені.

https://ua-energy.org/uk/posts/kabmin-planuie-skorotyty-vydatky-na-subsydii-na-2022-rik

 

Загальна підтримка "чистої" енергетики в Україні оцінюється у -2,06 млрд доларів. Це значення є негативним.

Всупереч задекларованої Україною підтримці Європейського "зеленого" курсу, країна рухається у протилежному напрямку. Про це заявила експерт проекту аналітичного центру DiXi Group "Сприяння участі України у Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля" Юлія Огаренко з посиланням на дані аналітичного інсрументу Energy Policy Tracker, який дозволяє аналізувати заходи та фінансування на підтримку викопних видів палива,  декарбонізацію й розвиток чистої енергетики.

"Незважаючи на численні політичні заяви щодо підтримки Європейського зеленого курсу та плани створення спільної з ЄС "дорожньої карти" щодо участі у ньому, Україна рухається у протилежному напрямку. Такі результати демонструє моніторинг за методологією Energy Policy Tracker (EPT) – спеціального інструменту, розробленого групою аналітичних центрів на чолі з Міжнародним інститутом сталого розвитку (IISD)", - зазначає експерт.

Так, за період від початку пандемії COVID-19 у 2020 році та до кінця липня 2021 року, уряд України взяв на себе зобов’язання щодо підтримки викопних видів палива в обсязі щонайменше 1,35 млрд доларів шляхом запровадження нових політик або внесення змін до існуючих.

"Водночас загальна підтримка "чистої" енергетики оцінюється у -2,06 млрд доларів. Це значення є негативним у зв’язку зі зниженням "зелених" тарифів для виробників електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) із серпня 2020 року. Це рішення призвело до зниження підтримки ВДЕ на 6 млрд грн щороку, що в цілому складає еквівалент 2,3 млрд дол. США до кінця 2029 року (період дії "зелених" тарифів)", наголошує експерт.

Серед найбільших механізмів підтримки викопних палив, для яких можлива кількісна оцінка, експерт наводить приклад компенсації "Нафтогазу" в обсязі 32,2 млрд грн (1,19 млрд доларів) за постачання газу за цінами нижче ринкових за механізмом покладання спеціальних обов’язків (ПСО) та 3,85 млрд грн (143 млн дол. США), витрачених з бюджету на користь "Нафтогазу" на придбання частки у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Прикладом підтримки "чистої" енергетики також є надання державних гарантій для забезпечення виконання "Укренерго" боргових зобов’язань за позиками державних банків з метою часткового погашення заборгованості перед ДП "Гарантований покупець", яке, своєю чергою, погасило борги перед виробниками електроенергії з ВДЕ.

"Водночас для цілої низки політик, зокрема змін законодавства та ціноутворення в енергетиці, відсутня кількісна оцінка – попри те, що ці заходи мають вплив на енергетичний сектор та відновлення економіки України", - зазначає експерт.

Повний перелік виявлених заходів державної політики наведено на сторінці EPT по Україні.

У рамках EPT здійснюється моніторинг фінансових зобов’язань держави щодо різних видів енергії та інших інструментів державної політики, що підтримують виробництво та споживання енергії. EPT спирається на інформацію лише із загальнодоступних джерел, а кількісні оцінки фінансових зобов’язань отримані виключно з офіційних урядових документів. EPT охоплює лише нові політики або зміни до існуючих політик, прийнятих з початку 2020 року. Субсидії та інші механізми підтримки в енергетичному секторі, які існували до 2020 року, не враховуються. Тобто відстежуються лише зміни політики з початку 2020 року.

Залежно від того, якому типу енергії надається підтримка, і чи застосовуються будь-які екологічні зобов’язання, усі політики згруповані в п’ять категорій:

- безумовна підтримка викопних видів палива (fossil unconditional) включає політики підтримки виробництва чи споживання викопних видів палива (нафти, газу, вугілля, "сірого" водню, або електроенергії на основі викопних видів палива) без застосування будь-яких кліматичних цілей або додаткових вимог щодо зменшення забруднення довкілля;

- підтримка викопних видів палива за певних умов (fossil conditional) включає політики підтримки виробництва чи споживання викопних видів палива за умови виконання кліматичних цілей або додаткових вимог щодо зменшення забруднення довкілля, зокрема, використання технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS), скорочення витоків метану, рекультивація територій після видобутку викопних палив, тощо;

- підтримка "чистої" енергетики (clean unconditional) включає політики підтримки виробництва чи споживання енергії, яка є водночас низьковуглецевою та має незначний вплив на довкілля при застосуванні відповідних стандартів (відновлювана енергетика, що використовує енергію сонця, вітру, дощів, припливів, геотермальне тепло, а також малі гідроелектростанції та "зелений" водень, велосипедний транспорт та піші прогулянки);

- підтримка потенційно "чистої" енергетики (clean conditional) включає політики, що підтримують перехід на низьковуглецевий розвиток, однак без чітких екологічних зобов’язань (великі гідроелектростанції; залізничний та громадський транспорт; електромобілі, що використовують різні види енергії; "розумні" мережі (smart grids) та технології для інтеграції ВДЕ; водень з різних але переважно "чистих" джерел; технології на основі біомаси та біогазу з доведеним мінімальним впливом на довкілля);

- підтримка інших типів енергії (other energy) включає політики, що не входять до категорій наведених вище, наприклад підтримка атомної енергетики включно з видобутком урану, біопалив, біомаси та біогазу “першого покоління” (негативний вплив на довкілля яких доведено), спалювання відходів, водень невизначеного походження, а також політики, що підтримують як викопні палива, так і ВДЕ.

Нагадаємо, інструмент Energy Policy Tracker (EPT) дозволяє аналізувати заходи та фінансування на підтримку викопних видів палива або ж на декарбонізацію й розвиток чистої енергетики. Типи політик розподіляються в EPT за наступними категоріями джерел енергії – безумовно викопні, умовно викопні, безумовно чисті, умовно чисті та інші типи).

Energy Policy Tracker оновлюється на щотижневій основі для надання найсвіжішої інформації щодо енергетичних та кліматичних політик країн у відповідь на пандемію COVID-19. Єдина методологія і простий, але зрозумілий підхід, дозволяє не просто аналізувати різницю між словами та діями урядів різних країн, але й порівнювати країни між собою. Усі дані проходять процес незалежного рецензування (peer review) перед тим, як бути включеними до EPT.

Energy Policy Tracker (Трекер) - це ініціатива низки міжнародних організацій та аналітичних центрів, які почали відстежувати видатки у своїх країнах або на політику підтримки викопних видів палива, або на політику декарбонізації та розвитку відновлювальних джерел. Energy Policy Tracker відстежує зміни в енергетичній політиці країн G20 та інших під час кризи, спричиненої COVID-19. 

Аналітичний центр DiXi Group приєднався до команди ЕРТ з 2020 року. Експерти центру на постійній основі ведуть моніторинг і оновлення даних щодо України.

https://ua-energy.org/uk/posts/ukraina-viddaliaietsia-vid-ievropeiskoho-zelenoho-kursu-ekspert-dixi-group