Українська енергетична інфраструктура: 03-09.12.2018

НЕК «Укренерго» в січні-жовтні 2018 року скоротила передачу електроенергії по магістральних мережах на 2,3% (на 2 млрд 130,846 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 91 млрд 727,288 млн кВт-год.

Згідно з повідомленням на сайті компанії, вартість послуг з передачі електроенергії за десять місяців впала на 33,1% (на 2 млрд 205,614 млн грн) - до 4 млрд 448,96 млн грн.

Крім того, «Укренерго» в січні-жовтні-2018 збільшило капітальні інвестиції на 18,2% (на 473,164 млн грн) - до 3 млрд 73,08 млн грн.

Загальні витрати НЕК зросли на 18% (на 403,92 млн грн) - до 2 млрд 651,711 млн грн, в тому числі витрати на ремонт - на 26,1% (на 41,808 млн грн), до 202,215 млн грн.

Як повідомлялося, «Укренерго» в 2017 році збільшило передачу електроенергії по магістральних мережах на 2,4% (2 млрд 615,573 млн кВт-год) в порівнянні з 2016 роком - до 113 млрд 837,257 млн кВт-год.

НКРЕКУ з 1 січня 2018 року знизила середньозважений тариф «Укренерго» на 29,4% - з 6,933 коп / кВт · год до 4,894 коп. / КВт-год, тоді як компанія пропонувала знизити їй тариф на 10% - до 6,24 коп ./кВт-ч.

«Укренерго» здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості, але незабаром буде перетворена в закрите акціонерне товариство.

http://oilreview.kiev.ua/2018/11/14/nkreku-utverdila-formu-otchetnosti-dlya-uchastnikov-energorynka/

Конкурс з продажу 78,289% «Центренерго», як і заплановано, повинен відбутися 13 грудня, всі аукціони з продажу об’єктів малої приватизації в системі «ProZorro.Продажі» також відбудуться згідно з оголошеними датами, заявив в.о. глави Фонду держмайна України Віталій Трубаров.

«Запровадження воєнного стану ніяк не відіб’ється на процесах (процедурі) приватизації як великий, так і малий, в той же час інвестор буде враховувати відповідний факт», - написав він на своїй сторінці в мережі Facebook.

За словами В.Трубарова, в даний час йде прийом заявок на конкурс по «Центренерго», після чого компанії-претенденти повинні внести гарантійний внесок. «І тільки після цього можемо говорити про кількість учасників конкурсу та їх іменах», - зазначив він.

Як повідомлялося, Верховна Рада затвердила указ президента про введення в Україні воєнного стану до 14:00 26 грудня з застереженням, що він вводиться в 10 з 24 областей країни, що межують з Росією і Придністров’ям.

http://uaenergy.com.ua/post/31800/konkurs-po-tsentrenergo-i-drugie-protsessy/

Нова високовольтна мережа довжиною 4,5 км пройде через Дніпро і буде змонтована на опорах португальського виробництва, які поширені в ЄС. Фахівці ДТЕК Київські електромережі вперше використовують такі опори в будівництві електромереж. На лівому березі Києва будують нову надпотужну електромережу.

ДТЕК Київські електромережі реалізує новий масштабний проект з будівництва транзитної лінії «ТЕЦ-5 - Славутич-1» і «ТЕЦ-5 - Славутич-2» загальною вартістю 164 мільйонів гривень.

Нова потужна електромережу буде живити новобудови на Осокорках і допоможе розвантажити значну частину підстанцій на лівому березі. Замість двох електроенергію будуть передавати чотири високовольтні повітряні лінії.

Зараз йде перший етап проекту - установка нових сучасних металевих опор португальського виробництва. Такий тип конструкцій в Києві встановлюється вперше, хоча в країнах ЄС його активно використовують для будівництва високовольтних ЛЕП. На відміну від бетонних, вони компактніше біля основи і прості в обслуговуванні.

Буде підвищено і надійність кріплення нової ЛЕП. Старі опори встановлювалися в землю на 4 м, а нові - на 8 м. Це пов’язано з особливістю ґрунту, адже роботи проводяться майже у самого Дніпра. Зараз змонтували вже дванадцять нових опор. Ще п’ять встановлять до кінця поточного року. На цьому перша частина проекту закінчиться. Попереду - прокладка в 2019 році повітряних ліній через Дніпро.

«Наша компанія прораховує потреби в електроенергії за все київського енерговузла. Там, де це необхідно, проводимо модернізацію існуючих мереж або створюємо нові системи харчування. Транзитна лінія - «ТЕЦ - 5 - Славутич-1» і «ТЕЦ - 5 - Славутич-2» - дозволить забезпечити споживачів якісним і надійним електропостачанням. В кінцевому рахунку позитивний ефект від реалізації проекту отримає весь лівий берег. Також відкриються можливості для реалізації нових інфраструктурних та бізнес-проектів», - підкреслив Олександр Фоменко, генеральний директор ДТЕК Київські електромережі.

Нагадаємо, що ДТЕК Київські електромережі також почала масштабну модернізацію ключового енерговузла Дарницького масиву - підстанції (ПС) «Позняки», яка забезпечує світлом 340 тисяч жителів району, а також системи електропостачання центральної частини Києва, від якої живляться 65 житлових будинків, школа, дитячий сад, будівлі міністерств, СБУ, державних служб та великих компаній, посольства Угорщини, Норвегії, Данії, Вірменії, Узбекистану і центральна вулиця Києва – Хрещатик.

https://grids.dtek.com/media-center/press/na-levom-beregu-kieva-stroyat-novuyu-sverkhmoschnuyu-elektroset/

Кабінет міністрів України визначив своїми представниками в наглядовій раді Фонду енергоефективності заступник міністра фінансів Юрія Гелетея, а також директора департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Наталія Хоцянівська.

Згідно з повідомленням прес-служби Мінрегіону, Ю.Гелетей координуватиме роботу з державними коштами та міжнародними фінансовими інституціями.

«В даний час вже сформована більшість - чотири з п’яти членів Наглядової ради. Очікуємо делегування представника від Європейського Союзу», - цитує прес-служба слова віце-прем’єр-міністра, міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка.

За його словами, найближчим часом наглядова рада почне формування дирекції та внутрішніх процедур фонду.

Як повідомлялося, переможцями конкурсного відбору незалежних членів до наглядової ради Фонду енергоефективності стали Анджей Райкевіч (Польща) та Юлія Сабатюк (Україна). В даний час здійснюється процедура підписання контракту з ними.

Наглядова рада фонду формується в складі двох представників уряду, двох незалежних членів і одного представника міжнародних донорів. Члени наглядової ради обираються на п’ятирічний термін, а один і той же особа може обиратися не більш трьох разів поспіль і тільки шляхом конкурсного відбору.

https://interfax.com.ua/news/economic/549552.html

Підтримка енергетичної галузі, інфраструктурних проектів, макрофінансова допомога, продовження співпраці з такими фінансовими інституціями як KfW – ключові напрямки співпраці України і Німеччини. Про це під час 10-го засідання Українсько-німецької групи високого рівня у Берліні наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Німеччина й надалі надаватиме допомогу у впровадженні енергоефективності, в рамках Фонду енергоефективності, та у сфері відновлювальних джерел енергії. Крім фінансової підтримки — це технічна допомога, німецькі технології, технічні рішення, направлені на досягнення оптимального балансу між вартістю термореновації та максимальним ефектом щодо економії енергоресурсу. Домовлено про спільну розробку маршрутної карти щодо процесу інтеграції енергосистеми України до енергосистеми Європи (ENTSO-E). Німецький досвід є дуже корисним. Приєднання до європейської енергосистеми дозволить створити в Україні повноцінний лібералізований ринок електроенергії, так званий «електроенергетичний безвіз», — наголосив Геннадій Зубко.

У напрямку наближення української системи якості до європейської, урядовець повідомив, що наразі Мінекономрозвитку розпочинає програму «Tвіннінг» Федерального міністерства економіки і енергетики Німеччини у сфері стандартизації. Це ще один крок до прийняття важливого рішення про взаємне визнання систем оцінки відповідності продукції.

Також сторони домовились про співпрацю у напрямку підтримки проектів з навчання кадрів економіки України. Зокрема проектів «Жінки в бізнесі», а також так званого «4.0» щодо створення промислових кластерів для середнього бізнесу.

http://www.minregion.gov.ua/press/news/priyednannya-ukrayini-do-energosistemi-yevropi-dozvolit-otrimati-elektroenergetichniy-bezviz-zubko/

«ДТЕК Енерго» січень-вересень 2018 року закінчило з чистим прибутком 3,395 млрд грн, зокрема в третьому кварталі компанія отримала чистий збиток 2,009 млрд грн, повідомляється у звіті на сайті компанії.

Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна» в ДТЕК, зокрема, на фінансовий результат вплинуло зниження курсу гривні. Збиток за курсовими різницями за дев’ять місяців становив 0,6 млрд грн.

Дохід «ДТЕК Енерго» в січні-вересні становив 119,812 млрд грн, зокрема в третьому кварталі - 36,631 млрд грн. Валовий прибуток за дев’ять місяців становив 14,424 млрд грн, зокрема в третьому кварталі - 4,94 млрд грн.

Як повідомлялося, «ДТЕК Енерго» в 2017 році отримало збиток 2,916 млрд грн, а виручка за минулий рік становила 141,738 млрд грн. Ключовий вплив на підсумковий фінансовий результат 2017 року мали втрати активів у зоні АТО. Загальний збиток від списання та знецінення активів, а також перегляду зобов’язань становив 4,4 млрд грн. Звітність за 2018 рік компанія готує без урахування цього чинника.

«ДТЕК Енерго» - операційна компанія, що відповідає за видобуток вугілля, генерацію та дистрибуцію електроенергії в структурі холдингу ДТЕК.

ДТЕК створено в 2005 році для управління енергетичними активами групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова. Холдингу делеговано функції зі стратегічного управління підприємствами групи, що становлять вертикально інтегрований ланцюжок із видобутку та збагачення вугілля, виробництва та реалізації електроенергії.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/549569.html

ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» («ЛЕО») скасувало заплановані обмеження електропостачання низки об’єктів промисловості, житлово-комунального господарства, військових об’єктів, медустанов, органів державної і місцевої влади, мереж водопостачання та транспортних підприємств.

«Знеструмлення не застосовуватиметься до цих боржників на час дії воєнного стану на території Луганської області. Тимчасова відмова від цих заходів покликана надати можливість цим підприємствам, установам і організаціям функціонувати більш стабільно на період воєнного стану, а також запобігти деяким соціально-негативним явищам», - йдеться у прес-релізі «ЛЕО».

Водночас обленерго наголошує, що тимчасова відмова від знеструмлення деяких боржників не дає підстав для ігнорування платіжної дисципліни.

«Ми закликаємо наших споживачів платити за електроенергію вчасно і в повному обсязі. Не ризикувати і не випробовувати терпіння енергетиків», - йдеться в повідомленні.

«ЛЕО» входить до групи компаній «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина, здійснює діяльність у Луганській області.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/549786.html

Укренерго завершує масштабне будівництво волоконно-оптичної лінії зв’язку Рівненська АЕС – Грабів – Рівне – Хмельницька АЕС.

Волоконно-оптична лінія зв’язку (ВОЛЗ) довжиною 176,9 км проходитиме територією Волинської, Рівненської та Хмельницької областей. З них 85 км по повітряній лінії (ПЛ) 330 кВ Рівненська АЕС – Грабів, 23,6 км – по ділянці ПЛ 330 кВ Рівненська АЕС – Рівне та 68,3 км – по ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС – Рівне. Проект було розпочато в кінці 2016 року, завершення заплановане у першому півріччі 2019 року. Загальна вартість обладнання та монтажних робіт за проектом складає майже 168 млн грн. Його фінансування здійснюється в рамках Інвестиційної програми Укренерго за рахунок прибутку.

На першому етапі проекту, який завершився у березні 2018 р., на ділянці ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС – Рівне Західної ЕС було замінено149 проміжних та 5 анкерних опор та 53 проміжних та 7 анкерних опор Південно-Західної енергосистеми, грозозахисний трос — на кабель ВОЛЗ, а скляну ізоляцію — на полімерну. Крім того, змонтовано станційне обладнання у приміщеннях зв’язку підстанцій 330 кВ «Грабів», «Рівне», «Хмельницька», Рівненської та Хмельницької АЕС, а також прокладено волоконно-оптичні кабелі на території цих підстанцій.

На ПЛ 330 кВ Рівненська АЕС – Грабів замінено 15 анкерних опор та 44 проміжних із передбачених 60. Виконали монтаж кабелю ВОЛЗ на двох будівельних ділянках довжиною майже 1 км. Роботи з реконструкції цієї лінії продовжаться у 2019 р.

Наразі ведуться роботи на повітряній лінії 330 кВ Рівненська АЕС — Рівне. Триває заміна трьох анкерних опор. Із 33 проміжних опор вже замінено 19. Монтаж кабелю ВОЛЗ довжиною 23,6 км планується завершити до кінця цього року.

Завдяки цій лінії зв’язку Укренерго модернізує телекомунікаційну мережу та забезпечить передачу інформації високошвидкісними потоками між енергооб’єктами Західної та Південно-Західної електроенергетичних систем Укренерго. А центральний диспетчерський пункт Укренерго буде забезпечений надійними каналами зв’язку з підстанціями 330 кВ «Рівне», «Грабів» та «Хмельницька», а також надійною передачею телеінформації з Рівненської та Хмельницької АЕС.

Ключовими перевагами волоконно-оптичної лінії зв’язку в грозозахисному тросі, порівняно з мідно-провідниковими і радіорелейними системами зв’язку, є висока пропускна здатність оптичного волокна, а також надійність оптичного середовища. Крім того, інформація по ВОЛЗ передається від джерела до приймача без ризиків перехоплення. В цілому ці фактори дозволяють передавати інформацію на високій швидкості при забезпеченні інформаційної безпеки.

https://ua.energy/osnovni-podiyi/ukrenergo-buduye-u-zahidnij-ukrayini-180-km-volokonno-optychnoyi-liniyi-zv-yazku/

Рада міністрів Енергетичного співтовариства (Energy Community) схвалила перелік «проектів взаємного інтересу» (Projects of mutual interest, PMI), що складається з 13 програм, в тому числі трьох проектів, ініційованих Україною.

Відповідні рекомендації прийняті на засіданні ради 29 листопада.

До переліку «проектів взаємного інтересу» увійшли два проекти по електроенергії. Зокрема, мова йде про реконструкцію високовольтної ЛЕП - 400 кВ «Мукачево - Велке Капушани» (Словаччина), а також про відновлення високовольтної лінії Південно-Українська АЕС - Ісакча (Румунія). Крім того, як проект взаємного інтересу також затверджений проект по будівництву газового інтерконнектора між Україною і Польщею.

Статус PMI також надано газовим Інтерконнектор між Сербією та Румунією, Сербією та Хорватією, Румунією і Молдовою, а також південною гілкою нафтопроводу «Дружба» і ряду інших проектів.

Як раніше повідомляло Міненерговугілля, Україна подала шість проектів на отримання статусу «проектів взаємного інтересу» ЕС. В електроенергетиці йшлося про з’єднання енергосистеми України з європейською енергосистемою ENTSO-E в асинхронному режимі шляхом включення лінії ПЛ-750 кВ «Хмельницька АЕС - Жешув (Польща)», а також про реконструкцію ВЛ-400 кВ «Мукачево (Україна) - Велке Капушани (Словаччина) «і відновленні ВЛ» Южно-Українська АЕС (Україна) - Ісакча (Румунія) «.

https://elektrovesti.net/63666_energosoobshchestvo-odobrilo-status-proektov-vzaimnogo-interesa-dlya-3-ukrainskikh-proektov

ДТЕК КЕС планує ввести в експлуатацію кабельну лінію ПС Новокиївська-ПС Одеська у вересні 2019 р

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ( «ДТЕК КЕС»), наступник електричної частини бізнесу «Київенерго», розпочало будівництво першої черги високовольтної кабельної лінії (КЛ) від підстанції «Новокиївська» (смт Хотів) до ринку «Деміївський» (Київ).

Згідно з повідомленням прес-служби, перший етап будівництва - прокладання КЛ від смт Хотів (ПС «Новокиївська») до ст. метро Теремки (ПС «Одеська»), загальна протяжність якої становить 6,72 км з бюджетом в 315 млн грн, буде завершено і введено в експлуатацію у вересні 2019 року.

Підключення першої черги дозволить покрити потреби в електроенергії району «Теремки», а також дев’яти великих інфраструктурних об’єктів.

В цілому протяжність лінії від ПС «Новокиївська» до ринку «Деміївський» складе 14 км.

Загальний бюджет проекту на 2018-2019 рр. - близько 700 млн грн.

http://uaenergy.com.ua/post/31827/dtek-kes-planiruet-vvesti-v-ekspluatatsiyu-kabelnuyu/