Комітет ВР не зміг розглянути законопроект про відтермінування оптового енергоринку
Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у вівторок не зібрав кворуму для того, щоб на засіданні розглянути законопроект щодо відтермінування запуску оптового енергоринку.
На засідання комітету ВР замість 20 членів прийшло семеро, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Під час засідання члени комітету мали розглянути 3 відповідних законопроекти.
Перед усім на порядку денному був проект закону № 10318 «Про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії». Цей законопроект передбачає відтермінування запуску ринку електричної енергії на 3 місяці (до 1 жовтня) із внесенням деяких змін до законів, що дозволить знизити ймовірність значного зростання цін на електроенергію на початковому етапі запуску енергоринку.
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2709864-komitet-vr-ne-zmig-rozglanuti-zakonoproekt-pro-vidterminuvanna-optovogo-energorinku.html
Світовий банк рекомендував запустити новий ринок електроенергії 1 жовтня
Світовий банк підтримує закон щодо запуску нового ринку електроенергії в Україні, однак досі існують важливі елементи нормативно-правової бази та необхідних ІТ-систем, які не готові до відкриття ринку 1 липня, тож банк рекомендує перепланувати запуск нового ринку електроенергії на 1 жовтня. Про це йдеться у заяві представництва Світового банку в Україні, передає УНН.
«Ми беззаперечно підтримуємо ЗУ «Про ринок електричної енергії», спрямований на запровадження конкуренції на ринку електроенергії, відповідно до Третього енергопакету ЄС та зобов’язань за Договором про заснування енергетичного співтовариства», - вказали у банку.
За цей час Світовий банк, як зазначається, фінансово та технічно допомогав з підготовкою до відкриття ринку 1 липня 2019 року, як це передбачено законом. «За цей період було виконано значний обсяг робіт, включаючи розробку та прийняття десятків нормативних актів, необхідних для реалізації ринку», - додали у СБ.
«Проте, досі існують важливі елементи нормативно-правової бази та необхідних ІТ-систем, які не готові до відкриття ринку 1 липня 2019 року. Передчасний запуск нового ринку електроенергії до набуття необхідних регуляторних та технічних засобів може поставити під загрозу належне функціонування ринку та збільшити ризики для всіх учасників ринку», - заявили в банку.
Крім того, як повідомили у СБ, «з огляду на нинішні політичні обставини, включаючи майбутні парламентські вибори у липні 2019 року, будь-які труднощі в роботі ринку електроенергії протягом цього періоду можуть мати негативний вплив і використовуватись для дискредитації процесу реформ».
«Тому ми рекомендуємо перепланувати запуск нового ринку електроенергії на 1 жовтня 2019 року, що також запропонував комітет з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради», - зазначили у Світовому банку, пообіцявши подальшу підтримку для завершення регуляторних та технічних заходів, необхідних для безпечного запуску нового ринку електроенергії якомога швидше.
https://www.unn.com.ua/uk/news/1803387-svitoviy-bank-rekomenduvav-zapustiti-noviy-rinok-elektroenergiyi-1-zhovtnya
Синхронізація об’єднаної української енергетичної системи з європейською є ключовим завданням, – Іванна Климпуш-Цинцадзе
Інтеграція вітчизняної енергетичної системи з європейською – це по суті «енергетичний безвіз», який дасть Україні можливість стати частиною європейського енергетичного простору та звести залежність від Росії до мінімуму. Про це сказала Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час заходу «Інтеграція України до ENTSO-E (Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії. – Ред.): ключові переваги та виклики».
«Уже понад два роки Україна працює над реформою ринку електроенергії, невід’ємною частиною якої є інтеграція в ENTSO-E. В цьому контексті Уряд позитивно оцінює динаміку реалізації завдань, закріплених в Плані заходів щодо синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з об’єднанням енергетичних систем держав-членів Європейського Союзу», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Успішна боротьба за «енергетичний безвіз» неможлива без підтримки ключових міжнародних партнерів, наголосила представниця українського Уряду. «Ми дуже вдячні за допомогу, яку нам надають наші партнери – США, Європейський Союз, KfW, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк та інші. Також особлива подяка нашим молдовським партнерам, з якими ми пліч-о-пліч рухаємося до європейського енергетичного ринку, і, маю сподівання, цей темп не буде знижуватися», – додала вона.
Говорячи про наступні кроки, Віце-прем’єр-міністр повідомила, що за кілька найближчих років Україні необхідно підготуватися до роботи енергосистеми в ізольованому режимі, що є одним із необхідних етапів перевірки в ENTSO-E.
«Для успішної підготовки необхідно розробити спеціальний документ з детальним планом заходів з інтеграції в ENTSO-E, відповідальними сторонами та індикаторами успішного виконання проміжних етапів. Таким чином ми зможемо підготуватися до роботи вітчизняної енергосистеми в ізольованому режимі у 2023 році, як це передбачено Угодою з ENTSO-E», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, Революція Гідності надала додатковий імпульс реформуванню енергетичного сектору, закріпивши відповідні положення в Угоді про асоціацію з ЄС. Україна і ЄС також підписали оновлений «Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС спільно з Європейським співтовариством з атомної енергії», де чітко окреслили напрямки секторальної співпраці. Крім того, погоджено з ЄС оновлення «енергетичного» Додатка 27 до Угоди про асоціацію, який вже схвалений Урядом та найближчим часом має бути затверджений Верховною Радою України.
«Критично важливо, аби Парламент ухвалив рішення щодо оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію, адже це сприятиме формуванню прозорих тарифів при постачанні електроенергії і дасть Україні можливість ефективніше відстоювати свої інтереси разом з ЄС на переговорах з РФ щодо транзиту газу на 2020 рік», – сказала Віце-прем`єр-міністр.
У заході взяли участь заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з європейської інтеграції Наталія Бойко, заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, виконавчий директор ENTSO-E зі стратегії та комунікацій Сюзанн Ніс, голова Проектної групи ENTSO-E Україна-Молдова Даніела Болборічі, заступник директора Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Джон Пенел, керівник ДП «НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук, топ-менеджери генеруючих компаній та інші.
«Інтеграція енергетичної системи України до європейської є пріоритетною для Уряду. І я впевнена, що немає жодного іншого шляху, яким ми можемо розвиватися, говорячи про енергетику. Адже це питання нашої безпеки, нашого прогресу та можливості побудови повноцінної держави з сильними ринками, що здатні конкурувати», – зазначила Наталія Бойко.
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/sinhronizaciya-obyednanoyi-ukrayinskoyi-energetichnoyi-sistemi-z-yevropejskoyu-ye-klyuchovim-zavdannyam-ivanna-klimpush-cincadze
Модернізація заводу «Енергія» має стати успішним прикладом для всієї країни, – Геннадій Зубко
Сьогодні Україна наближається до європейських екологічних норм. Впроваджується нова політика управління відходами, прийнята Національна стратегія управління відходами до 2030 року та Національний план дій на її виконання, розроблений і схвалений Урядом рамковий законопроект «Про управління відходами». Тепер ми можемо чітко сказати, що відходимо від систем поводження зі сміттям і переходимо до стратегії управління ним.
На цьому на презентації модернізації сміттєспалювального заводу «Енергія» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Сьогодні ми говоримо про реконструкцію заводу «Енергія», адже Україна має поступово набувати європейських екологічних стандартів. І зробити це можливо не тільки через встановлення фільтрів або впровадження будь-якої очистки. Необхідно говорити про масштабний капітальний ремонт і модернізацію фільтрів, які будуть забезпечувати температурні режими в 1200 градусів, що гарантуватиме досягнення як екологічних стандартів, так і виробництва 300 тисяч тонн гарячої води щорічно. Наразі спільно з КМДА ми готуємо технічно-економічне обґрунтування для реалізації проекту, який має стати інвестиційно привабливим та екологічно досконалим», – зазначив Геннадій Зубко.
За його словами, Україна сьогодні утилізує більше відходів, ніж будь-яка європейська країна. У Європі сьогодні більше 50% відходів йде на переробку і спалювання, в Україні переробляється лише 13%. А решта утилізується і захоронюється на полігонах.
«Україна у цій галузі є інвестиційно привабливою щодо роботи на забезпечення підвищення екологічних норм. Є величезна кількість інвесторів, котрі зацікавлені в Україні, особливо великими містами, де накопичується 400, 500, 600 тонн відходів на рік. І де є інвестиційні плани щодо будівництва заводів зі спалювання сміття та виробництва теплоносіїв. З іншого боку в цьому сенсі ми не можемо говорити про всю Україну, а лише про великі міста. Тому напрацьований нами Національний план з управління відходами передбачає створення до 50 регіональних полігонів, які можуть збирати до 200 і більше тисяч тонн відходів на рік», – підкреслив Геннадій Зубко.
Головним завданням у питаннях управління відходами, за словами урядовця, є розроблення Регіональних планів. Це фактично плани залучення інвестицій та розвитку ринку і бізнесу в області. І до розробки таких регіональних планів мають бути залучені абсолютно всі учасники – ОДА, місцеве самоврядування, безпосередньо громади, представники бізнесу, потенційні інвестори, міжнародні партнери та представники МФО, а також Агенції регіонального розвитку.
«Проект з модернізації заводу «Енергія» має стати успішним прикладом для всієї країни. Бо, здійснивши капітальний ремонт, ми зможемо підвищити екологічну норму, збільшити у тоннах переробку відходів. А для Києва, який має 1,3 тис. тонн відходів на рік – це просто життєва необхідність», – наголосив Геннадій Зубко.
Зазначимо, що сьогодні вже 41 місто проводить модернізацію своїх комунальних підприємств, у тому числі і в частині управління відходами.
Нагадаємо, завод «Енергія» – це єдиний в Україні діючий сміттєспалювальний завод, що був введений в експлуатацію у 1987 році. Він приймає і переробляє близько 25% від загальної кількості відходів, які щодня виробляються в Києві.
Крім виконання функції утилізації сміття, завод є ще й джерелом альтернативної енергії. Щороку під час спалювання сміття завод виробляє більше 150 тис. Гкал теплової енергії. Такої кількості тепла достатньо для опалення 200 багатоповерхівок (близько 80 тис. квартир) і 300 будинків (близько 60 тис. квартир) гарячою водою влітку.
Цього року заводу виповниться 32 роки. Понад 80% обладнання сьогодні вже відпрацювало свій ресурс і потребує модернізації. Зокрема планується:
• відновлення основного обладнання (дозволить продовжити експлуатацію ще на 15 років і збільшити обсяг спалювання до 300 тис. тонн);
• впровадження хімічної очистки газів відповідно до європейських норм і директив;
• встановлення когенераційної установки для виробництва електроенергії на заводі з потужністю 4 МВт.
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/modernizaciya-zavodu-energiya-maye-stati-uspishnim-prikladom-dlya-vsiyeyi-krayini-gennadij-zubko
Депутати пропонують перенести відкриття ринку електроенергії на три місяці
Перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський звернувся до голови ВР з пропозицією перенести відкриття ринку електроенергії на 3 місяці.
Про це Домбровський написав у Facebook.
«На жаль, не побачив в сьогоднішньому порядку денному ні законопроекту 10318 разом з альтернативними 10318-1 та 10318-2, ні законопроекту 10343, який ми з моїм колегою Львом Підлісецьким зареєстрували вчора. Тому змушений звернутися з листом до Голови Верховної Ради з черговою пропозицією, про включення законопроекту 10343 до порядку денного і прийняття його за основу і в цілому сьогодні. Та наголошую на критичній важливості цього законопроекту для електроенергетичної галузі та економіки України», — написав Домбровський.
За його словами, зазначені законопроекти врегульовують три ключові позиції щодо ринку електричної енергії та удосконалення закону про «зелені аукціони».
«М’яке перенесення запуску оптового ринку електричної енергії з 1 липня на три місяці з метою додаткового тестування всіх ключових систем та недопущення технічного та фінансового колапсу на ринку електричної енергії. Додаткові повноваження для НКРЕКП по встановленню граничних цін на ринку електричної енергії протягом 12 місяців з моменту його відкриття. Законодавче врегулювання технічних розбіжностей введення в експлуатацію до кінця 2019 року малих СЕС до 30 кВт для домогосподарств», — прокоментував Домбровський.
http://oilreview.kiev.ua/2019/05/30/deputati-proponuyut-perenesti-vidkrittya-rinku-elektroenergi%d1%97-na-tri-misyaci/
Поділитися