Склад групи представників України у Координаційній Групі Фонду E5P буде оновлено
Сьогодні Кабінет Міністрів погодив проєкт Розпорядження Президента України «Про внесення змін до Розпорядження Президента України від 19 жовтня 2012 року № 195».
Проектом пропонується актуалізувати склад групи представників України в Координаційній Групі Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля та визначити належного представника України в Асамблеї Вкладників Фонду.
Зокрема, запропоновано призначити головою групи представників та представником в Асамблеї Вкладників в.о. Міністра енергетики Ольгу Буславець.
Уряд погодив вказаний проект Розпорядження із доопрацюванням з метою доповнення складу групи представників.
В рамках роботи Фонду щорічно передбачається проведення низки засідань, серед яких: Асамблея Вкладників Фонду, яка планується до проведення на початку грудня поточного року, а також низка засідань Координаційної групи Фонду.
Нагадаємо, для продовження участі України у Фонді E5P 23 липня 2020 року Ольга Буславець підписала Угоду про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=6104A365646A75819878BA86EF88396A.app1?art_id=245484717&cat_id=35109
Удосконалено порядок проведення аукціонів з продажу "зеленої" електроенергії
Гарантований покупець зможе продавати електричну енергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії, за вдосконаленими правилами.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами». Зміни сприятимуть збільшенню дохідності гарантованого покупця.
Попереднє рішення Кабміну забезпечило вихід гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів. Торговельна стратегія гарантованого покупця довела свою результативність. Двосторонні договори, які уклав ГарПок у жовтні 2020 року, дозволили мінімізувати небаланси та отримати компанії додатковий дохід. Водночас, гарантований покупець потребував можливості самостійно визначати обсяги електроенергії для виходу на торги, враховуючи нестандартні продукти для аукціону.
Постанова, прийнята сьогодні Урядом, дає гарантованому покупцю таку можливість.
Нагадаємо, у вересні Кабмін за ініціативою Міненерго дав можливість гарантованому покупцю продавати «зелену» електроенергію на аукціонах.
Як зазначала в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець, вихід гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів для продажу “зеленої” електроенергії - це один з нетарифних методів врегулювання кризової ситуації, що виникла на ринку відновлюваної енергетики, і підвищення рівня розрахунків за «зеленим» тарифом.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=92EA4D6271700A8D6500E3FBEBAC4299.app1?art_id=245484874&cat_id=35109
Відсутність джерел для фінансування ПСО – основна причина збитковості Укренерго
За підсумками 9 місяців 2020 року негативний фінансовий результат НЕК «Укренерго» склав 28,6 млрд грн. Близько 86% цієї суми (24,7 млрд грн) – компенсація витрат на виконання спеціальних обов‘язків (ПСО), зокрема, для населення та на покриття «зеленого» тарифу ДП «Гарантований покупець».
Основна причина накопичення збитку Компанії – в тариф на послуги з передачі електричної енергії, за рахунок якого фінансується ПСО, закладено лише чверть необхідної для цього суми – 8,6 млрд грн із необхідних на виконання спецобов’язків 33,3 млрд грн.
Задля покращення фінансового результату «Укренерго» у майбутніх періодах необхідно чітко визначити додаткові джерела фінансування спеціальних обов’язків. При цьому для забезпечення беззбиткової діяльності Укренерго зобов’язання Компанії щодо виконання спеціальних обов’язків мають чітко відповідати обсягам видатків, закладених у структурі тарифу.
Ще 11,5% (3,3 млрд грн) втрат Укренерго в січні-вересні 2020 року припадає на різницю у вартості послуг з балансування та вартості небалансів, які компанія закуповує/продає на балансуючому ринку. Відповідно до Правил ринку, ця різниця має компенсуватися за рахунок коштів із субрахунку UA-1. Втім, даний показник втрат від послуг з балансування та вартості небалансів є тимчасовим та буде врегульований через відповідний механізм після прийняття змін до Правил ринку.
За підсумками січня-вересня 2020 року чистий дохід Укренерго у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року збільшився у 2,6 раза – до 40,9 млрд грн, а прибуток за результатами основної діяльності (без впливу ПСО, ефекту переоцінки активів та різниці у вартості послуг з балансування) склав би 1,7 млрд грн.
https://ua.energy/zagalni-novyny/vidsutnist-dzherel-dlya-finansuvannya-pso-osnovna-prychyna-zbytkovosti-ukrenergo/
Регулятор визначився з тарифом Укренерго на 2021 рік
Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), планує встановити тариф Укренерго на передачу електроенергії на 2021 рік на рівні приблизно 340 грн за МВт-год.
Про це заявив глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«Ми нормально попрацювали з Укренерго, і зараз у нас спільна думка, що можна вкластися в тариф приблизно в 340 грн/МВт-год. Тому від імені комісії я хочу сказати: якщо підвищення і буде, то відносно незначне», — зазначив Тарасюк.
За словами глави НКРЕКП, значне підвищення тарифу на передачу електроенергії є економічно недоцільним.
У Комісії вважають, що підвищення тарифу не є розумним з точки зору споживачів – це стане великим навантаженням на промисловість, що може зробити її неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках.
Однак, глава НКРЕКП зазначив, що прогнозований на 2021 рік тариф на передачу можливий, зокрема, за умови покриття мінімум 20% зеленого тарифу з бюджету, як це передбачено законом про умови підтримки відновлюваної енергетики.
«Ми маємо два розрахунки: при покритті 20% і 30% зеленого тарифу з бюджету. Тариф на передачу в будь-якому випадку збільшувати ще не потрібно. Його буде вистачати повністю, щоб 100% обслуговувати зелену генерацію. При бюджетному покритті зелених, наприклад, на 30%, взагалі можна не знижувати тариф на передачу», – пояснив Тарасюк.
Також в НКРЕКП сподіваються, що стабілізувати ситуацію допоможе вихід ДП «Гарантований покупець» і НАЕК «Енергоатом» на ринок двосторонніх договорів. Таким чином, за словами глави регулятора, «обсяг небалансів зменшиться, ринок буде оздоровлюватися, і грошей вистачатиме».
http://oilreview.kiev.ua/2020/10/30/regulyator-viznachivsya-z-tarifom-ukrenergo-na-2021-rik/
Міненерго ініціює створення Фонду декарбонізації
Передбачається, що Фонд наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.
З такою пропозицією до народних депутатів сьогодні виступила в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець.
Ініціативу щодо впровадження Фонду декарбонізації було розроблено Міненерго за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності.
«Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита – так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже наступного року. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися», – наголосила Ольга Буславець під час онлайн-зустрічі з парламентарями.
18 провідних країн світу використовують податок на викиди СО2 виключно на заходи із декарбонізації, що вже має значний енергоефективний та екологічний ефекти.
В Україні сьогодні цей податок також існує і спрямовується до загального фонду Державного бюджету. Для підвищення ефективності його використання пропонується частину цього податку зробити джерелом для наповнення Фонду декарбонізації.
«Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду», – зазначила в.о. Міністра.
За такого варіанту процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та здійснюється чинними державними інституціями. Зараз пропонується, що адмініструвати Фонд буде Держенергоефективності, яке зараз перебуває в процесі реформування та отримає всі необхідні компетенції для адміністрування.
Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю СО2. Наразі розглядаються сім напрямків, які мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти, це:
• Проекти із екомодернізації генеруючих підприємств;
• Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;
• Здешевлення проектів із утилізації (переробки) побутових відходів;
• Електробуси для громадського транспорту;
• Стимулювання використання приватних електрокарів населенням;
• Проекти із заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері;
• Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.
Проте цей список не є вичерпним і може бути доповненим.
Ольга Буславець закликала народних депутатів долучатися до обговорення та співпраці. Парламентарі, які взяли участь в онлайн-зустрічі (Юрій Камельчук, Сергій Нагорняк, Олег Бондаренко, Леся Василенко, Інна Совсун) в цілому погодилися з ідеєю створення Фонду декарбонізації і запропонували продовжити опрацювання цієї ініціативи, враховуючи пропозиції Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування щодо природоохоронних заходів.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=F931DF6B2E2488DA9C1A29B281D48098.app1?art_id=245486157&cat_id=35109&fbclid=IwAR1mGRwbIn-DVeccVQqnejhOZ0RmUE2smjroXB7wmTV8UAcVTCjS-756VXs
Поділитися