Українська енергетична інфраструктура: 01-07 листопада 2021

Україна спільно з ще понад 40 країнами світу зобов'язалася відмовитися від вугільної енергетики протягом 20 років.

Про це вони домовилися на кліматичному саміті COP26 в Глазго, передає interfax.com.ua.

Більші економіки світу повинні відмовитися від вугільної генерації до 2030 року, менші – до 2040 року.

До цієї ініціативи, крім України, де вугільна генерація - найбільш «брудний» вид виробництва енергії - займає істотну частку в енергобалансі, приєдналася Канада, Польща, В'єтнам та Чилі.

Разом з тим, найбільші країни за масштабами вугільної генерації – Китай, Австралія, Індія, США – дану ініціативу не підтримали.

Угода також передбачає відмову від інвестицій у вугільну енергетику як всередині країни, так і за кордоном поряд з припиненням будівництва нових вугільних електростанцій.

Крім того, як повідомляється, більше 100 фінансових інститутів і організацій також домовилися припинити фінансування вугільних проектів.

"Кінець вугільної епохи вже на горизонті, — заявив міністр підприємництва, енергетики та промислової стратегії Великобританії квазі Квартенг. - Світ рухається у правильному напрямку з готовністю вирішити долю вугілля і скористатися екологічними та економічними перевагами побудови майбутнього, заснованого на чистій енергії».

Відзначається, що мета «залишити вугілля в історії» є ключовою для Великобританії як господаря саміту COP26, яка націлена поставити світ на шлях обмеження глобального потепління у рамках 1,5 градуса за Цельсієм.

Частка вугільної генерації у світовому електроенергоміксі склала 37% у 2019 році.

Кліматичний саміт COP26 в Глазго спрямований на боротьбу зі зміною клімату. Цього року на саміті вперше підведуть попередні підсумки того, що було зроблено для виходу з кризи з моменту підписання Паризької угоди — міжнародного договору, прийнятого у 2015 році, основним завданням якого є утримання приросту глобальної середньої температури нижче 2 градусів за Цельсієм і прагнення обмежити цей приріст до 1,5 градуса.

COP26 розпочався у Глазго 31 жовтня і триватиме до 12 листопада. Як очікується, у заході візьмуть участь представники з майже 200 країн.

https://ecotown.com.ua/news/COP26-Ukraina-zobov-yazalasya-vidmovitisya-vid-vugilnoi-energetiki-protyagom-20-rokiv/

Британці допоможуть трансформувати вугільні регіони в Україні

Міністерство розвитку громад і територій України розширює співпрацю з британськими партнерами з питання справедливої трансформації вугільних регіонів.

Про це повідомив заступник міністра Іван Лукеря під час зустрічі з представниками Посольства Великої Британії в Україні., передає kosatka.media.

Британці готові підтримати процес справедливої трансформації вугільних регіонів і поступову відмову України від вугілля.

У ході зустрічі британські партнери представили напрацювання щодо підходів для успішного управління вугільною трансформацією на місцях, які базуватимуться на локальних потребах громад та орієнтуватимуться на досягнення цілей сталого розвитку, а також запропонували апробувати подібні підходи у пілотних громадах.

"Пілотне дослідження наших міжнародних партнерів має продемонструвати, як можна розробити повноцінну структуру для вирішення питань, пов'язаних з трансформацією вугільних регіонів, - зазначив Іван Лукеря. – Головне - збільшити можливості для соціального, економічного та екологічного прогресу, забезпечити підхід знизу вгору, починаючи з визначення стратегічної основи для певної ділянки або регіону, враховуючи вже загальнодержавний підхід".

https://ecotown.com.ua/news/Britantsi-dopomozhut-transformuvati-vugilni-regioni-v-Ukraini/

Верховна Рада звернулася до ООН з наміром підтвердити прагнення виконати цілі Паризької угоди та оновити екологічне законодавство.

Про це йшлося на засіданні ВРУ, передає www.epravda.com.ua.

У зверненні, яке підтримав 271 народний депутат, парламентарі підтверджують намір досягти цілей Паризької угоди, а саме стримати зростання середньої глобальної температури на рівні значно нижче 2°C та докладати зусиль щодо її обмеження до 1,5°C.

Крім того, Україна наполягає на тому, щоб при підготовці офіційних документів, у яких використовується інформація, надана Російською Федерацією, сторони Рамкової конвенції ООН про зміну клімату неухильно дотримувалися положень резолюцій Генеральної асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України та щодо ситуації з правами людини в АР Крим та міста Севастополь (Україна).

Депутати засвідчують намір якнайшвидшого створення та оновлення законодавства з запровадження ієрархії управління відходами, зменшення викидів парникових газів та "зеленої" трансформації промисловості.

Також депутати заявили про намір запровадити українську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів, реформувати системи оподаткування викидів парникових газів та створити Український кліматичний Фонд, реформувати екологічний контроль.

Звернення містить ряд рекомендацій Кабміну. Зокрема, підготувати план реалізації оновленого національно-визначеного внеску до Паризької Угоди, затвердити стратегію декарбонізації України та строки її виконання тощо.

Зокрема, уряду рекомендували підготувати план виконання непрямого вирішального впливу(НВВ) в енергетиці, промисловості, будівництві, транспорті, сільському та лісове господарстві та управлінні відходами.

Крім того, Рада просить Кабмін затвердити стратегію декарбонізації України та строки її виконання, підготувати план справедливої «зеленої» трансформації та зменшення викидів метану. Йдеться також про реформу управління лісами, зокрема, затвердження Державної стратегії управління лісами України до 2035 року.

https://ecotown.com.ua/news/Rada-zvernulasya-do-OON-shchodo-planu-Ukraini-z-protidii-klimatichnim-zminam/

У жовтні львів'яни здали рекордну кількість органічних відходів - 1 451 тонну.

Про це повідомили у комунальному підприємстві Львівської міської ради "Зелене місто", передає ecopolitic.com.ua.

Станція компостування, яка розташована на вул. Пластовій, 13, прийняла від містян органіки на 126% більше, ніж у вересні. 244 тонни харчових відходів здав бізнес, а 315 тонн — населення. Також у міську компостувальну станцію надійшло на перероблення 700 тонн листя і 192 тонни гілля.

"Усі ці відходи замість того, щоб потрапити на сміттєзвалище, перетворилися на корисний компост, який підживить рослини не лише у місті, а й за його межами, — зауважили у ЛПК "Зелено місто" - Кількість харчових і садово-паркових відходів, які отримають друге життя, у жовтні стало на 126% більше, ніж у вересні, та на 57% більше, ніж за весь 2020 рік».

У квітні на міську станцію компостування у Львові надійшла 271 тонна органіки.

https://ecotown.com.ua/news/V-dobrivo-a-ne-na-zvalishche-lvivyani-vstanovili-rekord-iz-kompostuvannya-organichnikh-vidkhodiv/

 

Лідери понад сотні країн світу пообіцяли припинити вирубку лісів до 2030 року. Такої домовленості досягнули 2 листопада на кліматичному саміті COP26 у Глазго (Шотландія), інформує Екополітика.

Спільну заяву підпишуть на кліматичних переговорах COP26 лідери країн, на частку яких загалом припадає 85% світових лісів. Серед підписантів – Бразилія, Індонезія та Демократична Республіка Конго, які мають одні з найбільших лісів у світі, що знаходяться під загрозою знищення.

Крім того, угоду зобов'язалися підтримати Канада, Росія, Китай, США, Велика Британія та інші держави. Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон назвав домовленість «знаменною угодою щодо захисту та відновлення лісів Землі».

Угода передбачає виділення майже 19,2 мільярда доларів державних та приватних коштів. З них 12 мільярдів доларів державних фінансів мають надійти від 12 країн до 2025 року. Частина коштів виділять країнам, що розвиваються, на відновлення пошкоджених земель, боротьбу з лісовими пожежами та підтримку громад корінних народів.

При цьому понад 30 найбільших фінансових компаній світу, зокрема Aviva, Schroders та Axa, також візьмуть на себе зобов'язання припинити інвестиції у діяльність, пов'язану із вирубуванням лісів.

https://ecotown.com.ua/news/COP-26-svitovi-lideri-domovilis-pripiniti-virubku-lisiv-do-2030-roku-sered-nikh-Ukraina/

Виконувачем обов'язків голови Державної екологічної інспекції(ДЕІ) тимчасово призначили Дмитра Зарубу.

Відповідне розпорядження № 1404-р від 4 листопада опубліковано на порталі Кабміну, передає ecopolitic.com.ua.

"Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку голови Державної екологічної інспекції України, виконання обов'язків голови Державної екологічної інспекції України на першого заступника голови зазначеної Інспекції Зарубу Дмитра Васильовича", – йдеться в документі.

Кабмін призначив Дмитра Зарубу першим заступником голови ДЕІ 17 лютого 2021 року.

Дмитро Заруба народився 17 листопада 1975 року. За фахом – історик і фінансист. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університету й Західнодонбаський інститут економіки й управління. У 1997-1988 роках працював помічником голови комісії Верховної Ради з питань приватизації. У 1998-2002 роках – позаштатний консультант комітетів ВР, помічник народних депутатів. У 2003-2007 роках – засновник молодіжного хостел-руху в Україні, а також президент Всеукраїнської молодіжної хостел-асоціації. Також із 2006 року очолював громадську організацію "Асоціація малих готелів та апартаментів України".

30 липня 2010 року розпорядженням Кабінету міністрів України Зарубу призначили заступником голови Державної служби туризму і курортів України Міністерства культури та туризму України. Із 30 січня 2012 року по 3 жовтня 2014 року працював на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України "Пирогово" у Києві. До цього Заруба обіймав посади першого заступника директора КП"Київський центр розвитку міського середовища", до 2 липня 2019 року був першим заступником директора КП"Київзеленбуду".

Дмитро Заруба є кінцевим бенефіціаром ПП"Фонд гуманітарних стратегій".

3 листопада Кабінет міністрів звільнив Андрія Мальованого з посади голови Держекоінспекції.

https://ecotown.com.ua/news/Derzhekoinspektsiya-otrimala-timchasovogo-kerivnika/