Українська енергетична інфраструктура:

ТЕК Київські електромережі більше не купуватиме люмінесцентні лампи. Усі 100% освітлювальних приладів, що містять ртуть, замінять екологічними світлодіодними лампами. Вони безпечні для навколишнього середовища та не впливають на здоров’я людини.

На повний «безртутний» режим ДТЕК Київські електромережі перейде до 2021 року. Саме стільки часу потрібно аби існуючі люмінесцентні лампи допрацювали свої терміни експлуатації. Замість них поступово встановлюватимуть сучасні світлодіоди. Вони безпечні, економні, не містять шкідливі для людини і природи речовини та не потребують складної утилізації.

«ДТЕК модернізує енергетику, робить її більш ефективною та екологічною. Ми поставили собі за мету через два роки повністю відмовитись від шкідливих ртутних освітлювальних приладів. Замість них будемо встановлювати сучасні екологічні LED-лампи. Вони більш практичні, довговічні й споживають у рази менше електроенергії», - зазначив Маріс Куніцкіс, генеральний директор ДТЕК Київські електромережі.

За останні чотири роки ДТЕК Київські електромережі передали на утилізацію більше шести з половиною тисяч люмінесцентних ламп. Або, в середньому, 1600 штук на рік. Відпрацьовані на підприємстві лампи централізовано збирають, зберігають та передають ліцензованим Міністерством екології компаніям на переробку.

Чому люмінесцентна лампа небезпечна?

• така лампа містить від 1 до 70 міліграмів ртуті;

• ртуть – отруйна речовина 1-го класу небезпеки;

• кількість ртуті, що міститься в одній лампі, може спричинити істотний шкідливий вплив на здоров’я людини. Потрапляючи в організм, ртуть може викликати тяжкі порушення нервової системи та роботи нирок. Особливо легко піддаються негативному впливу маленькі діти;

• ртуть може переноситися на великі відстані. Її випаровування, що потрапили в атмосферу на одному континенті, можуть випасти разом з опадами на будь-яких інших континентах;

• 1 грам ртуті може забруднити 200 тисяч кубічних метрів води та 3 мільйона кубічних метра повітря. Цей небезпечний метал накопичується в коріннях рослин та дерев, в грибах, водоростях та рибі;

• потрапивши в навколишнє середовище, ртуть назавжди залишається в ньому, циркулює в повітрі, воді, ґрунті в різних неорганічних й органічних формах.

https://dtek-kem.com.ua/news/708%20

Національне антикорупційне бюро України оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд гривень збитків.

Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

“8 серпня 2019 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП за оперативної підтримки СБУ повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам », про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків”, - йдеться в повідомленні.

Зокрема, йдеться про: ексголову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); чинного директора ДП «Оператор ринку» (на момент запровадження «Роттердам » - член НКРЕКП); начальника відділу НКРЕКП; керівника управління НКРЕКП; заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи - ключового оператора ринку теплогенерації України; директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи, поінформували в Антикорупційному бюро.

Дії всіх шести осіб кваліфіковано за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво.

За даними НАБУ, одного з підозрюваних - ексчлена НКРЕКП - затримали. Місце місцезнаходження ще чотирьох - екс-голови НКРЕКП та топменеджерів групи компаній наразі невідомо.

“Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме - витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. В березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, в свою чергу, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності”, - заявили в НАБУ.

Підкреслюється, що слідство зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 рр. завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження «Роттердам ».

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із березня 2017 року.

Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до вчинення злочину.

Як повідомляв Укрінформ, в 2016 році Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг на чолі з Дмитром Вовком постановою № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії» (формула «Роттердам «) затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію на ринок. Відповідно до цієї методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».

За інформацією ЗМІ, через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», почали продавати електроенергію дорожче.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам «.

19 червня представник Президента України в Кабміні Андрій Герус заявив про «фактичну ліквідацію» Роттердам .

До цього він додав, що заради формальної ліквідації цієї формули Президент Володимир Зеленський подав до ВР відповідний законопроєкт.

https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-polytics/2756471-rotterdam-eksgolovi-nkrep-i-se-5-osobam-povidomili-pro-pidozru.html

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), повідомляє основну ключову інформацію щодо регулювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та умов роботи ліцензіатів після запровадження нової моделі ринку електричної енергії.

Щодо кількості ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Ліцензійного реєстру НКРЕКП, Реєстру суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється НКРЕКП, та з урахуванням критеріїв, визначених пунктом 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 307, станом на 31.07.2019 ліцензіатами НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення є 54 суб’єкти господарювання.

Зазначені реєстри знаходяться у вільному доступі на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/?id=16092.

Отже, твердження Асоціації водоканалів під час прес-конференції 05.08.2019 в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ», що НКРЕКП здійснює державне регулювання 100 суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, не відповідає дійсності.

Щодо встановлення ліцензіатам НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення у 2019 році.

У 2019 році НКРЕКП встановила 44 ліцензіатам 115 тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, 19 ліцензіатам НКРЕКП 38 тарифів на послугу з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

На офіційному вебсайті НКРЕКП та на веб-порталі Верховної Ради України http://zakon.rada.gov.ua, а також у системі «ЛІГА:ЗАКОН» у вільному доступі розміщені відповідні постанови НКРЕКП про встановлення тарифів у 2019 році, а саме: № 58 від 25.01.2019, № 59 від 25.01.2019, № 105 від 29.01.2019, № 106 від 29.01.2019, № 116 від 01.02.2019, № 117 від 01.02.2019, № 266 від 26.02.2019, № 267 від 26.02.2019, № 347 від 19.03.2019, № 348 від 19.03.2019, № 521 від 09.04.2019, № 522 від 09.04.2019, № 804 від 28.05.2019, № 1004 від 11.06.2019, № 1039 від 18.06.2019, № 1040 від 18.06.2019.

Тому інформація Асоціації водоканалів про те, що НКРЕКП у 2019 році не встановила жодному ліцензіату НКРЕКП тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, також не відповідає дійсності.

Щодо введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

НКРЕКП відзначає наявність проблемних питань, які виникають, зокрема у суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення у зв’язку з введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, про що Комісія неодноразово інформувала Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.

Одночасно звертаємо увагу на роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (листи від 02.05.2019 № 7/10.1/7260-19, від 09.07.2019 № 1/10.1/6395-19), відповідно до яких до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (зі змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору. Застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, які встановлені уповноваженими органами після 01.05.2019, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг.

При цьому з 01.05.2019 в НКРЕКП та органів місцевого самоврядування відсутні повноваження встановлювати (у тому числі за результатами коригування) тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у зв’язку тим, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII не передбачає такого виду комунальних послуг, як послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

У даному контексті НКРЕКП поділяє позицію Асоціації водоканалів щодо необхідності вдосконалення (внесення змін) до цього Закону.

Щодо необхідності здійснення комунальними підприємствами попередньої оплати за постачання електричної енергії.

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ), оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Пунктом 4.8 розділу IV ПРРЕЕ визначено, що форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційної пропозиції до договору).

Відповідно до пункту 4.10 розділу IV ПРРЕЕ у разі постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або «останньої надії» споживач за взаємною згодою сторін (електропостачальника електричної енергії та споживача) може здійснювати оплату спожитої електричної енергії у формі попередньої оплати.

Побутові споживачі та суб’єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пунктом 5.2.2 глави 5.2 розділу V ПРРЕЕ постачальник електричної енергії зобов’язаний, зокрема, формувати комерційні пропозиції щодо продажу (споживання) електричної енергії.

Водночас, згідно з пунктом 5.5.1 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, споживач електричної енергії має право, зокрема: на вибір електропостачальника; на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами.

Звертаємо увагу, що всі споживачі можуть вільно обрати для себе найбільш вигідну комерційну пропозицію електропостачальника шляхом приєднання до умов публічних договорів.

Враховуючи зазначене, постачальник електричної енергії може сформувати комерційну пропозицію, яка передбачає оплату електричної енергії у формі планових платежів або попередньої оплати.

При цьому суб’єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, не зобов’язані обирати таку комерційну пропозицію.

Згідно з пунктом 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Таким чином, у разі незгоди з комерційною пропозицією постачальника, зокрема щодо здійснення попередньої оплати, споживач має право обрати іншу вигідну комерційну пропозицію цього електропостачальника або будь-якого іншого.

Крім того повідомляємо, що НКРЕКП прийнято постанову від 14.03.2019 № 339 щодо внесення змін до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, яка передбачає включення необхідних коштів до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіатів для розрахунків за спожиту електричну енергію, у тому числі для формування резерву обігових коштів з метою здійснення авансового платежу за електричну енергію.

За твердженням Асоціації водоканалів, нові правила передбачають, що усі підприємства мають надавати передплату за електроенергію.

Щодо зростання тарифів на електричну енергію.

Основні чинники, що спричиняють зростання електроенергії для кінцевого споживача, – це збільшення тарифу НЕК «Укренерго», що враховує відшкодування витрат на виплату виробникам електроенергії за «зеленими» тарифами, але з іншого боку, тарифи на розподіл зменшуються. НКРЕКП доводить до відома, що зростання тарифів за рахунок дії сукупних факторів підвищення тарифу на передачу та зменшення тарифів на розподіл електроенергії призводить до підвищення ціни на електроенергію для кінцевого споживача в межах 15% за І класом напруги; та в межах 8 % за ІІ класом напруги. Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства переважно споживають електроенергію за ІІ класом напруги.

За твердженням Асоціації водоканалів, з 01.07.2019 комунальні підприємства фактично отримали здорожчання електричної енергії на 22-25%, що не відповідає дійсності.

Щодо необхідності підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення у зв’язку зі змінами тарифів на електричну енергію.

За попереднім аналізом НКРЕКП, рівень зростання вартості електричної енергії призводить до зростання у середньому тарифів ліцензіатів НКРЕКП на централізоване водопостачання на 2,54 %, на централізоване водовідведення на 2,48 %. З таблицею впливу фактору електроенергії на рівень тарифів водопостачання та водовідведення можна ознайомитися тут.

При цьому, згідно з пунктом 1.7 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 (у редакції постанови НКРЕКП 14.03.2019 № 339), у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих складових структури тарифів з причин, які не залежать від ліцензіата, а саме збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, податків, зборів, платежів, підвищення або зниження цін (тарифів) на реагенти, паливно-енергетичні ресурси, придбання води в інших суб’єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб’єктами господарювання, курсу валют за наявності зобов’язань по запозиченнях (кредитах, позиках) міжнародних фінансових організацій, може проводитися коригування лише тих складових структури тарифів, за якими відбулися зміни в бік збільшення або зменшення. Заява про встановлення тарифів шляхом коригування окремих їх складових, відповідні розрахунки та підтверджувальні документи подаються до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 (Процедура).

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до пункту 4.2 Процедури зміна тарифів може проводитись за обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, зокрема у випадку зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема, збільшення або зменшення ставок податків і зборів, розмірів мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, якщо це в сукупності призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня.

Асоціація водоканалів стверджує, що введення в дію з 01.01.2019 роздрібного ринку електричної енергії дало як мінімум 10 % приросту тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а для суб’єктів господарювання (зокрема КП «Компанія «Вода Донбасу»), які отримують електричну енергію від постачальника «останньої надії», приріст тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення становив 25 %. Слід наголосити на принциповій позиції НКРЕКП щодо неврахування у тарифах на водопостачання електроенергії, закупленої у постачальника «останньої надії» – споживачі води не повинні платити у тарифах за електроенергію вище ринкового рівня.

Наведена інформація свідчить, що Асоціація водоканалів намагається дискредитувати впровадження ринку електричної енергії, маніпулюючи показниками зростання тарифів на електричну енергію, як основним чинником, що спричиняє необхідність підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Саме за рахунок запровадження нової моделі ринку електроенергії не відбувається надмірне зростання вартості водопостачання та стоків. Як зазначалося вище, попередні розрахунки показують потенційне зростання в середньому на 2,5%.

http://www.nerc.gov.ua/?news=9305&fbclid=IwAR0jBqs1QqJUE0TuztgkzKoguRHEg_40ZKl0xXlEnQTiTd6iYemnEI

НЕК «Укренерго» перевело на рахунок ДП «Гарантований покупець» ще 250 млн грн для компенсації витрат на купівлю електроенергії ВДЕ за «зеленим» тарифом.

Нагадаємо, 31 липня компанія вже сплатила 454 млн грн. Загалом на сьогодні Укренерго перевело Гарантованому покупцю 704 млн грн або 44,5% загальної прогнозованої суми авансового платежу за липень 2019 р., яка складає 1,58 млрд грн. Остаточна сума необхідного платежу буде сформована після закриття поточного місяця.

Як повідомлялося раніше, Окружний адміністративний суд міста Києва тимчасово призупинив дію тарифів Укренерго на ІІ півріччя 2019 р. для забезпечення позову Нікопольського заводу феросплавів та декількох інших підприємств. Тому в липні 2019 р. компанія виставляла рахунки за договорами на свої послуги за старим тарифом, що діяв до 1 липня 2019 р. — 5,740 коп закВт·год. Водночас в рахунках з’явилася нова графа «Рекомендовано до сплати», в якій рахунок виставляється за новими тарифами на ІІ півріччя 2019 р.: 347,43 грн/МВт·год — за послуги з передачі та 8,90 грн/МВт·год — за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Пізніше, 1 серпня, суд змінив заходи забезпечення позову таким чином, що дія тарифів залишилася призупиненою лише для сторони позивача.

З 1 серпня 2019 р. постановами НКРЕКП №1411 від 12.07.2019 р. та №1622 від 1.08.2019 р. встановило нові тарифи до кінця 2019 року (на передачу — 312,14 грн /МВт·год, на диспетчеризацію — 8,90 грн/МВт·год).

Зараз учасники ринку оплачують послуги Укренерго нерівномірно та за різними тарифами: за старим або рекомендованим, а багато не сплачують нічого взагалі.

Додаткові гроші, що сьогодні надходять до Укренерго за рекомендованим платежем, витрачаються за пріоритетами, які компанія окреслила одразу після блокування нових тарифів судом: на купівлю електроенергії для покриття технологічних втрат в мережах та на виплати Гарантованому покупцю для компенсації витрат на купівлю електроенергії з ВДЕ за «зеленим» тарифом. Компенсація для ВДЕ — спеціальний обов’язок, покладений на Укренерго відповідно до чинного законодавства.

Водночас через нестабільність платежів з боку учасників ринку та їх недостатній обсяг для покриття витрат Укренерго не має змоги виконувати свої зобов’язання вчасно і в повному обсязі.

Слід зазначити, що тарифи компанії у ІІ півріччі 2019 р. збільшилися за рахунок включення до їх структури витрат, які раніше здійснювало ДП «Енергоринок». Операційні ж витрати Укренерго залишилися майже на попередньому рівні.

https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/ukrenergo-pererahuvalo-shhe-250-mln-grn-dlya-rozrahunkiv-za-zelenym-taryfom/

Керівництво ПрАТ «Укренерго» зустрілося з промисловцями для напрацювання спільної позиції для вирішення цінової проблеми нового ринку електроенергії.

Про це йдеться у повідомленні Укренерго у Facebook.

«Керівник Укренерго Всеволод Ковальчук зустрівся з керівниками Нікопольського заводу феросплавів, Запорізького заводу феросплавів, Дніпроспецсталі, Дніпроазоту та інших підприємств для напрацювання спільних позиції, які зможуть вирішить цінову проблему нового ринку електроенергії», — йдеться у повідомленні.

В Укренерго наголошують, що таким чином компанія виконала свою обіцянку представникам трудових колективів промислових підприємств. Темою для обговорення на зустрічі стали вартість електроенергії та тариф системного оператора. Попри це, під центральною будівлею Укренерго продовжуються пікети працівників підприємств.

http://oilreview.kiev.ua/2019/08/13/ukrenergo-obgovorilo-z-promislovcyami-pidvishhennya-tarifiv-na-elektroenergiyu/

Зростання цін на електроенергію для промисловості, яке зафіксоване в липні 2019 року, може призвести до прискорення інфляції в найближчі місяці.

Про це написав голова Ради Національного банку Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.

Як зазначив Данилишин, зазвичай зростання цін у промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції з лагом в 2-4 місяці.

«Це викликає побоювання і не дає упевненості в тому, що будуть досягнуті цілі по інфляції, зафіксовані в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2019 рік (5% ± 1 п. п.), а також прогноз інфляції Нацбанку (6,3% на кінець 2019 року)», — написав він.

Данилишин заявив, що серйозне побоювання викликає зростання цін у промисловості по групі «постачання електроенергії, газу, пари і кондиціонованого повітря» на 16,4% за липень. Враховуючи зниження ціни на газ для промисловості в липні, залишається передбачити, що в основному зростання цін по даній групі сталося унаслідок підвищення ціни електроенергії і кондиціонованого повітря для промисловості, додав він.

«Втім, причина, що полягає в можливому перетіканні промислової інфляції в споживчу, значною мірою лежить поза сферою впливу Національного банку», — вважає голова Ради НБУ.

http://oilreview.kiev.ua/2019/08/14/golova-radi-nbu-prognozuye-priskorennya-inflyaci%d1%97-cherez-zrostannya-cin-na-ee/

Україна до 2020 року має скоротити кінцеве енергоспоживання на 20%, прогноз до 2030 року – на 30%. Досягнення цього KPI можливе за рахунок заходів, окреслених в Національному плані дій з енергоефективності до 2020-2030 років. На цьому на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідного розпорядження.

«Ми запроваджуємо нові підходи до середньострокового планування державної політики з енергоефективності на виконання вимог Директиви 2012/27/ЄС щодо встановлення цільових показників скорочення первинного/кінцевого енергоспоживання. Так, енергоспоживання первинної енергії в Україні у 2020 має не перевищувати 101,3 тис. тонн нафтового еквіваленту, а кінцеве – 55,5 тис. тонн. Зменшення енергоспоживання – це наше зобов’язання, яке імплементує Україну в європейський простір і наближає до енергонезалежності», – зазначив Геннадій Зубко.

Так, одним з ефективних інструментів, який вплине на відсотки зменшення енергоспоживання в житловому секторі, є Фонд енергоефективності, який запрацював цього року.

Віце-прем’єр-міністр повідомив, що наразі розробляється Національний план з енергоефективності з визначеними KPI до 2030 року.

Довідково

Відповідно до енергетичних балансів України: у 2013 році первинне споживання становило 111 008 тис. тне, кінцеве – 69 557 тис. тне; у 2016 – 88 748 тис. тне та 51 645 тис. тне (але без врахування споживання тимчасово окупованих територій). Зазначаємо, що прогнози на 2020 рік зроблені з урахуванням оцінки споживання енергії на тимчасово окупованих територіях.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ukrayina-do-2030-roku-maye-zmenshiti-kinceve-energospozhivannya-na-30-gennadij-zubko