Українська альтернативна енергетика: 29 листопада - 05 грудня 2021

Країна знаходиться напередодні прірви кадрового голоду у "зеленій" енергетиці.

Частка генерованої електрики з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), за різними джерелами, в спожитій енергії у світі на сьогодні складає 26%. І планується її збільшити до 55% до 2030 року.

Орієнтовно, в 50 країнах світу частка виробництва електричної енергії з ВДЕ вже перевищує 50%, або наближається до цього рівня.

Наприклад, за підсумками минулого року, часткою у 46% ВДЕ відзначилась Німеччина, яка, доречі, не є дуже сонячною.

ВДЕ – це чисте довкілля, можливість доступу до енергії в місцях де немає розвинутої енергетичної інфраструктури і звісно, це зміцнення енергонезалежності країни.

Слідкуючи за сучасними світовими тенденціями, ресурс, що використовується для будівництва нових об’єктів генерації електричної енергії на 62% складають ВДЕ.

ВДЕ має суттєві конкурентні переваги у зменшенні собівартості будівництва. Так, собівартість знизилась у 2019 році в порівнянні з 2010 роком: СЕС на 87%, ВЕС на 46%, за даними IRENA.

В минулому році відбувся потужний ріст ВДЕ в Україні. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, в 2019 році було встановлено 4,5 ГВт нових потужностей, що збільшило загальну потужність приблизно втричі, до 6,8 ГВт.

Сумарно ці станції дозволяють виробляти понад 8,4 млрд кВт-г електроенергії, або 5,5% від загального обсягу. Все це – завдяки €3,7 млрд інвестицій лише у 2019 році.

Динамічне зростання кількості фахівців зеленої енергетики у світі

За даними дослідження Renewable Energy and Jobs, що проведене IRENA (Міжнародна агенція з відновлюваної енергетики), в 2021 році у галузі зеленої енергетики працює 11,983 млн людей.

Зокрема, у експлуатації сонячних та вітрових електростанцій 4,4 млн, у гідроенергетиці 1,2 млн, у біоенергетиці 0,6 млн, а 5,78 млн проектують та будують нові об’єкти.

Крім того, у виробництві обладнання альтернативної енергетики зосереджено 6,54 млн. трудових ресурсів. Отже, взагалі, у світі у галузі задіяно 18,523 млн фахівців (що стрімко наближується до кількості IT-спеціалістів – 23 млн осіб).

За висновками компанії Ernst & Young (EY), реалізація амбітної цілі щодо підвищення частки відновлюваної енергетики в ЄС до 2030 року до 50%, за належної політичної підтримки, здатна до 2021 року збільшити зайнятість у сонячній енергетиці до 175 тис. осіб.

Підвищення зайнятості у виробництві обладнання очікується у зв’язку зі створенням Європейської ради з виробництва для сонячної енергетики (European Solar Manufacturing Council, ESMC).

Європейська асоціація сонячної енергетики (Solar Power Europe) передбачає, що реалізація відповідної промислової політики за цим напрямом здатна збільшити зайнятість у сонячній генерації до 300 тис. осіб.

В ЄС гравці енергоринку інвестують в освіту

Аналізуючи досвід взаємодії з університетами та spin-offами найбільшої енергетичної компанії Федеративної Республіки Німеччина E.ON SE, а також німецьких операторів магістральних електромереж Ampiron GmbH, TenneT TSO GmbH, 50Hertz Transmission та EnBW Transportnetze, можна побачити, що кожна з компаній має спільні навчальні програми та наукові лабораторії з профільними технічними університетами.

Через присутність в університетах бізнес диктує свої вимоги до формування рамок кваліфікацій, які повинні мати випускники для працевлаштування у компаніях. Крім того, брендовані аудиторії та лабораторії формують у студентів відчуття корпоративного духу та стилю, якого бракує українським випускникам.

Окремої уваги заслуговує досвід розвитку партнерства з університетами державної енергетичної компанії Франції Électricité de France, що має власну мережу університетів (профільних кафедр та лабораторій), які готують фахівців у галузі електроенергетики для всієї країни.

Таким чином, системний оператор та генеруюча компанія формує кадровий резерв, який постійно оновлюється, для всієї галузі енергетики цілої країни.

Навіть у сусідній Польщі є успішні приклади реформування освітніх програм під сучасні потреби електроенергетики.

Так, ініціатива Smart Grid European Technology Platform суттєво вплинула на зміну освітніх програм у 6 технічних університетах Республіки. У освітні програми включено дисципліни, які стосуються побудови Smart Grid та управління електромережами.

Окремо, на запит від бізнесу відреагувала середня спеціальна освіта: у Республіці Польща із зростанням потужностей сонячної електрогенерації виник попит на спеціалістів із монтажу фотовольтаїчних панелей. Тому відразу у 28 професійно-технічних училищах відкрились напрями підготовки "монтаж сонячних енергосистем".

А що в Україні?

Донедавна Україна входила у ТОР-20 країн світу, за темпами розвитку зеленої енергетики, займаючи 18-те місце у Світі, поступаючись попереднім місцем Туреччині.

Так, Україна не залишається осторонь сонячної революції. У 2018 році встановили 802 МВт потужностей СЕС – втричі більше, ніж у 2017. Потужність введених в дію станцій зросла на 228% у порівнянні з об’ємами приєднання до мережі у 2017. А за 2019 рік ми додали майже 2 ГВт.

За рядом обставин темпи зростання ринку призупинились. Однак, відбувся значний сплеск на ринку сонячної енергетики для власного споживання, а також, - вітрогенерації.

Ряд компаній – лідерів ринку вітрогенерації декларують будівництво нових проектів вже без "зеленого" тарифу.

На сьогодні, згідно дослідження Європейсько-Українського енергетичного агентства (ЄУЕА) на ринку праці у ВДЕ задіяно 14 300 осіб, що сумарно, більше, ніж працює у державних компаніях Укренерго (8 075 осіб) та Укргідроенерго (3 200 осіб).

Крім того, на етапах будівництва нових об’єктів "зеленої" генерації додатково залучається до 14-15 тис. фахівців-будівельників, електриків та енергетиків по всій території України.

Сьогодні, у більшості компаній-гравців ринку "зеленої" енергетики спостерігається нестача кваліфікованих фахівців, здатних реагувати на нові тенденції ринку.

Нами опитано керівників та HRів 20 найбільших підприємств галузі в Україні та визначено перелік фахівців, яких сьогодні та у найближчій перспективі потребує ринок (визначено за зменшенням запитуваності):

• проектувальники, що мають навички якісного виконання авторського нагляду за реалізацією проекту;

• проектувальники високовольтних мереж;

• територіальні-планувальники;

• інженери-організатори плану будівельних робіт;

• цивільні інженери та будівельні бригадири;

• інженери з телекомунікацій та зв’язку;

• кваліфіковані монтажники та електромонтажники, енергетики;

• фахівці з охорони праці та пожежної безпеки;

• експерти з контролю якості;

• логістичні спеціалісти із досвідом ЗЕД;

• експерти з правового, енергетичного регулювання, нерухомості та оподаткування, стандартизації;

• фінансові брокери;

• машиністи кранів та самохідної будівельної техніки;

• водії вантажних автомобілів;

• низькокваліфікований будівельний персонал.

Отже, як бачимо, сьогодні країна знаходиться напередодні прірви кадрового голоду у зеленій енергетиці.

Це, в першу чергу, - виклик для української системи вищої та середньо спеціальної освіти.

За менеджментом навчальних закладів якої і залишається вибір: стане це "вікном можливостей" чи черговим кадровим голодом.

https://mbiz.censor.net/columns/3303197/mayibutni_fahivtsi_zelenoyi_energetyky_chogo_chekaty?fbclid=IwAR1_tUR9cU2ncjE6slBeXLjS3rW8dz8agtN4XrPVEJqwknGVaKM4iZCoX8c

У селі Довговолля на Володимиреччині (Рівненська область) планують збудувати вітрову електростанцію та реалізувати проект з виробництва водню. Нині він в активній підготовчій фазі, повідомляє ITV.

Ще березні 2021 року було представлено проєкт Дорожньої карти для виробництва та використання водню і в Україні. Один із проектів з виробництва водню планують реалізувати і на Рівненщині.

«Проєкт вітроелектростанції на Володимиреччині – один із цікавих в області, і сьогодні він в активній підготовчій фазі. Зокрема, відведення землі, оформлення договорів сервітутів, орендних відносин. Цей проєкт не потребуватиме якихось дотацій, це приватні інвестиції. Інвестор декларує, що електроенергію, яку вироблятиме станція, продаватимуть в межах 75 євро за МВт. Якщо порівнювати ринкову ціну, то вона становить в межах 90-110 євро за МВт електроенергії. Відповідно, станція буде доволі окупною», – розповів заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

Він зауважив, що компанія MCL має намір реалізувати виробництво водню. Нині це поки в стадії проєкту: йдеться про розробку техніко-економічних обгрунтувань, пошуку ринку споживачів, в тому числі й в комунальній інфраструктурі.

«Це, однозначно, дуже перспективні проєкти як для Рівненщини, так і для всієї України. Водневі технології важливі для нашої важкої промисловості, металургії. Але вони потребують імплементації водню на законодавчому рівні», – зауважив посадовець.

https://ecotown.com.ua/news/U-Rivnenskiy-oblasti-zbuduyut-vitryanu-elektrostantsiyu-ta-zavod-dlya-virobnitstva-vodnyu/?fbclid=IwAR19IazhKsvfEaFd8L_J5yhZhL_hta2kqfW7LjGDNPzixKRNzRgjxhE0jFU

У Білгород-Дністровському районі Одеської області мають намір побудувати другу чергу вітроелектростанцію потужністю 60,05 МВт.

Другу чергу «Дністровської ВЕС» зводить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю, передає greendeal.org.ua.

«Планується установка 11 вітроенергетичних установок виробництва General Electric потужністю 5,3-5,5 МВт кожна», - повідомляється на сайті Єдиного реєстру оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

Запуск другої черги вітроелектростанції планується у ІІ кварталі 2022 року.

Першу чергу «Дністровської ВЕС» потужністю 40 МВт VR Capital ввів в експлуатацію у травні поточного року. Проект реалізувала Elementum Energy спільно з американським девелопером Ukraine Power Resources. Інвестиції склали 59 млн євро.

Очікується, що протягом свого терміну експлуатації «Дністровська ВЕС» вироблятиме 146 ГВт-год електроенергії на рік і дозволить уникати 108 тис. тонн викидів вуглекислого газу щорічно.

Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб, ТОВ "Дністровська вітроелектростанція" належить Elementum Energy Ltd. - дочірній компанії VR Capital Group (США/Великобританія) Річарда Дейтца.

https://ecotown.com.ua/news/Na-Odeshchini-pobuduyut-vitropark-potuzhnistyu-60-5-MVt/

«Нафтогаз» підписав меморандум про виробництво та транспортування «зеленого» водню до Німеччини

На заході України запустять виробництво «зеленого водню» з відновлювальних джерел енергії з подальшим зберігання в українських газосховищах і транспортуванням у країни Європейського Союзу.

Про це йдеться у підписаному Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» меморандуму про порозуміння у межах реалізації проекту «H2EU+Store» 25 листопада у Львові, передає naftogaz.com.

Документ передбачає вжиття заходів зі збільшення обсягів виробництва відновлюваної електроенергії та налагодження виробництва «зеленого» водню в Україні. Також йдеться про облаштування потужностей зі зберігання водню у підземних сховищах України та центральної Європи, модернізацію газотранспортної інфраструктури для забезпечення транспортування водню.

«Виробництво водню є сезонним бізнесом, і європейські партнери розраховують на можливості українських підземних сховищ газу щодо зберігання суміші чи, в перспективі, чистого водню, - заявив радник голови правління Нафтогазу з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів Олексій Рябчин. - Подібні експерименти та наукові дослідження вже 5 років виконує австрійський оператор сховищ RAG Austria, а оскільки Нафтогазу теж цікавий цей досвід, ми підтримала водневу ініціативу львівської Еко-Оптіми та вважаємо її важливою для трансформації та розвитку енергетики України».

«H2EU+Store» — комплексний проект, що охоплює усі етапи: виробництво, транспортування, зберігання та постачання водню до споживачів, і передбачає закачування виробленого в Україні «зеленого» водню до підземних сховищ Австрії та реалізацію споживачам Центральної Європи.

Учасниками «H2EU+Store» є такі компанії, як RAG Austria – один з найбільших операторів газосховищ Європи та перша у світі компанія, що успішно дослідила можливості зберігання водню в підземних сховищах, Gas Connect Austria — оператор газотранспортної системи, Австрія, Bayerngas — оператор газотранспортної системи, Німеччина, Open Grid Europe — один з провідних європейських операторів газотранспортних систем, Nafta — оператор підземних сховищ газу в центральній Європі та лідер з видобування природного газу в Словаччині, Eustream — оператор газотранспортної системи Словаччини.

Відтепер до переліку цих компаній додались і українські – НАК «Нафтогаз України», Оператор газосховищ України – Укртрансгаз, Оператор ГТС України, а також Еко-Оптіма — найбільший оператор вітроелектростанцій та сонячних електростанцій на заході України.

https://ecotown.com.ua/news/Naftogaz-pidpisav-memorandum-pro-virobnitstvo-ta-transportuvannya-zelenogo-vodnyu-do-Nimechchini/

Верховна Рада України підтримала проект закону № 5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

За таке рішення на засіданні у вівторок, 30 листопада, проголосувало 255 нардепів, проти — 69, передає ecopolitic.com.ua.

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що відповідно до пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу Кабінет Міністрів щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати.

Ухвалення законопроекту має суттєво збільшити надходження до держбюджету, які будуть спрямовані на підвищення зарплат медикам, збільшення витрат на оборону, реалізацію інших надважливих для країни програм.

Зокрема, пропонується підвищити податок за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти — збільшити в 1,6 рази та передбачити їх восьмикратне підвищення у 2029 році (поступово). На перший погляд, норма спрямована на скорочення викидів та очищення річок. Але, з іншого боку, підвищення податку може призвести до ситуації, при якій "забруднювачі" будуть приховувати реальні обсяги викидів з метою зменшення податкових платежів.

Ще одним результатом такого рішення може стати підвищення комунальних тарифів для населення, оскільки зросте фіскальне навантаження на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства України. Ставки за викиди двоокису вуглецю(СО2) з 10 грн за тонну до 30 грн за тонну (на 200% або утричі).

Україна задекларувала амбітний план щодо скорочення викидів парникових газів у НВВ2, але при цьому не представила конкретні механізми підтримки промисловості.

Законопроект також передбачає підвищення податків на відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 гривень до 1,5 грн за тонну (на 200% або утричі). Ухвалення цієї норми збільшить фіксовані витрати, а як наслідок і собівартість продукції українських підприємств гірничовидобувної галузі, знижуючи їх конкурентоспроможність. Примітно, що екоподаток на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості планують збільшити на 200%, тоді як на небезпечні відходи - лише на 5%. "Ухвалення законопроекту дозволить отримати додаткові надходження до зведеного бюджету: близько 50 млрд гривень в розрахунку на рік, — зазначають автори документу. - Законопроект узгодить розміри ставок податків з огляду на інфляційні процеси в економіці, а також підвищить ефективність виплати окремих податків та погашення податкового боргу".

https://ecotown.com.ua/news/Verkhovna-Rada-ukhvalila-zakonoproekt-pro-zbilshennya-ekopodatku/