Верховна Рада ухвалила Закон про енергоефективність
Верховна Рада ухвалила закон «Про енергетичну ефективність», який, зокрема, передбачає проведення на великих підприємствах енергоаудиту раз на чотири роки, а також встановлення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії, повідомляє Укрінформ.
За ухвалення у другому читанні відповідного законопроєкту №4507 проголосували 282 депутати із 226 необхідних.
Закон є рамковим і встановлює основні правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергоефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії.
Згідно з текстом документа, в Україні має з'явитися Національний план дій з енергоефективності. Він повинен містити: перелік заходів з енергоефективності у виробництві, транспортуванні, передачі, розподілі та споживанні енергії зі строками їхнього виконання; джерела та обсяги фінансування заходів; розрахунковий обсяг економії енергії.
Крім того, органи місцевого самоврядування розроблятимуть місцеві енергетичні плани.
Органи влади, як державні, так і місцеві, зможуть орендувати чи купувати приміщення в будівлях, енергоефективність яких не нижча за мінімальні вимоги до енергетичної ефективності. Винятки можливі лише для об'єктів культурної спадщини, оренди чи купівлі будівлі з метою реконструкції, придбання будівель з метою їх подальшого продажу без використання для власних потреб.
З метою забезпечення сталого підвищення енергоефективності кінцевого споживання енергії встановлюватиметься цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії. Він має становити не менш як 0,8% сукупного річного обсягу постачання енергії споживачам, усередненого за період із 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.
Закон запроваджує енергоаудит на підприємствах. Суб’єкти великого підприємництва в значенні, наведеному в Господарському кодексі України, зобов’язані будуть проводити енергетичний аудит кожні чотири роки. Передбачене також широке впровадження систем енергетичного менеджменту.
https://ecotown.com.ua/news/Verkhovna-Rada-ukhvalila-Zakon-pro-energoefektivnist-/
На Тернопільщині відкрили перший в Україні клас альтернативних джерел енергії
У Збаражі Тернопільської області відкрили перший в Україні клас альтернативних джерел енергії. Його облаштували в коледжі з посиленою військовою підготовкою. Про це розповів Суспільному розповів керівник навчального закладу Вадим Ластовицький.
За його словами, це клас, де курсанти вчитимуться, як зокрема працювати з джерелами сонячної енергії. Для цього там встановили обладнання вартістю понад 2 мільйони гривень – це грантові гроші.
Заняття проводить викладач інформаційних технологій Андрій Пастернак. На прикладі макета житлового будинку він розповідає курсантам, як використовують енергія вітру.
Курсантка коледжу Яна Касарда каже, хоче працювати у сфері альтернативної енергетики:
«Ця спеціальність цікава тим, що на сьогоднішній день альтернативні джерела енергії широко розвинені в усьому світі і за цим майбутнє».
За словами керівника коледжу Вадима Ластовицького, клас альтернативних джерел енергії обладнали за кошти міжнародного гранту. Гроші виділили за польським проєктом "Школа доброї енергії".
«Наші викладачі мали змогу пройти курс навчання в Польщі. Це завдяки тому, що ми змогли виграти грант та отримати відповідне обладнання. І на сьогоднішній день ми є першими в Україні, хто створив навчально-практичний центр альтернативних джерел живлення», – каже Ластовицький.
Ще один проєкт, який вдалося реалізувати за гроші "Школи доброї енергії" – встановлення в коледжі сонячних колекторів в 2018 році. Понад 300 курсантів користуються гарячою водою, нагрітою з допомогою енергії сонця.
https://ecotown.com.ua/news/Na-Ternopilshchini-vidkrili-pershiy-v-Ukraini-klas-alternativnikh-dzherel-energii-/
Українці отримають понад 4 мільярди гривень на утеплення житла
Фонд енергоефективності отримав 785 заявок від ОСББ Орієнтовна сума грантів, що отримають ОСББ які подали заявки на участь у державній програмі "Енергодім", становитиме до 70% вартості проєктів, або 4 млрд 076 млн 574 тис. гривень.
Як повідомили у Фонду енергоефективності, станом 8 жовтня фонд приймав і зареєстрував 785 заявок від ОСББ.
Із них: за пакетом а "Легкий" — 152, за пакетом Б "Комплексний" — 633 заявки.
Загальна вартість енергоощадних проєктів оцінюється в 6 млрд 428 млн 179 тис. грн. 70% вартості проектів буде оплачено завдяки грантам.
Областями-лідерами за кількістю заявок на енергомодернізацію житла стали Волинська, Львівська та Миколаївська. Карту статусу та кількості заявок до програми" Енергодім " можна подивитися за посиланням.
Окрім того, станом на 8 жовтня 2021 року 635 проєктів енергомодернізації будинків за програмою "Енергодім" перейшли до проєктної, імплементаційної або завершальних стадій.
Загальна вартість цих проєктів становить 5,6 млрд грн. Із них за пакетом а "Легкий" — 192,7 млн грн, за пакетом Б" Комплексний " - понад 5,4 млрд грн. "Тисячі родин у модернізованих будинках вже живуть у комфортних умовах і заощаджують кошти на сплаті комунальних послуг.
Сумарна економія енергії в модернізованих будинках становитиме понад 5 млн кВт·год/рік", — йдеться в повідомленні.
Загалом уже близько 71 тисяча сімей стали учасниками програми "Енергодім".
Для отримання детальної інформації про своє ОСББ потрібно звернутись за телефоном (044) 344-28-36
Передає eefund.org.ua
https://ecotown.com.ua/news/Ukraintsi-otrimayut-ponad-4-milyardi-griven-na-uteplennya-zhitla/
Україна приєдналася до Гельсінських принципів з досягнення кліматичних цілей
Україна приєдналася до кліматичної коаліції міністрів фінансів в рамках.Щорічних зборів Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку (СБ), повідомляється на сайті Міністерства фінансів.
"Результатом засідання країнами-учасницями Спільної заяви міністрів, в якій йдеться про необхідність впровадження системних змін в економічній і фінансовій політиці, відданість гельсінкським принципам щодо досягнення сталого відновлення і ключових кліматичних цілей", – зазначив Мінфін.
Гельсінкські принципи, зокрема, передбачають необхідність узгоджувати політику з Паризькою угодою, розробляти заходів щодо досягнення ефективного ціноутворення на вуглець, а також враховувати зміни клімату в макроекономічній політиці.
Міністри фінансів у спільній заяві відзначили єдність поглядів щодо існуючих і потенційних проблем, пов'язаних зі зміною клімату, і реалізації кліматичної політики шляхом макро-фіскального фінансування.
Коаліція міністрів фінансів була створена в квітні 2019 року, до неї в даний час приєдналися 65 країн. Міністри фінансів працюють над стратегіями інтеграції кліматичного питання в економічну і фінансову політику, забезпечення справедливого переходу до низьковуглецевого середовища.
Передає:mof.gov.ua
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-pri-dnalasya-do-Gelsinskikh-printsipiv-z-dosyagnennya-klimatichnikh-tsiley/
Найбільший український виробник курятини приєднався до Глобального договору ООН
МХП, найбільший український виробник курятини, приєднався до Глобального договору ООН – всесвітньої ініціативи в сфері сталого розвитку в корпоративному секторі. Завдяки цьому підприємство зможе обмінюватися кращими практиками з компаніями по всьому світу, повідомляє elektrovesti.net.
Участь в договорі зобов'язує МХП дотримуватися 10 принципів Глобального договору ООН, працювати над досягненням 17 цілей сталого розвитку і щорічно звітувати про досягнутий прогрес. При цьому агрохолдинг вже реалізує 12 цілей з 17, серед яких подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та сприяння сталому розвитку сільського господарства, забезпечення здорового способу життя і благополуччя, забезпечення якісної освіти та заохочення можливості навчання.
Глобальний договір ООН – особлива ініціатива Генерального секретаря ООН і найбільша в світі асоціація корпоративно-відповідального бізнесу, що закликає компанії вибудовувати свою діяльність і стратегію з урахуванням Цілей сталого розвитку і на основі десяти універсальних принципів у сфері прав людини, праці, навколишнього середовища та боротьби з корупцією.
https://ecotown.com.ua/news/Naybilshiy-ukrainskiy-virobnik-kuryatini-pri-dnavsya-do-Globalnogo-dogovoru-OON/
Поділитися