Українська альтернативна енергетика: 14-20 червня 2021

Італія готова допомогти розвивати водневу енергетику в Україні.

Міністерство енергетики України та італійська компанія SNAM мають намір підписати меморандум, передає glavcom.ua. 

Основні пріоритети розвитку української енергетики: реалізація цілей Європейського зеленого курсу, синхронізація української енергетичної системи з європейською, розвиток енергоефективності та трансформація вугільних регіонів були представлені міністром енергетики Германом Галущенко, у ході бесіди з послом Італії в Україні П'єром Франческо Дзадзеном.

«Ми бачимо можливість подальшого розвитку нашого партнерства, зокрема щодо газотранспортної системи і розвитку у напрямку декарбонізації, – зазначив Герман Галущенко. - А також можливого використання української ГТС при водневому переході і ми готові виходити на більш практичний рівень співпраці».

Італійська сторона висловила зацікавленість у співпраці з Україною щодо залучення новітніх технологій для розвитку енергетичного сектора, перш за все, у сфері відновлюваної енергетики та газотранспортної системи.

Першим кроком до зміцнення співпраці стане підписання Міненерго меморандуму з італійською компанією SNAM, провідним енергетичним оператором, відомим своїм досвідом у водневій енергетиці, зокрема, в проектах, пов'язаних із «зеленим» воднем.

https://ecotown.com.ua/news/Italiya-gotova-dopomogti-Ukraini-rozvivati-vodnevu-energetiku/

 

 

Україна може встановити офшорні вітрові електростанції потужністю 250 ГВт.

Про це повідомила представниця Української вітроенергетичної асоціації Катерина Книш, коментуючи дослідження Інституту відновлювальної енергетики НАН України в ході вебінару «Офшорні вітроелектростанції в Чорному морі: Україна та Туреччина». 

«Щорічне виробництво електричної енергії офшорними вітровими електростанціями може у середньому складати 984 млрд кВт-год, - каже вона. - Водночас, згідно із дослідженням NREL (National Renewable Energy Laboratory), потенціальна можлива потужність офшорних ВЕС в Україні становить 146 ГВт».

Сумарний потенціал вітрової енергетики в Україні сягає, згідно з дослідженням ІВЕ НАН України, 688 ГВт встановленої потужності, а згідно з дослідженнями IRENA та NREL - 466 ГВт.

За словами представниці «Української водневої ради» Анастасії Кудрі, Україна зможе виробляти 219 млрд кубічних метрів (19,5 млн тон) «зеленого» водню, використовуючи потужності офшорної вітроенергетики.

«Найбільш привабливим способом траспортування «зеленого» водню є використання річки Дунай для його переміщення – «зелений» водень може бути транспортований щонайменше до 5 країн, - зазначила вона. - Сьогодні ведуться переговори з країнами ЄС та країнами Дунайського басейну щодо транспортування водню».

Для розвитку офшорної вітроенергетики в Україні, як зазначила юрист Asters Марта Галабала, може бути створено окреме законодавство (Offshore Energy Law), яке покращить привабливість до інвестицій у цей сектор. Така практика вже використовуєтья у Великій Британії, Німеччині та Польщі.

 

https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-potentsial-ofshornoi-vitroenergetiki-syaga-250-GVt-potuzhnosti/

 

 

Україна приєдналася до Європейського альянсу чистого водню для координації зусиль у контексті розвитку водневої енергетики.

Про вступ до організації оголосило Міністерство енергетики, передає interfax.com.ua. 

"Європейська комісія визначила Україну одним з пріоритетних партнерів у майбутній економіці Євросоюзу, – заявив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков. - Тому членство в Європейському Альянсі чистого водню допоможе активізувати нашу роботу з пошуку потенційних партнерів для реалізації проектів з виробництва, транспортування, накопичення і споживання водню».

За його словами, Міненерго важливо проводити консультації з широким колом країн і компаній, які розвивають водневу енергетику в Європі.

"Зараз ми досліджуємо потенціал виробництва «блакитного», «зеленого», «жовтого» водню, - пояснив Ярослав Демченков. - Результати цих досліджень ляжуть в основу водневої стратегії, яка міститиме план розвитку всіх видів водню, включаючи його виробництво, використання в Україні та експорт».

Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала «водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи» і заснувала Європейський альянс чистого водню, до складу якого, зокрема, увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, Науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк. Членами Європейського альянсу чистого водню є такі провідні енергетичні та промислові компанії Європи, як Electricité de France (EDF), E. ON SE, BMW Group, General Electric, AREVA H2Gen, Airbus SAS, Alstom, BASF SE, Bosch Group і багато інших.

Раніше більше 20 українських компаній вже приєдналися до водневого альянсу ЄС, у тому числі НАЕК «Енергоатом» і ТОВ «Оператор ГТС України».

Серед ключових завдань Альянсу - залучення інвестицій та забезпечення попиту на водень шляхом реалізації проектів з декарбонізації енергоємних галузей промисловості.

Інвестиційний потенціал ринку водню в ЄС оцінюється у €470 млрд до 2050 року.

https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-pri-dnalasya-do-vropeyskogo-alyansu-chistogo-vodnyu/

 

 

 

Почнемо з того, що незважаючи на наслідки пандемії COVID-19, у 2020 році був встановлений рекорд по введенню нових потужностей відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ), які стали єдиним джерелом виробництва електроенергії, що зареєструвало чистий приріст загальної потужності. Обсяг інвестицій в відновлювані енергетичні потужності виріс в 2020 році, хоч і не набагато, та має позитивну динаміку вже третій рік поспіль, а також все більша кількість корпорацій продовжує використовувати відновлювану електроенергію.

Слід зазначити, що в 2020 році спостерігається тенденція до стрімкого переходу значної кількості країн до ВДЕ для електрифікації теплозабезпечення. Попри те, що виробництво транспортного біопалива знизилося, продажі електромобілів (electric vehicle – EV) і плагін-гібридів виросли на 43%, в той час як продажі автомобілів знизилися на 14% (за статистикою бази даних світових продажів електромобілів – EV-volumes). Виходячи з цього, можемо зробити висновок, що зв'язок між електромобілями і ВДЕ також став більш тісним, що може вплинути в подальшому на досягнення цілей ( №7 – недорога і чиста енергія; №9 – індустріалізація, інновації та інфраструктура; №12 – відповідальне споживання і виробництво, і №13 – боротьба зі зміною клімату) сталого розвитку (sustainable development) ООН. Станом на 2020 рік Китай був у числі країн, які посилили свої зобов'язання по боротьбі з кліматичною кризою, поставивши собі за мету досягти вуглецевого нейтралітету. У свою чергу, США знову приєдналися до Паризької угоди (юридично обов'язковий міжнародний договір зі зміни клімату) на початку 2021 року.

Звернемо увагу на те, що протягом 2020 року зберігалися колишні перешкоди на шляху розвитку сектора відновлюваної енергетики. До них відносимо: повільне збільшення частки ВДЕ в загальному обсязі кінцевого споживання енергії (total final energy consumption – TFEC); недостатній рівень інновацій в деяких секторах; гостра необхідність розвитку інфраструктури; відсутність доступності на деяких ринках; триваюча підтримка викопних видів палива; а також відсутність достатнього політичного простору і правозастосування.

За 2020 рік уперше кількість країн, які впроваджують політику підтримки ВДЕ, не збільшилася у порівнянні з попереднім роком. Незважаючи на підвищений інтерес до цілей "чистого нуля" (net zero) в 2020 році, дані цілі не обов'язково охоплюють всі парникові гази або сектори, і не обов'язково ведуть до підвищеної уваги стосовно ВДЕ або до успіху в досягненні цілей по ВДЕ. Хоча такі цілі встановлені майже у всіх країнах і варто зазначити, що більшість країн не встигли досягти своїх цілей до кінця 2020 року в декількох секторах, а багато хто ще не встановили нові цілі, оскільки термін дії їх цілей на 2020 рік вже закінчився. Крім того, інвестиції в викопне паливо, передбачені в комплексі заходів по відновленню наслідків пандемії COVID-19 по всьому світу, в шість разів перевищили рівень інвестицій, виділених на ВДЕ.

Як і в минулі роки, найбільша частка використання ВДЕ припадала на електроенергетичний сектор (26% ВДЕ), однак на частку електроспоживання припадало лише 17% від загального кінцевого споживання енергії. У той же час, на транспортний сектор припадало приблизно 32% від загального обсягу кінцевого споживання енергії, а частка ВДЕ була найнижчою (3,3%). Решта видів використання теплової енергії, що включають опалення приміщень і водопостачання, охолодження приміщень і технологічне тепло для індустріальних потреб, склали більше половини (51%) від загального обсягу кінцевого споживання енергії, з яких ВДЕ забезпечили близько 11%.

Станом на 2019 рік на сучасні ВДЕ (за винятком традиційного використання біомаси) припадало приблизно 11,2% від загального обсягу кінцевого споживання енергії, у порівнянні з показником в 8,7% десятиліттям раніше (2009 рік). Незважаючи на колосальне зростання в деяких секторах відновлюваної енергетики, частка ВДЕ щорічно збільшується невеликими темпами. Це пов'язано зі зростанням глобального попиту на енергію, триваючим споживанням і інвестиціями в нові види викопного палива і скороченням традиційного використання біомаси, що в свою чергу призвело до переходу на викопне паливо.

На завершення слід сказати, що цей помірний прогрес вказує на взаємодоповнюючу і фундаментальну роль енергозбереження, енергоефективності та ВДЕ для внесення вагомого вкладу в задоволення світових енергетичних потреб шляхом скорочення обсягів викопного палива і викидів. Оскільки концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері все ще продовжує зростати, досягаючи рекордних показників, незважаючи на постійне скорочення викидів, стає все більш очевидним, що для досягнення довгострокових кліматичних цілей необхідним є розробка чіткої і планомірної стратегії сталого розвитку.

https://getmarket.com.ua/ua/news/vidnovlyuvana-energetika-prodovzhuye-stabil-no-zrostati-novij-zvit-vid-ren21

 

Україна проведе перші повноцінні аукціони у 2022 році

У 2022 році в Україні проведуть повноцінні "зелені" аукціони.

Про це повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков, передає interfax.com.ua. 

«Сигнал від Міненерго - проводити "зелені" аукціони вже наступного року, остаточно врегулювавши цей процес на нормативному рівні, - сказав він після наради в Міненерго з представниками галузі 16 червня. - Цього року планують провести так званий «демонстраційний» аукціон на невелику потужність для відпрацювання процедури».

При цьому, за його словами, міністерство також повідомило про намір вже найближчими днями переглянути і представити нові квоти на участь в аукціонах для вітроелектростанцій і біотеплоелектростанцій.

«Більше потужностей для вітро- і біоенергетики, менше - для сонячної, плюс розглядається питання про зобов'язання для сонячних електростанцій поряд з генеруючими потужностями встановлювати системи накопичення, – уточнив Андрій Конеченков. - Міненерго схвалює самостійний вихід ВДЕ-генерації на ринок і заявило про намір сприяти цьому, але вважає, що робити прогнози, коли це може статися, поки рано».

Представник "Укренерго" також підтвердив наміри випуску "зелених" облігацій для погашення минулих боргів вже до осені, зазначив глава УВЕА.

"Представники галузі звернулися до Міністра з проханням посприяти відкликанню ресурсного законопроекту № 5600, який у тому числі передбачає акциз на «зелену» електроенергію", – сказав Андрій Конеченков.

Від міністерства чекали конкретних графіків і дат проведення всіх заявлених заходів, але очікування не виправдалися, зауважив один з учасників наради від ВДЕ-генерації.

"Ні про що конкретне ми не домовилися: не було ні дорожньої карти, ні графіків, ні конкретних дат, - заявив він. - Вже пройшли всі терміни "зелених" аукціонів, а їх вже навіть не заявляють на цей рік, говорить про певний саботаж цього процесу з боку міністерства".

За словами представника ВДЕ-галузі, нічого не заважає провести ці аукціони у поточному році – необхідно лише затвердити квоти. «Очевидно міністерство не бачить доцільності проводити аукціони, а це у свою чергу означає, що немає бажання розвивати відновлювану енергетику".

Наприкінці минулого року Міністерство енергетики запропонувало у 2021 році визначити річну квоту підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел в обсязі 365 МВт. Але ці квоти не затверджувалися урядом.

Загалом річна квота для СЕС мала скласти 155 МВт, для ВЕС – 150 МВт, для інших об'єктів ВДЕ – 60 МВт.

Ця пропозиція була розкритикована, зокрема, Біоенергетичною асоціацією України, яка зазначила, що така низька квота для біотеплоелектростанція не сприятиме розвитку біоенергетики.

Голова енергокомітету Ради Андрій Герус зі свого боку висловив думку, що аукціони у 2021 році потрібно проводити і анонсував обговорення цього питання з главою Міненерго Германом Галущенком.

https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-provede-pershi-povnotsinni-auktsioni-u-2022-rotsi/