В Україні на заводах Nestlé встановили сонячні станції
У Волинській області на двох заводах Nestlé встановили сонячні електростанції загальною потужністю 594 кВт.
"СЕС загальною піковою потужністю 399 кВт з’явилася на 15 дахах будівель фабрики Nestle в Україні, розташованого у селищі міського типу Торчин, та на території заводу у селі Смолигів Волинської області побудована наземна сонячна електростанція піковою потужністю 195 кВт", — йдеться у повідомленні, передає ecopolitic.com.ua.
Сонячні електростанції будуть генерувати «зелену» електроенергію з фіксованою собівартістю для власного споживання безпосередньо на виробничих підприємствах Nestlé, протягом 20-25 років.
Підрядником із проектування та будівництва сонячних електростанцій для групи Nestlé стала група компаній DELA Energy®. Проект реалізували протягом 60 днів.
Компанія Nestlé взяла глобальне зобов'язання з досягнення нейтрального вуглецевого сліду до 2030 року.
https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-na-zavodakh-Nestl-vstanovili-sonyachni-stantsii/
Україна посіла 91 місце у рейтингу переходу до нових джерел енергії
Україна зайняла у рейтингу переходу до нових джерел енергії за 2021 рік 91-е місце серед 115 країн-учасниць.
Про це йдеться у доповіді Всесвітнього економічного форуму (ETI), передає weforum.org.
За критерієм продуктивності системи, що враховує безпеку і доступність енергетики, екологічну стійкість і економічний розвиток і зростання, Україна набрала 58,1 бала з 100 — менше, ніж Росія (66 балів), Вірменія (63,6 бала), Молдова(64,3) та Казахстан(64,1 бала).
За критерієм готовності до переходу до чистих джерел енергії Україна набрала 45,5 бала з 100 — більше ніж у Казахстану(43,1 бали) та Молдови(39.8 бала), які займають 83-є та 90-те місце у рейтингу. Готовність переходу враховує такі сприятливі фактори, як капітал і інвестиції, людський капітал і участь споживачів, інфраструктуру та інноваційне бізнес-середовище, інститути і керівництво, а також регулювання і політичну прихильність.
За останні 10 років 92 країни поліпшили свої показники переходу на чисту енергію, але тільки 10% країн змогли домогтися у цьому значних успіхів.
Лідирують у рейтингу ETI 2021 скандинавські країни - Швеція, Норвегія і Данія. Краще, ніж в України, показники у Грузії(33-є місце), Азербайджану(44-е місце), Вірменії (57-е місце) і Казахстану (83-є місце). Останні місця у рейтингу займають Монголія(113-е місце), Гаїті (114-е місце) і Зімбабве (115-е місце).
В Україні загальна частка виробленої з відновлюваних джерел електроенергії у валовому кінцевому енергоспоживанні склала 9,2% у 2020 році, тоді як у 2019 році цей показник становив 9,0%.
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-posila-91-mistse-u-reytingu-perekhodu-do-novikh-dzherel-energii/
В Україні вперше промислове тепло використовуватиметься для централізованого опалення
Адміністрація міста Маріуполя підписала угоду про впровадження першого проєкту з розвитку централізованого теплопостачання. Він забезпечить понад 250 тис. мешканців південного сходу країни екологічним, енергоефективним та надійним опаленням, а також цілорічним постачанням гарячої води. Крім того, проєкт матиме значний вплив на екологію та клімат: його впровадження дозволить зменшити викиди CO2 щонайменше на 16 800 тонн на рік, що еквівалентно річним викидам 7 000 легкових автомобілів.
Модернізація системи централізованого теплопостачання Маріуполя на основі досвіду країн Скандинавії стане першим проєктом такого типу в Україні. Він забезпечить понад 250 тис. мешканців південного сходу країни екологічним, енергоефективним та надійним опаленням, а також цілорічним постачанням гарячої води.
Основною галуззю регіональної економіки є промислове виробництво, а найбільшим сектором промисловості – металургія. Від металургійного комбінату «Азовсталь» буде постачатися відпрацьоване тепло місцевому комунальному підприємству «Маріупольтепломережа». Технологія використовуватиметься для забезпечення мешканців міста теплом і гарячою водою без необхідності використання додаткового палива. Нині система централізованого теплопостачання забезпечує теплом близько 130 тис. споживачів, понад 1800 житлових будинків та 200 громадських будівель міста.
«Швеція сприяє модернізації системи централізованого теплопостачання в Україні з 2012 року, коли було започатковано програму «DemoUkrainaDH». В її рамках здійснюються інвестиції в ініціативи, спрямовані на підвищення енергоефективності, та реалізуються проєкти розвитку системи централізованого теплопостачання країни», – прокоментував Тобіас Тиберг, посол Швеції в Україні, під час церемонії підписання в Маріуполі.
Проєкт передбачає інвестиції в декілька ключових завдань: об’єднання трьох мереж централізованого теплопостачання, утилізацію відпрацьованого тепла металургійного комбінату «Азовсталь», встановлення конденсатора димових газів на одній котельні, монтаж нового енергоефективного обладнання для покращення роботи котельні, а також встановлення нових індивідуальних теплових підстанцій.
«Новий інвестиційний проєкт сприятиме розвитку ККП «Маріупольтепломережа» і допоможе досягти нового рівня ефективності та забезпечити стабільним опаленням сотні тисяч мешканців міста», – зазначив Маріупольський міський голова Вадим Бойченко.
Реалізація проєкту дозволить зменшити споживання тепла та газу, а також загальні тепловтрати. Перші результати очікуються протягом опалювального сезону 2023-2024 рр. Крім того, проєкт матиме значний вплив на екологію та клімат: його впровадження дозволить зменшити викиди CO2 щонайменше на 16 800 тонн на рік, що еквівалентно річним викидам 7 000 легкових автомобілів.
Загальна сума інвестицій у проєкт становить 7,1 млн євро, з них 5 млн євро – кредитне фінансування від Нефко, 1,5 млн євро – грантове фінансування від Швеції та 650 000 євро – фінансування за рахунок внеску Маріуполя.
https://elektrovesti.net/78705_v-ukraini-vpershe-promislove-teplo-vikoristovuvatimetsya-dlya-tsentralizovanogo-opalennya
У Києві з'являться шість ботанічних пам’яток природи
У Києві шість природних об’єктів планують оголосити ботанічними пам'ятками природи місцевого значення.
Про це повідомили у Київській міськраді, передає ecopolitic.com.ua.
Ініціатива покликана створити належні умови для збереження цінних історичних та екологічних екземплярів рослинного світу, які розташовані на цих територіях. "Велику значущість цих територій становлять популяції рідкісних рослин, зокрема ті, які занесені до Червоної книги України та охороняються згідно з Додатком 1 до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, – зазначила депутатка Київської міської ради та членкиня постійної комісії з питань охорони здоров'я та соціальної політики Олеся Пинзеник. – Йде мова про сон широколистий, сон чорніючий, лілія лісова та зозулині сльози серцелисті».
За її словами, потрібно дбати про охорону природних об‘єктів і рідкісних видів рослин, оскільки вони також є важливим аспектом екосистеми міста.
Очікується, що новий статус отримають: території Білодібровного лісництва "Чарівна" КП "Дарницьке лісопаркове господарство", орієнтовною площею 0,1 га; території "Орхідейна", загальною площею 0,22 га, у межах захисної смуги озера Лебедине у шостому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі; території Святошинського лісництва "Гронянка" КП "Святошинське лісопаркове господарство", орієнтовною площею 0,5 га; території Святошинського лісництва "Зозулин Яр" КП "Святошинське лісопаркове господарство", загальною площею 0,5 га; території Броварського лісництва "Броварська пуща" КП "Дарницьке лісопаркове господарство", орієнтовною площею 0,8 га; території Білодібровного лісництва "Сонячна" КП "Дарницьке лісопаркове господарство", орієнтовною площею 0,1 га.
Депутатка також додала, що необхідно посилити контроль у галузі збереження рідкісних об‘єктів рослинного світу, зокрема, тих, які занесено до природоохоронних списків, і проводити нагляд за дотриманням відповідних заходів з їх збереження на території Києва.
https://ecotown.com.ua/news/U-Ki-vi-z-yavlyatsya-shist-botanichnikh-pam-yatok-prirodi/
Без "кліматичних" інвестицій Україна втрачає час і швидкість реформ
Без інвестицій, що будуть здійснюватися у забезпечення кліматичних цілей, Україна втрачатиме час і швидкість реформ. Про це повідомила президент DiXi Group Олена Павленко під час виступу на заході OECD "Підтримка реформи енергетичного сектору в Україні: покращення інвестиційного клімату та пропагування відповідального ділового ведення".
"У 2020 році, коли Міністерство енергетики представило концепцію зеленого переходу, воно підрахувало, що нашій країні знадобиться до 10 мільярдів євро інвестицій на рік для досягнення амбітних цілей з декарбонізації. У 2021 році оновлений НВВ поставив досить помірні кліматичні амбіції, але все одно потребує 102 мільярди євро додаткових інвестицій до 2030 року в порівнянні зі сценарієм, звичним для бізнесу", - сказала Павленко.
Вкладати додаткові кошти потрібно у відновлювані джерела енергії та нові технології. А без таких інвестицій ми втрачаємо час і швидкість реформ, переконана експерт.
"Це інвестиції, наприклад, в енергоефективність – понад 80% житлових будинків було побудовано до 1991 року, і вони споживають до 70% більше енергії, ніж новобудови. Також це інвестиції в транспорт – за статистикою 2017 року більше половини пасажирських перевезень здійснювали автобуси. Тепер уявіть собі, якби цей транспорт був екологічно чистим. Звісно, це інвестиції в промисловість – в Україні промисловість споживає близько 30% енергії, особливо металургія. Для цього сектора зелений перехід України та приєднання до Європейської зеленої угоди стануть справжнім викликом, оскільки він повинен мати справу з регулюванням CBAM", - уточнила експерт.
Вона нагадала, що інвестиції в енергетику – це довгострокові проекти. Відтак інвестори повинні відчувати себе захищеними, а судова система має бути незалежною та справедливою.
"Наприклад, інвестиції у видобуток газу – це проекти, які тривають 40-50 років. Для компаній дуже важливо, щоб політика уряду не змінювалася щороку, оскільки це доводиться робити видобувникам, тому що тоді компанія повинна постійно перераховувати свої доходи та всю бізнес-модель, коли і як вона повинна приносити прибуток. Тому, коли уряд щороку переглядає податки або додає нове регулювання, він втрачає кількох потенційних інвесторів", - підкреслила Павленко.
Також має підвищитися прозорість в енергетичному секторі.
"Наш аналітичний центр нещодавно опублікував щорічний Індекс прозорості енергетики, ми показали, що прозорість у секторі з кожним роком зростає, але динаміка сповільнюється. Ми закликаємо наш уряд не зупинятися на подальшій цифровізації енергетичного сектору та продовжувати публікувати все більше і більше даних у форматі відкритих даних про енергетичний сектор. Якщо правила гри чіткі та стабільні, якщо є незалежна судова влада і якщо в секторі є прозорість, то з’являється те, що не можна просто прописати в законодавстві – довіра між інвесторами та владою. І якщо буде довіра, то будуть стійкі інвестиції в сектор", - наголосила Павленко.
Нагадаємо, аналітичний центр DiXi Group у новому виданні Індексу прозорості-2021 оцінив прозорість енергетичного сектору на 63 бали зі 100 можливих. Індекс-2021 охоплює 212 індикаторів, об’єднаних у 8 категорій і базованих на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Цьогорічне видання Індексу доповнене трьома новими індикаторами, побудованими на основі положень Clean Energy Package – поточних рамкових правил для енергоринків у ЄС. Оцінювання є результатом опрацювання даних відкритих джерел про функціонування й розвиток енергетичного сектору за ланцюжком “від виробника до споживача”.
https://ua-energy.org/uk/posts/bez-klimatychnykh-investytsii-ukraina-vtrachaie-chas-i-shvydkist-reform
Поділитися