Україна стала частиною енергетичної системи ЄС, щоб не залишитися без світла через російські бомби. Що зміниться?

Україна планувала відмовитися від імпорту електрики з Росії та Білорусі до 2023 року. Але війна вбила бюрократію, і це сталося на два роки швидше – українців до своєї мережі приєднав Європейський Союз

За кілька годин до ракетного обстрілу Росією українських міст та початку повномасштабної війни 24 лютого Україна від’єдналася від енергосистем Росії та Білорусі. Це було тестове відключення на три дні, щоби протестувати стабільність місцевої енергосистеми. Навіщо? Так Україна готувалася приєднатися до мережі країн ЄС ENTSO-E – крок, запланований на 2023 рік.

Після короткого тесту Україна 27 лютого мала повернутися в об’єднану з Росією та Білоруссю мережу, але після початку війни Міністерство енергетики України відмовилося від цього.

Натомість Україна попросила в ЄС прискорити інтеграцію до європейської мережі, і Єврокомісія погодилася. Вже 16 березня Україна приєдналася до Європейської енергетичної системи.

Після синхронізації Україна зможе отримувати технічну підтримку від Євросоюзу та в разі потреби імпортувати енергію звідти, каже голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Енергосистема країни не могла отримати електроенергію ззовні, це була проблема, каже Кудрицький. «Україна могла зіткнутися з нестачею електроенергії, якби агресор продовжував руйнувати нашу енергетичну інфраструктуру», – каже він.

Росіяни захопили атомну електростанцію в Енергодарі, яку перед цим обстріляли з важкої зброї. Також російські війська зайшли на Каховську ГЕС та Луганську ТЕС, яка була жорстоко обстріляна з артилерії окупантів та перестала працювати. Через бойові дії без електропостачання періодично залишаються деякі населені пункти, хоча загалом енергосистема завжди працювала стабільно.

У більшості випадків, коли бойові дії вщухають, працівники місцевих обленерго та «Укренерго» відновлюють подачу електроенергії. Компанія сформувала 40 мобільних бригад для цього.

Пропускна спроможність електромереж Україна–ЄС – до 4000 МВт, каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм центру Разумкова. Це означає, що максимальний обсяг імпорту електроенергії з Євросоюзу зможе замістити роботу чотирьох українських атомних енергоблоків ВВЕР-1000. Для порівняння: з Росії Україна могла імпортувати близько 2500 МВт, з Білорусі – 900 МВт.

Електрика з ЄС може допомогти Україні протриматися під час війни, але за якими цінами та на яких умовах Україна зможе купувати її потім – не зрозуміло. «Про комерційні постачання, як і про ціни, які формуються на ринку після синхронізації, поки що говорити рано, – каже Омельченко. – Наразі завдання зберегти енергосистему».

Робота з приєднання до енергосистеми Євросоюзу розпочалася в 2015 році, після анексії Криму та окупації частини Донецької та Луганської областей.

У 2017 році «Укренерго» та ENTSO-E підписали угоду про умови об’єднання енергосистем. Саме за цією угодою кінцевий термін синхронізації був запланований на 2023 рік.

За шість років на підготовку до інтеграції Україна витратила близько €700 млн. За цей час модернізувала підстанції, лінії електропередач та електростанції.

У липні 2019 року Україна перейшла на модель енергетичного ринку країн ЄС. Вона передбачає конкуренцію між виробниками за кінцевого споживача та відмову від державного регулювання цін на енергію. 2020 року «Укренерго» був сертифікований як незалежний оператор системи передачі європейського зразка. Паралельно відбувалися випробування української енергосистеми.

«Завдяки цій підготовці, а також професійній роботі енергетиків наша енергосистема стабільно працювала на (початку) війни та ізольованого режиму», – каже Омельченко.

https://forbes.ua/richest/khto-shepoche-na-vukho-putinu-21032022-4871