Сила волі: шість фактів про енергетичну незалежність України

Останні півтора десятки років Україна свідомо наближалась до стану енергетичної незалежності. Відкрита військова агресія росії прискорила темпи реформування галузі.

Ще ніколи в історії сучасної України слово "незалежність" не значило так багато, як сьогодні. Не просто слово, а справжній дороговказ для кожного українця, мета, що об’єднала нас усіх попри будь-які розбіжності у минулому.

Окрім Збройних сил України, на нашу незалежність щодня працюють тисячі інших героїв, часто невидимих. Серед них – робітники енергетичної галузі. Люди, що мужньо не покидають свої робочі місця під обстрілами, лагодять труби та мережі, забезпечують подачу тепла у домівки українців. Тож неможливо не згадати про енергетиків та результати їх щоденної кропіткої праці.

"Українська енергетика" до Дня Незалежності зібрала цікаві факти про енергетичний сектор країни.

Енергосистема України до 24 лютого 2022 року була об’єднана з енергосистемою росії та білорусі. Ми готувались до синхронізації з європейською континентальною мережею ENTSO-E, але за планом це мало статися після проходження двох тестів у 2023 році.

Україна в ніч на 24 лютого від’єдналась від росії та білорусі для проходження першого з тестів. Наша енергосистема мала пропрацювати в ізольованому режимі разом з Молдовою, а за три дні повернутися назад до рф та рб.

Після віроломного розв’язання росією повномасштабної війни проти України, стало зрозуміло, що повернення вже не можливе. Ми могли так і лишитись в енергетичному острові, збалансовуючи свої виробництво і споживання власними силами, але натомість звернулись до ENTSO-E з проханням приєднатись до них у прискореному режимі. Доки оператори континентальної Європи розглядали нашу заявку, ми продовжували працювати в острові, успішно утримуючи стабільну частоту 50 Гц.

На початку березня, під час обстрілів Запорізької АЕС, вітчизняний оператор "Укренерго" ухвалив рішення про необхідність термінового розвантаження двох енергоблоків – їх сумарна потужність становить 2000 МВт. Відключення таких великих об’єктів могло серйозно вплинути на загальну частоту енергосистеми. Але завдяки зусиллям енергетиків "Укренерго", розвантаження пройшло практично непомітно. Частота на кілька митей відхилилась від еталонних 50 Гц на одну десяту значення, а потім знову повернулась до вихідних значень.

У найближчі роки доступна пропускна спроможність мереж для експорту української електроенергії має збільшитись до 3500 МВт

Ця подія була вирішальною для ENTSO-E. Будучи враженими професіоналізмом команди "Укренерго", вони ухвалили рішення про можливість приєднання України та Молдови до європейської сім’ї операторів систем передач. Україна з 16 березня отримала "енергетичний безвіз", що створило передумови для нашої майбутньої перемоги у великій війні проти росії. З моменту об’єднання, ми можемо не боятись великих блекаутів для споживачів внаслідок пошкодження інфраструктурних об’єктів. У разі потреби, Європа підставить плече та надасть Україні необхідні обсяги електроенергії.

Дуже швидко після об’єднання ми також почали експорт електроенергії до Європи. На тлі газових війн, влаштованих росією країнам ЄС, відносно недорога українська електроенергія є дуже цінним ресурсом та користується великим попитом. Завдяки стабільній роботі енергосистеми, в якій можуть переконатися європейці, обсяг експорту поступово зростає і зараз вже він становить 250 МВт.

Наразі ENTSO-E також розглядає перспективи збільшення доступної пропускної спроможності існуючих інтерконекторів з країнами ЄС. В перспективі найближчих років доступна пропускна спроможність мереж для експорту української електроенергії має збільшитись до 3500 МВт, розповіли в "Укренерго".

Україна поступово відмовлялась від російського та білоруського пального, починаючи з 2014 року. Але станом на початок війни ми все ще залежали від пального з країн-агресорів, а також частково імпортували ядерне паливо для наших атомних електростанцій.

"Енергоатом" з початку війни повністю відмовився від російського ядерного палива. Це було простим рішенням для України, адже, за словами президента НАЕК Петра Котіна, на складах досі є великий запас паливних збірок, який буде використовуватись протягом наступних пʼяти-шести років.

Альтернативний постачальник – компанія Westinghouse – пообіцяла за наступні два роки наростити виробництво до тієї кількості, яка необхідна Україні. Тож перебоїв з постачанням ми не відчуємо.

З кінця квітня і по середину липня брак палива був дуже відчутний

А ось раптова зупинка постачань пального з росії та білорусі виявились болісною для українських споживачів. Хоча зусилля із диверсифікації у попередні роки робились, їх виявилось не достатньо. Окрім того, що значні обсяги надходили безпосередньо з країн-агресорів, ланцюги постачання з інших джерел (наприклад, Литви) також проходили територією білорусі. У Мінекономіки підрахували, що після 24 лютого ми втратили 97% зовнішніх поставок ринку нафтопродуктів.

Спочатку дефіцит пального вдавалось ліквідувати завдяки створеним раніше запасам та власному виробництву. Але протягом весняних місяців росія знищила і цю інфраструктуру. Тож трейдерам довелось терміново шукати надвеликі обсяги на ринках Європи. З кінця квітня і по середину липня брак палива був дуже відчутний. Кілометрові черги на АЗС, підпільний продаж паливних талонів, бум на електричні автомобілі – саме такими запам’ятались ці місяці споживачам. Та згодом ринок вдалось наситити. У серпні АЗС, як і раніше, пропонують практично повний асортимент на стелах: у наявності і дизель, і бензин різних марок, і автогаз. Дефіцит відчувається лише у прифронтових областях. Але після перемоги паливо ритмічно йтиме і туди.

Перший етап перемоги – деокупація трьох областей України – завершився у квітні 2022 року. Туди, звідки втікали розбиті окупанти, українські енергетики одразу ж бралися повертати електроенергію. Завдання було непросте. Через обстріли сильно були пошкоджені як локальні мережі, так і великі лінії електропередач.

Про повне відновлення енергопостачання на деокупованій Київщині повідомили 19 травня. Як розповіли енергетики, російські загарбники пошкодили 10 тисяч кілометрів електроліній у Київській області! 1000 енергетиків з різних куточків України відновили електропостачання за рекордні 45 днів, хоча за першими розрахунками на це знадобилося б не менше двох місяців. Наразі живлення відновлено для понад 260 тисяч споживачів.

1000 енергетиків з різних куточків України відновили електропостачання у Київській області за рекордні 45 днів

На Чернігівщині роботи з відновлення електропостачання до осель жителів області провели ще швидшими темпами. Так, із 21 квітня до 6 травня електрику повернули майже 99% абонентів. Хоча на той момент йшлося лише про тимчасові рішення, а не про надійні схеми електропостачання, це дозволило подати світло кільком тисячам домогосподарств.

У прифронтових населених пунктах, де не припиняються ворожі обстріли, роботи з відновлення енергопостачання ведуться постійно. Енергетики працюють безперервно уже 182 доби та не залишають українців без світла, хоч ці роботи є надзвичайно ризикованими. Ворог не полишає спроб просунутися вглиб території України. Наприклад, 22 серпня аварійно-ремонтні бригади "ДТЕК Донецькі електромережі" виконали аварійно-відновлювальні роботи для жителів 30 населених пунктів. Це дало змогу повернути світло у домівки 7225 родин у Бахмутському, Покровському та Краматорському районах.

У довоєнні часи український енергетичний мікс на 70% складався з чистої електроенергії, виробництво якої не призводить до викидів СО2. Цим ми завдячуємо великою часткою виробництву електроенергії атомними електростанціями (понад 50%) та стрімкому розвитку відновлюваних джерел енергії. За словами заступника міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослава Демченкова, перспективи не обмежуються досягнутими показниками. Обсяги атомної енергетики та розвитку відновлюваних джерел можуть зрости у співпраці з міжнародними партнерами.

Наразі енергетичний мікс став ще більш "чистим", адже вугільні електростанції переважно перебувають у зоні ризику обстрілів та використовуються меншою мірою. Протягом тижня 15-21 серпня 82,7% електроенергії вироблено без викидів СО2, повідомило "Укренерго".

Україна живе без російського газу уже майже 7 років. Однак, цей факт заслуговує на окрему згадку, адже без блакитного палива з росії ми залишились у розпал опалювального сезону, наприкінці листопада 2015 року. Такого ж сценарію наразі побоюється і Європа. Досвід України міг би частково допомогти Євросоюзу підготуватись до зими без російського газу.

Швидко замінити поставки з росії Україна змогла, уклавши контракти з іншими постачальниками. За даними аналітичного центру DiXi Group, у 2020 році Україна купувала газ у постачальників з 13 країн. Дві третини газу – 60,1%, або 4,4 млрд кубометрів, було придбано у трейдерів зі Швейцарії та Німеччини. Також майже у 6 разів було збільшено обсяг імпорту зі Словаччини – до 1,1 млрд кубометрів. Усього за 2020 рік ми отримали 7,3 млрд кубометрів імпортного блакитного палива для власних потреб.

Можливо, Україна ніколи б так і не змогла стати експортером газу, але закривати власні потреби цілком змогла б

Велика ставка також робилась на власний видобуток. Україна має значні поклади газу, яким за роки незалежності приділяли недостатньо уваги. Тут не обійшлося без впливу кремля, якому було вигідне знищення українського газовидобутку. Зусиль та ресурсів найбільшого підприємства з видобутку газу – державного АТ "Укргазвидобування", що входить до складу "Нафтогазу", – у довоєнні часи вистачало лише на підтримку діючого фонду свердловин, які давали до 15 млрд кубометрів газу на рік. Разом з цим, компанія готувалась розширювати горизонти: розробляти Чорноморський шельф, освоювати глибокі поклади газу. Можливо, Україна ніколи б так і не змогла стати експортером газу, але закривати власні потреби цілком могла б.

Українські фахівці також розробили та запропонували Європі план для повної відмови від російських енергоресурсів у країнах ЄС. Серед можливих кроків: заміщення російських вуглеводнів поставками з інших джерел (збільшення використання скрапленого природного газу та поставок нафти танкерами), відмова від російського ядерного палива, "іранська модель" оплати газу, що транспортується газопроводами, відповідно до якої оплата за поставлений газ буде зберігатись на спеціальних європейських рахунках, допоки росія не припинить агресію і не відшкодує нанесені втрати.

Власна інфраструктура зі зберігання відпрацьованого ядерного палива також дуже важливий елемент для енергонезалежності. Адже навіть тут ми залежали від росії, сплачуючи їй 200 млн доларів щороку! Не маючи змоги зберігати чи переробляти відпрацьоване паливо, ми мусили б зупинити наші атомні електростанції та втратити найбільше джерело виробництва електроенергії.

В Україні діє чотири атомні електростанції. Централізоване сховище для відпрацьованого ядерного палива для трьох з них було побудоване торік, а 25 квітня отримало ліцензію на експлуатацію. Після перемоги, коли перевезення ядерного палива територією України буде знову дозволене, це сховище прийматиме на зберігання паливні збірки з Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС.

Але Запорізька атомна електростанція – найбільша АЕС Європи – має власне сховище уже протягом 21 року. Саме 24 серпня 2001 року на майданчик об’єкта було встановлено перший контейнер з відпрацьованим ядерним паливом із ЗАЕС. Сховище побудоване за сучасними технологіями, тобто передбачає зберігання без використання води для охолодження. Саме тому воно зможе гарантовано зберігати відпрацьовані паливні збірки протягом 50 років.
https://ua-energy.org/uk/posts/nezalezhni-v-enerhetytsi