На шляху до енергоефективності: випробування та нові можливості

Інна Кучеренко
28.09.2021

Шляху назад вже немає. Глобальний світ поставив собі за мету перехід від необмеженого енерговикористання до більш дружнього по відношенню до природи підходу до енергоресурсів. Цей підхід зафіксовано в Цілях сталого розвитку ООН до 2030 року, які підтримує і Україна. Існуюча у світі тенденція доцільного використання енергоресурсів спрямована також на зменшення негативного впливу на довкілля.

Втім, одна справа декларувати, інша – виконувати задеклароване. Змінювати світогляд до вироблення та споживання енергії у суспільстві непроста задача.

Україна впевнено йде курсом енергоефективності, але досягнутого ще замало. Порівняно невелика за розміром економіка України споживає досить багато енергії. Так, частка України у світовому енергоспоживанні становить 0,6%, що, водночас, втричі перевищує частку в світовій економіці, яка становить 0,2%.

Крім того, враховуючи те, що енергоспоживання в Україні значною мірою залежить від наявних обсягів газу, ціна на який на європейських ринках показує значне зростання, варто використовувати усі наявні можливості, щоб зменшити залежність від природного газу, а використовувати цей ресурс лише як енергоносій для балансуючих потужностей у перехідний період.

Відповідно до даних Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, 45% кінцевого споживання газу припадає на побутовий сектор, а саме тут можна відмітити низьку енергоефективність. Зокрема, низька теплоізоляція будівель призводить до нераціонального використання газу, як джерела енергії для опалення. Заходи з енергоефективності, в свою чергу, можуть зменшити загальне споживання газу на 10-20%.

Одним із можливих способів покращити ситуацію є використання відновлюваних джерел енергії. Звісно, і тут є свої виклики, зокрема з інтеграцією у мережі та балансуванням, але це вже той шлях, по якому нам крокувати разом з міжнародною спільнотою, хоч і дещо наздоганяючи її. В цьому напрямку в Україні інвестори надають пріоритет сонячним станціям, що обумовлено значним зменшенням вартості та відносною легкістю установки.

Для реалізації заходів з енергоефективності на місцях існує низка можливостей як для утеплення, енергомодернізації будівель, так і для більш раціонального споживання електроенергії.

Наприклад, з жовтня 2014 року діє розроблена Держенергоефективності та запроваджена Урядова програма «теплих кредитів». З початку дії державної програми сума компенсацій з держбюджету становить 3,46 млрд гривень. Цього року, станом на серпень з державного бюджету за «теплими кредитами» відшкодовано 131,31 млн гривень.

Також станом на 17 вересня 2021 року 606 проектів енергомодернізації будинків за програмою “Енергодім” Фонду енергоефективності перейшли до проектної, імплементаційної або завершальних стадій. Загальна вартість цих проектів становить 5,2 млрд грн. У Фонді зазначають, що областями-лiдерами за кількiстю поданих заявок є Волинська, Львівська та Миколаївська.

Ці програми допомагають власникам будинків і квартир, ОСББ, утеплювати будівлі, встановлювати лічильники тепла та впроваджувати інші заходи з енергоефективності.

В свою чергу, можливості з використання ВДЕ активно впроваджуються приватними домогосподарствами, які надають перевагу встановленню сонячних електроустановок. Хоча в цьому напрямку останні два роки можна спостерігати певну стагнацію. Лідерами серед областей України, як за потужністю, так і за кількістю установок є Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Закарпатська та Івано-Франківська області.

В той же час, в регіонах, які не є лідерами з впровадження енергоефективних технологій або використання ВДЕ, все одно знаходять шляхи до більш раціонального використання енергії.

Так, наприклад, Харків відомий своєю спроможністю до консолідації зусиль приватного бізнесу у досягненні певної мети. Якщо бізнес вирішив допомогти, то його вже не спинити. Так, приватна компанія, яка займається встановленням СЕС вирішила допомогти «Обласному будинку дитини №3». Для цього разом з компаніями-партнерами власним коштом встановили сонячні панелі на даху будівлі. Потужність встановленої СЕС становить 5 кВт. За менш ніж півтора місяці станція сгенерувала 1500 кВт*годин електроенергії. Таким чином установа тепер може економити близько 700-800 кВт на місяць.

Інший приклад в місті Харків вже стосується будівлі Кафедрального Собору Успіння Пресвятої Діви Марії. На даху прилеглої до собору будівлі, яка виконує функції соціального притулку, також було встановлено сонячні панелі. За словами настоятеля собору Григорія Себанкова, це дасть можливість установі покрити приблизно 80% від власних потреб в споживанні електроенергії. Цей проект впроваджено в рамках всеукраїнської програми «Енергія єдності», мета якої перевести всі храми на сонячну енергію. На наш погляд, крім очевидних переваг економічного та екологічного характеру, такі проекти мають вплив на прийняття рішень у переході на чисті джерела енергії приватних домогосподарств та малого бізнесу, адже є прикладами сучасного погляду на енергетику. До того ж, схожа програма вже понад десять років успішно впроваджується в будівлях релігійних установ Німеччини.

Державні інституції постійно працюють над новими стимулами для розвитку чистих джерел енергії, які сприятимуть ефективному виробництву енергії.

Зокрема, Держенергоефективності нещодавно презентувало такий підхід до виробництва енергії з ВДЕ як Net Energy Metering (NEM), тобто - Система чистого вимірювання. Net Metering передбачає, що надлишок виробленої електроенергії буде споживатись в наступний розрахунковий період. Таке обчислення розраховане насамперед на бюджетні та неприбуткові організації, домогосподарства та малий бізнес і включає в себе усі види генерації з ВДЕ. При цьому плата за небаланси буде відсутня для цієї категорії виробників.

Варто віддати належне – цією пропозицією намагаються врахувати як потреби населення і бізнесу, тобто тих, хто інвестує у ВДЕ та інші енергоефективні технології, так і можливості енергосистеми та ринку загалом. Ці пропозиції звісно ще потребують обговорень у профільних комітетах та змін існуючих законодавчих актів.

Як кажуть: «Що було бачили, що буде побачимо». Поки готувалась ця публікація, зростали ціни на природний газ на європейських хабах, а профільний комітет ВРУ рекомендував до прийняття у другому читанні довгоочікуваний законопроект «Про енергоефективність», який зможе замінити застарілий закон від 1994 року. Є надія, що з прийняттям нового законопроекту та впровадженням відповідних заходів енергоефективності, шлях України до чистої енергії та ефективного її використання буде успішним.