ЕНЕРГЕТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА 20-26.08.2018

За тиждень виробники тепла збільшили борг на 715 млн грн (2,8%), регіональні газозбутові підприємства – на 1 022 млн грн (5%). Підприємства ТЕЦ (виробництво електроенергії) зменшили борг на 260 млн грн (6,9%).

Станом на 14 серпня 2018 р. сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ перед НАК «Нафтогаз України» складає близько 29,4 млрд грн. В порівнянні з минулим тижнем заборгованість збільшилась на 456 млн грн (1,6%).

Заборгованість регіональних газозбутових підприємств складає близько 21,5 млрд грн. В порівнянні з минулим тижнем заборгованість збільшилась на 1 022 млн грн (5%).

Зростання заборгованості ТКЕ, ТЕЦ та газозбутових підприємств протягом третього тижня місяця є типовим та пояснюється оформленням актів прийому-передачі обсягів газу, використаного у липні 2018 року, а розрахунки населення за послуги з постачання теплової енергії у попередньому місяці здійснюються до 25-го числа поточного місяця.

Заборгованість промислових підприємств за минулий тиждень не змінилась та складає 2,8 млрд грн.

Заборгованість ПАТ Київенерго за газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, за минулий тиждень збільшилась на 240 млн грн (7%). Сумарна заборгованість Київенерго складає близько 3,7 млрд грн.

Сумарна прострочена заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, складає близько 25,9 млрд грн, з них за 2018 р. — 9,7 млрд грн. За минулий тиждень заборгованість збільшилась на 715 млн грн (2,8%).

Найбільша сумарна прострочена заборгованість за використаний газ в цій категорії накопичена у підприємств ТКЕ і ТЕЦ Донецької (5,5 млрд грн), Дніпропетровської (4,3 млрд грн), Харківської (1,8 млрд грн), Луганської (1,6 млрд грн), Одеської (1,2 млрд грн) областей та м. Києва (3,2 млрд грн).

Найбільша прострочена заборгованість за використаний природний газ за 2018 р. в цій категорії накопичена у підприємств ТКЕ і ТЕЦ м. Києва (2 665 млн грн), Дніпропетровської (747 млн грн), Харківської (733 млн грн), Львівської (667 млн грн), Запорізької (588 млн грн) та Донецької (453 млн грн) областей.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.17 №187 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.03.18 №228), на Компанію покладено обов’язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для всіх категорій використання природного газу, в тому числі для виробництва електричної енергії такими виробниками, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

Отже, відповідно до пункту 12 Положення, постачання Компанією природного газу (надання номінацій) виробнику теплової енергії здійснюється виключно у разі виконання останнім, як мінімум, двох умов: укладення з Компанією договору постачання природного газу відповідно до законодавства, а також забезпечення хоча б однієї з передбачених Положенням обов’язкових умов, щодо розрахунків за використаний природний газ (ознайомитись з якими можна за посиланням).

Детальну інформацію щодо заборгованості по цій категорії підприємств дивіться у таблиці в кінці цього прес-релізу, а також у інфографіці, що додається.

В порівнянні з минулим тижнем заборгованість по цій категорії підприємств-боржників зменшилась на 260 млн грн (6,9%) та складає близько 3 497 млн грн.

З 23 підприємств ТЕЦ та 5 генеруючих компаній, яким НАК «Нафтогаз України» поставив природний газ для виробництва електроенергії, має значну заборгованість 18 споживачів з Харківської, Київської, Дніпропетровської, Херсонської, Донецької, Луганської, Львівської, Полтавської, Миколаївської, Одеської областей, АР Крим, м. Севастополя, м. Києва (дивіться інфографіку, що додається).

Найбільша сумарна прострочена заборгованість — у ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 (1 031 млн грн), ПАТ Київенерго (535 млн грн), ПАТ Кримтеплоелектроцентраль (364 млн грн), ДП Сєвєродонецька ТЕЦ (321 млн грн), ПрАТ Дніпровська теплоелектроцентраль (319 млн грн) та ПрАТ Херсонська ТЕЦ (282 млн грн). Загальна заборгованість цих шести підприємств складає близько 82% від сумарної заборгованості.

Сумарна прострочена заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» регіональних газопостачальних підприємств за природний газ складає близько 21,5 млрд грн. В порівнянні з минулим тижнем заборгованість по цій категорії підприємств-боржників збільшилась на 1 022 млн грн (5%).

З регіональних газопостачальних підприємств, яким Нафтогаз постачає газ, найбільшу прострочену заборгованість мають 6 споживачів, а саме: ТОВ Харківгаз Збут (2 500 млн грн), ТОВ Київоблгаз Збут (2 037 млн грн), ТОВ Дніпропетровськгаз Збут (1 990 млн грн), ТОВ Одесагаз-Постачання (1 869 млн грн), ПАТ Донецькоблгаз (1 677 млн грн) та ТОВ Львівгаз Збут (1 514 млн грн).

Поточний порядок постачання газу для потреб населення визначає, що Нафтогаз є єдиною компанією, зобов’язаною надавати газ регіональним газопостачальним підприємствам на пільгових умовах. Відповідно, газ для продажу населенню газзбути купують виключно у Нафтогазу. Частину газу для населення, використану отримувачами пільг та субсидій, оплачує державний бюджет.

Чинний порядок проведення розрахунків по фінансуванню державою пільг та субсидій населенню (наказ Мінфіну від 04.01.2018 №1, який набрав чинності з 19 січня 2018 року) не передбачає механізмів перевірки достовірності інформації про фактичні обсяги використання субсидіантами та пільговиками природного газу, який виставляється газзбутами до відшкодування з боку держави. Це може призвести до перевитрат бюджетних коштів.

Прямі промислові споживачі

В порівнянні з минулим тижнем заборгованість по цій категорії підприємств-боржників не змінилась та складає 2 803 млн грн.

З близько 380 промислових підприємств, яким Нафтогаз постачає або постачав газ, значну прострочену заборгованість мають 13 споживачів. З них найбільша сумарна заборгованість залишається у наступних підприємств: Одеський припортовий завод (1 518 млн грн), ПАТ Лисичанський склозавод «Пролетарій» (833 млн грн), ПАТ Алчевський металургійний комбінат (186 млн грн) та ПАТ Енергомашспецсталь (174 млн грн).

Нафтогаз проводить дії щодо припинення постачання газу та стягнення заборгованості з боржників згідно з чинним законодавством. По усім підприємствам-боржникам отримані судові рішення про стягнення боргу, Нафтогаз очікує на виконання цих рішень.

Процес стягнення заборгованості ускладнено тим, що деякі з підприємств знаходяться на тимчасово непідконтрольній території або безпосередньо біля лінії зіткнення. В частині випадків не виконуються судові рішення. В деяких випадках неможливо здійснити фізичне відключення підприємства від газопостачання через блокування доступу фахівців до інфраструктури.

Детальна інформація щодо заборгованості підприємств ТКЕ та ТЕЦ за газ, використаний для виробництва теплової енергії (за посиланням).

http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/6926E5920EE4F5C22582EA004304E5?OpenDocument&year=2018&month8&nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&

 

 

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виділить 10% від вартості будівництва в Чорнобильській зоні відчуження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) на спорудження соціальних об’єктів у місті Славутич, Поліському та Іванківському районах (Київська область).

Відповідний меморандум був підписаний 16 серпня на майданчику будівництва ЦСВЯП між «Енергоатомом», Київською обласною державною адміністрацією та Державним агентством з управління зоною відчуження.

 «Сьогодні стартує ще одна складова комплексного проекту ЦСВЯП - соціальна. По мірі освоєння капітальних вкладень 10% від їх суми будуть спрямовуватися на соціально-економічний благоустрій прилеглих територій: це Іванківський та Поліський райони та місто Славутич», - заявив президент «Енергоатому» Юрій Недашковський.

За його словами, на даний момент «Енергоатом» вже капіталізував 1 млрд грн, з яких 10% - 100 млн грн - вже будуть спрямовані на соціальні об’єкти.

«Ми готові платити ці кошти, вони зарезервовані, але для цього потрібно певним чином врегулювати ці питання, передбачені законом про будівництво Централізованого ядерного сховища ВЯП. І ці питання будуть врегульовані саме підписанням сьогодні (16 серпня - УНІАН) тристороннього договору, який буде визначати порядок розрахунку та перерахування цих коштів», - уточнив Недашковський.

Президент «Енергоатому» додав, що об’єкти, на які виділятимуться кошти, були затверджені Київською облдержадміністрацією і вказані в даному меморандумі.

Також Недашковський нагадав, що реалізація проекту ЦСВЯП дасть Україні можливість позбутися від монопольного впливу країни-агресора - Росії.

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів №380-р від 7 червня 2017 року, вартість будівництва ЦСВЯП становить 37,2 млрд грн. Таким чином, згідно підписаному меморандуму, на соціальні об’єкти буде виділено 3,72 млрд грн.

https://economics.unian.ua/energetics/102212-energoatom-vidilit-10-vid-vartosti-csvyap-na-socob-yekti-v-kijivskiy-oblasti.html

 

Установчі  збори Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України заплановано на  22 серпня 2018 року  об 11:00 за адресою: м. Київ,  вул. Хрещатик, 30 5-й поверх (актовий зал).

Загалом для участі в установчих зборах подано 28 заяв від учасників громадських об’єднань.

 Ознайомитись з протоколом засідання Ініціативної групи з підготовки Установчих зборів для формування нового складу Громадської ради  можна за посиланням:

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245291432&cat_id=161254

http://oilreview.kiev.ua/2018/08/17/ustanovchi-ri-gromadsko%d1%97-radi-pri-minenergovugillya/

 

На відкритому засіданні Регулятора, яке відбудеться 23 серпня 2018 року, будуть розглянуті питання щодо схвалення проектів постанов НКРЕКП, що мають ознаки регуляторних актів, з метою приведення діючої нормативно-правової бази у відповідність до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії».

Про це регулятор повідомляє на своїй сторінці в Фейсбук.

 Зокрема, планується визнати такими, що втратили чинність, низку нормативних документів, що регламентують роботу української енергетики: умови та правила здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання та передачі електричної енергії, постанови про купівлю електричної енергії виробниками, про формування тарифів, методику розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії тощо.

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено наявність нових сегментів ринку електричної енергії, зокрема балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.

Разом з тим, модель купівлі всієї електричної енергії та весь її оптовий продаж на оптовому ринку електричної енергії України, що відповідає вимогам Закону України «Про електроенергетику», не передбачається положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

Нагадаємо, нова модель ринку передбачає, що балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори починають діяти з 1 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно, а максимальний строк дії двосторонніх договорів, укладених з дати початку дії нового ринку електричної енергії до 31 грудня 2020 року, не може перевищувати одного року, крім договорів з виробниками за «зеленим» тарифом.

Важливою складовою нового ринку мають бути принципи добросовісної конкуренції; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; вільного вибору елекропостачальника; недискримінаційного та прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу; недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; незалежного регулювання; та недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічні витрати.

http://oilreview.kiev.ua/2018/08/17/nkrekp-koriguye-normativno-pravovu-bazu/

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), за підсумками засідання 23 серпня планує збільшити рівень готовності власної нормативної бази до запуску ринку електричної енергії з 60% до 90%, повідомила глава регулятора Оксана Кривенко.

 «Це наступний крок прийняття всіх необхідних документів для повної імплементації закону» Про ринок електричної енергії «. Близько 60% документів вже затверджено. Ті документи, які ми розглянемо на відкритому засіданні, повинні покрити близько 90% необхідних», - сказала вона на телеканалі « прямий «.

За словами глави НКРЕКУ, один з документів, який заплановано прийняти, - це припинення дії великого переліку постанов регулятора, які в умовах нового ринку електроенергії втрачають актуальність, зокрема, порядок розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію, що передбачає так звану формулу «Роттердам + «.

Коментуючи прогнози зростання цін для населення в умовах запуску ринку, О.Кривенко зазначила наявність підстав для підвищення цін. «Наскільки виростуть ціни - невідомо, і навіть прогнозувати поки складно», - в той же час зазначила глава НКРЕКУ.

Як повідомлялося, новий ринок електричної енергії в Україні має запрацювати 1 липня 2019 року.

https://interfax.com.ua/news/economic/525760.html

 

«Укренерго» ініціює встановлення гарантії викупу високоманеврових потужностей для балансування енергосистеми

НЕК «Укренерго» буде ініціювати внесення правок в електроенергетичні кодекси для гарантованого викупу високоманеврових балансують потужностей, що дозволить побудувати акумуляторні і газопоршневі станції в умовах стрімкого розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

«Є досить багаті українські інвестори, яким може бути цікаво вкладати в energy storage. Можливо, знайдуться і ті, кого зацікавлять газопоршневі станції. Якщо ж держава оголосить відповідні конкурси на таке будівництво, де предметом буде ціна - плата за потужність, то цілком ймовірно, що вони зацікавлять і іноземних інвесторів, у яких є доступ до дешевих кредитів », - сказав глава НЕК Всеволод Ковальчук в інтерв’ю виданню «Дело».

«Єдине чого немає для таких проектів в нашому законодавчому полі - це гарантії викупу послуги. Для цього треба внести зміни в уже затверджені кодекси. Ми будемо ініціювати ці правки, і сподіваємося, що при спільній роботі з Міненерговугілля та НКРЕКУ до кінця поточного року зможемо забезпечити прийняття необхідних змін у вторинне законодавство і почати процедуру конкурсу на створення потужностей », - додав він.

За його словами, газопоршневі електростанції працюватимуть незначна кількість годин на рік, тому на газовий баланс це не вплине.

«Альтернативи їм з точки зору питомої ціни за МВт встановленої потужності або з точки зору швидкості повного завантаження блоків не існує», - пояснив В.Ковальчук.

«З трьох можливих сценаріїв будівництво високоманеврових балансують потужностей призводить до найменшого зростання вартості електроенергії - на 48,7%. Вкладення 55 млрд грн в їх зведення дасть економію в 65 млрд грн в порівнянні зі сценарієм обмеження роботи ВДЕ », - зазначав раніше глава НЕК Всеволод Ковальчук.

«Укренерго» здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості, але буде перетворено в закрите акціонерне товариство.

http://oilreview.kiev.ua/2018/08/20/ukrenergo-iniciiruet-ustanovlenie-garantii-vykupa-vysokomanevrennyx-moshhnostej-dlya-balansirovaniya-energosistemy/

 

Виробництво електроенергії в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України в січні-липні 2018 року зросло на 2,2% (на 2 млрд 20,4 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 92 млрд 90,4 млн кВт- ч, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Атомні електростанції (АЕС) за цей період скоротили вироблення електроенергії на 10,7% - до 46 млрд 626,6 млн кВт-год, зокрема, виробництво електроенергії на Запорізькій АЕС склало 21 млрд 454,1 млн кВт-год (-2, 1% до січня-липня-2018), Південно-Української - 9 млрд 84,7 млн кВт-год (-3,9%), Рівненській - 8 млрд 138,1 млн кВт-год (-26,9%), Хмельницькій - 7 млрд 949,7 млн кВт-год (-18%).

Теплові електростанції (ТЕС), а також теплоелектроцентралі (ТЕЦ) і когенераційні установки (КУ) збільшили вироблення на 17,3% - до 34 млрд 584,5 млн кВт-год. В тому числі, генкомпанії ТЕС наростили виробництво 19,8% - до 27 млрд 891,5 млн кВт-год, а ТЕЦ і КУ - на 7,7%, до 6,693 млрд кВт-год.

Гідро- та гідроакумулюючі електростанції (ГЕС і ГАЕС) в січні-липні 2018 року збільшили виробництво на 32,7% - до 8 млрд 600,7 млн кВт-год, тоді як блок-станції знизили на 1,4% - до 835, 2 млн кВт-год.

Виробництво електроенергії нетрадиційними джерелами (ВЕС, СЕС, біомаса) за сім місяців зросла на 36,4% - до 1 млрд 443,4 млн кВт-год.

Частка АЕС в структурі виробництва електроенергії склала 50,6% (у січні-липні 2017 року - 57,9%), ТЕС, ТЕЦ і КУ - 37,6% (32,7%), ГЕС і ГАЕС - 9,3% (7,2%), блок-станцій - 0,9% (0,9%), альтернативних джерел - 1,6% (1,2).

Виробництво електроенергії в ОЕС України в липні 2018 року збільшилось на 4,2% (на 493 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 12,217 млрд кВт-год.

Крім того, відпуск теплової енергії в січні-липні 2018 року зріс на 6% (на 803,4 тис. Гкал) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 14 млн 127,3 тис. гкал.

Як повідомлялося, виробництво електроенергії в ОЕС України в 2017 році збільшилося на 0,4% (на 596,8 млн кВт-год) в порівнянні з 2016 роком - до 155 млрд 414,2 млн кВт-год. В т.ч. АЕС виробили 85 млрд 576,1 млн кВт-год (+ 5,7%), ГК ТЕС - 44,96 млрд кВт-год (-9,9%), ТЕЦ і КУ - 10 млрд 881,3 млн кВт-год (-6,1%), ГЕС і ГАЕС - 10 млрд 567,7 млн кВт-год (+ 13,7%), блок-станції - 1 млрд 530,9 млн кВт-год (-1%), ВДЕ - 1 млрд 898,1 млн кВт-год (+ 21,6%).

http://uaenergy.com.ua/post/31254/proizvodstvo-elektroenergii-v-ukraine-za-7-mes-2018-g/