Гендиректор ДТЕК ВДЕ: Майбутнє зеленої енергетики України залежить від діалогу держави з інвесторами

Це підтверджує зустріч лідерів G7, які збирають Кліматичний клуб для скорочення споживання брудних та кривавих енергоресурсів розвиненими країнами, а також раніше затвердженого плану REPowerEU.

Частково замінити російське паливо для ЄС може Україна, яка має значний профіцит генеруючих потужностей через спад внутрішнього споживання, як наслідок війни та руйнувань промисловості. Особливий потенціал має можливість експорту зеленої електроенергії, яка стрімко розвивалася в країнї останні кілька років.

Однак російське вторгнення не обійшло стороною сектор ВДЕ України, у т.ч. найбільшого учасника ринку компанії ДТЕК ВДЕ, яка володіє 8 сонячними та вітровими електростанціями.

Генеральний директор компанії Олександр Селищев в інтерв'ю бельгійському виданню EU Reporter розповів про перші невідкладні дії компанії зі збереження своїх активів з початком великої війни, кількість станцій ВДЕ країни, що знаходяться на окупованих територіях, технічні та економічні проблеми учасників ринку, а також про те, що потрібно робити, щоб зберегти майбутнє зеленої енергетики України та допомогти країні краще інтегруватися в енергетичний простір Європи.

Публікуємо текст інтерв’ю повністю.

Розкажіть, як компанія працює після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?

За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення на рівні Групи ДТЕК вже було створено Антикризовий штаб. Його учасники оцінювали ситуацію в країні та напрацьовували систему реагування на різноманітні позаштатні ситуації для стабільної роботи критичної інфраструктури та забезпечення безпеки співробітників.

Те, що сталося 24 лютого, стало для всіх великим шоком і нам довелося пристосовуватися до роботи компанії в обставинах воєнних дій. Одним із основних завдань було забезпечити безпеку людей, зберегти активи та компанію. Ми робимо все, щоб ДТЕК ВДЕ залишалася на плаву.

Що можете сказати про стан ваших генеруючих потужностей?

З проблемами зіткнулася вітрова генерація, роботу якої на сьогодні майже повністю зупинено. Нам вдалося зберегти активи, проте експлуатація не всіх з них є можливою. Під час бойових дій було пошкоджено об'єкти енергетичної інфраструктури країни, станціям просто нікуди видавати електроенергію.

У той же час, зараз стабільно працюють наші ключові сонячні електростанції. Плюс до початку вторгнення ми змонтували шість вітротурбін Тилігульської ВЕС – там велося будівництво найбільшої в Україні та однієї з найбільших для Європи вітроелектростанцій.

Наші потужності допомагають забезпечувати електроенергією енергосистему України. Загалом з кінця лютого ми згенерували близько 200 млн кВт-год зеленої електроенергії.

За яких умов ваші вітростанції можуть відновити роботу?

Ми зараз працюємо в такому форматі, щоб наступного дня після перемоги наші станції почали функціонувати у звичайному, довоєнному режимі. Щодо технічних умов, для відновлення роботи потрібно відновити пошкоджені об'єкти енергетичної мережевої інфраструктури України.

Також для нас важливо розуміти, що працівники станцій можуть виконувати свої функції без загроз для здоров'я та життя.

Як повномасштабна війна вплинула на галузь ВДЕ в Україні?

До повномасштабної війни в країні було 1,6 ГВт ВЕС та 7,6 ГВт СЕС, у тому числі СЕС домогосподарств. Згідно з нашою аналітикою, на тимчасово окупованих територіях знаходиться 75% потужностей вітроенергетики та 15% потужностей сонячної енергетики України.

Для станцій, що працюють, одна з проблем пов'язана з низьким попитом на електроенергію через те, що на 30-40% скоротилося споживання електроенергії в Україні. Знеструмлено масу побутових споживачів, великі підприємства не працюють або знищені. У цій ситуації до ВДЕ застосовуються обмеження відпуску електроенергії.

Крім того, невеликій кількості потужностей ВДЕ було завдано шкоди. Пошкоджено частину сонячних електростанцій у регіонах, які постраждали від російського вторгнення. Також є інформація про декілька зруйнованих вітрових турбін.

Насправді, кожне потрапляння снаряда у вітротурбіну чи сонячну електростанцію – варварство. Це боротьба минулого з майбутнім навіть в плані енергетики. Впевнений, що Україна не просто відновить усі пошкоджені зелені потужності, а й ще впевненіше і швидко переходитиме на ВДЕ.

Однак ключовою проблемою у ВДЕ зараз можна назвати погіршення економічного стану.

Що саме відбувається з економікою сектору ВДЕ?

Критична ситуація в плані економіки була викликано тим, що виробники ВДЕ наказом Міністерства енергетики №140 від 28 березня були обмежені в отриманні виручки за згенеровану електроенергію. Це сильно вдарило по можливості здійснювати платежі навіть на операційну діяльність, не кажучи вже про можливість обслуговувати кредити.

У березні-червні виплати виробникам електроенергії на СЕС та ВЕС не перевищували 16%. Щоб зрозуміти, наскільки мало скажу, що для повного покриття операційних витрат рівень виплат має становити щонайменше 30%, обслуговування позик – 50-55%. Оплачувати тіло кредитів компанії можуть лише за рівні виплат до 90%.

Галузь із розумінням поставилася до наказу №140 у перші дні війни. Однак сьогодні ми бачимо, що ситуація загалом по ринку стабілізувалася і існують всі підстави для підвищення рівня платежів. У Міненерго зробили крок до досягнення цього завдання, видавши наказ №206. Його дія дозволить підвищити рівень розрахунків до 30%.

Які дії може вжити держава для досягнення рівня платежів, щоб компанії мали змогу виплачувати кредити?

За нашими оцінками, за результатами цього року цілком реалістично довести рівень розрахунків перед ВДЕ до 100%. Потрібен поетапний план покращення економічної ситуації для сектору ВДЕ, який розумітимуть усі – і бізнес, і держава, і інвестори.

Багато чого сьогодні залежить від того, чи кошти від продажу електроенергії ВДЕ спрямовуватимуться сектору, від активної роботи Гарантованого покупця та від позиції Укренерго щодо оплати своїх зобов'язань перед сектором ВДЕ. Зокрема, наскільки галузі повідомили в Укренерго, вони акумулювали кошти для виконання значної частини своїх зобов'язань перед сектором ВДЕ.

Однак також нам відомо, що поза системним оператором на ці кошти вже формуються певні плани. Нам хотілося б уникнути ситуації, коли кошти, призначені для фінансування галузі ВДЕ, спрямовуються на інші цілі.

Чи можна сказати, що критична ситуація к всіх учасників ринку електроенергії, а не тільки ВДЕ?

В принципі, всі сегментами ринку електроенергії мають певні проблеми, які спричинені агресією окупанта, але рівень оплати в 30% поки що «ексклюзивно» складається лише для ВДЕ. За нашими ж оцінками, збалансувати до прийнятної міри можна всі види генерації, якщо не створювати штучних перекосів на чиюсь користь з використанням регуляторних рішень.

Як війна позначилася на відносинах компанії з інвесторами та кредиторами?

Ми знаходимося в постійному діалозі з інвесторами, оскільки через війну рівень платежів перед сектором ВДЕ скоротився. Для того, щоб така дискусія була ефективною і всі сторони розуміли перспективи покращення ситуації, потрібний концептуальний план відновлення галузі.

Це, у свою чергу, вимагає проведення діалогу з державою, щоб знайти оптимальне рішення щодо підвищення рівня розрахунків. Причому це завдання не одномоментне. Ми щодня працюємо над тим, щоб зрозуміти, як знайти оптимальне рішення у трикутнику «інвестор-бізнес-держава». Таке завдання постає перед усією галуззю зеленої енергетики України. І кожен має докласти зусиль до її вирішення.

Інвестори можуть йти на поступки, але і держава повинна йти назустріч, щоб не сталося падіння в прірву. Нам усім треба пам'ятати, що це ті ж самі інвестори, на яких ми сподіваємося у відновленні економіки України. Тому дуже важливо вести прозорий та довірчий діалог.

Як загалом ситуація з російським вторгненням змінила ваші плани на будівництво нових потужностей ВДЕ в Україні?

У зв'язку з війною компанія була змушена тимчасово призупинити проекти розвитку та зосередитись на виживанні. Зокрема, зупинено девелопмент проектів загальною потужністю понад 700 МВт ВЕС у Полтавській та Запорізькій областях.

Що зараз відбувається із територіальними громадами, де ваша компанія побудувала свої станції?

Громади, на територіях яких розташовані наші активи, завжди отримували фінансування від компанії на різні соціальні програми. Причому саме ті, які для них були потрібні та пріоритетні – ремонти шкіл, садків, протяжку водогонів та інше. Найчастіше соціальні проекти розпочиналися навіть до початку будь-яких робіт на майданчиках майбутніх електростанцій.

Звісно, в умовах цієї агресивної війни на перший план вийшли проекти з гуманітарної підтримки людей. Ми підтримуємо зв'язок із територіальними громадами на контрольованій Україною території, запитуємо їхні потреби та, відповідно, допомагаємо.

Разом із Фондом Ріната Ахметова наша компанія надає гуманітарну підтримку Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областям. Вже передано близько 150 тонн продуктових наборів, медикаменти, а також допоміжне обладнання.

Чи є випадки допомоги закордонними енергетичними компаніями територіальним громадам, які мають гуманітарні проблеми?

Наші міжнародні партнери звертають увагу на гуманітарну ситуацію в громадах і допомагають, що є особливо цінним у такі непрості часи. Вони виділяють гуманітарні вантажі, а ми вже передаємо їх туди, де вони найбільш необхідні.

Так, нещодавно для Миколаївської області ми доставили мобільну систему глибокої очистки води від компанії AFTA Group у партнерстві з Глобальним договором ООН в Україні, а також освітлювальне обладнання від Schneider Electric. Робота із гуманітарною допомогою не зупиняється ні на день.

Який вплив на підприємства ВДЕ має синхронізація України з ENTSO-E?

Насамперед, синхронізація з ENTSO-E призводить до підвищення надійності роботи всієї української енергосистеми. Це особливо важливо з огляду на те, що ми перебуваємо у стані війни.

Європейська енергосистема може будь-коли підстрахувати українських колег, надавши додаткові потужності у надзвичайній чи аварійній ситуації в Україні. Збільшення експорту до Європи дозволить легше збалансувати всі джерела генерації та зняти обмеження генерації для підприємств ВДЕ.

На скільки, за вашими оцінками, наразі зросли можливості експорту української електроенергії до Європи?

Наприкінці червня відновився експорт до Європи у напрямку Угорщини, Словаччини, Румунії обсягом 100 МВт. Після встановлення в Україні обладнання регулювання частоти потужність комерційних перетоків може досягти 1,5 ГВт.

Розпочато реалізацію проекту з відновлення лінії Хмельницька АЕС – Жешув. Проект розбито на два етапи. Цього року можна відновити лінію та отримати 1 ГВт, у майбутньому за більш серйозної реконструкції та будівництва мереж потужність експорту можна довести до 2 ГВт. Крім того, існує серйозний проект відновлення міждержавних мереж з Румунією (до 2 ГВт).

Сумарна можливість експорту у середньостроковій перспективі може бути 10 ГВт з урахуванням будівництва нових потужностей. Цей обсяг електроенергії здатний суттєво допомогти європейським країнам знизити дефіцит енергоресурсів та як наслідок знизити аномально високі ціни у себе на ринках.

Реалізація цього потенціалу вимагає злагоджених дій як від НЕК «Укренерго», так і від ENTSO-E щодо реалізації проектів розширення системних зв'язків.

Чи може Україна стати частиною глобального європейського плану RePowerEU, який передбачає підвищення енергобезпеки всіх європейських країн?

Нова енергетична стратегія ЄС RePowerEU серед іншого передбачає значну участь України у забезпеченні майбутньої енергетичної безпеки ЄС. Ми можемо це робити за рахунок значних вітрових та сонячних ресурсів країни, потенціалу з видобутку газу та наявності інфраструктури для його зберігання, потенціалу з виробництва водню, біометану. Я впевнений, що і держава, і бізнес в Україні повністю підтримують цей план.

Це стратегічний напрямок розвитку української енергетики, який потребує значних інвестицій у розвиток мереж, генеруючі потужності ВДЕ, маневрові потужності та обладнання для зберігання енергії.

Майбутнє України, як і ЄС, безумовно пов'язане із чистою енергетикою, і ДТЕК крок за кроком наближає це майбутнє. Тож роботи у нас буде багато.