30 років "озеленення": екологічна модернізація незалежної української промисловості
Українська промисловість, що славилася за часів СРСР своїми потужностями, але, аж ніяк, не екологічністю, за 30 років незалежності пережила чимало потрясінь. Тепер перед нею стоїть новий виклик - максимально скоротити негативний вплив на навколишнє середовище.
Разом зі здобуттям незалежності в далекому 1991 році Україна отримала "бонус" у вигляді кризи, що охопила всі сфери економіки, промисловості, культури, науки. Значна частина унікальних виробничих потужностей України, як і СРСР, в цілому, була розкрадена під час стихійної приватизації 1990-х років і з часом перестала функціонувати.
За тридцять років існування незалежної України повне розорення і розкрадання торкнулося тієї частини підприємств, які очолювалися невмілими управлінцями, що бачать в колись процвітаючих виробництвах "золоту жилу" для наповнення своїх кишень. Інша ж частина промисловців, які бажають зберегти свої заводи на плаву в умовах турбулентного перехідного періоду, поспішала вичавити максимум з виробничих потужностей, не замислюючись про те, яку ціну заплатять майбутні покоління українців за зворотний бік процесу - екологічну.
Останні десятиліття новітні, більш безпечні для природи технології активно впроваджують, в основному, підприємства, орієнтовані на експорт – це металургійні, сільськогосподарські та машинобудівні компанії, що здійснюють 80 відсотків поставок за кордон. У них немає іншого вибору, оскільки європейські країни висувають жорсткі вимоги до того, наскільки екологічно був вироблений товар, що поставляється.
Як зміни клімату вбивають економіку
Тільки в 2015 році, коли Україна стала підписантом Паризької кліматичної угоди, в нашій країні активно заговорили про необхідність скорочення викидів парникових газів, що провокують глобальні зміни клімату.
У 2019 році Європа прийняла "зелену угоду" - пакет заходів, спрямованих на модернізацію економіки і соціальної сфери, - з метою перетворення Європи в "кліматично дружній" континент до 2050 року. Таким же шляхом повинна піти і Україна.
Зміни клімату в Україні та їх негативний вплив на здоров'я громадян і навіть економіку (особливо, в частині аграрного виробництва, яке безпосередньо залежить від погодних умов) вже зараз помітні неозброєним оком. Природні катаклізми у вигляді ураганів (і навіть раніше нетипових для наших широт торнадо!), масштабних затоплень, що змінюються тривалими посухами, є лише першими тривожними дзвіночками глобальних кліматичних змін, які очікують наша держава вже в найближчі десятиліття.
За останні тридцять років середньорічна температура в Україні зросла майже на один градус за Цельсієм, що, на перший погляд, може здатися незначним, але, по факту, є критичним показником. Як зазначає кліматолог Світлана Краковська, якщо залишити ситуацію такою, яка вона є зараз, вже через 50 років в Україні взимку може повністю зникнути сніговий покрив, а кількість "тропічних ночей", коли температура повітря в нічний час не опускається нижче двадцяти градусів за Цельсієм, виросте в кілька разів. Стихійні ж лиха у вигляді шквальних вітрів, злив, посух, землетрусів будуть лише частішати.
"Але це при жорсткому сценарії - якщо нічого не робити. Я, чесно кажучи, дуже сподіваюся, що такого не трапиться. Тому що це буде пекло", - зазначила Краковська в інтерв'ю одному з українських видань.
Тридцятирічна історія забруднень
Не можна сказати, що за тридцять років незалежності в Україні зовсім не змінювалася екологічна обстановка – наша країна поступово скорочувала викиди парникових газів. Тільки от відбувалося це не за рахунок продуманої державної політики, спрямованої на модернізацію підприємств, а внаслідок постійного падіння промислового виробництва.
Згідно зі звітом Європейської Економічної Комісії ООН, на кінець 1990 року викиди парникових газових на території нашої країни, на той час ще входила до складу Радянського Союзу, становили близько 882 мільйонів тонн.
Економічний спад, який стався в результаті розпаду СРСР і продовжився в умовах мінливої влади, призвів до значного скорочення виробництва і споживання енергії і, як наслідок, до зниження викидів парникових газів - до 485 мільйонів тонн на кінець 1996 року.
Далі відбувалися: криза 2008 року, анексія Криму і окупація частини Донбасу в 2014 році. Вже в 2019 році викиди CO2 в атмосферу нашої країни склали 332 мільйонів тонн, що становить 37,6 відсотків від рівня 1990 року.
Але і цей обсяг викидів парникових газів є надмірним для збереження температурного балансу в нашій країні.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що для виконання свого другого національно визначеного внеску в рамках Паризької угоди Україна повинна до 2030 року зменшити викиди парникових газів в атмосферу до 35 відсотків від рівня 1990 року, тобто до 305 мільйонів тонн.
Екологічні тренди
За три десятки років у світі утворилися нові тренди на екологізацію життєдіяльності людства.
В першу чергу, мова йде про переробку та утилізацію побутових і промислових відходів. Просунуті країни намагаються не тільки скоротити використання пластику, упаковки та інших матеріалів, але налагоджують процеси вироблення енергії зі сміття.
По-друге, населення і бізнес націлені у всіх сферах своєї діяльності використовувати енергозберігаючі технології і, відповідно, скорочувати використання ресурсів, щоб зменшити забруднення.
Крім того, для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище Європа переходить на використання внутрішнього водного транспорту. У порівнянні з залізничним і автомобільним транспортом перевезення вантажів баржею виробляє набагато менше викидів і має більшу ефективність.
Також у світі відбувається масштабна електрифікація виробничих процесів і системи транспорту. При цьому, електроенергія обов'язково повинна бути проведена з екологічно чистих джерел.
Окремо варто відзначити, що великі ставки Європа робить на виробництво і використання "зеленого" водню. Зараз йде активне вивчення можливостей цієї сфери.
Один з основних трендів сучасного світу, який з'явився за останні роки, є перехід на більш чисті джерела енергії – тобто там, де замість вугілля, нафти і газу використовується Відновлювана енергія води, сонця і вітру.
Тридцять років тому ніхто собі навіть уявити не міг, що електрику для свого будинку можна виробляти незалежно від великих електростанцій, а просто за допомогою дворового вітряка або сонячної панелі. До слова, розвиток відновлюваної енергетики в світі і в нашій країні відбувається настільки стрімко, що за останні десять років потужність сонячної батареї розміром метр на два збільшилася вдвічі. Це дозволяє зменшити кількість обладнання і збільшити продуктивність електростанцій, що робить будівництво та експлуатацію більш екологічними.
До речі, сонячні панелі почали виробляти і в Україні, найбільший завод розташований у Вінниці.
Нова епоха для промислових гігантів
Позитивним сигналом є те, що в останні роки частина вітчизняних підприємств, які пережили всі перераховані вище кризи, почали процес трансформації і задумалися над підвищенням енергоефективності та екологічності своїх виробництв.
"Хорошим прикладом є меблева галузь, тому що раніше всі відходи виробництва плити, дерева, фанери викидалися. А тепер ці відходи спалюються в сучасних котлах, підприємства отримують додаткову енергію, і це зменшує собівартість енергоносіїв і шкоду для екології", - сказав віце-президент Союзу Промисловців Сергій Прохоров.
За часи незалежності України частина застарілих і не безпечних для екології виробництв скоротилася. На місце застарілому мартену прийшли високоточні технології.
Наприклад, найбільший в країні Індустріальний холдинг - компанія "Метінвест", який 15 років тому прийняв в управління сталеливарні комбінати радянського зразка, вже сьогодні робить упор на виробництві з використанням технології прямого відновлення заліза з руди, що дозволить в майбутньому істотно скоротити викиди вуглекислого газу.
"Ми вивчаємо можливість будівництва єдиного комплексу, що складається з технології прямого відновлення заліза (DRI) і електрометалургійного виробництва для переробки гарячого DRI. Де він буде розташовуватися-поки питання відкрите, але це точно буде одне з міст нашої присутності", – сказав генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков.
Крім того, компанія має намір замінити необхідний для вилучення кисню з руди вугілля - воднем. Таким чином, в процесі збагачення руди буде виділяться водяна пара, а не вуглекислий газ. Подібну технологію вже тестують на металургійному підприємстві в Німеччині.
На відміну від загального тренду в країні - "деіндустріалізуватися" і закритися, "Метінвест" знайшов можливість, яка дозволить в довгостроковій перспективі зберегти стратегічно важливу індустрію і, одночасно з цим, створити екологічно чисті підприємства, які будуть відповідати всім стандартам, існуючим у світі.
"Сфера наших потенційних інтересів серед іншого включає: інноваційні технології виробництва вуглецево-нейтральної сталі; уловлювання, використання і зберігання СО2; утилізацію промислових газів, виробництво палива, діджиталізація виробничих процесів і суміжні області", – додав Риженков.
У найближчі п'ять років на модернізацію своїх підприємств "Метінвест" направить до півмільярда доларів.
Як змінилися технології
У нафтогазовій галузі за тридцять років були освоєні технології буріння на верхньому приводі, 3D сейсмічні дослідження і технологія гідророзриву пласта. Все це дозволило українським газодобувачам значно зменшити навантаження на навколишнє середовище і збільшити ефективність. Нині пробурити глибоку газову свердловину можна за три місяці, а не робити це роками.
Крім того, наприклад, в сільському господарстві для перевірки стану полів і врожаю в наш час використовуються дані супутника і дрони. Фермери можуть точно застосовувати полив і запобігати пошкодженню грунтів від морозу або спеки. На порозі - технологія створення нових видів рослин і тварин, вироущування м'яса "в пробірці" і роботи, що збирають овочі і фрукти.
Також є просування і питання шкідливих викидів від транспорту. Якщо раніше автомобілі їздили на бензині з додаванням свинцю, що являло собою отруйну канцерогенну суміш, то зараз при виробництві паливо проходить кілька стадій очищення і приводиться до екологічних стандартів, яких раніше в нашій країні не існувало.
Ще одним прикладом екологічної трансформації є технології модульного будівництва, або, кажучи простими словами, будинки, які можна швидко збирати і розбирати. У наш час українські компанії пропонують будівництво будь-яких об'єктів більш "чистим" способом з використанням екологічних матеріалів, що дозволяє зберегти природу від зайвого будівельного сміття.
Найсерйозніші стаціонарні джерела забруднення-вугільні теплові електростанції - за останні десятиліття неодноразово проводили заміну фільтрів і модернізацію систем очищення. І хоча досі роботу таких станцій не можна назвати повністю нешкідливою, порівнюючи з обсягом викидів на початку 90-х, технології сьогоднішнього дня вловлюють набагато більше пилу і вихлопів. Одним з яскравих прикладів є єдиний в Україні сміттєспалювальний завод "Енергія" в Києві, де в кілька етапів буде встановлена сучасна система хімічного очищення напівсухим методом, що застосовується в Європі.
Однак, незважаючи на деякі екологічні зміни, які відбуваються за рахунок приватного капіталу на окремих українських підприємствах, до звання eco-friendly вітчизняній економіці, в цілому, ще далеко. Але все можливо.
Так, наприклад, в Австрії, в місті Лінц, розташований металургійний завод, який вважається самим екологічно чистим та інноваційним підприємством у всьому світі. Завдяки впровадженій на підприємстві інноваційній системі захисту від пилових викидів, які є основною проблемою для металургії, місто Лінц, який раніше вважався брудним і небезпечним для життя, перетворився на привабливе туристичне місце.
Чому б і Україні не наслідувати цей приклад?
Найближче майбутнє
На найближчі десять років перед українською владою стоїть надскладне завдання: знайти фінансові та адміністративні ресурси, щоб допомогти левової частки українських підприємств перейти на більш сучасні технології виробництва, що дозволяють скоротити обсяги шкідливих викидів. Оскільки екологічна модернізація заводів в Україні повинна стати не точковою, як зараз, а повсюдною.
Якщо цього не станеться, постраждає не тільки здоров'я громадян, а й обсяги валютної виручки, одержувані державою: Європейський Союз просто не дозволить ввезти на свою територію продукт або товар, при виробництві якого в атмосферу потрапило багато забруднюючих газів. Точний механізм вимірювання вуглецевого сліду на кордоні країн зараз розробляється в ЄС.
Якщо ж Україна вирішить піти по вже протоптаній і добре знайомій стежці-скоротити обсяги викидів за рахунок закриття левової частки існуючої промисловості - це обернеться колосальними втратами для українського бюджету і зростанням безробіття, оскільки промислові підприємства забезпечують робочі місця для мільйонів українців. До того ж, судячи з даних Держстату, саме в промислових регіонах спостерігається найвищий середній рівень зарплат.
Таким чином, навіть до ворожки не потрібно ходити, щоб зрозуміти, що від далекоглядності нашої влади сьогодні, залежить якість життя майбутніх поколінь нашого населення – вже завтра.
Шкода, що ми не схаменулися на пару десятків років раніше…
https://elektrovesti.net/76887_30-rokiv-ozelenennya-ekologichna-modernizatsiya-nezalezhnoi-ukrainskoi-promislovosti
Затверджено генерального директора Южно-Української АЕС
Ігоря Половича призначено генеральним директором ВП ЮУАЕС.
Повідомляє Енергоатом.
Про це сьогодні, 26 серпня, повідомив т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петро Котін під час виробничої наради з керівною ланкою Южно-Українського енергокомплексу в рамках його робочого візиту на ЮУАЕС.
Полович очолив підприємство 14 червня поточного року. Тоді його призначили тимчасово виконуючим обов’язки генерального директора ВП ЮУАЕС.
http://oilreview.kiev.ua/2021/08/26/zatverdzheno-generalnogo-direktora-yuzhno-ukra%d1%97nsko%d1%97-aes/
Укренерго попереджає про дефіцит вугілля на складах
На складах теплоелектростанцій (ТЕС) знаходиться 750 тисяч тонн вугілля – в два рази менше, ніж повинно бути на цю дату згідно з графіком Міністерства енергетики.
Про це повідомила пресслужба «Укренерго».
«Ситуація з накопиченням вугілля на складах ТЕС «не змінюється і залишається критичною». За останній тиждень запаси вугілля зменшилися на 1,7%.У той же час запаси газового вугілля збільшилися в порівнянні з початком попереднього тижня на 2,2% (до 501 тис. тонн) у зв’язку зі зменшенням виробництва електроенергії на ТЕС протягом вихідних днів. Обсяг антрацитового вугілля в порівнянні з початком попереднього тижня зменшився на 8,8% (до 249 тис. тонн).Крім цього, відповідно до графіка накопичення палива, затвердженого Міненерго, на складах ТЕС знаходиться в два рази менше вугілля, ніж повинно бути на 25 серпня. Зокрема, газового вугілля накопичено в 2,3 рази менше відповідно до графіка, а антрацитового – в 1,5 рази», – йдеться в повідомленні.
На складах ТЕЦ на 25 серпня перебуває 168 тисяч тонн вугілля, що на 9,9% менше, ніж за станом на 16 серпня (185 тисяч тонн).
http://oilreview.kiev.ua/2021/08/26/ukrenergo-poperedzhaye-pro-deficit-vugillya-na-skladax/
Важка праця шахтарів повинна оцінюватися адекватно – глава Міненерго
Міністр енергетики Герман Галущенко вважає, що робота гірників повинна бути адекватно оцінена.
Про це він заявив під час свого візиту на шахту «Степова» ДП «Львіввугілля», пише пресслужба відомства.
«Я особисто переконався, що це важка професія. Така робота повинна адекватно оцінюватися державою. Ми будемо робити все можливе, щоб закрити питання із заробітною платою. Бюджет на наступний рік повинен враховувати реальні потреби галузі, щоб гірники отримували зарплату систематично, а не від свята до свята», – зазначив міністр.
За його словами, Міненерго тісно взаємодіє з народними депутатами для вирішення проблем вугільної галузі.
На найближчих засіданнях Верховної Ради має бути розглянуто питання про виділення додаткових коштів на зарплати гірників в поточному році.
Крім того, Міненерго зробило розрахунки необхідної суми коштів для вугільної галузі на наступний рік і надало документи на узгодження в Мінфін. За словами міністра, від стабільної роботи вугільної галузі та наявності планових запасів вугілля залежить стійке проходження опалювального сезону.
«Достатні запаси вугілля необхідні для стабільної роботи теплової генерації, яка покриває пікові навантаження, що особливо важливо з огляду на те, що в наступному році енергосистема України має пройти два тестових періоди в автономному режимі роботи», – підкреслив Герман Галущенко.
http://oilreview.kiev.ua/2021/08/26/vazhka-pracya-shaxtariv-povinna-ocinyuvatisya-adekvatno-glava-minenergo/
Чистий прибуток Енергоатома за 7 місяців 2021-го становить 1,7 млрд грн.
Чистий прибуток ДП «НАЕК «Енергоатом» за липень дорівнює понад 600 млн грн.
За сім місяців 2021 року чистий дохід Енергоатома від реалізації продукції становить 28 млрд грн, валовий прибуток дорівнює 3,3 млрд грн, пише пресслужба Енергоатома.
Чистий прибуток Компанії за цей період сягнув 1,7 млрд грн.
Такого результату НАЕК досягла завдяки злагодженій роботі всієї генерації та успішній торговельній стратегії ВП «Енергоатом-Трейдинг».
Нагадаємо, що відповідно до затвердженого Кабінетом міністрів фінплану Компанії, за результатами 2021 року Енергоатом має отримати 1,5 млрд чистого прибутку. Ще 14 млрд грн прибутку НАЕК фактично витратить на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення населення доступною електроенергією.
http://oilreview.kiev.ua/2021/08/26/chistij-pributok-energoatoma-za-7-misyaciv-2021-go-stanovit-17-mlrd-grn/
Поділитися