Українська енергетична інфраструктура: 18-24.01.2021

 

На засіданні 20 січня НКРЕКП схвалила План розвитку системи передачі на 2021-2030 роки (далі – План розвитку), розроблений НЕК «Укренерго». Ключовими цілями Плану розвитку є забезпечення відповідності системи передачі потребам ринку електричної енергії та інтересам безпеки постачання електричної енергії з урахуванням стратегічних цілей компанії в частині інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E.

Основними відмінностями Плану розвитку системи передачі на 2021-2030 роки від Плану на 2020-2029 роки є розширення переліку проєктів та програм, які передбачено реалізувати, зокрема:

Визначено необхідність будівництва ПЛ 330 кВ ВДГМК – Кременчук та другої ПЛ 330 кВ Дніпровська 750 – ВДГМК з реконструкцією ПС ВДГМК та ПС 330 кВ «Кременчук», що дозволить розвантажити ПЛ 330 кВ перетину Дніпро-Донбас та забезпечить видачу потужності з профіцитного Південного, Дніпровського регіонів до Північного (2023-2026 рр.).

Включено програму поетапної заміни 93 потенційно небезпечних трансформаторів струму типу ТФРМ-330, ТРН-330 на підстанціях Укренерго (2021-2025 рр.).

Включено програму поетапної заміни дефектних залізобетонних опор та грозозахисного тросу на повітряних лініях електропередачі (860 опор у 2021-2025 рр.).

Включено програму поетапної заміни високочастотної апаратури передачі команд та постів захисту на лініях електропередачі (2021-2025 рр.).

Визначено потенційні місця розташування нових високоманеврових генеруючих потужностей та систем накопичення енергії в енергосистемі з урахуванням висновків Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та оптимізації роботи ОЕС. Це перелік потенційних точок приєднання, які найбільш готові та найменш економічно витратні з точки зору приєднання таких потужностей.

Водночас, ключовими напрямами розвитку системи передачі у 10 річному горизонті залишаються:

реконструкція магістральних та міждержавних мереж із заміною силового обладнання та впровадженням сучасних систем керування технологічними процесами, систем захистів та автоматики;

будівництво нових підстанцій та збільшення трансформаторної потужності підстанцій на 12 451 МВА.

реконструкція понад 1,5 тис. км ліній електропередачі 220-330 кВ та будівництво понад 3,2 тис. км нових ЛЕП 220-750 кВ.

Для реалізації цих проектів передбачено залучення протягом 2021-2030 років близько 67 млрд грн інвестицій, з яких 85% – за рахунок кредитних коштів міжнародних фінансових інституцій для зменшення навантаження на тариф.

План розвитку відповідає інтересам ринку, дотримання критеріїв енергетичної безпеки. Документ сформований відповідно до Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та положень Енергетичної стратегії України на період до 2035 року і враховує плани розвитку ОСР, містить перелік та терміни реконструкції та будівництва нових об’єктів, а також джерел фінансування.

Зазначимо, що не зважаючи на карантинні обмеження, що діяли майже увесь 2020 рік, Укренерго реалізувало низку важливих для енергосистеми та споживачів проектів, зокрема:

– завершили будівництво та включили ПС 500 кВ «Кремінська» трансформаторною потужністю 500 МВА, забезпечивши надійність живлення споживачів півночі Луганської області та знявши ризики їх відключення у разі втрати потужності на Луганській ТЕС;

– завершили будівництво та включили під навантаження 186 км ПЛ 750 кВ ЗАЕС-Каховська, що дозволило зняти обмеження видачі потужності Запорізької АЕС і працювати станції на повну проектну потужність 6000 МВт, забезпечивши  збільшення частки атомної енергії у загальному виробництві електроенергії. Особливо відчутні переваги цього проекту для енергосистеми стали у зимовий період підвищеного навантаження.

– на ПС 330 кВ «Суми» включили у роботу новий автотрансформатор (АТ-3) потужністю 200 МВА – основний елемент реконструкції підстанції, що дозволило підвищити надійність живлення споживачів міста Суми та Сумської області. Також було замінено частину первинного обладнання відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) 330 та 110 кВ, змонтовано сучасні мікропроцесорні пристрої релейного захисту та протиаварійної автоматики, встановлено нові портали 330 і 110 кВ, вимикачі, вимірювальні трансформатори та ін. обладнання.

– на ПС 330 кВ «Новокиївська» тривала активна фаза реконструкції із повною заміною обладнання ВРП 330 та 110 кВ  на конструктивно нові комплектні розподільчі пристрої з елегазовою ізоляцією (КРПЕ). Це значно підвищить надійність роботи обладнання на відповідно живлення споживачів, а також зменшить витрати на обслуговування. Також готується заміна старого автотрансформатора (АТ-2) та встановлення додаткового, що збільшить потужність ПС до 600 МВА.

– розпочато перший етап будівництва ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани довжиною 103 км – реконструкцію ділянки 330 кВ Богородчани – Бурштинська ТЕС (60 км), на якій міняються опори, провід, грозозахисні троси з прокладанням волоконно-оптичної лінії зв’язку та ізоляція. Завершення будівництва всієї ЛЕП заплановано у 2021 році. Завдяки цій ЛЕП буде підвищено надійність роботи системи передачі у регіоні, зокрема, живлення споживачів Івано-Франківської області та збільшить загальну пропускну спроможність західного регіону.

– На ПС 400 кВ «Мукачеве» встановлена група з трьох однофазних автотрансформаторів (АТ-4) 400/220/35 кВ потужністю 3х133 МВА. Змонтовано обладнання ВРП 400, 220 та 35 кВ для приєднання АТ-3 з ошиновкою, панелі РЗА та щит власних потреб, встановлені реактори, прокладено кабельні мережі, виконані пусконалагоджувальні роботи моніторингу АТ-4, готується комплексне випробування. На підстанцію також поставлено новий АТ-3, встановлення якого відбудеться у 2021 році на заміну старого, який вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Це, окрім надійності живлення споживачів, значно підвищить надійність внутрішньосистемних та міждержавних мережевих зв’язків.

 https://ua.energy/zagalni-novyny/nkrekp-shvalyla-rozroblenyj-ukrenergo-plan-rozvytku-systemy-peredachi-na-2021-2030-roky/

21 січня на атомних станціях України в роботі 12 з 15 енергоблоків:

Енергоблоки №3 РАЕС, №3 ЮУАЕС та №2 ХАЕС – перебувають у ремонті.

ЗАЕС-1 – поточна потужність 650 МВт.

ЗАЕС-2 – поточна потужність 1025 МВт.

ЗАЕС-3 – поточна потужність 1025 МВт.

ЗАЕС-4 – поточна потужність 1005 МВт.

ЗАЕС-5 – поточна потужність 1010 МВт.

ЗАЕС-6 – поточна потужність 1030 МВт.

РАЕС-1 – поточна потужність 390 МВт.

РАЕС-2 – поточна потужність 430 МВт.

РАЕС-3 – 69 доба капітального планового ремонту.

РАЕС-4 – поточна потужність 1010 МВт.

ЮУАЕС-1 – поточна потужність 1015 МВт.

ЮУАЕС-2 – поточна потужність 1025 МВт.

ЮУАЕС-3 – 19 доба середнього планового ремонту.

ХАЕС-1 – поточна потужність 1010 МВт.

ХАЕС-2 – 146 доба середнього планового ремонту.

Диспетчерські графіки генерації становлять: для ЗАЕС – 5 745 МВт, РАЕС – 1 830 МВт, ЮУАЕС – 2 040 МВт, ХАЕС – 1 010 МВт.

Станом на 21 січня 2021 року наявна потужність НАЕК «Енергоатом» - 10 625 МВт, поточна потужність становить 10 625 МВт.

Минулої доби, 20 січня, станціями вироблено 255,86 млн кВт·г електроенергії.

З початку січня виробництво становить 4 579,8 млн кВт·г. 

З початку 2021 року - 4 579,8 млн кВт·г. 

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на промислових майданчиках АЕС у межах норми.

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/20_sicna_atomni_stancii_ukraini_virobili_255_86_mln_kvt_g_elektroenergii-46583

 

 

Державна інспекція ядерного регулювання України погодила технічне рішення про введення в дослідну експлуатацію ризик-інформованого керування конфігурацією на другому енергоблоці Запорізької АЕС.

Головна мета проєкту – можливість проведення ремонту систем, важливих для безпеки під час роботи блока на потужності та скорочення тривалості планово-попереджувальних ремонтів, що в результаті підвищить коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП). Реалізація проєкту сприятиме підвищенню безпеки й поліпшенню економічних показників.

На Запорізькій АЕС проєкт стартував 2017 року. За цей час визначено об'єкти й обсяги оптимізації, допрацьовано модель імовірнісного аналізу безпеки, налаштована модель для ризик-монітора.

Розроблено й погоджено концептуальне технічне рішення щодо оптимізації техобслуговування і ремонтів (ТОіР) на основі ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС, технічні рішення про впровадження ризик-монітора та програмного забезпечення RiskWatcher і технічних засобів на енергоблоці №2, звіт з аналізу безпеки та низку інших документів. Також переглянуто процедури контролю, планування ремонтів, графік ТОіР, проведено навчання персоналу. Визначено системи, на яких можливий ремонт в стані роботи енергоблока на потужності.

Дослідна експлуатація ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС є завершальним етапом міжнародної частини проєкту. Промислову експлуатацію Запорізька АЕС реалізовуватиме самостійно. 

Для довідки: Радіаційний фон в районі розміщення Запорізької атомної електростанції відповідає природним значенням і на 21 січня 2021 року становить 8–12 мкР/год. Надходження радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищує встановлених допустимих значень.

Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6000 МВт. Перший енергоблок був введений в експлуатацію в 1984 році, другий – у 1985-му, третій – в 1986-му, четвертий – в 1987 році, п'ятий – в 1989-му, шостий – у 1995-му.

ЗАЕС генерує в об’єднану енергетичну систему України майже 40% всієї електроенергії, що виробляється вітчизняними атомними електростанціями, та п’яту частину від загального виробництва електроенергії у країні.

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/na_drugomu_energobloci_zaporiz_koi_aes_rozpocalas_doslidna_ekspluatacia_rizik_informovanogo_upravlinna_konfiguracieu_aes-46586