1,2 млрд євро інвестовано у «зелені» проєкти в Україні у 2020 році
У непрості часи «зелений перехід» - один із шляхів відновлення країн, враховуючи одразу економічні, соціальні та екологічні пріоритети. На це вчергове звертали увагу учасники 11-ої сесії Асамблеї IRENA. Україна також тримає цей курс.
Так, «зелена» енергетика залучила понад 1,24 млрд євро інвестицій в Україну у 2020 році навіть у складні часи пандемії.
Зокрема, минулого року 46 млн євро інвестовано у проєкти з енергоефективності через програму «теплих кредитів» (35 млн євро кредитів) та енергосервіс (122 ЕСКО-договори на суму 11 млн євро).
1,2 млрд євро вкладено у 1,6 ГВт нових потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел, а саме - встановлено:
- 1169 МВт - це сонячні електростанції;
- 226 МВт - СЕС у приватних домогосподарствах (СЕСд);
- 144 МВт - вітроелектростанції;
- 22 МВт - електростанції на біомасі;
- 10 МВт - електростанції на біогазі;
- 3 МВт - об’єкти малої гідроенергетики.
Важливо, що все більше уваги до відновлюваних джерел енергії проявляють українські домогосподарства. За рік близько 8 тис. родин перейшли на сонячні панелі. Таким чином, на початок 2021 року таких родин вже майже 30 000. Загальна потужність всіх СЕСд - 780 МВт.
Загалом, «зелені» проєкти сприяють вирішенню питань енергозабезпечення громад та стимулюють економічні процеси, створюючи робочі місця, активізуючи бізнес, поповнюючи бюджети різних рівнів.
У цілому, загальна потужність відновлюваної електроенергетики зросла на 22% і сягнула 8,5 ГВт.
Україна повинна співпрацювати з провідними країнами для побудови сталих енергетичних ринків
Максим Тімченко, Генеральний директор ДТЕК
Ця стаття опублікована в WEF Davos Agenda.
· Можливо, пандемія COVID-19 виявила слабкі місця в сучасних бізнес-моделях, але вона призвела до відновлення зусиль з побудови зеленої економіки.
· Український енергетичний сектор повинен прийняти цю нову реальність і пристосуватися для того, щоб стати частиною стійкої та сталої економіки.
· Для визначення економічних можливостей та забезпечення позитивних змін необхідні чіткі регуляторні рамки.
Пандемія ставить безпрецедентні виклики у світовому та національному масштабах. Вона демонструє вразливість політичних систем та бізнес-моделей.
Незважаючи на те, що комплексний аналіз вимагає багато часу, вже очевидно, що пандемія створила можливості для відбудови більш сталої економіки:
Велике перезавантаження визначає шлях до нових основ світової економіки, зосереджуючи увагу на створенні довгострокової сталої цінності. Глобальний характер пандемії означає, що цей шлях відкритий для всіх, а не лише для кількох обраних країн. Енергетичний сектор стане провісником переходу до стійкої зеленої економіки. Велике перезавантаження ґрунтується на досвіді подолання попередніх негараздів. Світова фінансова криза 2008-2009 рр. спрямувала соціально-політичну дискусію в площину більш сталого капіталізму. Фінансовий та банківський сектори першими переглянули свої обов’язки перед суспільством, заохочуючи й інші бізнеси приєднуватися до цього руху. Наукове співтовариство визначило загрози навколишнього середовища, спричинені погіршенням через діяльність людини, зміною клімату та пов'язаною з ними глобальною нерівністю. Менш ніж за десятиліття це призвело до розробки ESG-критеріїв та їх фактичного включення до основи бізнес-стратегій.
Україна на правильному шляху
Хоча Україна ніколи не стояла осторонь світових фінансових та економічних тенденцій, за останнє десятиліття наша країна стикнулася зі структурними проблемами, обумовленими необхідністю внутрішнього економічного та фінансового відновлення. Принципи ESG ще не стали основою бізнесу в Україні, але ДТЕК докладає значних зусиль щодо їх впровадження в енергетичному секторі. Однак масштабні зміни, спричинені пандемією коронавірусу (COVID-19), твердо ставлять Україну на шлях Великого перезавантаження. Забезпечити економічне зростання «по-старому» не можливо: ні з точки зору національної конкурентоспроможності, ні з точки зору суспільства.
Те, що стає все більш зрозумілим для бізнесу у найбільших розвинутих країнах, ще має прийти в Україну. Адже саме цінності та принципи, які компанії включають до своїх стратегій, бізнес-процесів та щоденних операцій, відіграють вирішальне значення. Відповідальність, відкритість, прагнення до вдосконалення, орієнтація на споживача та прозорість – це те, до чого добровільно повинен прагнути бізнес, заохочений регуляторним середовищем.
Енергетичний сектор сприяє відновленню
Дивлячись крізь призму енергетичного сектора, у ключові моменти останніх років енергетичні компанії одними з перших почали змінювати свої бізнес-моделі, визначивши декарбонізацію, децентралізацію та цифровізацію своїми пріоритетами, а також подвоївши зусилля для впровадження принципів ESG. З самого початку глобальної пандемії коронавірусу на початку 2020 року енергетичний сектор (зокрема, електроенергетика) відіграє вирішальну роль у глобальній реакції на кризу. Без доступу до надійного та доступного джерела електроенергії режими самоізоляції, запроваджені урядами для подолання кризи в галузі охорони здоров’я, завдали б набагато більшої економічної шкоди.
Згідно з Оглядом світової енергетики-2020 Міжнародного енергетичного агентства, енергетичний сектор зазнав більше дестабілізаційних впливів від пандемії коронавірусу (COVID-19), ніж від будь-якої іншої події в новітній історії, однак рівень стійкості сектора та його здатність пристосовуватися справді вражають. Одним із пояснень може бути високий рівень співпраці та взаємної довіри в секторі при вирішенні проблем. Всесвітній Економічний Форум відіграє стимулюючу роль через діяльність Electricity Industry Action Group. Цей формат передбачає залучення топ-менеджерів енергетичних компаній всього світу (Європа,
Північна Америка, Бразилія, Південна Африка, Індія та Китай) для того, щоб поділитися своїм досвідом екстреного управління в умовах кризи.
Найголовніше, що у співпраці з компанією Accenture це призвело до розробки механізму, який дозволяє кількісно та якісно визначати «системну цінність» рішень, що забезпечують стійке відновлення економічної та енергетичної систем («Шлях до перезавантаження через системну цінність»). Підхід Форуму, заснований на системній цінності, основними елементами якого є розвиток відновлюваних джерел енергії, модернізація електромереж, а також енергоефективність, демонструє, як конкретні політики в секторі електроенергетики можуть створювати робочі місця, робити важливий внесок у відновлення економіки після пандемії коронавірусу та сприяти переходу до чистої енергії.
Можливості інвестування у відновлювані джерела енергії
Сектор електроенергетики України страждає від низки обмежень та недалекоглядних ручних втручань, які суттєво знижують ефективність функціонування ринку. Ці негативні явища затримують перехід до зеленої енергетики та ставлять під загрозу виконання зобов’язань щодо інтеграції енергетичних ринків країни та ЄС. І, що ще важливіше, вони підривають економічну та фінансову стійкість електроенергетичного сектору. Як учасник Electricity Industry Action Group, ДТЕК сприяє впровадженню концепції «системної цінності» в Україні, зокрема, інтегруючи її в національну стратегію відновлення.
Окрім вищезазначених очікуваних фінансових вигод, Україна також може збільшити обсяг доступних їй фінансових ресурсів (як і будь-яка інша країна, що прагне пришвидшити своє стале відновлення). По-перше, згідно зі звітом «Глобальний стан справ у галузі відновлюваної енергетики: фінансові аспекти – 2020», підготовленим Міжнародним агентством з відновлюваних джерел енергії та ініціативою «Кліматична політика», до 2050 р. річний обсяг інвестицій у відновлювані джерела повинен зрости майже втричі та досягти 800 млрд. дол. США (з 300 млрд. дол. США на даний момент) для досягнення ключових глобальних цілей в сфері декарбонізації та боротьби зі зміною клімату. По-друге, за даними компанії EY, до 2024 року світовий енергетичний сектор витратить 15 млрд. дол. на цифровізацію для того, щоб забезпечити більш плавний перехід до вуглецевої нейтральності.
Об’єднання зусиль заради кращого майбутнього
Отже, Україна має вагомі економічні причини для того, щоб швидко та послідовно рухатися в напрямку забезпечення належного використання цих фінансових можливостей. Бізнес повинен відігравати роль прозорого, надійного та свідомого гравця ринку. На владу також покладається вирішальна роль у забезпеченні того, щоб регуляторне середовище сприяло використанню цих можливостей, яких реально досягти в середньостроковій перспективі, а не прив’язувало країну до недалекоглядних та неефективних практик минулого.
Оскільки все більше українських компаній дотримуються європейських принципів, старанно виконуючи свої обов’язки перед суспільством, все більше міжнародних компаній виходитимуть на ринок і гарантуватимуть незворотність цього процесу. Завдяки вільній і чесній конкуренції Україна швидше подолає пандемію і перейде до сталого економічного зростання – до Великого перезавантаження.
https://dtek.com/media-center/news/ukraine-must-work-with-leading-nations-to-build-sustainable-energy-markets/?fbclid=IwAR1wGfHQYXnpybfg8xihW0fcyiFQoK-lMCm_2622aToAmT3q04AiMmIdJWI
У 2020 році Україна встановила 1,6 ГВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики
У 2020 році Україна побудувала 1,6 ГВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики.
Як зазначили у Держенергоефективності України, найбільше торік було встановлено сонячних електростанцій - 1 169 МВт, передає metallurgprom.org.
У 2020 році українські приватні домогосподарства встановили домашні СЕС загальною потужністю 226 МВт. Також за рік в Україні побудували вітроелектростанції загальною потужністю 144 МВт, електростанції на біомасі - 22 МВт, електростанції на біогазі - 10 МВт, об'єкти малої гідроенергетики - 3 МВт.
В цілому, загальна потужність відновлюваної електроенергетики України за 2020 рік зросла на 22% і досягла 8,5 ГВт.
Торік в українські проекти відновлюваної енергетики було інвестовано 1,24 мільярда євро, з яких 1,2 мільярда були спрямовані на будівництво нових потужностей.
"Зелені" проекти сприяють вирішенню питань енергозабезпечення громад і стимулюють економічні процеси, створюючи робочі місця, активізуючи бізнес, поповнюючи бюджети різних рівнів", - зазначили в Держенергоефективності.
https://ecotown.com.ua/news/U-2020-rotsi-Ukraina-vstanovila-1-6-GVt-novikh-potuzhnostey-vidnovlyuvanoi-elektroenergetiki/
Міненерго підтримує розвиток малої розосередженої генерації з альтернативних джерел енергії
Заступник Міністра енергетики України з євроінтеграції Ярослав Демченков взяв участь у круглому столі «Розвиток малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії», який організовано Проєктом енергетичної безпеки Агентства США з міжнародного розвитку та Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
Ярослав Демченков підкреслив, що Міністерство підтримує розвиток малої розосередженої генерації з ВДЕ, яка наближена до споживачів, та покладає значні сподівання на створення сегменту просьюмерів - одночасних виробників і споживачів електроенергії. Цей напрямок може стати одним з ключових елементів сталого розвитку енергетичного сектору.
Одна з важливих цілей розвитку малої розподіленої генерації — споживання електроенергії поруч із її виробництвом. Розвиток малої розосередженої генерації стимулюватиме створення систем накопичення енергії та їх використання в пікові години. Тому цього року Міністерство енергетики починає розробку законодавчих змін, які дозволять удосконалити цей сектор енергоринку.
«Ми прагнемо зробити набагато прозорішою всю роботу енергосектору — це допоможе розвитку малої розосередженої генерації. Цьому сприятиме інтеграція енергетичних ринків з європейськими. У результаті запрацюють ринкові принципи конкуренції та прозорості. Наступним чинником розвитку стане вирішення фінансової стабілізації та покриття боргів перед ВДЕ, що має відкрити доступ на ринок більш доступного фінансування та нових технологій», - наголосив Ярослав Демченков.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245509778&cat_id=35109
Турецькі інвестори збудують на Львівщині вітропарк потужністю 60 МВт
Турецька компанія «Атлас Глобал Енерджі» реалізує у Сколівському районі Львівської області проект з будівництва вітрової електростанції потужністю 60 МВт.
Вітропарк має запрацювати в серпні 2022 року – він постачатиме згенеровану електроенергію в загальну мережу за «зеленим» тарифом, пише Daily Lviv.
Проект передбачає будівництво безпосередньо самої ВЕС у складі 16 вітрових турбін, підключення їх до мереж (35 та 110 кВ), а також реконструкцію під’їзної дороги від с. Тухолька. Вітрову електростанцію планують підключати до підстанції «Лавочне-Т», яка належить АТ «Укрзалізниця».
Цього року інвестори планують реконструювали під’їзну дорогу, протяжністю орієнтовно 6 кілометрів, прокласти траншеї та кабелі до підстанції “Лавочне-Т”, збудувати фундаменти для турбін, почати тендерні процедури з реконструкції підстанції. На наступний рік запланували встановлення вітрових турбін, завершення реконструкції підстанції та отримання дозвільної документації щодо пуско-налагоджувальних робіт.
Компанія «Атлас Глобал Енерджі» працює в галузі відновлювальної енергетики більше 15 років. У Туреччині побудували 8 ВЕС, 3 ГЕС у Грузії та Туреччині. Загальна потужність вітрових електростанцій – 400 МВт.
Нині на Львівщині працюють дві вітрові еклектростанції потужністю 33, 9 МВт.
https://ecotown.com.ua/news/Turetski-investori-zbuduyut-na-Lvivshchini-vitropark-potuzhnistyu-60-MVt/
Поділитися