Українська традиційна енергетика: 05-11.11.2018

1 листопада на атомних станціях України в роботі 12 з 15 енергоблоків.

На енергоблоці №1 Запорізької АЕС 55-а доба середнього планового ремонту.

На енергоблоці №3 Запорізької АЕС 29-а доба середнього планового ремонту.

На енергоблоці №2 Хмельницької АЕС 61-а доба капітального планового ремонту.

Диспетчерські графіки генерації становлять: для ЗАЕС – 3 930 МВт, РАЕС – 2 810 МВт, ЮУАЕС – 2 985 МВт, ХАЕС – 1 005 МВт.

Минулої доби, 31 жовтня, станціями вироблено 256,18 млн кВт-г електроенергії.

Через балансове обмеження за минулу добу атомні станції України недовиробили 2,19 млн кВт-г електроенергії.

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на промислових майданчиках АЕС - у межах норми.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/55008-_oktyabrya_atomnymi_stantciyami_vyrabotano__mln_kvtch_elektroenergii/

Вугледобувні підприємства України в січні-вересні 2018 року скоротили видобуток рядового вугілля на 5,1% (1 млн 325,7 тис. тон) у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 24 млн 849,2 тис. тон.

Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, видобуток коксівного вугілля скоротився на 11,8% (594,4 тис. тон) - до 4 млн 463,5 тис. тон, енергетичного - на 3,5% (731,4 тис. тон), до 20 млн 385,6 тис. тон.

У вересні-2018 видобуток рядового вугілля зросла на 8,3% (213 тис. тон) у порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 2 млн 781,7 тис. тон.

Вугледобувні підприємства, що входять в сферу управління Міненерговугілля, за дев’ять місяців скоротили видобуток на 11,3% (401,1 тис. тон) - до 3 млн 148,5 тис. тон, в т.ч. видобуток коксівного вугілля знизився на 43,3% (285,7 тис. тон) - до 374,1 тис. тон, енергетичного - на 4% (115,4 тис. тон), до 2 млн 774,4 тис. тон.

Шахти Донецької області за дев’ять місяців поточного року забезпечили видобуток 8,333 млн т вугілля (-4,2% до січня-вересня 2017 року), Луганській - 397,8 тис. тон (-74,7%), Дніпропетровській - 14 млн 830, 8 тис. тон (+ 1,2%), Львівській - 1,207 млн т (+ 6,5%), Волинській - 80,6 тис. тон (-4,2%).

Як повідомлялося, Україна в 2017 році скоротила видобуток рядового вугілля на 14,6% (5 млн 947,9 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 34 млн 916,2 тис. тон, в т.ч. коксівного - на 18,6% (1 млн 554,1 тис. тон), до 6 млн 807,3 тис. тон, енергетичного - на 13,5% (4 млн 393,9 тис. тон), до 28 млн 108 , 8 тис. тон.

ДТЕК 15 березня 2017 року повідомив про втрату контролю над усіма своїми підприємствами на НКТ, зокрема, над «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» і «Комсомолець Донбасу». У 2011-2013 рр. ці три вугільних об’єднання добували близько 17-19 млн тон вугілля щорічно.

http://uaenergy.com.ua/post/31648/dobycha-uglya-v-ukraine-za-9-mes-2018-g-snizilas-na/

Перехід України на зимовий час робить можливою економію споживання вугілля в країні від 5%, але на економію газу цей чинник не має впливу. Таку думку висловив у коментарі УНН радник міністра енергетики та вугільної промисловості Максим Білявський.

«Найперше потрібно повернутись до історії. Чому з’явився літній час. Таку практику найперше застосували в Німеччині для того, аби зменшити споживання вугілля для генерації електричної енергії за рахунок низької потреби в освітленні через більшу тривалість світлого дня. На сьогоднішній день пікове споживання енергії у січні та серпні майже однакові, оскільки взимку значна частина енергії йде на обігрів приміщень, а влітку – на їхнє охолодження. Тому в нашому випадку це може бути тільки вугілля та газ. Наскільки мені відомо, немає готової статистичної інформації по енергетичній галузі, яка би свідчила про переваги переходу на зимовий час. Цю інформацію потрібно збирати. Але економія вугілля може складати від 5%», - сказав він.

Водночас, за словами Білявського, «якщо говорити про природний газ та технологічну складову, наприклад, про метрологію - системи вимірювання газу, які прив’язані до часу доби - зміна літнього чи зимового часу проводиться дуже легко і не впливає на жоден технологічний процес транспортування блакитного палива».

Як повідомляв УНН, Україна цього року перейде на зимовий час 28 жовтня о 4-й годині – годинникові стрілки слід буде перевести на одну годину назад.

У разі прийняття Європейським Союзом рішення про скасування переходу на літній час Мінекономрозвитку звернеться до Кабінету міністрів України щодо можливості внесення відповідних змін до порядку обчислення часу на території країни.

https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/1759290-perekhid-na-zimoviy-chas-dozvolit-ukrayini-ekonomiti-vid-5-vugillya

Можливість використання українського Національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу для атомних електростанцій у партнерстві з Європейським Союзом була зокрема обговорена у ході засідання Наглядової ради для України (the Ukrainian Supervisory Board, USB) щодо програми «Інструмент співробітництва з Ядерної Безпеки» (ІСЯБ, INSC). Засідання ради відбулось 16 жовтня у Брюсселі під головуванням пана Олів’є Лойка - керівника підрозділу В5 (Інструмент Безпеки, Ядерна безпека) Генерального директорату з міжнародного співробітництва і розвитку Європейської Комісії. У засіданні наради взяла участь заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Юлія Підкоморна, а також представники Міністерства екології та природних ресурсів України; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; Державної інспекції ядерного регулювання України; НАЕК «Енергоатом» та ін.

У своєму виступі на нараді директор Департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги Енергоатома Леонід Беньковський зазначив, що можливе використання українського Національного центру підготовки персоналу для АЕС у партнерстві з Європейським Союзом було б доцільним для підвищення безпеки на підприємствах закордонних операторів енергоблоків ВВЕР, а також підготовки молодих фахівців та студентів ВНЗ інших країн.

Леонід Беньковський також повідомив, що допомога з боку Європейської Комісії безпосередньо Енергоатому в рамках програми TACIS склала більш ніж 200 млн. євро і є найбільш вагомою для оператора українських АЕС. «Проекти у рамках сектору «підтримка оператора» наближаються до завершення разом з закінченням у листопаді 2018 року останнього проекту ІСЯБ U1.05/12 T1 «Створення системи моніторингу будівельних конструкцій, будівель та споруд на основі сучасних методів діагностики». Головним проектом, здійсненим у співробітництві з ЄК, є Національний центр підготовки ремонтного і керівного персоналу. Вартість створення цього центру становила понад 1 млрд. гривень власних коштів Енергоатома, а внесок ЄС склав 14 млн. євро», - уточнив представник Енергоатома.

Він висловив Європейській Комісії подяку від Енергоатома за багаторічні й плідні відносини у сфері підвищення ядерної та радіаційної безпеки українських АЕС. «Енергоатом сподівається на подальше партнерство з Європейською комісією у найближчому майбутньому», - додав Леонід Беньковський.

Довідка. Співробітництво з Європейським Союзом у сфері енергетики НАЕК «Енергоатом» здійснює переважно через дві програми: TACIS та INSC (ІСЯБ).

Європейська Комісія у 1991 році розпочала співпрацю з Україною в рамках програми TACIS. Основна мета програми – надання конкретної допомоги для підвищення ядерної та радіаційної безпеки шляхом постачання новітнього обладнання, технологій тощо. Програму було завершено у 2006 фінансовому році (реалізація проектів тривала до 2015 року), загальний обсяг фінансування з боку Європейського Союзу склав понад 200 млн. євро.

Найбільш важливі проекти, реалізовані в Енергоатомі в рамках програми TACIS – створення комплексів з переробки радіоактивних відходів на Запорізькій та Рівненській АЕС (загальна вартість – 21,3 млн. євро), модернізація системи аварійного захисту та управління реактора (СУЗ) та АКНП для енергоблока № 1 ВП ХАЕС (вартість проекту – близько 11 млн. євро) та інші.

Після завершення програми TACIS Європейська Комісія продовжила надавати допомогу в рамках нової програми – INSC, яку, згідно з рішенням Європейської Комісії розпочато з 2007 фінансового року. Головною відмінністю від програми ТАСIS, яка була спрямована на конкретні АЕС, ця програма зорієнтована на проекти які мають вплив на роботу всіх діючих АЕС України і зорієнтовані, на відміну від проектів TACIS, на «м’яку» допомогу. Такий підхід передбачає реалізацію пілотних проектів і розповсюдження результатів на інші АЕС за кошти Енергоатома. У рамках програми ІСЯБ протягом 2007-2012 фінансових років в секторі «Підтримка оператора» для Енергоатома було розпочато 16 проектів на суму близько 35,5 млн. євро (реалізація останнього з цих проектів завершується у листопаді 2018 року). Серед реалізованих за програмою ІСЯБ проектів створення «Національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу на Запорізькій АЕС».

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/actvts/international/international_technical_assistance/54984-ispolzovanie_ukrainskogo_tcentra_podgotovki_personala_dlya_aes_sovmestno_s_evrosoyuzom_obsudili_na_zasedanii_nablyudatelnogo_soveta_isyab/

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман висловив незадоволення роботою керівників вугільної галузі України та ініціював негайну підготовку покрокового плану дій – до кінця року та на 2019 рік – для усунення існуючих диспропорцій та неефективного управління процесами, передусім фінансовими. Про це Глава Уряду сказав під час спеціальної наради за участю представників профільних міністерств, парламентарів, профспілкових лідерів та керівників місцевих органів влади.

Прем’єр-міністр наголосив, що розмови про необхідну модернізацію державних вугільних підприємств, а заразом і про зміни в управлінні активами ведуться не перший рік. Під програми модернізації виділяються кошти. Але так чи інакше вони згодом направляються на погашення різниці між високою собівартістю вугілля, добутого на державних шахтах, і його ціною на ринку, яка є суттєво нижчою. Такий підхід – вкрай неефективний, адже відсутність інвестицій у розвиток призводить до зниження видобутку і регулярного виникнення боргів перед шахтарями.

«Я дуже незадоволений роботою керівників вугільної галузі. Те, що ми бачимо, реальний стан справ не є оптимістичним. Але нам потрібно вжити всіх заходів для того, щоб ситуацію у вугільній галузі стабілізувати. Ми бачимо перспективу зростання споживання українського вугілля. Отже, треба збільшувати видобування, інвестувати у видобуток, в умови праці шахтарів, – сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні ми бачимо, що політика керівників галузі – неефективна. Тому я поставив чітке завдання – сформувати план роботи».

У цей план, на думку Глави Уряду, потрібно включити декілька важливих позицій, серед яких – старт роботи Національної вугільної компанії, яка об’єднує вугільні шахти і має відслідковувати ситуацію в галузі, а також запровадження механізмів усунення фінансових диспропорцій, які ведуть до збільшення заборгованості перед гірниками.

«Хотів би наголосити: держава не боргує зарплати шахтарям, бо держава не сплачує ці зарплати. Ми компенсуємо втрати вугільної галузі. Іноді видобування вугілля в декілька разів дорожче, ніж його можливо продати. І в цьому є проблема. Ці диспропорції треба змінити. І на це буде націлений цей план», – додав Прем’єр-міністр.

На Южно-Українській АЕС підбили підсумки реалізації проекту з впровадження системи примусового скидання тиску з гермооболонки для енергоблоків №1 і №2. Роботи входили в перелік постфукусімських заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки АЕС (КзПБ). У нараді взяли участь представники компанії «Westinghouse Electric Germany GmbH», обладнання якої було поставлене на южно-українські блоки в рамках виконання зазначених робіт, а також фахівці ЮУАЕС, задіяні в його проектуванні, супроводі монтажу та введенні в експлуатацію. Під час зустрічі учасники обговорили позитивні та складні моменти реалізації проекту на ЮУАЕС, а також плани на майбутнє.

Заступник головного інженера ВП ЮУАЕС з модернізації та реконструкції Андрій Біндюков, підбиваючи підсумки роботи з реалізації проекту, зазначив: «Система примусового скидання тиску з гермооболонки, встановлена на наших перших двох енергоблоках, належить до постфукусімських заходів. Це дозволило нам значно підвищити показники безпеки атомної станції».

Процес впровадження системи складався з двох етапів: перший - облаштування системи нефільтрованого скидання, другий - установка обладнання фільтрованого скидання. Система примусового фільтрованого скидання парогазової суміші з гермооболонки призначена для запобігання пошкодженню залізобетонних конструкцій контайнменту в разі розвитку важкої аварії. Головний елемент системи - унікальний аерозольно-йодний фільтр, що забезпечує затримку 99,9% аерозолів і 99% газоподібного йоду. Використання високоефективної фільтрації зводить до мінімуму викид радіоактивності в атмосферу.

Встановлена система належить до так званого сухого типу, що не вимагає застосування будь-яких хімічних реагентів. У її основі лежить принцип механічного утримання часток. Система цілком пасивна, не залежить від будь-яких джерел живлення, не потребує теплоносія або технологічного середовища та не вимагає обслуговування. Вона складається з 22 збірних блоків-фрагментів, змонтованих у єдине ціле всередині гермооболонки реактора.

Під час триденного візиту на южно-український майданчик представники Westinghouse спільно з українськими компаніями «Вестрон», «АМІСО» та фахівцями ВП ЮУАЕС також взяли участь у технічній нараді, темою якої став ще один захід КзПБ - впровадження системи аварійного та післяаварійного моніторингу параметрів реакторної установки (ПАМС) на третьому енергоблоці ЮУАЕС. Тут сьогодні активно ведеться підготовка до надпроектної експлуатації. Компанія «Westinghouse» перемогла в тендері на постачання обладнання для зазначеної системи. У процесі обговорення проекту учасники наради погодили порядок і терміни оформлення технічної документації, а також технічного завдання на ПАМС.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/actvts/integrated_security_program/54985-na_yuuaes_pdbili_pdsumki_realzatc_proektu_z_vprovadjennya_sistemi_primusovogo_skidannya_tisku_z_germoobolonki_dlya_energoblokv___/

На Запорізькій АЕС провідні фахівці ВП «Енергоатом-Трейдинг» (ВП ЕАТ) провели ознайомчий семінар для фахівців станції за темою «Реформування оптового ринку електричної енергії», в ході якого розповіли про проблеми діючої моделі енергоринку та позначили переваги нової.

В Україні введений і вступив в силу новий Закон «Про ринок електричної енергії». Відповідно до цього Закону в Україні вводиться нова модель ринку електроенергії, відповідно якій продаж електричної енергії, на відміну від моделі оптового ринку, буде здійснюватися не єдиному покупцю, а на різних сегментах ринку: ринок «на добу вперед»; внутрішньодобовий ринок; купівля-продаж за двосторонніми договорами; роздрібний ринок.

Як відзначили ведучі семінару, в новій моделі енергоринку з’являться нові учасники і сегменти ринку, нові взаємозв’язки між учасниками, нові права і зобов’язання та найголовніше - нові можливості для учасників ринку. Фахівці Запорізької АЕС мали можливість ознайомитися з правилами нової моделі енергоринку, нормативними актами, принципами функціонування, порядком і умовами роботи. Говорили і про тарифоутворення.

«Причина, з якої був прийнятий закон України «Про ринок електричної енергії» - це зобов’язання України щодо імплементації європейського законодавства в сфері енергетики відповідно до договору про заснування енергетичного співтовариства», - зазначив перший заступник генерального директора з продажу на оптових ринках ВП «Енергоатом-Трейдинг» Роман Сутченко.

Нова модель енергоринку повинна запрацювати з 1 липня 2019 року. У ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2018 році було створено відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг», основним завданням якого буде реалізація електричної енергії, спрямована на отримання максимального прибутку.

Зустрічі у форматі ознайомчого семінару фахівці ВП «Енергоатом-Трейдинг» проводять на всіх атомних електростанціях України, а також в інших відокремлених підрозділах Компанії «Енергоатом».

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press/nngc/54996-spetcialisty_zaporojskoyi_aes_oznakomilis_s_usloviyami_novoyi_modeli_energorynka_ukrainy/