Українська енергетична інфраструктура: 10-16.12.2018

Концепція трансформації комунального підприємства «Київтеплоенерго» має на меті перетворити його на стабільне та інвестиційно привабливе, з орієнтиром на покращення якості послуг. Основними пріоритетами у найближчій перспективі для підприємства є робота винятково на принципах клієнтоорієнтованості, модернізація мереж та генеруючого обладнання, підвищення власної енергоефективності, удосконалення системи управління.

Про це сьогодні йшлося під час зустрічі керівництва Київської міської державної адміністрації на чолі з міським головою Віталієм Кличком та представників Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Європейського банку реконструкції та розвитку, Групи світового банку, а також інших міжнародних партнерів.

Говорячи про трансформацію «Київтеплоенерго», Фархад Гауссі, Голова офісу економічного розвитку USAID в Україні, зауважив, що досягнення зазначених цілей, безумовно, вимагає залучення додаткових ресурсів. Мається на увазі як бачення і досвід міжнародних партнерів, так і додаткове фінансування для проведення технічних заходів.

Старший науковий співробітник Північно-західної тихоокеанської національної лабораторії Міністерства енергетики США Мередидд Еванс зазначила, що для більш ефективного управління та модернізації активів необхідні додаткові ресурси.

«У середньостроковому періоді, за нашими попередніми оцінками, необхідно залучити близько 100 млн дол. Це дало би можливість системі розпочати процес оновлення. Серед пріоритетів – ремонт теплових мереж та генерації, контроль споживання, дієва система управління, якісне програмне забезпечення, діагностика тощо», – зауважила Мередидд Еванс. За її словами, у довгостроковій перспективі підприємство може залучати більш масштабне фінансування.

«Орієнтовна потреба для комплексного оновлення системи теплопостачання в українській столиці складає близько 1 млрд дол. Для отримання такої суми необхідна прозорість у діяльності підприємства, підготовлений план розвитку системи, заходи зниження затрат та аварійності, а також зосередженість на покупцеві», – зазначила співробітник лабораторії.

Учасники зустрічі, у тому числі «Київтеплоенерго», КМДА, USAID, ЄБРР та Група світового банку, висловили намір укласти Меморандум про взаєморозуміння, який міститиме виклад загального напрямку майбутнього розвитку «Київтеплоенерго», передбачатиме інвестиції у мережу централізованого теплопостачання, оптимізацію управління підприємством, створення незалежної Наглядової ради та підвищення прозорості діяльності підприємства. Міський голова Віталій Кличко наголосив на готовності КМДА активно працювати у напрямі реалізації цього спільного бачення.

https://kyivcity.gov.ua/news/kivteploenergo_mozhe_stati_investitsiyno_privablivim_pidpriyemstvom_uzhe_v_nayblizhchiy_perspektivi_za_umovi_vikonannya_planu_transformatsi__mizhnarodni_eksperti.html

На необхідності енергетичної децентралізації як основи розвитку економічно сильних, енергонезалежних та заможних громад наголосив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час виступу на III Форумі об’єднаних громад.

Захід відбувся за участю Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, керівництва центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування.

«Ефективні діючі законодавчі стимули та успішно впроваджена реформа децентралізації дають місцевій владі широкі фінансові можливості для впровадження проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики», - повідомив С.Савчук.

Так, у 12 регіонах України укладено більше 200 ЕСКО-договорів на суму контрактів близько 200 млн гривень. За діючими договорами економія витрат на комунальних платежах вже складає у середньому від 15% до 70 %.

Крім цього, у 2017 р. Держенергоефективності розробило та Уряд затвердив План заходів щодо широкого впровадження енергоменеджменту у бюджетній сфері. Це обов’язковий крок до економії енергоресурсів без значних капіталовкладень. На сьогодні енергоменеджмент / енергомоніторинг впроваджено у 170 місцевих органах влади та розробляється ще у 81 органі влади.

Переваги ЕСКО та енергоменеджменту, а також проектів «чистої» енергетики безперечні, але потребують широкого впровадження в усіх без виключення областях на користь суспільству та Україні у цілому.

Тому Сергій Савчук акцентував увагу представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування всіх рівнів на необхідність:

- визначення в ОДА та РДА одного із заступників голови відповідальним за питання енергоефективності, зокрема впровадження ЕСКО та енергоменеджменту;

- широкого запровадження ЕСКО та систем енергоменеджменту/енергомоніторингу в бюджетних установах;

- розширення географії місцевих програм співфінансування «теплих кредитів», встановлення СЕС у домогосподарствах тощо;

- запуску проектів із заміщення газу та енергетичної утилізації сміття;

- вирощування та використання енергетичних культур для генерації енергії.

http://saee.gov.ua/uk/news/2695

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував на 1 млн грн працююче в енергопостачальному секторі ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» (Київ), а також компанії її материнської структури VS Energy International N.V. (Нідерланди) за порушення закону про захист економічної конкуренції.

Про це повідомила прес-служба АМКУ.

Йдеться, зокрема, про придбання контролю без отримання відповідного дозволу комітету над ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» шляхом створення ситуації, при якій більше половини членів наглядової ради ПАТ і суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з VS Energy InternationalN.V., є одні й ті ж особи.

http://oilreview.kiev.ua/2018/12/07/amku-oshtrafoval-vs-enerdzhi-interneshnl-ukraina-na-1-mln-grn/

Україна за 11 міс. експортувала електроенергію майже на $300 млн

Україна в січні-листопаді 2018 року експортувала електроенергію на суму $297,619 млн, зокрема в листопаді - на $31,505 млн.

За даними Державної фіскальної служби, до Угорщини поставлено електроенергії на $170,705 млн, Польщі - на $70,792 млн, Молдови - на $48,019 млн, інших країн - на $8,103 млн.

Крім того, Україна за цей період імпортувала електроенергію на $1,316 млн (з РФ - на $1,245 млн, Білорусі - на $0,064 млн, Молдови - на $0,008 млн).

Як повідомлялося, Україна у 2018 році планує збільшити експорт електроенергії на 13,3% (0,689 млрд кВт-год) порівняно з 2017 роком - до 5,855 млрд кВт-год. Згідно з прогнозним балансом на 2018 рік, зокрема, постачання з Бурштинського острова (Угорщина, Словаччина, Румунія) заплановані в обсязі 3,6 млрд кВт-год, до Польщі - 1,2 млрд кВт-год, Молдови - 1,055 млрд кВт-год.

Україна у 2011 році експортувала 6,4 млрд кВт-год електроенергії на $399,963 млн, 2012 році - 9,7 млрд кВт-год на $574,819 млн, 2013 році - 9,9 млрд кВт-год на $580,195 млн, 2014 році - 8,1 млрд кВт-год на $487,185 млн, 2015 році - 3,6 млрд кВт-год на $150,056 млн, 2016 році - 4 млрд кВт-год на $152,063 млн 2017 році - 5,2 млрд кВт-год на $235,541 млн.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/551602.html

Cьогодні НКРЕКП ухвалила рішення щодо тарифів на тепло 18 з 26 запланованих ліцензіатів. Завтра будуть розглянуті тарифи ще 8 ліцензіатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написала голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Тарифи розглядались за зверненням ліцензіата, після проведення відкритих обговорень на місцях за участі органів місцевої влади та громади. Детальніше про узгоджені відкритими обговореннями тарифи та їх динаміку наведено на прикріпленому слайді. Щодо самого рішення, то за словами Оксани Кривенко, відсоток зростання тарифів на тепло не перевищив відсоток зростання вартості газу – 23,5%.

«Для споживачів бюджетної сфери, додала О. Кривенко, вдалось зменшити тарифи до 22%. Як крок назустріч споживачу – вартість електричної енергії для населення залишиться незмінною. Бюджетом передбачений захист вразливих споживачів, тому платіжка соціально-вразливих споживачів не зміниться».

Додамо, планований термін набуття чинності скоригованих тарифів – 01 січня 2019 року.

http://oilreview.kiev.ua/2018/12/10/nkrekp-uxvalila-rishennya-shhodo-tarifiv-na-teplo-18-z-26-zaplanovanix-licenziativ/

DTEK Finance PLC (Нідерланди) - емітент єврооблігацій «ДТЕК Енерго» на $ 910 млн з терміном обігу до 2024 року - має намір змінити поручителів з цінних паперів.

Згідно з повідомленням DTEK Finance на веб-сайті ірландської фондової біржі Euronext Dublin в понеділок, відповідне рішення обумовлено законом України «Про ринок електроенергії», в якому, зокрема, міститься вимога про обов’язкове розмежування діяльності компаній по генерації і дистрибуції електроенергії.

Таким чином, з голландської холдингової структури «ДТЕК Енерго» були виведені «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», «ДТЕК Високовольтні мережі», «ДТЕК Київські електромережі», «ДТЕК Дніпровські електромережі», «ДТЕК Мережі». Всі зазначені компанії, а також в подальшому «ДТЕК Донецькі електромережі», будуть консолідовані в голландської холдингової структурі «ДТЕК Мережі».

У повідомленні уточнюється, що велика частина акцій «ДТЕК Донецькі електромережі» - 71,49774% цінних паперів - продовжують перебувати у власності «ДТЕК Енерго» з огляду на процедурні питання щодо їх передачі. Проте компанія розраховує до кінця першого півріччя 2019 року завершити процес їх передачі.

Внаслідок зазначеної реорганізації бізнесу з забезпечення за єврооблігаціями виводяться «ДТЕК Високовольтні мережі», «ДТЕК Київські електромережі», «ДТЕК Дніпровські електромережі» і «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля». Цей процес відбувається автоматично, відповідно до умов випуску єврооблігацій від 29 грудня 2016 року.

Найближчим часом «ДТЕК Енерго» має намір включити в якості поручителів за євробондами Corum Group LLC, «Корум Дружківський машинобудівний завод» (Донецька обл.) і «Світло шахтаря» (Харків).

Як повідомлялося, енергохолдинг в кінці 2016 роки провів обмін випущених раніше єврооблігацій на $ 750 млн c погашенням 4 квітня 2018 року і на $ 160 млн з погашенням 28 квітня 2018 року на новий випуск з терміном обігу до 31 грудня 2024 року. Умови випуску нових євробондів припускають, що їх погашення буде здійснюватися двома рівними частинами: 50% - в грудні 2023 року 50% - по закінченню терміну обігу.

Ставка купона за новими євробондами встановлена на рівні 10,75% річних. При цьому в 2017-2018 роках виплата купона в грошовій формі буде здійснюватися за ставкою 5,5% річних, в 2019 році - 6,5% річних, у 2020 році - 7,5% річних, у 2021 році - 8,5% річних, в 2022-2023 рр. - 9,5% річних, в 2024 році - 10,75% річних. Частина, що залишилася купона, яка не виплачена в грошовій формі, капіталізується і буде додаватися до основної суми єврооблігацій на щоквартальній основі.

https://interfax.com.ua/news/economic/552328.html