Як бізнес змінює енергетичний ландшафт України

З початку повномасштабного вторгнення в Україні є зруйнованими та окупованими 42% генеруючих потужностей енергосистеми. Найбільшим окупованим об’єктом є Запорізька АЕС (6 ГВт), а найсуттєвіших втрат зазнала теплогенерація, в структурі якої 87% вугільних ТЕЦ є безповоротно втраченими. Руйнації та пошкодження зазнали 2,3 тисячі МВт потужностей гідрогенерації.

На превеликий жаль, ворог не обійшов й «зелену» генерацію зруйнувавши та окупувавши 3,9 тисяч МВт вітрових та сонячних електростанцій. У розрізі ВДЕ, вітропарки є менш пошкодженими: доступна інформація щодо пожеж на 3х вітрогенераторах у Донецькі та Запоріжській областях, пошкодження трансформаторної підстанції ВЕС у Херсонській області, а також попадання бойової частини дрону у лопать вітрогенератора біля міста Очаків Миколаївської області. Натомість сонячні електростанції є більш вразливи до обстрілів стрілецькою зброєю та ракет (через велику площу забудови та крихкість фотоелектричних модулів). Так, для прикладу у Харківській області зруйновані всі наземні сонячні електростанції (28,4 МВт встановленої потужності) та більшість промислових дахових СЕС (6,3 МВт пошкоджено та зруйновано, а лише 1,0 продовжує працювати), до 1,2 ГВт СЕС знаходяться на ТОТ (тимчасово окупованих територіях).

Якщо територіально аналізувати зони пошкодження, то найбільших втрат зазнали генеруючі потужності регіонів, наближених до зони бойових дій, що до обстрілів енергосистеми були енергетично профіцитними, а наразі мають дефіцит електричної енергії. Також, є руйнування великих генеруючих об’єктів у глибокому тилу, зокрема, - на Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі.

На початку року Президент України під час Ukraine Recovery Conference (м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина), дав чіткий посил енергетикам у будівництві в найближчій перспективі до 1 ГВт газової генерації. Український бізнес та громади близько наблизились до цієї цифри, побудувати, майже, 1 ГВт розподіленої генерації. У даній публікації розберемось у структурі побудованої розподіленої генерації, джерелах фінансування і розподілу за регіонами.

За 2024 рік в Україні активно вводились в експлуатацію малі ТЕЦ та когенераційні установки: 14 установок сумарною потужністю 32,787 МВт, з них 8 установок до 1 МВт (загальною потужністю 3,86 МВт) та 6 потужністю від 1 до 20 МВт (із загальною потужністю (28,987 МВт). Це є своєрідним рекордом за весь період Незалежності України, починаючи із 1991 року.

Також, введено в експлуатацію 3 малих ТЕЦ потужністю 20-25 МВт сумарною потужністю 71,4 МВт.

Органи місцевого самоврядування ввели в експлуатацію 212,42 МВт газопоршневих установок без підключення до електромереж для забезпечення життєдіяльності у аварійних ситуаціях обʼєктів критичної інфраструктури (теплокомуненерго та водоканалів). Ці потужності побудовані як за підтримки програм міжнародної технічної допомоги - МТД (грантів і цільового надання обладнання), так і за рахунок місцевого бюджету, як це робить місто Харків. На привеликий жаль 28,4 МВт, наданого за програмами МТД генеруючого обладнання, залишається без підключення за низки причин (зокрема через відсутність у власних бюджетах органів місцевого самоврядування ресурсів на виконання проектно-кошторисної документації та підключення до газорозподільних мереж).

Крім того, державні компанії, що зареєстровані у місті Київ у 2024 році, за даними системи закупівель Prozzoro, для своїх дивізіонів по всій Україні провели тендерів на 2,2 млрд грн., що відповідає 37,24 МВт газопоршневих потужностей (детальноі інформації немає у публічному просторі).

Слід зауважити, що великий та середній бізнес (за інформацією газорозподільних компаній) у 2024 підключив до мереж 18,63 МВт газопоршневих установк (без підключення до електромереж) для забезпечення власних потреб. Переважно, це великий рітейл та складські термінали із холодильним устаткуванням.

Окремої уваги заслуговує бізнес, який за перше півріччя 2024 року ввів в експлуатацію 212,43 МВт (за даними реєстрів ДІАМ) сонячних дахових електростанцій без підключення до мереж. А у другому півріччі 2024 додатково введено в експлуатацію 384,96 МВт дахових сонячних електростанцій для власного споживання.

Експертно, за результатами опитувань керівників найбільших компаній, що будують сонячні електростанції для власного споживання приватних домогосподарств, ними побудовано 28,58 МВт таких потужностей. Слід нагадати, що на 1 січня 2022 року Украіна мала 1,1 ГВт сонячних електростанцій приватних домогосподарств.

Крім того, минулий 2024 рік був не визначальним для будівництва та введенням в експлуатацію промислових вітроелектростанцій, оскільки сумарно побудовано 44,6 МВт (за даними вітроенергетичноі асоціації), а у 2023 - 238 МВт. Так, найпотужнішими обʼєктами стали: Сколівської ВЕС (компанія ЕКО-Оптіма у Львіській області), перший вітрогенератор на Закарпатті біля міста Перечин та 2 обʼєкти, що збудували локальні агропідприємства (біля міста Камʼянець-Подільський на Хмельниччині та Кременець на Тернопільщині).

Отже, сумарно маємо встановлену потужність розподіленої генерації 944,767 МВт, з них підключені до електромереж 106,374 МВт.

Розглянемо географію впровадження проектів розподіленої генерації та співвідношення регіональних короткострокових потреб у горизонті 2025-27 рік та можливостей підключення до мереж. Для візуалізації автором складено карту (див. нижче).

Слід зазначити, що аналіз ситуації показав – географічно встановлені потужності розподіленої генерації не залежать від регіональних потреб (пов’язані в першу чергу із руйнування генеруючих установок) та можливості підключення на мереж.

Лідером серед встановлення потужностей розподіленої генерації є Львівська область, в якій встановлено 6,8 МВт когенераційних установок за підтримки програм міжнародної технічної допомоги (МТД), бізнес побудував 61 МВт потужностей (це як і Сколівська ВЕС, так і СЕС на дахах великого рітейлу та виробничих підприємств), органи місцевого самоврядування (ОМС) не проявляють активності через відсутність дефіциту електричної енергії.

За Львівщиною знаходиться Харківська область, яка щоденного страждає від обстрілів з боку сусідньої держави, що призвело до суцільного руйнування електростанцій. Разом з тим, органи місцевого самоврядування збудували 56,5 МВт когенераційних установок 28,3 МВт за рахунок МТД, а 28,2 МВт за власний рахунок. Переважно, це установки для забезпечення стабільного енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури: теплопостачальних організацій та водоканалів. Через військові ризики бізнес не проявляє в регіоні активність.

Третю позицію розділяють Дніпропетровська область (18,8 МВт встановлених потужностей) та Житомирська область (18,4 МВт) в даних регіонах працюють активні ОМС, які впроваджують проекти децентралізованого енергопостачання комунального господарства, як за власні ресурси, так і в рамках програм МТД.

Отже, не дивлячись на побудовані бізнесом та ОМС 944,76 МВт об’єктів розподіленої генерації, у горизонті 2025-27 років залишається потреба 2 742,7 МВт (2,7 ГВт), разом з тим електричні мережі зможуть прийняти лише 2 323,4 МВт встановленої потужності електроустановок. Тому, враховуючи динамічне підвищення тарифу на електричну енергію, прогнозується зростання об’єктів розподіленої генерації для покриття власних потреб та мінімізації ризиків введення обмежень електропостачання (як аварійних, так і планових через дефіцит електричної енергії).