Впровадження CBAM та його вплив на українські компанії

Компанії в ЄС, які мають значні викиди парникових газів (ПГ), приймають участь у системі торгівлі квотами на викиди ПГ. Компанії повинні зменшувати власні викиди або купувати необхідну кількість дозволів на викиди (у еквіваленті тони СО2). Ціна формується ринком (європейська система торгівлі викидами, EU ETS) і в 2022 році коливалась в діапазоні від 58 до 98 €/т.

Це означає, що собівартість продукції, виробленої в ЄС, може бути вищою, ніж собівартість такої самої продукції, виробленої у країнах, де вуглецеве регулювання слабше або відсутнє. Це знижує конкурентоспроможність європейських виробників і збільшує імпорт з третіх країн, та може спонукати переносити вуглецево-інтенсивні виробництва за межі ЄС. Це призводить до «перетікання вуглецю» з країн із жорстким регулюванням в країни, де регулювання відсутнє.

Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди ПГ.

Механізм СВАМ вперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році і був представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року.

• продукції чорної металургії;

• алюмінію;

• добрив;

• цементу;

• електроенергії.

13 грудня 2022 року Рада та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо CBAM, зокрема сфера дії розширюється на водень та деякі інші продукти.

Українська економіка має високу залежність від ринку ЄС (від 36% до 42% експорту припадає на ЄС), тому впровадження СВАМ може призвести до негативних наслідків для українського експорту та залежних галузей економіки – під ризиком 2.9 млрд USD/рік експорту.

Метою впровадження СВАМ є боротьба з витоком вуглецю. Аналізуючи динаміку торгівлі України-ЄС можна затверджувати що з ЄС до України не відбувався виток вуглецю.

Впровадження СВАМ призведе до втрати українськими виробниками щороку до 396 млн EUR у 2026-2030 рр. та скорочення ВВП України на 0.08%/рік. Разом із впровадженням української системи торгівлі викидами (UA ETS) додаткове навантаження на український бізнес складатиме від 3.2 до 25.9 млрд EUR у 2025-2030 рр.

Для економіки України, що страждає від втрати контролю на Кримом і ОРДЛО та воєнної агресії Росії, необхідно розробити та застосовувати індивідуальні умови СВАМ, які враховуватимуть нинішні досягнення зі скорочення викидів та матимуть збалансований вплив на українську промисловість – стимулюватимуть модернізацію та скорочення викидів без істотних негативних наслідків для економіки.

1. Надання доступу до передових зелених технологій та участь у великих проєктах із декарбонізації (наприклад, з розвитку виробництва та використання водню)

2. Додатковий пробний період для впровадження СВАМ

3. Фінансове підтримання кліматичної трансформації економіки України (використовуючи кошти від СВАМ та зелених фондів ЄС)

4. Окремий механізм СВАМ, що враховує контекст України (інша формула розрахунку, більш лояльні бенчмарки та/або окремі групи товарів, на які розповсюджується СВАМ)

5. Зменшення/скасування діючих обмежень на експорт до ЄС (у якості компенсаторних механізмів).

Загальний вплив СВАМ на виробників від скорочення обсягів експорту та виплати тарифу складатиме до -396 млн EUR EBITDA у 2030 р.

Впровадження ЄС СВАМ для всіх зовнішніх постачальників призведе до подорожчання експорту, що відповідно призведе до зменшення прибутку експортерів та скорочення обсягів реалізації певних видів продукції

− До 295 млн EUR/рік – зменшення EBITDA внаслідок скорочення обсягів експорту

− До 101 млн EUR/рік – зменшення EBITDA внаслідок додаткового тарифу

Ключові дати СВАМ



Основні елементи механізму (2026)

• Імпортер – Уповноважений декларант звітності – закуповує Сертифікати CBAM.
1 сертифікат = 1 тСО2 вбудованих викидів

• Виробник імпортованих в ЄС товарів щорічно надає імпортеру низку документів, зокрема,
план з моніторингу та верифікований звіт, та повідомляє про вбудовані викиди.

• На кінець кожного кварталу Уповноважений декларант CBAM забезпечує наявність на рахунку
в СВАМ Реєстрі певну кількість Сертифікатів, що компенсують як мінімум 80% вбудованих викидів
для імпортованих з початку року товарів.


Вплив СВАМ на електроенергетичний сектор:
зниження EBITDA до 122 млн EUR щорічно у 2026-2030 рр.

Обсяг ринку електроенергії ЄС у 2019 році становив 2,782 ТВт·год, при цьому частка імпорту становила 2%. Частка України в структурі імпорту електроенергії ЄС становила 6.5% - 9.6%.
Із впровадженням СВАМ мінімальна вартість вугільної генерації України перевищить середню ціну електроенергії на найближчих експортних ринках.

Таким чином, Україна більше не зможе експортувати лише електроенергію ТЕС, а експортуватиме «мікс», що на 8% складається з електроенергії ТЕС та на 92% – з атомної та відновлюваної енергії.

Очікується, що після деокупації ЗАЕС, Україна зможе суттєво збільшити обсяги експорту електроенергії на ринок ЄС.

У 2021 році Україна експортувала 3,5 млрд кВт-год на $249 млн. Після запровадження CBAM експорт електроенергії, виробленої з вугілля, виглядає малоймовірним. Через великі викиди ПГ електроенергія від українських ТЕС стане неконкурентоспроможною на ринку ЄС.

Натомість з’явиться вікно можливостей для виробників відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У першу чергу тих, які можуть гнучко балансувати власні обсяги генерації (біомаса, гідро), а також для Енергоатома. Ці компанії стикнуться з додатковими транзакційними витратами (звітування по CBAM, верифікація викидів ПГ), проте їхній розмір буде несуттєвим.


Вплив СВАМ на металургійний сектор:
зниження EBITDA до 248 млн EUR щорічно у 2026-2030 рр. та скорочення обсягів експорту на 9%

Внутрішній ринок металургійної продукції ЄС складає 152.2 млн т, з яких 27% займає імпорт.

Введення CBAM призведе до зменшення Україною обсягів експорту металу до ЄС на 9%, що складатиме до 0.6 млн т у 2030 р.
У 2030 р. СВАМ для України на тонну сталі складатиме 77 EUR/т, з яких 45 EUR/т буде компенсовано підвищенням цін на ринку ЄС.

Під CBAM потрапляють такі види продукції:

• чорні метали (код CN 72), крім феросплавів (код CN 7202) та відходів, брухту чорних металів та шихтових зливків (код CN 7204);
• вироби з чавуну та сталі (коди CN 7301-7311).

У 2021 році Україна експортувала до ЄС 7,4 млн т продукції цих категорій на $5,2 млрд. Основу експорту складали прокат, напівфабрикати та чавун.

Для української металургії характерна величезна частка доменно-конвертерного виробництва (приблизно 75%) і зовсім невелика частка електродугової сталі (приблизно 5%). Доменно-конвертерний метод є енергоємним (кокс, вугілля, природний газ) та призводить до більших викидів ПГ. Українська сталь має вищу собівартість (через вищу вартість енергоресурсів) порівняно з Росією, Індією та Китаєм, а також вищі питомі викиди ПГ, особливо порівняно з Туреччиною, де частка електродугової сталі понад 75%.



За оцінками, для української продукції, виробленої доменно-конвертерним методом, додаткові витрати у зв’язку з запровадженням CBAM, порівняно з конкурентами в ЄС, можуть становити 20–40 €/т.

На ринку ЄС буде поступово відбуватись заміщення доменно-конвертерної сталі електродуговою та низьковуглецевою сталлю (з використанням відновлювальних джерел енергії, водню, технології захоплення і захоронення вуглецю тощо). Для українських виробників електродугової сталі це створює можливість зайняти високомаржинальну нішу. Для них критичними факторами стануть наявність достатніх обсягів металобрухту та низьковуглецевої/безвуглецевої електроенергії.

Для металургійних комбінатів повного циклу уже в середньостроковій перспективі виникне питання зміни технологічної стратегії та ланцюжка створення вартості. Існуючі рішення можуть різнитись за типом (пряме відновлення заліза, електродуговий метод, ефективне використання промислових газів тощо), проте всі вони потребуватимуть інвестицій на десятки мільярдів доларів. Це особливо актуально в контексті відбудови України після перемоги у війні.

Вплив СВАМ на хімічний сектор: 
зниження EBITDA до 25 млн EUR щорічно у 2026-2030 рр. та скорочення обсягів експорту на 38%


Внутрішній ринок добрив та хімічних речовин, що підпадають під вплив СВАМ, у ЄС складає 24.4 млн т азоту (N), з яких імпорт складає 16%

Введення CBAM призведе до зменшення обсягів експорту добрив до ЄС у 2026-2030 рр. на 38%

CBAM буде частково компенсовано зростанням ціни (до 36 EUR/т), тому дохід українських виробників зменшиться на 3-70 EUR/т у 2030 р.

Під CBAM потрапляють такі види хімічної продукції:
• Азотна та сульфоазотна кислота
(код CN 2808 00 00).
• Аміак (код CN 2814).
• Нітрати калію (код CN 2834 21 00).
• Азотні добрива (код CN 3102).
• Інші добрива (код CN 3105, крім CN 3105 60 00).


З цього переліку до війни Україна експортувала в ЄС лише азотні добрива та аміак. У 2021 році обсяг експорту становив $280 млн. Основним ресурсом для виробництва аміаку та азотних добрив є природний газ, тому обсяги експорту дуже залежать від ціни на газ. У майбутньому саме ціна на газ, а не додаткові витрати на CBAM, буде відігравати основну роль.

Тим не менше, за нашими оцінками, додаткові витрати можуть становити 5–15 €/т продукції. Якщо припустити, що обсяг експорту становитиме стільки ж, як в 2021 році, то затрати для галузі будуть варіювати в діапазоні €4–12 млн на рік.

Вплив СВАМ на цементний сектор:
зниження EBITDA до 3.5 млн EUR щорічно у 2026-2030 рр. та скорочення обсягів експорту на 2-5%


Внутрішній ринок цементу ЄС складає 173.1 млн т, з яких 4% припадає імпорт.

Введення CBAM призведе до зменшення обсягів експорту цементу до ЄС до 2-5% на рік, що складатиме до 31 тис. т у 2030 р.

У 2030 р. СВАМ для України на тонну цементу складатиме 13 EUR, з яких 10 EUR буде компенсовано підвищенням цін на ринку ЄС.

Під CBAM потрапляють такі види продукції:
• Цементні клінкери (код CN 2523 10 00).
• Білий портландцемент (код CN 2523 21 00).
• Інші портландцементи (код CN 2523 29 00).
• Інші гідравлічні цементи (код CN 2523 90 00).


У 2021 році Україна експортувала в ЄС продукції цих категорій на $43 млн, основна частина (94%) становив – портландцемент. На тлі росту цін на енергоресурси за останні 15–20 років найбільші підприємства галузі перейшли з мокрого методу виробництва на сухий. Це дозволило наблизитись до середніх в ЄС показників енергоємності та викидів ПГ, але ще не наздогнати провідні європейські компанії.

Враховуючи вищі викиди ПГ на українських цементних заводах, ми оцінюємо додаткові, порівняно з конкурентами з ЄС, витрати у зв’язку з впровадженням CBAM в €6–8 на тонну. Сумарні витрати на купівлю СBAM сертифікатів можуть становити €6–8 млн в рік.

Вплив СВАМ на виробництво алюмінію:



Під CBAM потрапляють такі види продукції:
• Алюміній необроблений (код CN 7601).
• Вироби з алюмінію
(коди CN 7603-7608, 7609 00 00).

З цих категорій Україна у 2021 році експортувала в ЄС необроблений алюміній та алюмінієві прутки, бруски та профілі в обсязі 24 000 т на суму $65 млн.

Первинний (необроблений алюміній) в Україні уже не виробляється. Основу експорту України в ЄС становлять вироби з алюмінію. Виробництво таких товарів не призводить до значних викидів, проте вони належать до категорії «складних». Це означає, що експортерам доведеться враховувати викиди ПГ від виробництва первинного алюмінію, який був використаний як сировина. Виробництво первинного алюмінію – дуже енергоємний процес, під час якого споживаються великі обсяги електроенергії та вугілля або природного газу.

Щоб залишатись конкурентоспроможними, українські експортери будуть змушені перебудувати ланцюжки постачання і фокусуватись на використанні низьковуглецевого алюмінію. Такий алюміній уже зараз торгується з премією (10–15 $/т), ймовірно, вона буде зростати, а значить, збільшуватиметься собівартість продукції українських експортерів.

Втрати українських виробників від введення СВАМ призведуть до зменшення ВВП України до -0.08% у 2030 році.


Прямий вплив 
Включає такі ефекти:

• Втрата обсягів експорту, що призводить до втрати EBITDA українських виробників

• Витрати на оплату тарифу СВАМ, що не компенсуються підвищенням ціни українських виробників

Непрямий вплив
• Зменшення обсягів експорту призводить до зменшення внутрішнього виробництва

• Вторинний вплив виникає, коли це в подальшому призводить до зменшення виробництва продуктів, що є сировиною для розглянутих товарів

Моделювання умов створення української системи торгівлі викидами було зроблено за 4 основними сценаріями


Основні гіпотези до сценаріїв
• Старт української системи торгівлі викидами (UA ETS) з 2025 р.

• Сектори під впливом: енергетика, металургія, цемент, аміак та добрива

• Податок на CO2 в Україні стягується з тих секторів, що не підпадають під дію UA ETS, та з 2023 р. зростає до 1 EUR/т CO2e

• Зменшення бенчмарків на 0.9%/рік на період 2021-2025 рр., з 2026 р. – 1.35% (середній відсоток зменшення бенчмарків за відповідний період у EU ETS (до 2025 р. – 0.2%-1.6%, з 2025 р. – 0.2%-2.5%)





Що це означає для конкретного підприємства-експортера

СВАМ буде впроваджуватися поступово. Перехідний період діятиме з 1 жовтня 2023 року по 28 лютого 2026 року. Протягом цього періоду експортери будуть зобов’язані щоквартально подавати Звіт по СВАМ, який повинен включати інформацію про обсяг експорту, питомі викиди ПГ (прямі та непрямі) та платежі за викиди ПГ, сплачені в країні походження товару. Звіт повинен бути поданий не пізніше одного місяця після закінчення кварталу, за неподання передбачений штраф.

Найскладнішим елементом звітності по CBAM буде оцінка (пізніше і верифікація) викидів ПГ. Для «складних товарів» необхідно оцінювати не лише викиди від безпосереднього виробництва товарів, а також викиди від виробництва сировини та напівфабрикатів, використаних для їх виробництва.

1 січня 2026 року починають діяти додаткові вимоги:

• до 31 травня кожного року подавати декларацію по СВАМ за попередній рік, яка включатиме інформацію про обсяг експорту товарів та загальну кількість викидів;

• верифіковувати дані про викиди ПГ незалежною третьою стороною;

• до 31 травня кожного року купувати в уповноваженого органу певну кількість сертифікатів CBAM, яка відповідає викидам за попередній календарний рік. Ціна сертифікатів розрахуватиметься як середня ціна на ринку EU ETS;

• ті, хто не зможуть здати необхідну кількість сертифікатів CBAM, отримають штрафи.
Наразі в ЄС ще не створені всі умови, необхідні для функціонування системи. Зокрема, не визначені уповноважені органи, відсутній реєстр операторів, не затверджена форма Звіту по СВАМ тощо.



Що з цим робити
Найважче – відстрочка СВАМ для України дуже малоймовірна. Суть СВАМ полягає у забезпеченні рівних умов на ринку ЄС, тому будь-яке послаблення або відстрочка для України створить прецедент для інших учасників ринку.

Друге, як би це не звучало парадоксально, – допомогти українському бізнесу пристосуватись до СВАМ і уникнути збитків для економіки України можливо за рахунок підвищення внутрішнього вуглецевого податку або внутрішнього ринку квот на викиди ПГ (UA ETS).

Згідно положень СВАМ, кількість СВАМ-сертифікатів, які підлягають списанню з рахунку експортера, зменшується на величину вуглецевих платежів, сплачених у країні походження продукції. З 1 січня 2026 року, коли механізм СВАМ повністю запрацює, Україна повинна вже бути готовою підвищити ставки вуглецевого податку для тих виробників, продукція яких підпадає під дію СВАМ, або запровадити UA ETS.

Оскільки пряма компенсація експортерам вуглецевих платежів суперечить вимогам CBAM, для підтримки вітчизняних експортерів можливо накопичувати надходження від вуглецевого податку і використовувати їх для декарбонізації в галузях, які підпадають під CBAM.

Декарбонізація світової економіки – це макротренд, який впливатиме на Україну як експортноорієнтовану відносно невелику країну. Компанії, які не зможуть пристосуватись, втратять ринки збуту в середньостроковій перспективі.

Проте декарбонізація відкриває нові ніші. Наприклад, під такі програми можна залучати кредити з пільговими умовами і грантові кошти. За продукцію з меншими викидами ПГ споживач уже зараз готовий платити премію. Щоб скористатись можливостями бізнесу необхідно працювати над оцінкою вуглецевого вмісту своєї продукції, шукати потенціал підвищення ефективності виробництва та заміщення викопних видів палива, будувати стратегію бізнесу з урахуванням декарбонізації, залучати цільове фінансування для її впровадження.

Оптимальною стратегією для експортерів та уряду України може стати цілеспрямована діяльність зі зменшення викидів ПГ. Інвестиційні проєкти, націлені на зменшення викидів, будуть фінансово привабливими, оскільки дозволять зекономити на CBAM-сертифікатах та підвищити енергоефективність (економія на операційних затратах).

CBAM відкриє нові можливості для українських виробників електроенергії з ВДЕ та виробників електродугової сталі. Виробники азотних добрив мають значний потенціал зменшення викидів закису азоту (N2O). Виробники цементу та алюмінію мають потенціал випередити конкурентів з інших країн, які експортують в ЄС, за рахунок використання низьковуглецевої електроенергії.

Асоціація енергетичних та природних ресурсів України
https://kse.ua/ua/kse-research/vpliv-na-ekonomiku-ukrai-ni-vid-vprovadzhennya-svam-yevropei-skim-soyuzom/
https://forbes.ua/money/vugletseviy-podatok-mozhe-koshtuvati-ukraini-300-mln-po-yakikh-virobnikakh-vin-vdarit-naysilnishe-rozrakhunki-ey-22032023-12550