Якою була енергетика у 2025 році: рік перелому, адаптації та нових правил гри. Прогноз на 2026 рік

Станіслав Ігнатьєв, професор Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, асоційований експерт Українського інституту майбутнього

 
2025 рік увійде в історію світової та української енергетики як рік остаточного прощання з ілюзіями. Після шоків початку десятиліття — пандемії, повномасштабної війни в Україні, енергетичного шантажу з боку Росії та різких цінових коливань — енергетика перестала бути «фоновою» галуззю [1]. Вона стала питанням виживання, безпеки й суверенітету.

Саме у 2025 році остаточно стало зрозуміло: повернення до старої моделі більше не буде. Світ увійшов у фазу глибокої енергетичної трансформації, де кожен мегават — це політика, кожен кіловат-година — стратегія, а кожна технологія — елемент геополітики.

 

Глобальний контекст: енергетика як інструмент сили

Кінець «дешевої енергії»

2025 рік закріпив нову норму: енергія більше не є ані дешевою, ані гарантовано доступною. Навіть на тлі стабілізації ринків після криз 2022–2023 років, країни не повернулися до колишньої самовпевненості [2]. Інвестиції у видобуток викопного палива залишалися обмеженими, а кліматична політика дедалі жорсткішою.

Світ остаточно усвідомив, що енергетична безпека і кліматична нейтральність більше не суперечать одна одній — вони стали взаємозалежними.

Відновлювана енергетика: з альтернативи — в основу

У 2025 році ВДЕ перестали бути «додатком» до традиційної генерації. У багатьох країнах сонячна та вітрова енергетика стали головним джерелом нових потужностей. Але ключовою подією року стало не зростання встановлених мегаватів, а перехід до системної інтеграції ВДЕ:

• розвиток накопичувачів енергії;
• поява гібридних електростанцій;
• масове впровадження цифрових систем управління мережею.
• 2025 рік показав: майбутнє не за окремими технологіями, а за інтелектуальною енергосистемою.

Зелений водень: від концепції до індустрії

Якщо раніше зелений водень був темою конференцій, то у 2025 році він почав набувати реальних контурів. Пілотні проєкти переросли у промислові кластери, а воднева політика ЄС стала частиною економічної стратегії, а не лише кліматичної риторики.

Основні гравці ринку зеленого водню у світі [3]:

·       NEOM Green Hydrogen (Саудівська Аравія) – один із найбільших у світі проєктів: близько 3,9 ГВт відновлюваної енергії, що дозволить виробляти до 600 тонн водню щодня. Це комплекс з водню та зеленої аміаку для експорту й внутрішніх потреб.

·       Пуертольяно (Іспанія) — велика за масштабами фабрика зеленого водню з інтеграцією сонячної енергії та батарейного накопичення.

·       Німеччина — будівництво великого 54 МВт PEM-електролізера компаніями BASF та Siemens Energy.

·       У Фінляндії запрацював комерційний зелений водневий завод, що працює на вітрогенерації, і планує подальше розширення потужностей.

Перші відокремлені зелені водневі установки та центри досліджень з’являються навіть в регіонах Індії, що свідчить про глобальне охоплення технології.

Європа у 2025 році: енергетичний суверенітет як нова доктрина

Для Європейського Союзу 2025 рік став роком закріплення рішень [2], ухвалених у кризовому режимі раніше:

• диверсифікація джерел постачання газу стала незворотною;
• частка російських енергоносіїв наблизилася до історичного мінімуму;
• розвиток власної генерації та мереж набув статусу пріоритету безпеки.

Європа фактично перейшла від логіки «ринкової оптимізації» до логіки енергетичної стійкості, де резерви, гнучкість і автономність важливіші за мінімальну ціну.


 

Україна у 2025 році: енергетика під час війни і заради майбутнього

Стійкість замість стабільності

Для України 2025 рік не був роком спокою — але став роком системної витривалості. Енергосистема, яка ще кілька років тому здавалася вразливою, довела свою здатність працювати в умовах постійних загроз.

Ключовим досягненням стало не стільки відновлення зруйнованих об’єктів, скільки зміна самої філософії:

• децентралізація генерації;
• розвиток розподілених СЕС та ВЕС;
• зростання ролі локальних джерел і мікромереж.

За наявними планами та оцінками експертів, до 2025 року загальна встановлена потужність відновлюваних джерел енергії в Україні має значно зрости порівняно з початком великих воєнних пошкоджень та зниженням частини старих потужностей [4]. За оцінками Національного плану України до 2030 року, в 2025 році очікується приблизно таке навантаження потужносте (див. таблицю).

Таблиця 1 – Стан ВДЕ-генерації України на кінець 2025 року (складено автором)

* Таблиця складена на основі даних Української асоціації відновлюваної енергетики, Української вітроенергетичної асоціації, Біоенергетичної асоціації України.

Сонячна енергетика (СЕС)

Сонячні електростанції залишаються лідером серед ВДЕ в Україні. Вони забезпечують найбільшу частку встановлених потужностей і найшвидше зростання:

Загальна потужність сонячних станцій в Україні у 2025 році очікується на рівні понад 8 ГВт (включно з промисловими та приватними/домашніми установками).
Частина цього приросту забезпечена новими проєктами, а також розподіленими установками у домогосподарствах і бізнесі.
Сонячна енергетика становить найбільший сегмент відновлюваної генерації в Україні сьогодні за потужністю.

Вітрова енергетика (ВЕС)

Вітрові електростанції також активно розвиваються, але за масштабом поки що менші за сонячні:

Орієнтовна встановлена потужність ВЕС у 2025 році — близько 2 ГВт.
Окрім вже введених потужностей, будується більше 700 МВт нових проектів (за даними про стан будівництва у 2025 році).
Таким чином, вітрові проєкти продовжують збільшувати частку в структурі ВДЕ, хоч і не настільки швидко, як сонячні.

Біоенергетика (біомаса та біогаз)

Біоенергетика в Україні розвивається більш повільно порівняно із СЕС та ВЕС, проте теж додає в загальний енергетичний баланс: загальна потужність біоенергетичних установок на 2025 рік оцінюється приблизно 463 МВт.

Біомаса та біогаз важливі для локальної генерації і теплопостачання, утворюючи стабільний, але менш масштабний сектор. У 2025 році річний об’єм генерації біометану (експортно орієнтовного газу) склав 17,5 млн. кубічних метрів. За прогнозом Біоенергетичної асоціації України до 2030 року генерація заміни викопному газу має досягти 100 млн. кубічних метрів.

Динаміка введення нових потужностей у 2025 році

За даними урядових джерел, у 2025 році значна частина генерації передбачена як розподілена генерація, що включає сонячні та інші малі ВДЕ-системи, а також накопичувачі електроенергії і когенераційні установки. Детальний аналіз наведено на рисунку 1.

Слід відмітити що в Україні посилюється територіальна деформація розподілу введення потужностей розподіленої генерації, що пов’язане з декількома факторами [5]:

·       активність і відповідальність бізнесу, який присутній в регіонах (рітейл, логістичні термінали, сучасні виробництва);

·       впровадження нових проєктів із виробництва біометану – експортно-орієнтованого газу;

·       соціальна відповідальність місцевих влад (ОМС та ВЦА), що дбають про енергодостатність територіальних громад.

В таблиці 2 наведено розподіл введених експлуатацію потужностей розподіленої генерації за її видами, з якої можна виділити тенденції галузі у 2025 році:

·       зростає доля сонячних електростанцій із накопичувачами електроенергії для покриття власних потреб без підключення до мереж;

·       активно почав розвиватись ринок допоміжних послуг через введення в експлуатацію когенераційних установок та приладів накопичення електроенергії;

·       із зростанням дефіциту електроенергії та введенням графіків стабілізаційних відключень для побутових споживачів активізувався ринок сонячних електростанцій для самозабезпечення приватних домогосподарств.

ВДЕ: від романтики до прагматизму

Якщо до війни відновлювана енергетика в Україні часто асоціювалася з «зеленим» тарифом, то у 2025 році вона стала інструментом енергетичної незалежності [6]. За 2025 рік в Україні введено в експлуатацію вдвічі більше потужностей розподіленої генерації (в тому числі «зеленої» енергетики), ніж у 2024 року: 1 862,4 МВт у 2025 – порівняно із 944,76 МВт у 2024.

На перший план у 2025 році вийшли наступні тренди:

• економічна доцільність;
• гібридні проєкти з накопичувачами;
• використання ВДЕ для майбутнього виробництва зеленого водню.

 Атомна енергетика: хребет системи

У 2025 році атомна енергетика остаточно закріпила свій статус бази української енергосистеми. Попри ризики війни, саме АЕС залишалися головним гарантом балансу та відносної цінової стабільності.

Водночас 2025 рік став роком активної дискусії про майбутнє галузі [7]:

• нові реакторні технології;
• безпека в умовах військових загроз;
• інтеграція з європейським ринком електроенергії.

 Знакові події 2025 року в енергетиці

Серед подій, які визначили рік, варто виділити:

• остаточне формування нової енергетичної архітектури Європи без Росії [7];
• перехід ВДЕ у статус базової інфраструктури розвитку [8];
• інституціоналізацію водневої економіки;
• переосмислення ролі атомної енергетики;
• трансформацію України з «об’єкта енергетичних ризиків» у потенційного енергетичного партнера ЄС.

 Погляд у майбутнє

2025 рік не дав остаточних відповідей — але чітко окреслив напрямок. Енергетика перестала бути лише технічною галуззю. Вона стала простором стратегічних рішень, де поєднуються безпека, економіка, клімат і політика.

І якщо коротко підсумувати: 2025 рік показав, що майбутнє енергетики належить тим, хто здатен думати не про дешеву енергію, а про надійну, чисту і власну [9].

Сценарії розвитку електроенергетики у 2026 році

2026 рік стає переломним для електроенергетики. Після енергетичних шоків попередніх років, прискореного «зеленого» переходу та трансформації ринків, галузь входить у фазу стратегічного вибору: або поглиблення структурних реформ і технологічного оновлення, або закріплення кризової інерції. Для України це також рік балансу між відновленням, безпекою та європейською інтеграцією (розроблено відповідно до [10]).

1. Базовий (інерційний) сценарій: «Стабілізація з обмеженим зростанням»

Ключові риси
Попит на електроенергію зростає помірно (1–2% на рік у світі; в Україні — залежно від відновлення промисловості).
Зберігається домінування традиційних джерел у балансі, але частка ВДЕ поступово зростає.
Інвестиції обмежені через фінансові ризики та високу вартість капіталу.
Ціни на електроенергію залишаються волатильними.

Український контекст
Часткове відновлення пошкоджених генеруючих та мережевих об’єктів.
Переважання ремонтів і модернізації над будівництвом нових потужностей.
ВДЕ розвиваються точково, переважно, за фінансування українського бізнесу.

Наслідки
Система працює стабільно, але без якісного стрибка.
Високі системні витрати на балансування.
Обмежені можливості для декарбонізації та інновацій.
 

2. Оптимістичний сценарій: «Прискорена трансформація та зелений прорив»

Ключові риси
Активні інвестиції у ВДЕ, накопичувачі енергії та цифрові мережі.
Швидке впровадження систем зберігання (BESS) як стандарту енергосистем.
Зростання ролі розподіленої генерації та енергетичних кооперативів.
Масштабування «зеленої» електроенергії для виробництва «зелених» водню та амонію.

Український контекст
Повноцінна синхронізація ринкових механізмів з ЄС.
Запуск аукціонів ВДЕ нового покоління (з урахуванням BESS).
Відновлення великих СЕС і ВЕС у безпечних регіонах.
Перші комерційні проєкти зеленого водню для експорту.

Наслідки
Зниження вуглецевої інтенсивності енергетики.
Поява нових ланцюгів доданої вартості.
Зростання енергетичної незалежності та експортного потенціалу.
 

3. Песимістичний сценарій: «Ризики та фрагментація»

Ключові риси
Посилення геополітичної нестабільності.
Дефіцит інвестицій і відкладені реформи.
Висока аварійність мереж і генерації.
Зростання ролі резервних та аварійних потужностей.

Український контекст
Регулярні обмеження споживання.
Відтік інвесторів з довгострокових проєктів.
Зміщення фокусу з розвитку на виживання системи.

Наслідки
Зниження якості електропостачання.
Втрата темпів інтеграції з європейським ринком.
Високі соціально-економічні витрати.
 

4. Інноваційний сценарій: «Енергосистема як сервіс»

Ключові риси
Масове впровадження smart grid, AI-керування та цифрових платформ.
Перехід від продажу кВт·год до продажу енергетичних сервісів.
Активна участь споживачів (prosumer model).
Локальні енергетичні хаби та мікромережі.

Український контекст
Пілотні проєкти енергоостровів для громад і критичної інфраструктури.
Розвиток муніципальної генерації.
Використання цифровізації як інструменту підвищення стійкості.

Наслідки
Підвищення гнучкості та живучості системи.
Зменшення втрат і пікових навантажень.
Формування нової культури споживання енергії.
 
Отже, 2026 рік не стане роком «тихого розвитку» для електроенергетики. Це рік вибору траєкторії. Для України ключовими факторами успіху будуть:

• безпека та стійкість енергосистеми,
• інтеграція з європейським ринком,
• ставка на ВДЕ, накопичення та водень,
• інституційна спроможність і довіра інвесторів.

Саме поєднання відновлення й інновацій може перетворити 2026 рік із року викликів на рік стратегічних можливостей.

 

Список використаних джерел

1.    Electricity 2025 — основний звіт з глобального ринку електроенергії (IEA) https://www.iea.org/reports/electricity-2025 IEA

2.    Electricity Mid-Year Update 2025 — оновлений огляд тенденцій та прогнозів на 2025–2026 роки (IEA) https://www.iea.org/reports/electricity-mid-year-update-2025 IEA

3.    Electricity Mid-Year Update 2025 (таблиці, прогнози 2025–2026) https://iea.blob.core.windows.net/assets/cc64f0aa-30e4-4497-9cca-1ffae2c55fe5/ElectricityMid-YearUpdate2025.pdf iea.blob.core.windows.net

4.    Інтегрований звіт України щодо НПЕК — виконання національного плану енергетики та клімату https://me.gov.ua/News/Detail/9aabd5b4-e9e7-40e3-bd55-aa3772ba9116 me.gov.ua

5.    Renewables 2025 — аналіз відновлюваних джерел електроенергії з прогнозами на середньострокову перспективу (IEA) https://www.iea.org/reports/renewables-2025/renewable-electricity IEA

6.    Winter Outlook 2025-2026 — сезонний огляд безпеки постачання електроенергії для зими (ENTSO-E) https://eepublicdownloads.entsoe.eu/clean-documents/sdc-documents/seasonal/WOR2025/Winter_Outlook_2025-2026_Report.pdf eepublicdownloads.entsoe.eu

7.    Winter Outlook 2025-2026 — Country Comments (ENTSO-E) https://eepublicdownloads.entsoe.eu/clean-documents/sdc-documents/seasonal/WOR2025/Country%20Comments%20Winter%202025-2026.pdf eepublicdownloads.entsoe.eu

8.    Зростання відновлюваної генерації — renewables уперше випередили вугілля у виробництві електроенергії (Ember/UNN) https://unn.ua/en/news/global-renewable-energy-production-surpassed-coal-for-the-first-time/ Українські Національні Новини (УНН)

9.    Глобальні тенденції зростання попиту на електроенергію та роль відновлюваних джерел (pv magazine за даними IEA) https://www.pv-magazine.com/2025/07/31/global-electricity-demand-to-rise-in-2026-as-renewables-lead-says-iea/ pv magazine International

NECP Україна 2025–2030 (стратегічний документ) — https://www.energy-community.org/dam/jcr%3A9d144283-08ed-410b-a670-7fd15c7782f2/1_NECP_EnMachineTranslation.pd