За перше півріччя 2025 року енергосистема додала 1 ГВт розподіленої генерації

Станіслав Ігнатьєв, доктор технічних наук, асоційований експерт Українського інституту майбутнього, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»



Для електроенергетики 2024 рік став роком випробування на міцність енергосистеми та на мужність енергетиків. Протягом року російські окупанти застосували 1154 ракети для удару по об’єктах української електроенергетики. Перше півріччя 2025 року в розрізі руйнування та пошкодження об’єктів електроенергетики мало менші наслідки: страждала генерація та розподіл електроенергії прифронтових районів сходу України. Тому, енергетики мали час на часткове відновлення об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії. Крім того, український бізнес та населення активізували власні проєкти із будівництва потужностей розподіленої генерації для продажу електричної енергії в мережу, балансування та регулювання частоти в енергосистемі, а, головне, покриття власних потреб.

В даній публікації викладено результати аналізу розвитку проєктів розподіленої генерації та накопичення електричної енергії за перший квартал 2025 року, а, таокж, порівняння із результатами 2024 року.

Методика дослідження

Для проведення даного дослідження були використані наступні методи збору, узагальнення та аналізу даних.
Інформація щодо стану енергетичної системи, руйнування та пошкодження визначена із офіційних повідомлень, заяв та публікацій Прем'єр-міністра України, керівництва Міністерства енергетики України, АТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», ПрАТ «Центренерго», АТ «Енергоатом» голови та членів НКРЕКП, а, також, іншої статистичної інформації, доступної у відкритому користуванні.
Розташування об’єктів генерації на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) визначалось через співставлення карт локалізації енергетичних потужностей та зони тот.



Кількість і локалізація нових об’єктів розподіленої генерації визначена шляхом:
- Аналізу звітів та публікацій профільних асоціацій виробників електроенергії.
- Анкетування учасників Української асоціації відновлюваної енергетики на предмет введення нових потужностей.
- Інтерв’юерування інженерних співробітників найбільших рітейлерів України, інсталяторів сонячних електростанцій.
- Аналізу бази даних декларацій про завершення будівельних робіт ДІАМ та реєстрів митних декларацій.
- Аналізу результатів виконання технічних умов на нестандартне підключення, виданих оператором систем передачі (ОСП) електроенергії – НЕК «Укренерго» та операторами систем розподілу (ОСР) – обленерго, АТ «Укрзалізниця».
- Аналізу результатів проведених аукціонів на надання допоміжних послуг НЕК «Укренерго».
- Аналізу аукціонів щодо розподілення квот підтримки ДП «Гарантований покупець».
- Діалогу із керівниками органів місцевого самоврядування (ОМС) та організацій співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що встановлюють об’єкти розподіленої генерації для покриття власних потреб в електроенергії.
- Опитування представників державних компаній та аналізу їх тендерної документації щодо придбання, встановлення та підключення обладнання розподіленої генерації.
Також, здійснено крос-перевірку отриманих даних для унеможливлення дублювання інформації щодо введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей.
Крім того здійснено моделювання територіального розподілу будівництва та введення в експлуатацію нових потужностей розподіленої генерації, використовуючи засоби геоінформаційних систем.

Стан енергетичної системи України

З початку повномасштабного вторгнення в Україні є зруйнованими та окупованими 42% генеруючих потужностей енергосистеми. Найбільшим окупованим об’єктом є Запорізька АЕС (6 ГВт), а найсуттєвіших втрат зазнала теплогенерація, в структурі якої 87% вугільних ТЕЦ є безповоротно втраченими. Руйнації та пошкодження зазнали 2,3 тисячі МВт потужностей гідрогенерації.

На превеликий жаль, ворог не обійшов й «зелену» генерацію зруйнувавши та окупувавши 3,9 тисяч МВт вітрових та сонячних електростанцій. У розрізі ВДЕ, вітропарки є менш пошкодженими: доступна інформація щодо пожеж на 3х вітрогенераторах у Донецькі та Запоріжській областях, пошкодження трансформаторної підстанції ВЕС у Херсонській області, а також попадання бойової частини дрону у лопать вітрогенератора біля міста Очаків Миколаївської області. Натомість сонячні електростанції є більш вразливи до обстрілів стрілецькою зброєю та ракет (через велику площу забудови та крихкість фотоелектричних модулів). Так, для прикладу у Харківській області зруйновані всі наземні сонячні електростанції (28,4 МВт встановленої потужності) та більшість промислових дахових СЕС (6,3 МВт пошкоджено та зруйновано, а лише 1,0 продовжує працювати), до 1,2 ГВт СЕС знаходяться на ТОТ.

Якщо територіально аналізувати зони пошкодження, то найбільших втрат зазнали генеруючі потужності регіонів, наближених до зони бойових дій, що до обстрілів енергосистеми були енергетично профіцитними, а наразі мають дефіцит електричної енергії. Також, є руйнування великих генеруючих об’єктів у глибокому тилу, зокрема, - на Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі.
Під час конференції Ukraine Recovery Conference (м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина) Президент України дав чіткий посил енергетикам у будівництві в найближчій перспективі до 1 ГВт газової генерації. Український бізнес та громади близько наблизились до цієї цифри, побудувати, майже, 1 ГВт розподіленої генерації у 2024 році та додавши ще 1 ГВт розподіленої генерації за перше півріччя 2025 року. У даній публікації розберемось у структурі побудованої розподіленої генерації, джерелах фінансування і розподілу за регіонами.

Газова генерація

У першому півріччі 2025 р. державними та приватними компаніями побудовано 322 МВт когенераційних установок (КГУ), що підключені до мереж ОСП та ОСР. З них 298 МВт КГУ приєднані до мереж ОСР, що створює можливість для формування окремих приватних балансуючих груп, більшість з яких діють в межах окремих груп компаній, які володіють потужностями сонячної та вітрової генерації. Крім того, спостерігається тенденція, що газопоршневі установки будуються як джерело резервного живлення, але працюють на видачу електроенергії в мережу, коли немає обмежень електропостачання для непобутових споживачів (бізнесу).

У порівнянні: за 2024 рік в Україні активно вводились в експлуатацію малі ТЕЦ та когенераційні установки: 14 установок сумарною потужністю 32,787 МВт, з них 8 установок до 1 МВт (загальною потужністю 3,86 МВт) та 6 потужністю від 1 до 20 МВт (із загальною потужністю (28,987 МВт). Це є своєрідним рекордом за весь період Незалежності України, починаючи із 1991 року. Також, введено в експлуатацію 3 малих ТЕЦ потужністю 20-25 МВт сумарною потужністю 71,4 МВт.

Органи місцевого самоврядування у першому півріччі 2025 року ввели в експлуатацію лише 8,2 МВт газопоршневої генерації (порівняно у 2024 р. за аналогічний період 128,6 МВт). Більшість із ГПУ інстальовані без підключення до електромереж для забезпечення життєдіяльності у аварійних ситуаціях обʼєктів критичної інфраструктури (теплокомуненерго та водоканалів). Перважно ОМС будували КГУ за рахунок місцевого бюджетів, у поріняні у минулому році – за підтримки програм міжнародної технічної допомоги - МТД (грантів і цільового надання обладнання). На привеликий жаль 28,4 МВт, наданого за програмами МТД генеруючого обладнання, залишається без підключення за низки причин (зокрема через відсутність у власних бюджетах органів місцевого самоврядування ресурсів на виконання проектно-кошторисної документації та підключення до газорозподільних мереж).

Крім того, державні компанії, що зареєстровані у місті Київ закупили 84 МВт КГУ. У порівнянні з 2024 році, за даними системи закупівель Prozzoro, для своїх дивізіонів по всій Україні провели тендерів на 2,2 млрд грн., що відповідає 37,24 МВт газопоршневих потужностей.

Слід зауважити, що великий та середній бізнес (за інформацією газорозподільних компаній) у 2025 підключив до мереж 322 МВт КГУ з підключенням до ОСР та 11 МВт без підключення до ОСР. У 2024 р. – 18,63 МВт газопоршневих установк (без підключення до електромереж) для забезпечення власних потреб. Переважно, це великий рітейл та складські термінали із холодильним устаткуванням.

Сонячна енергетика

Окремої уваги заслуговує бізнес, який тримає тенденцію будівництва СЕС для власного споживання без підключення до мереж ОСП та ОСР. За перше півріччя 2025 року юридичні особи ввели в експлуатацію 318,4 МВт дахових СЕС (за даними реєстрів ДІАМ) без підключення до мереж, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 р. (212,43 МВт) більше у 1,5 рази, та наближено до значення другого півріччя 2024 р. – 384,96 МВт дахових СЕС для власного споживання.

Додатково юридичні особи побудували 101,4 МВт мережевих промислових СЕС. З них, лише 16 СЕС з встановленою потужністю до 1 МВт, що надає можливість отримати «зелений» тариф, а інші працюють на ринку на добу наперед.

Експертно, за результатами опитувань керівників найбільших компаній, що будують сонячні електростанції для власного споживання приватних домогосподарств, ними побудовано 87,2 МВт таких потужностей.
Слід нагадати, що на 1 січня 2022 року Украіна мала 1,1 ГВт сонячних електростанцій приватних домогосподарств.

Також, слід зауважити, що завдяки впровадження програми «ГрінДім» від державного Фонду енергоефективності та програм підтримки державних і комерційних банків, що розповсюджується на ОСББ, за перше півріччя 2025 р. було побудовано 7,6 МВт дахових СЕС на будівлях багатоквартирної забудови для покриття витрат на власне споживання. До встановлених потужностей додано 1,2 МВт накопичувачів електричної енергії.

Крім того ОМС ввели в експлуатацію 12,3 МВт сонячних електростанцій для покриття власного споживання. 2,1 МВт встановлені на медичних установах (лікарнях – 1,1 МВт, поліклініках – 0,6 МВт та амбулаторіях сімейної медицини – 0,4 МВт), 3,2 МВт СЕС інстальовано на освітніх установах та 6,9 МВт – на комунальних підприємствах (теплокомуненерго та водоканалах). Більшість із даних проектів (8,1 МВт) реалізовані за рахунок місцевого бюджету, а 4,2 МВт – за рахунок програм та проєктів МТД.

Вітрогенерація

Крім того, у галузі вітрогенерації спостерігаються позитивні тенденції із вводу в експлуатацію нових генеруючих потужностей. Так, за даними вітроенергетичноі асоціації, у першому півріччі підключено до мереж 84 МВт ВЕС. У порівнянні – за весь 2024 рік – 44,6 МВт. Рекордним залишається 2023 рік – 238 МВт, але це проєкти, будівництво яких розпочато до початку війни.
Так, найпотужнішими обʼєктами стали: Сколівської ВЕС (компанія ЕКО-Оптіма у Львіській області), перший вітрогенератор на Закарпатті біля міста Перечин та 2 обʼєкти, що збудували локальні агропідприємства (біля міста Камʼянець-Подільський на Хмельниччині та Кременець на Тернопільщині).

Накопичувачі електроенергії

Новий напрям розподіленої електроенергетики для українського ринку є промислові накопичувачі електроенергії. Їх почали використовувати для розв’язання 3-х задач: надання допоміжних послуг НЕК «Укренерго» (балансування енергосистеми та регулювання частоти), балансування СЕС для продажу електроенергії у піки ціни на РДН, а, також, для використання електроенергії, що генерують СЕС вдень, для споживання в ранкові та вечірні піки.

Так, за перше півріччя 2025 р. введено в експлуатацію 20 МВт мережевих накопичувачів. Це проєкт ТОВ «ОККО енерджи» у м. Стрий (Львівська область), метою якого є надання допоміжних послуг НЕК «Укренерго».

Для покриття власних потреб за перше півріччя 2025 р. побудовано 28,2 МВт накопичувачів електроенергії.

Біоенергетика

Введення в дію дозволу на експорт біометану надало ренесанс в біоенергетиці, зокрема, будівництва нових потужностей біометанових заводів аграрними компаніями. За період проведення аналізу в роботу запущений нове виробництво ТОВ «Теофіопільська енергетична компанія» потужністю 33 МВт, що працює на відходах цукрового заводу (м. Теофіопіль, Хмельницька область).

Отже, сумарно маємо встановлену потужність розподіленої генерації за перше півріччя 2025 р. – 1 021 МВт (у порівнянні за весь 2024 р. – 944,767 МВт), з них підключені до електромереж 647,6 МВт (у 2024 р. – 106,374 МВт).

Розглянемо географію впровадження проектів розподіленої генерації та співвідношення регіональних короткострокових потреб у горизонті 2025-30 рік та можливостей підключення до мереж. Для візуалізації автором складено карту (див. рисунок 1).


Слід зазначити, що аналіз ситуації показав – географічно встановлені потужності розподіленої генерації не залежать від регіональних потреб (пов’язані в першу чергу із руйнування генеруючих установок) та можливості підключення на мереж.

Лідером серед встановлення потужностей розподіленої генерації є Львівська область, в якій встановлено 234,7 МВт потужностей розподіленої генерації, з яких 12,4 МВт когенераційних установок за підтримки програм міжнародної технічної допомоги (МТД) та бізнесу, бізнес побудував 36 МВт потужностей ВЕС (Сколівська ВЕС) і 129 МВт СЕС на дахах великого рітейлу та виробничих підприємств, ОМС не проявляють активності через відсутність дефіциту електричної енергії – введено в експлуатацію 1,9 МВт СЕС на об’єктах соціальної сфери. Детальніше інформація наведена в таблиці 1.

На другому місці із встановленням потужностей розподіленої електрогенерації знаходиться Одеська область – 106,8 МВт. В регіоні розвиваються нові вітрові проєкти -33,2 МВт, побудовано рекордну кількість (для військового часу) мережевих наземних СЕС, сумарною потужністю 12,4 МВт. ОМС області, стикаючись із періодичними локальними блекаутами ввели в експлутацію 0,6 МВт дахових СЕС та 4,4 МВт КГУ.
Третю позицію рейтингу займає Київська область із містом Київ – 101,7 МВт побудованих потужностей розподіленої генерації у першому півріччі 2025 року. Зокрема, рітейл побудував 37 МВт дахових СЕС для покриття власного споживання, це – мережі супермаркетів Novus та Varus, а також рітейлер будівельних матеріалів Епіцентр, який побудував найбільшу дахову СЕС України (на суцільному даху) потужністю 2,2 МВт. Населення Київської області побудувало 13,8 МВт дахових СЕС для власного споживання, що є рекордом для країни у першому півріччі 2025 року. Детальніше регіональний розподіл нових потужностей відображено на рисунку 2.

На четвертому місці знаходиться Івано-Франківська область із встановленими 83,7 МВт потужностей розподіленої генерації у першому півріччі 2025 р. В регіоні побудовано 6,6 мережевих промислових СЕС та 18 МВт СЕС для власного споживання (як в туристичному кластері Буковель, так і на промислових та складських будівлях Івано-Франківська, Коломиї Калуша і Долини). Також, введено в експлуатацію 48,6 мережевих КГУ та 4,4 МВт КГУ для власного споживання – в першу чергу компаніями нафтогазового комплексу.

На п’ятому місці розташована Хмельницька область – 79,3 МВт встановлених потужностей розподіленої генерації із найбільшим в Україні біометановим заводом у 33 МВт, 6,2 МВт комерційних мережевих СЕС та 8,6 МВт КГУ на комунальних підприємствах міст Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Старокостянтинів. Також, у першому півріччі 2025 року у регіоні була введена в експлуатацію Кам’янець-Подільська ВЕС з 3х ренавованих вітротурбін, підключення до мереж якої тривало 2,5 роки.

Однак, не дивлячись на побудовані бізнесом, населенням та ОМС 1021 МВт за перше рівріччя 2025 р. та 944,76 МВт у 2024 р. об’єктів розподіленої генерації, у горизонті 2025-30 років залишається потреба 2 742,7 МВт (2,7 ГВт), разом з тим електричні мережі зможуть прийняти лише 2 323,4 МВт встановленої потужності електроустановок. Тому, враховуючи динамічне підвищення тарифу на електричну енергію, прогнозується зростання об’єктів розподіленої генерації для покриття власних потреб та мінімізації ризиків введення обмежень електропостачання (як аварійних, так і планових через дефіцит електричної енергії).