Станіслав Ігнатьєв, доктор технічних наук, професор, асоційований експерт Українського інституту майбутнього, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Застереження: всі дані та розрахунки, наведені у даній презентації інтерпретовані автором на підставі офіційних заяв та публікацій, і звітів, що доступні у публічному доступні, Прем'єр-міністра України, керівництва Міністерства енергетики України, ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Центренерго», АТ «Енергоатом» голови та членів НКРЕКП, а, також, іншої статистичної інформації, доступної у відкритому користуванні.
• Гідроенергетика – 6 646,7 МВт,
• Сонячні електростанції – 7 426,9 МВт,
• Вітрові електростанції – 1 673,5 МВт,
• Газопоршневі когенераційні установки – 18,4 МВт.
Сукупно країна мала близько 128 436 МВт·год річного виробництва електроенергії.
У 2019 році Україна увійшла до десятки світових лідерів за темпами розвитку відновлюваної енергетики, а вже у 2020 — до п’ятірки європейських країн за зростанням сонячної генерації. На початку 2022 року сумарна потужність об’єктів "зеленої" енергетики сягнула 9 656 МВт. Втім, повномасштабне вторгнення Росії фактично зупинило подальший розвиток галузі та завдало їй значних збитків.
Близько 60% промислових сонячних електростанцій розташовані у південних та південно-східних регіонах України — зонах найінтенсивніших бойових дій. Через велику площу розміщення ці об’єкти особливо вразливі до обстрілів.
За різними оцінками, пошкоджено від 30% до 40% потужностей у цих регіонах — це близько 1 120–1 500 МВт. Найбільших втрат зазнали електростанції Миколаївського енергетичного вузла. Так, найбільшу СЕС Миколаївщини (22 МВт) двічі обстрілювали балістичними ракетами. Крім того, зруйновані 5,5 км лінії електропередачі 150 кВ, що забезпечувала живлення міста Миколаїв.
У Харківській області знищено практично всі промислові сонячні електростанції.
Навіть ті об’єкти, що збереглися, змушені працювати з обмеженнями: майже щодня на весь світловий день диспетчери вводять обмеження генерації задля стабільності енергосистеми. Це робить їхню роботу нерентабельною, особливо з огляду на кредити та зобов’язання перед банками і міжнародними фінансовими установами.
Приватні СЕС теж постраждали. На початок 2022 року в Україні діяло 1,2 ГВт таких станцій, проте близько 280 МВт (24%) було зруйновано внаслідок обстрілів у житлових районах. Детальніше, - на рисунку 1.
Рисунок 1 – Рівень тимчасової окупації та пошкодження складових електроенергетики (складено автором за відкритими даними)
На початок 2022 року в Україні діяли вітроелектростанції загальною потужністю 1 673 МВт. Основні вітропарки розташовані у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Львівській областях.
Через війну понад дві третини турбін зупинено. У Запорізькій області повністю зупинили роботу більшість ВЕС компанії ДТЕК, а також Запорізьку ВЕС ТОВ "Юрокейп Юкрейн". Зафіксовано і випадки повного знищення окремих турбін.
Потужність українських підприємств, що виробляють електроенергію і тепло з біомаси, на початку 2022 року становила 224,5 МВт (119,1 МВт — біомаса, 105,4 МВт — біогаз).
Об’єкти цієї галузі розташовані по всій країні, переважно біля населених пунктів та великих агропідприємств. У результаті бойових дій постраждало близько 10–15% встановлених потужностей. Серед зруйнованих об’єктів — котельня, що забезпечувала до 30% теплопостачання Житомира, біо-ТЕС біля Миколаєва, а також інфраструктура першого енергоефективного села України — Веселе, яке нині перебуває в окупації.
Крім того, мінування та забруднення сільськогосподарських угідь боєприпасами обмежують можливості для заготівлі біомаси, що матиме довготривалі негативні наслідки.
Високовольтні підстанції та мережі також зазнали масштабних пошкоджень. У Київській, Чернігівській, Сумській областях та у Маріуполі зруйновані десятки об’єктів інфраструктури.
За даними НЕК "Укренерго", середня кількість пошкоджень на ділянках високовольтних ліній сягає 50 випадків на кожні 100 км. Ведуться роботи з відновлення 11 ліній і 7 підстанцій.
Найгірша ситуація у регіонах активних бойових дій: пошкоджено до 600 км мереж напругою 110–150 кВ, понад 1000 км мереж 35 кВ та більше 20 підстанцій.
Загальне споживання електроенергії в Україні скоротилося на третину через зупинку промисловості, пошкодження інфраструктури та масштабну міграцію населення.
Втрати у 2022–2024 роках (у першому півріччі 2025 року електроенергетика не зазнавала втрат)
За час війни зруйновано або втрачено через окупацію:
• 2 170 МВт гідроенергії,
• 1 782,4 МВт сонячних станцій,
• 1 302,5 МВт вітрової генерації,
• 0 МВт газових когенерацій (вони не були знищені).
Сукупні втрати склали 46 240 МВт·год.
Для забезпечення енергетичної безпеки та покриття внутрішнього попиту необхідно збудувати:
• 4 382,5 МВт нових гідроелектростанцій,
• 29 824,2 МВт сонячних електростанцій,
• 18 326,5 МВт вітрової генерації,
• 2 714,3 МВт когенераційних установок.
Загальний обсяг відновлення та нового будівництва дозволить вийти на 246 000 МВт·год виробництва електроенергії.
Вартість відновлення та розбудови енергосистеми оцінюється у значні обсяги:
• Гідроенергетика – 58,4 млрд доларів США,
• Сонячна енергетика – 23,9 млрд доларів,
• Вітрова енергетика – 14,7 млрд доларів,
• Когенерація – 5,4 млрд доларів.
Загалом для відновлення та розвитку української енергетики потрібно близько 43,9 млрд доларів інвестицій – рисунок 2.
Минув рік від моменту підписання меморандуму між урядом, фінансовими установами та міжнародними партнерами про співпрацю у сфері відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури України. За цей час банківський сектор довів свою ключову роль у фінансуванні проєктів, спрямованих на підвищення енергетичної безпеки країни: обсяг інвестицій у відновлювану енергетику, модернізацію генеруючих потужностей та проєкти енергоефективності перевищив 25 млрд грн. Ця сума звучить як космічна. Та чи така вона насправді, якщо порівняти з тим, скільки грошей іноземні інвестори вкладають в Україну сьогодні?
Коли потреби у десятки разів більші, ніж можливості
Цифри промовляють самі за себе. У 2022–2024 роках сукупний приплив прямих іноземних інвестицій в Україну склав близько 8,4 мільярда доларів. Для розуміння: це менше, ніж п’ята частина від того, що потрібно лише на відновлення енергетики.
У 2023 році обсяг інвестицій становив приблизно 4,4 мільярда доларів — чимало, зважаючи на війну. Але цього вистачить лише на фінансування невеликої частини проектів, наприклад, відновлення кількох десятків сонячних і вітрових станцій. У 2024-му приплив ще зменшився — до 3,3–4 мільярдів доларів, залежно від методики підрахунку.
Тобто нинішні темпи інвестування дозволяють щороку покривати лише 7–10% від потреби. Якщо рухатися такими темпами, на відновлення піде майже десятиліття. А Україна не має десяти років, щоб чекати.
За інформацією учасників ринку, кредитні ресурси та інші фінансові інструменти були спрямовані на такі цілі:
• Розвиток відновлюваної енергетики. Банки активно кредитують сонячні, вітрові та біоенергетичні проєкти, що дозволяє збільшити частку чистої генерації в енергетичному балансі.
• Модернізація енергетичної інфраструктури. Кошти спрямовуються на відновлення пошкоджених під час війни мереж, оновлення трансформаторних підстанцій, будівництво сучасних систем зберігання енергії.
• Енергоефективність бізнесу та житлового сектору. Частина програм стосується підтримки підприємств та домогосподарств у впровадженні рішень, що знижують споживання енергії та підвищують автономність.
Участь міжнародних партнерів
Важливу роль у фінансуванні проєктів відіграли міжнародні фінансові організації та донори. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та інші інституції надали кредитні лінії та гарантії, що дозволило українським банкам розширити обсяги фінансування та знизити ризики.
Значення для енергетичної безпеки
Інвестиції у відновлення та розвиток енергетики стали не лише фінансовою підтримкою, а й елементом стратегії підвищення стійкості енергосистеми. Розширення децентралізованої генерації та впровадження сучасних технологій забезпечує країні більшу незалежність від традиційних джерел та підвищує надійність електропостачання.
Перспективи
Очікується, що в найближчі два роки банки збільшать обсяги фінансування у сфері відновлюваної енергетики та інфраструктури, а частка «зелених» кредитів у портфелях провідних фінансових установ сягне рекордних показників. Уряд та міжнародні партнери працюють над новими механізмами залучення інвестицій, зокрема через гарантії та програми страхування воєнних ризиків.
Таким чином, підписаний рік тому меморандум став важливим кроком у консолідації зусиль держави, банківського сектору та міжнародних партнерів, а залучені 25 млрд грн уже сьогодні сприяють зміцненню енергетичної незалежності України.
Банки в межах реалізації меморандуму про готовність фінансувати відновлення енергетичної інфраструктури, постраждалої внаслідок масованих атак рф, забезпечили фінансування проєктів бізнесу на відновлення генерації енергетики потужністю 993 МВт.
За даними опитування банків, окрім генерації енергії за період з 01 червня 2024 року до 01 серпня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу зі зберігання енергії та генерації тепла на 389 МВт.
Загалом за цей період банки забезпечили фінансування проєктів із відновлення енергетики в 21 області країни на 26,2 млрд грн, зокрема 1 998 кредитів бізнесу на 24,7 млрд грн та 9 645 – населенню на 1,4 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 01 серпня сягнув 16,6 млрд грн, фізичним особам – 1,2 млрд грн.
Національний банк України оприлюднив уточнені дані щодо напрямів фінансування відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури. Від червня 2024 року найбільші інвестиції були спрямовані на три ключові напрями:
• придбання та встановлення газопоршневих когенераційних установок – сумарною потужністю 219 МВт;
• будівництво сонячних електростанцій – загальною потужністю 162 МВт;
• закупівлю дизельних і бензинових генераторів – загальною потужністю 124 МВт.
За словами регулятора, інвестиції у когенераційні установки пояснюються їхньою подвійною ефективністю – вони одночасно виробляють електроенергію та тепло, що є критично важливим у зимовий період. Сонячні електростанції, своєю чергою, забезпечують довгострокове зростання частки відновлюваної генерації та сприяють децентралізації енергосистеми.
Закупівля генераторів залишається оперативним рішенням для швидкого реагування на дефіцит потужностей у пікові моменти та під час аварійних відключень.
Ефект для енергосистеми
Загальна введена та запланована потужність у понад 500 МВт суттєво посилює резерви енергосистеми. За оцінками експертів, це дозволить частково компенсувати втрати генеруючих потужностей, зруйнованих унаслідок воєнних дій, та підвищити гнучкість системи.
Перспективи розвитку
НБУ зазначає, що банки й надалі фінансуватимуть проєкти з розвитку децентралізованої генерації, у тому числі на основі відновлюваних джерел енергії та сучасних когенераційних технологій. Додатковим стимулом мають стати програми міжнародних партнерів із гарантування та співфінансування «зелених» проєктів.
Таким чином, акцент на когенерації, сонячних електростанціях та мобільних генераторах є стратегічним кроком, який забезпечує одночасно короткострокову стабільність та довгострокову стійкість енергетичної системи України.
Нагадаємо, енергетична галузь визнана однією з пріоритетних у межах розробленої Національним банком разом із Міністерством економіки та Міністерством фінансів Стратегії з розвитку кредитування. У межах Стратегії Національний банк упровадив низку кроків для активізації кредитування пріоритетних галузей.
Зокрема, для стимулювання фінансування енергетичної галузі переглянуто вимоги щодо оцінки банками кредитних ризиків та підвищено коефіцієнти врахування вартості енергетичного обладнання під час його прийняття банками в заставу за відповідними кредитами.
2. Зниження витрат. Використання когенераційних технологій дає змогу одночасно отримувати тепло та електроенергію, що зменшує операційні витрати, особливо у виробничих та логістичних компаній.
3. Конкурентні переваги. Компанії, які інвестують у власні системи генерації, демонструють вищу надійність постачання та сталість, що позитивно впливає на партнерів та інвесторів.
4. “Зелений” імідж. Сонячні електростанції підвищують екологічний профіль бізнесу, що важливо для експорту продукції в ЄС, де діють жорсткі вимоги щодо вуглецевого сліду.
1. Стабільніше електропостачання. Закупівля генераторів та запуск когенераційних установок знижують ризики тривалих відключень світла, особливо у зимовий період.
2. Тепло та гаряча вода. Когенерація забезпечує не лише електроенергію, а й тепло, що дозволить громадам легше пережити опалювальний сезон.
3. Можливість місцевої генерації. Сонячні електростанції у громадах та на дахах будівель підвищують автономність, а надлишок виробленої енергії може спрямовуватися в мережу.
4. Менше залежності від імпортного палива. Чим більше електроенергії виробляється з відновлюваних джерел та сучасних когенераційних установок, тим нижчий тиск на валютні резерви країни та ціни для споживачів.
Тому 43,9 мільярда доларів — це не просто цифра. Це виклик і шанс одночасно. Це сигнал для інвесторів, міжнародних фінансових організацій, урядів і бізнесу: Україна може стати простором великих можливостей для розвитку відновлюваної енергетики.
Порівняння масштабу потреб і нинішніх обсягів інвестицій показує: Україні вкрай потрібні нові механізми фінансування. Це не лише прямі іноземні інвестиції, а й кредити міжнародних фінансових інституцій, кліматичні та «зелені» фонди, державно-приватне партнерство.
Енергетика — це фронт майбутнього. І від того, чи вдасться залучити ці 43,9 мільярда доларів, залежить не лише українська енергетична безпека, а й європейська стабільність.
Застереження: всі дані та розрахунки, наведені у даній презентації інтерпретовані автором на підставі офіційних заяв та публікацій, і звітів, що доступні у публічному доступні, Прем'єр-міністра України, керівництва Міністерства енергетики України, ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Центренерго», АТ «Енергоатом» голови та членів НКРЕКП, а, також, іншої статистичної інформації, доступної у відкритому користуванні.
Побудовані потужності елкектрогенерації до 2022 року
До початку повномасштабної війни в Україні діяли потужні об’єкти відновлюваної та традиційної генерації:• Гідроенергетика – 6 646,7 МВт,
• Сонячні електростанції – 7 426,9 МВт,
• Вітрові електростанції – 1 673,5 МВт,
• Газопоршневі когенераційні установки – 18,4 МВт.
Сукупно країна мала близько 128 436 МВт·год річного виробництва електроенергії.
У 2019 році Україна увійшла до десятки світових лідерів за темпами розвитку відновлюваної енергетики, а вже у 2020 — до п’ятірки європейських країн за зростанням сонячної генерації. На початку 2022 року сумарна потужність об’єктів "зеленої" енергетики сягнула 9 656 МВт. Втім, повномасштабне вторгнення Росії фактично зупинило подальший розвиток галузі та завдало їй значних збитків.
Сонячна енергетика
Близько 60% промислових сонячних електростанцій розташовані у південних та південно-східних регіонах України — зонах найінтенсивніших бойових дій. Через велику площу розміщення ці об’єкти особливо вразливі до обстрілів.За різними оцінками, пошкоджено від 30% до 40% потужностей у цих регіонах — це близько 1 120–1 500 МВт. Найбільших втрат зазнали електростанції Миколаївського енергетичного вузла. Так, найбільшу СЕС Миколаївщини (22 МВт) двічі обстрілювали балістичними ракетами. Крім того, зруйновані 5,5 км лінії електропередачі 150 кВ, що забезпечувала живлення міста Миколаїв.
У Харківській області знищено практично всі промислові сонячні електростанції.
Навіть ті об’єкти, що збереглися, змушені працювати з обмеженнями: майже щодня на весь світловий день диспетчери вводять обмеження генерації задля стабільності енергосистеми. Це робить їхню роботу нерентабельною, особливо з огляду на кредити та зобов’язання перед банками і міжнародними фінансовими установами.
Приватні СЕС теж постраждали. На початок 2022 року в Україні діяло 1,2 ГВт таких станцій, проте близько 280 МВт (24%) було зруйновано внаслідок обстрілів у житлових районах. Детальніше, - на рисунку 1.
Рисунок 1 – Рівень тимчасової окупації та пошкодження складових електроенергетики (складено автором за відкритими даними)
Вітроенергетика
На початок 2022 року в Україні діяли вітроелектростанції загальною потужністю 1 673 МВт. Основні вітропарки розташовані у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Львівській областях.Через війну понад дві третини турбін зупинено. У Запорізькій області повністю зупинили роботу більшість ВЕС компанії ДТЕК, а також Запорізьку ВЕС ТОВ "Юрокейп Юкрейн". Зафіксовано і випадки повного знищення окремих турбін.
Біоенергетика
Потужність українських підприємств, що виробляють електроенергію і тепло з біомаси, на початку 2022 року становила 224,5 МВт (119,1 МВт — біомаса, 105,4 МВт — біогаз).Об’єкти цієї галузі розташовані по всій країні, переважно біля населених пунктів та великих агропідприємств. У результаті бойових дій постраждало близько 10–15% встановлених потужностей. Серед зруйнованих об’єктів — котельня, що забезпечувала до 30% теплопостачання Житомира, біо-ТЕС біля Миколаєва, а також інфраструктура першого енергоефективного села України — Веселе, яке нині перебуває в окупації.
Крім того, мінування та забруднення сільськогосподарських угідь боєприпасами обмежують можливості для заготівлі біомаси, що матиме довготривалі негативні наслідки.
Електричні мережі
Високовольтні підстанції та мережі також зазнали масштабних пошкоджень. У Київській, Чернігівській, Сумській областях та у Маріуполі зруйновані десятки об’єктів інфраструктури.За даними НЕК "Укренерго", середня кількість пошкоджень на ділянках високовольтних ліній сягає 50 випадків на кожні 100 км. Ведуться роботи з відновлення 11 ліній і 7 підстанцій.
Найгірша ситуація у регіонах активних бойових дій: пошкоджено до 600 км мереж напругою 110–150 кВ, понад 1000 км мереж 35 кВ та більше 20 підстанцій.
Загальне споживання електроенергії в Україні скоротилося на третину через зупинку промисловості, пошкодження інфраструктури та масштабну міграцію населення.
Скільки ресурсів необхідно для відбудови та «зеленого» відновлення електроенергетики України?
Втрати у 2022–2024 роках (у першому півріччі 2025 року електроенергетика не зазнавала втрат)За час війни зруйновано або втрачено через окупацію:
• 2 170 МВт гідроенергії,
• 1 782,4 МВт сонячних станцій,
• 1 302,5 МВт вітрової генерації,
• 0 МВт газових когенерацій (вони не були знищені).
Сукупні втрати склали 46 240 МВт·год.
Потреби у відновленні та будівництві
Для забезпечення енергетичної безпеки та покриття внутрішнього попиту необхідно збудувати:• 4 382,5 МВт нових гідроелектростанцій,
• 29 824,2 МВт сонячних електростанцій,
• 18 326,5 МВт вітрової генерації,
• 2 714,3 МВт когенераційних установок.
Загальний обсяг відновлення та нового будівництва дозволить вийти на 246 000 МВт·год виробництва електроенергії.
Необхідні інвестиції
Вартість відновлення та розбудови енергосистеми оцінюється у значні обсяги:• Гідроенергетика – 58,4 млрд доларів США,
• Сонячна енергетика – 23,9 млрд доларів,
• Вітрова енергетика – 14,7 млрд доларів,
• Когенерація – 5,4 млрд доларів.
Загалом для відновлення та розвитку української енергетики потрібно близько 43,9 млрд доларів інвестицій – рисунок 2.
Рисунок 2 – Витрати на відновлення та «зелену» перебудову енергетики України (складено автором)
Фінансування відновлення енергетики України
Минув рік від моменту підписання меморандуму між урядом, фінансовими установами та міжнародними партнерами про співпрацю у сфері відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури України. За цей час банківський сектор довів свою ключову роль у фінансуванні проєктів, спрямованих на підвищення енергетичної безпеки країни: обсяг інвестицій у відновлювану енергетику, модернізацію генеруючих потужностей та проєкти енергоефективності перевищив 25 млрд грн. Ця сума звучить як космічна. Та чи така вона насправді, якщо порівняти з тим, скільки грошей іноземні інвестори вкладають в Україну сьогодні?Коли потреби у десятки разів більші, ніж можливості
Цифри промовляють самі за себе. У 2022–2024 роках сукупний приплив прямих іноземних інвестицій в Україну склав близько 8,4 мільярда доларів. Для розуміння: це менше, ніж п’ята частина від того, що потрібно лише на відновлення енергетики.
У 2023 році обсяг інвестицій становив приблизно 4,4 мільярда доларів — чимало, зважаючи на війну. Але цього вистачить лише на фінансування невеликої частини проектів, наприклад, відновлення кількох десятків сонячних і вітрових станцій. У 2024-му приплив ще зменшився — до 3,3–4 мільярдів доларів, залежно від методики підрахунку.
Тобто нинішні темпи інвестування дозволяють щороку покривати лише 7–10% від потреби. Якщо рухатися такими темпами, на відновлення піде майже десятиліття. А Україна не має десяти років, щоб чекати.
Основні напрями фінансування
За інформацією учасників ринку, кредитні ресурси та інші фінансові інструменти були спрямовані на такі цілі:• Розвиток відновлюваної енергетики. Банки активно кредитують сонячні, вітрові та біоенергетичні проєкти, що дозволяє збільшити частку чистої генерації в енергетичному балансі.
• Модернізація енергетичної інфраструктури. Кошти спрямовуються на відновлення пошкоджених під час війни мереж, оновлення трансформаторних підстанцій, будівництво сучасних систем зберігання енергії.
• Енергоефективність бізнесу та житлового сектору. Частина програм стосується підтримки підприємств та домогосподарств у впровадженні рішень, що знижують споживання енергії та підвищують автономність.
Участь міжнародних партнерів
Важливу роль у фінансуванні проєктів відіграли міжнародні фінансові організації та донори. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та інші інституції надали кредитні лінії та гарантії, що дозволило українським банкам розширити обсяги фінансування та знизити ризики.
Значення для енергетичної безпеки
Інвестиції у відновлення та розвиток енергетики стали не лише фінансовою підтримкою, а й елементом стратегії підвищення стійкості енергосистеми. Розширення децентралізованої генерації та впровадження сучасних технологій забезпечує країні більшу незалежність від традиційних джерел та підвищує надійність електропостачання.
Перспективи
Очікується, що в найближчі два роки банки збільшать обсяги фінансування у сфері відновлюваної енергетики та інфраструктури, а частка «зелених» кредитів у портфелях провідних фінансових установ сягне рекордних показників. Уряд та міжнародні партнери працюють над новими механізмами залучення інвестицій, зокрема через гарантії та програми страхування воєнних ризиків.
Таким чином, підписаний рік тому меморандум став важливим кроком у консолідації зусиль держави, банківського сектору та міжнародних партнерів, а залучені 25 млрд грн уже сьогодні сприяють зміцненню енергетичної незалежності України.
Банки в межах реалізації меморандуму про готовність фінансувати відновлення енергетичної інфраструктури, постраждалої внаслідок масованих атак рф, забезпечили фінансування проєктів бізнесу на відновлення генерації енергетики потужністю 993 МВт.
За даними опитування банків, окрім генерації енергії за період з 01 червня 2024 року до 01 серпня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу зі зберігання енергії та генерації тепла на 389 МВт.
Загалом за цей період банки забезпечили фінансування проєктів із відновлення енергетики в 21 області країни на 26,2 млрд грн, зокрема 1 998 кредитів бізнесу на 24,7 млрд грн та 9 645 – населенню на 1,4 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 01 серпня сягнув 16,6 млрд грн, фізичним особам – 1,2 млрд грн.
Національний банк України оприлюднив уточнені дані щодо напрямів фінансування відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури. Від червня 2024 року найбільші інвестиції були спрямовані на три ключові напрями:
• придбання та встановлення газопоршневих когенераційних установок – сумарною потужністю 219 МВт;
• будівництво сонячних електростанцій – загальною потужністю 162 МВт;
• закупівлю дизельних і бензинових генераторів – загальною потужністю 124 МВт.
Причини вибору пріоритетів
За словами регулятора, інвестиції у когенераційні установки пояснюються їхньою подвійною ефективністю – вони одночасно виробляють електроенергію та тепло, що є критично важливим у зимовий період. Сонячні електростанції, своєю чергою, забезпечують довгострокове зростання частки відновлюваної генерації та сприяють децентралізації енергосистеми.Закупівля генераторів залишається оперативним рішенням для швидкого реагування на дефіцит потужностей у пікові моменти та під час аварійних відключень.
Ефект для енергосистеми
Загальна введена та запланована потужність у понад 500 МВт суттєво посилює резерви енергосистеми. За оцінками експертів, це дозволить частково компенсувати втрати генеруючих потужностей, зруйнованих унаслідок воєнних дій, та підвищити гнучкість системи.
Перспективи розвитку
НБУ зазначає, що банки й надалі фінансуватимуть проєкти з розвитку децентралізованої генерації, у тому числі на основі відновлюваних джерел енергії та сучасних когенераційних технологій. Додатковим стимулом мають стати програми міжнародних партнерів із гарантування та співфінансування «зелених» проєктів.
Таким чином, акцент на когенерації, сонячних електростанціях та мобільних генераторах є стратегічним кроком, який забезпечує одночасно короткострокову стабільність та довгострокову стійкість енергетичної системи України.
Нагадаємо, енергетична галузь визнана однією з пріоритетних у межах розробленої Національним банком разом із Міністерством економіки та Міністерством фінансів Стратегії з розвитку кредитування. У межах Стратегії Національний банк упровадив низку кроків для активізації кредитування пріоритетних галузей.
Зокрема, для стимулювання фінансування енергетичної галузі переглянуто вимоги щодо оцінки банками кредитних ризиків та підвищено коефіцієнти врахування вартості енергетичного обладнання під час його прийняття банками в заставу за відповідними кредитами.
Рисунок 3 – Встановлення потужностей розподіленої генерації в Україні за перше півріччя 2025 р. (складено автором)
Як зелене відновлення енергетики вплине на бізнес і населення
Для бізнесу
1. Безперервність роботи. Газопоршневі когенераційні установки та сонячні електростанції дозволять підприємствам зменшити залежність від централізованої мережі, що критично важливо під час аварійних чи планових відключень.2. Зниження витрат. Використання когенераційних технологій дає змогу одночасно отримувати тепло та електроенергію, що зменшує операційні витрати, особливо у виробничих та логістичних компаній.
3. Конкурентні переваги. Компанії, які інвестують у власні системи генерації, демонструють вищу надійність постачання та сталість, що позитивно впливає на партнерів та інвесторів.
4. “Зелений” імідж. Сонячні електростанції підвищують екологічний профіль бізнесу, що важливо для експорту продукції в ЄС, де діють жорсткі вимоги щодо вуглецевого сліду.
Для населення
1. Стабільніше електропостачання. Закупівля генераторів та запуск когенераційних установок знижують ризики тривалих відключень світла, особливо у зимовий період.2. Тепло та гаряча вода. Когенерація забезпечує не лише електроенергію, а й тепло, що дозволить громадам легше пережити опалювальний сезон.
3. Можливість місцевої генерації. Сонячні електростанції у громадах та на дахах будівель підвищують автономність, а надлишок виробленої енергії може спрямовуватися в мережу.
4. Менше залежності від імпортного палива. Чим більше електроенергії виробляється з відновлюваних джерел та сучасних когенераційних установок, тим нижчий тиск на валютні резерви країни та ціни для споживачів.
Чому це важливо не лише для України
Енергетика — це основа економіки. Без світла й тепла не працюють заводи, бізнес, школи й лікарні. Водночас відновлення української енергосистеми має стратегічне значення і для Європи: мова йде про стабільність енергоринку, про зелений перехід, про інтеграцію України в європейську енергосистему.Тому 43,9 мільярда доларів — це не просто цифра. Це виклик і шанс одночасно. Це сигнал для інвесторів, міжнародних фінансових організацій, урядів і бізнесу: Україна може стати простором великих можливостей для розвитку відновлюваної енергетики.
Висновок
Порівняння масштабу потреб і нинішніх обсягів інвестицій показує: Україні вкрай потрібні нові механізми фінансування. Це не лише прямі іноземні інвестиції, а й кредити міжнародних фінансових інституцій, кліматичні та «зелені» фонди, державно-приватне партнерство.Енергетика — це фронт майбутнього. І від того, чи вдасться залучити ці 43,9 мільярда доларів, залежить не лише українська енергетична безпека, а й європейська стабільність.
Поділитися