Станіслав Ігнатьєв, асоційований експерт Українського інституту майбутнього, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Сьогоднішня енергосистема України нагадує сучасний швидкісний потяг, що змушений рухатися розбитими коліями. Попри те, що країна встановила історичні рекорди із закупівель електроенергії в ЄС [1], а технічні ліміти на кордонах зростають, мільйони українців досі проводять більшу частину доби в темряві. На папері цифри імпорту вражають, але на практиці вони розбиваються об сувору реальність пошкоджених мереж та знищених вузлових підстанцій. Чому закордонна допомога не стає «магічною кнопкою» для скасування графіків, де саме в мережі «губляться» імпортні мегавати та чи існують реальні сценарії повернення до стабільного енергоживлення у найближчі місяці — розбираємося у матеріалі.
Україна закуповує історично великі обсяги енергії в ЄС [1], але мільйони людей і далі живуть без світла по 12–16 годин. Тобто імпорт іде, а струму в оселях немає. Виникає логічне питання: де саме «губляться» мегавати? Проте цей парадокс має просте пояснення: закупівлі — це не «світло в розетці», а лише додатковий ресурс. Щоб електрика дотекла до району чи будинку, мають працювати магістральні лінії, підстанції та мережі розподілу — і саме тут зараз зосереджені найбільші труднощі.
Ситуація загострилася через те, що після потужних обстрілів на початку грудня потужність АЕС (базової генерації країни) впала. За даними МАГАТЕ, пошкодження мереж призвели до зупинки окремих блоків або їх переходу на низьку потужність. Саме тому тема імпорту стала настільки гострою на всіх рівнях прийняття рішень.
Листопад та грудень вже показали системний розрив. Продаж електрики за кордон упав на 94% відносно жовтня 2025 року — до 5,3 тис. МВт-год — і фактично припинився з 11 листопада. Нагадаємо, у жовтні експорт теж скоротився на 85% порівняно з вереснем. Закупівлі ж, навпаки, зросли на 17% — приблизно до 415 тис. МВт-год, що стало річним максимумом [2].
Україна лишається чистим імпортером другий місяць поспіль. Структура поставок змінилася: Угорщина залишається лідером (близько 44%), проте частки Словаччини (ріст у 10 разів) та Молдови (у 2 рази) [3] помітно збільшилися. Водночас Польща та Румунія суттєво «просіли» в загальному обсязі закупівель.
З 1 грудня ліміт доступного імпорту підняли з 2,1 до 2,3 ГВт, [2] але варто зауважити: обидві цифри поки є суто теоретичними. Адже середнє реальне використання потужності у листопаді склало лише 27%, з піками до 88% в окремі години [1].
Фактично ресурс є, але не завжди там і тоді, де він потрібен. Можна виділити головні чинники того, чому навіть наявна електрика не доходить до кінцевого споживача:
1. Розбиті коридори «Захід-Схід». Масовані атаки нищать високовольтні лінії та вузлові підстанції, що фізично заважає перекачувати західний імпорт у центр, схід та південь.
2. Дефіцит власної генерації в піки. Вечірнє споживання не покривається слабкими внутрішніми потужностями. Імпорт лише частково допомагає, але не замінює маневрові станції, особливо там, де локальні мережі пошкоджені.
3. Проблеми балансування системи. Диспетчер «Укренерго» не може покладатися лише на закупівлі: потрібні місцеві резерви для тримання частоти та реакції на стрибки навантаження.
4. Специфіка пріоритетного живлення. В умовах браку потужності першими живлять критичні об'єкти — лікарні, водоканали, транспорт. Населення отримує жорсткі графіки обмежень.
5. Дефіцит обладнання та логістика. Трансформатори й вимикачі — дорогі речі, які виготовляються довго. Складські запаси вичерпані, а без них немає резерву для швидкого «розшиття» вузьких місць.
У горизонті кількох місяців ключовим стане керований попит. Промисловість та бізнес можуть згладжувати піки за зрозумілих правил та компенсацій. Це не абстракція: графіки обмеження вже діють, але їх треба трансформувати в цивілізовані програми Demand Response з передбачуваним результатом. Також необхідно будувати нові коридори «Захід-Схід», додаткові вузли 330-750 кВ [6] та локальні резерви біля мегаполісів. Батарейні системи біля вузлів підтримають систему під час піків та скоротять тривалість відключень.
У довгій перспективі потрібні потужності, що змінять правила гри. Необхідно 3,5–4 ГВт нової децентралізованої генерації поруч із клієнтом. Газові установки, когенераційні кластери та мікромережі для кварталів — усе це зробить систему стійкою до пошкодження одного-двох вузлів. Інженерна логіка має йти поруч із прозорим управлінням та швидкими закупівлями. Без довіри не буде грошей, а без грошей не буде підземних пунктів розподілу чи складів із запасним обладнанням.
2. Новини та звіти Міністерства енергетики України : офіційний вебпортал. URL: www.mev.gov.ua (дата звернення: 30.12.2025).
3. Energy Map: онлайн-платформа енергетичних даних / DiXi Group. URL: energymap.ua (дата звернення: 30.12.2025).
4. IAEA : official website. URL: www.iaea.org (дата звернення: 30.12.2025).
5. ENTSO-E Transparency Platform: central collection and publication of data in the European electricity markets. URL: transparency.entsoe.eu (дата звернення: 30.12.2025).
6. Оператор ринку: офіційний сайт ДП. URL: www.oree.com.ua (дата звернення: 30.12.2025).
Сьогоднішня енергосистема України нагадує сучасний швидкісний потяг, що змушений рухатися розбитими коліями. Попри те, що країна встановила історичні рекорди із закупівель електроенергії в ЄС [1], а технічні ліміти на кордонах зростають, мільйони українців досі проводять більшу частину доби в темряві. На папері цифри імпорту вражають, але на практиці вони розбиваються об сувору реальність пошкоджених мереж та знищених вузлових підстанцій. Чому закордонна допомога не стає «магічною кнопкою» для скасування графіків, де саме в мережі «губляться» імпортні мегавати та чи існують реальні сценарії повернення до стабільного енергоживлення у найближчі місяці — розбираємося у матеріалі.
Імпорт електрики з ЄС рекордний, проте дефіцит триває: де зникають мегавати взимку 2025 року?
Україна закуповує історично великі обсяги енергії в ЄС [1], але мільйони людей і далі живуть без світла по 12–16 годин. Тобто імпорт іде, а струму в оселях немає. Виникає логічне питання: де саме «губляться» мегавати? Проте цей парадокс має просте пояснення: закупівлі — це не «світло в розетці», а лише додатковий ресурс. Щоб електрика дотекла до району чи будинку, мають працювати магістральні лінії, підстанції та мережі розподілу — і саме тут зараз зосереджені найбільші труднощі.Ситуація загострилася через те, що після потужних обстрілів на початку грудня потужність АЕС (базової генерації країни) впала. За даними МАГАТЕ, пошкодження мереж призвели до зупинки окремих блоків або їх переходу на низьку потужність. Саме тому тема імпорту стала настільки гострою на всіх рівнях прийняття рішень.
Суха статистика: імпорт зростає, експорт зникає
Листопад та грудень вже показали системний розрив. Продаж електрики за кордон упав на 94% відносно жовтня 2025 року — до 5,3 тис. МВт-год — і фактично припинився з 11 листопада. Нагадаємо, у жовтні експорт теж скоротився на 85% порівняно з вереснем. Закупівлі ж, навпаки, зросли на 17% — приблизно до 415 тис. МВт-год, що стало річним максимумом [2].Україна лишається чистим імпортером другий місяць поспіль. Структура поставок змінилася: Угорщина залишається лідером (близько 44%), проте частки Словаччини (ріст у 10 разів) та Молдови (у 2 рази) [3] помітно збільшилися. Водночас Польща та Румунія суттєво «просіли» в загальному обсязі закупівель.
З 1 грудня ліміт доступного імпорту підняли з 2,1 до 2,3 ГВт, [2] але варто зауважити: обидві цифри поки є суто теоретичними. Адже середнє реальне використання потужності у листопаді склало лише 27%, з піками до 88% в окремі години [1].
П’ять причин, чому мегавати застрягли в мережі
Фактично ресурс є, але не завжди там і тоді, де він потрібен. Можна виділити головні чинники того, чому навіть наявна електрика не доходить до кінцевого споживача:1. Розбиті коридори «Захід-Схід». Масовані атаки нищать високовольтні лінії та вузлові підстанції, що фізично заважає перекачувати західний імпорт у центр, схід та південь.
2. Дефіцит власної генерації в піки. Вечірнє споживання не покривається слабкими внутрішніми потужностями. Імпорт лише частково допомагає, але не замінює маневрові станції, особливо там, де локальні мережі пошкоджені.
3. Проблеми балансування системи. Диспетчер «Укренерго» не може покладатися лише на закупівлі: потрібні місцеві резерви для тримання частоти та реакції на стрибки навантаження.
4. Специфіка пріоритетного живлення. В умовах браку потужності першими живлять критичні об'єкти — лікарні, водоканали, транспорт. Населення отримує жорсткі графіки обмежень.
5. Дефіцит обладнання та логістика. Трансформатори й вимикачі — дорогі речі, які виготовляються довго. Складські запаси вичерпані, а без них немає резерву для швидкого «розшиття» вузьких місць.
Ринок реагує на дефіцит високою ціною
У грудні 2025 року український ринок «на добу наперед» став одним із найдорожчих у Європі (ціна близько 140 EUR/МВт-год), тоді як у Швеції вона була 36 EUR, а у Франції — 43 EUR [4, 5]. Це не питання «жадібності» трейдерів, а наслідок браку дешевої внутрішньої пропозиції та мережевих заторів.Європейський контекст: чужий надлишок — не панацея
ЄС посилює транскордонні зв'язки, що знижує ціни та додає гнучкості. У 2024 році Франція наростила атомну та гідрогенерацію, ставши найбільшим експортером регіону. Але навіть рекордний французький профіцит не є «магічною таблеткою» для нас. Причина — асиметрія часу й місця: надлишки виникають тоді, коли в нас інший профіль навантаження, і в тих вузлах, звідки ми не можемо їх швидко забрати. Деякі країни ЄС також мають зайву енергію під час «вікон» сонця та вітру, шукаючи куди її збути. Але виникають ті ж проблеми: складна логістика та незбіг графіків споживання. Імпорт корисний, проте це не стратегія заміни власної маневрової генерації.Коли відключень стане менше?
Оперативна картина не є безнадійною. «Укренерго» очікує поступового зменшення обмежень у міру ремонту об'єктів та за умови відсутності нових атак. Уряд координує відновлення, зведення захисних споруд, створення паливних запасів та підключення когенераційних установок. Це додасть локальної потужності там, де вона найпотрібніша. Ефект від збільшення ліміту до 2,3 ГВт є, але він обмежений внутрішніми вузлами. Найближче полегшення принесе саме запуск децентралізованих джерел та відновлення розбитих мереж.Без ілюзій: як реально скоротити блекаути
Найближчими тижнями ставку роблять на швидкість. Передусім треба відновити пропускну здатність критичних коридорів та вузлових підстанцій, де заміна одного трансформатора повертає десятки мегаватів цілому місту. Мобільні станції, виїзні бригади та «гаряча» логістика — це питання днів, а не місяців. Паралельно треба вмикати газопоршневі та турбінні установки в дефіцитних вузлах. Там, де на мапі виникають «чорні діри» вечірнього піку, саме місцева генерація здатна підтримати мережу.У горизонті кількох місяців ключовим стане керований попит. Промисловість та бізнес можуть згладжувати піки за зрозумілих правил та компенсацій. Це не абстракція: графіки обмеження вже діють, але їх треба трансформувати в цивілізовані програми Demand Response з передбачуваним результатом. Також необхідно будувати нові коридори «Захід-Схід», додаткові вузли 330-750 кВ [6] та локальні резерви біля мегаполісів. Батарейні системи біля вузлів підтримають систему під час піків та скоротять тривалість відключень.
У довгій перспективі потрібні потужності, що змінять правила гри. Необхідно 3,5–4 ГВт нової децентралізованої генерації поруч із клієнтом. Газові установки, когенераційні кластери та мікромережі для кварталів — усе це зробить систему стійкою до пошкодження одного-двох вузлів. Інженерна логіка має йти поруч із прозорим управлінням та швидкими закупівлями. Без довіри не буде грошей, а без грошей не буде підземних пунктів розподілу чи складів із запасним обладнанням.
Що означає «менше відключень» на практиці
Не чекайте магічної кнопки, що вимкне графіки за одну ніч. Реальний сценарій — плавне скорочення глибини обмежень там, де:- частково відновлено магістральні лінії;
- підключено місцеві газові установки;
- діють програми управління попитом для бізнесу;
- критичні об’єкти мають власні резерви.
Список використаних джерел
1. НЕК «Укренерго»: офіційний сайт. URL: ua.energy (дата звернення: 30.12.2025).2. Новини та звіти Міністерства енергетики України : офіційний вебпортал. URL: www.mev.gov.ua (дата звернення: 30.12.2025).
3. Energy Map: онлайн-платформа енергетичних даних / DiXi Group. URL: energymap.ua (дата звернення: 30.12.2025).
4. IAEA : official website. URL: www.iaea.org (дата звернення: 30.12.2025).
5. ENTSO-E Transparency Platform: central collection and publication of data in the European electricity markets. URL: transparency.entsoe.eu (дата звернення: 30.12.2025).
6. Оператор ринку: офіційний сайт ДП. URL: www.oree.com.ua (дата звернення: 30.12.2025).
Поділитися